Культура

Ісламознавець Михайло Якубович написав книгу "Ісламська спадщина Кримського ханства". Ми попросили автора розповісти про неї

06 Грудня 2018, 11:49
Михаил Якубович
Закртити
Фото: islam.in.ua

 

 


Книга водночас і складна, і проста – тут вміщено декілька передмов, а далі починається основна частина. Це біографії вчених – вихідців із Кримського ханства й суміжних регіонів, перелік їхніх праць, коротка інформація про кожну й вказівка місця розміщення, якщо це рукопис (а таких більше), чи публікації. Усе це ж, разом із відгуками рецензентів із Криму, дублюється й кримськотатарською мовою. Наприкінці розміщено додаток зі світлинами рукописів.

В книгу, що є біографічним словником і каталогом рукописів, увійшли близько 50 авторів і понад 120 праць. Це мусульманські релігійні вчені XIV – XVIII ст., які або були вихідцями із Криму, або приїхали до Криму з інших регіонів мусульманського світу й творили тут свої праці. А рукописи, про які йдеться в книзі, в силу важкої історичної долі Криму опинилися далеко за його межами – від США (передусім бібліотеки Прінстонського університету й Мічіганського) й Німеччини до Близького Сходу (Туреччина, Саудівська Аравія та ін.).

Який головний меседж книги? Я думаю, це показати, чим насправді була кримськотатарська духовна й інтелектуальна традиція. Яке значення вона мала не лише для мусульманського світу, а й розвитку етнічних культур на українських землях.

Широкому колу читачів ця книга може бути цікавою передусім біографіями, а також працями, які дозволять оцінити широту знання кримських учених минулого.


Ібрагім аль-Киримі та його сон

Михайло Якубович – кандидат історичних наук, відомий ісламознавець, автор першого повного перекладу смислів Корану українською мовою.

Одна з найбільш цікавих особистостей, про яку говориться у книзі, – це Ібрагім аль-Киримі, вихідець із степового Криму, який у ХVI столітті зробив досить значну кар’єру в Кримському Ханстві й Османській імперії.

Він навчався, ймовірно, у відомому Зинджирли-медресе; потім був радником хана Девлет-Ґерая, а далі поїхав до нині болгарської Софії, де вивчав ісламський містицизм.

Одного разу йому начебто наснився наставник-шейх, після чого Ібрагім аль-Киримі переїхав до Стамбулу. Там він і знайшов шейха зі сна – ним виявився духовний учитель султана Сулаймана Нуреддін Заде. До речі, після Нуреддіна Заде Ібрагім аль-Киримі зберіг зв’язок із султанським двором, а саме з новим султаном Мурадом ІІІ. Вчений написав чимало праць, де передбачав долю Османської імперії, а ще зробив значний внесок у мусульманську психологію.

Ібрагім аль-Киримі завершив своє життя у суфійській обителі при мечеті Кучук-Айя Софья в Стамбулі – «мала Айя Софія», це відоме й нині місце в стамбульському районі Фатіх. Десь там, серед тих кімнат колишнього медресе, що нині перебудовані в кав’ярню й частину парку, і жив цей відомий учений.