Для технічних потреб «Кримського титану» викачують прісну воду класу «преміум». Така є, наприклад, в київських бюветах

11 Січня 2019, 15:10
Фото: TASS
Закртити
Тетяна ІваневичQHA media

«Кримський титан» намагається будь-якими методами ліквідувати передумови для повторення екологічної катастрофи осені минулого року. Тоді випаровування сірчистого ангідриду з кислотонакопичувача «накрили» Армянськ і навколишні райони, спричинили тимчасову евакуацію дітей з міста. Причина – брак прісної води, якою раніше промивались промислові хімічні відходи. Після припинення водопостачання Північно-Кримським каналом, вода стала дефіцитом, промивання скоротились до мінімуму, і в якийсь момент все закінчилось викидами шкидливих речовин в повітря.

Зараз завод  заповнює кислотонакопичувач прісною водою, викачуючи її з глибоких підземних джерел. Днями «міністр екології та природних ресурсів» Криму Геннадій Нараїв повідомив, що підприємство вже пробурило дві свердловини глибиною 275 метрів і в січні планує пробурити ще чотири таких свердловини. Накопичувач, який зараз заповнений водою на 1,36 м до квітня обіцяють заповнити на необхідні 1,5 м. Щодня в нього закачується щонайменше 50 тис.кубометрів води на добу.

Кримська “влада” заявляє, що йдеться про використання технічної води. Водночас, варто відзначити, що вода на глибині 200-300 м – це юрський горизонт, де знаходиться вода відмінної якості, що відповідає всім санітарним нормам питної води. Виникає питання доцільності використовування такої артезіанської води для подібних технічних потреб на фоні дефіциту прісної води в посушливому північному Криму і якими наслідками це може обернутись. Про це QHA media поспілкувалось з заступником директора Інституту водних проблем і меліорації НАН України Михайлом Яцюком.

Завод «Кримський титан» вирішив «розбавляти» кислотонакопичувач прісною водою, пробуривши кілька додаткових свердловин. Чи є в північному Криму необхідний обсяг підземних водних ресурсів, які можна використати для таких технічних потреб?

По розвідданим запасам підземних вод, в Північному Криму є підземні води, які можна використовувати для потреб галузей економіки і потреб населення.

Якщо «Титан» не буде використовувати достатні обсяги води в технологічних цілях, у нього будуть технологічні аварії, як це сталось в минулому році. Це несе певну загрозу і в екологічному, і в екосистемному плані навколишньому середовищу не лише Північного Криму, а й значній частині території півдня України. Тому зрозуміло, що керівництво цього заводу шукає джерела постачання води. І одним з таких джерел вони вважають підземні родовища водних ресурсів.

Заявлена глибина свердловин свідчить, що воду беруть дуже чисту, з юрського горизонту. Приміром, в Києві на такі глибини бурять свердловини під бювети і кияни використовують цю воду як питну без додаткового очищення. Наскільки дії “Кримського титану” виправдані з економічної точки зору і з точки зору екології? Чи потенційна екологічна небезпека від діяльності самого заводу змушує вирішувати проблему будь-якими методами?

Брати воду з таких глибин для сільського господарства, це дуже економічно невигідно

Що стосується буріння свердловин на глибину 275 метрів, то це вимушений захід. Наскільки я знаю, в тих районах Криму запаси підземних вод знаходяться на глибині 150-200 метрів – і ближче до поверхні землі запасів води немає.

Але скажімо, якщо брати воду з таких глибин для сільського господарства, це дуже економічно невигідно.

Чи будуть впливати такі свердловини на рівень і якість вод в цілому цього родовища – все буде залежати від експлуатаційної надійності цих свердловин і того, яким чином їх будуть використовувати. Якщо там не буде потрапляння якихось забруднених стоків через ці свердловини, то загрози вони нести не будуть.

Підземні води належать до корисних копалин загальнодержавного значення. Чи можна розглядати дії по видобутку цієї води в окупованому Криму як порушення українського законодавства?

Щодо українських надр, то звичайно ми можемо трактувати такі дії як порушення українського законодавства. Всі, хто займається видобуванням води у значних обсягах, повинні брати дозвіл на спеціальне використання водних ресурсів у українських структур, які уповноважені такі дозволи видавати.

Кримський «Госводхоз» повідомив, що Крим забезпечений водою на увесь 2019 рік, хоча водосховища наповнюються недостатньо і наразі заповнені лише трохи більше ніж на 2/3. Чи змінюється щось із водозабезпеченням Криму?

Крим на сьогодні має чітку залежність від природно-кліматичних умов і всі проблеми, які вони вирішують, вони вирішують лише завдяки природно-кліматичним умовам, тобто є опади – є вода, нема опадів – у них води нема.

Останні роки – це маловодні роки з достатньо активним  температурним режимом. Найсильніша посуха була в 2015-му році. Тоді три посухи спостерігались одночасно – метеорологічна, гідрологічна і кліматична.  Внаслідок глобальних кліматичних змін, внаслідок маловодного періоду ми спостерігаємо зміни залягання рівня грунтових вод і відповідно, проблеми із водозабезпеченістю регіонів. В 2015 році навіть на українському «материку» в деяких колодязях зникла вода.  

Якщо ми уважно прослідкуємо тенденцію останніх років, то ми побачимо, що в Криму липень-серпень – це період надзвичайної ситуації. Тоді існує надзвичайно велика потреба у воді, а надходжень природно-кліматичних ресурсів, опадів, стоку річок немає і відповідно у них період надзвичайної ситуації, коли мінімізується використання всіх наявних водних ресурсів.

Чи можете ви сказати про наслідки такого багаторічного водного дефіциту для Криму?

Через декілька років ми станемо свідками активного опустелювання Північного Криму

Зараз є дуже багато можливостей  через засоби дистанційного зондування землі побачити, що весь північний, степовий Крим він сухий, він зневоднений, там не здійснюється зрошення і практично йдуть активні деградаційні процеси. Через декілька років ми станемо свідками активного опустелювання цього регіону. Я вже не кажу про те, що там будуть відбуватися процеси засолення, осолонцювання, особливо в прибережних, приморських територіях.

У ніч на 24 серпня 2018 року Армянськ в окупованій АР Крим накрив викид кислоти. На металевих предметах, дахах будинків, листі дерев утворився маслянистий наліт жовтуватого відтінку, металеві предмети, що знаходилися на відкритому повітрі, поржавіли, люди скаржилися на їдкий хімічний запах в повітрі, алергію, утруднення дихання. Шкідливі викиди дійшли і до півдня Херсонщини, де концентрація сірчистого ангідриду в повітрі перевищила норму. Протягом осені з різною періодичністю місцеві жителі знову і знову повідомляли про «хімічні атаки».

Причиною викиду хімічної речовини стали випаровування кислотонакопичувача заводу «Кримський титан». Кислотне озеро виділяє випаровування, оскільки його не розбавляли прісною водою з того моменту, як Україна перекрила Північно-Кримський канал. Після перекриття каналу почалося засолення джерел води.  Через брак води в свердловинах доводиться очищати вже використану воду і використовувати її вдруге, але такого очищення недостатньо. Тому вночі, при перепаді температур, над озером утворюється їдкий туман, який розноситься по околицях і осідає на всіх поверхнях.

Дивитись ще: