Обзор
Огляд

Чому Росія — не імперія навіть після анексії Криму і що буде, коли Путін піде. Переказ інтерв'ю Deutsche Welle з німецьким істориком Мартіном Аустом

14 Червня 2019, 10:19
Фото: artinews
Закртити

Росія — більше не імперія. Про це говорить Мартін Ауст — німецький історик, професор східноєвропейської історії у Боннському університеті та автор книги “Тінь Імперії — Росія з 1991 року” в інтерв’ю з німецьким виданням Deutsche Welle. У матеріалі “Путинская Россия ― «не империя», несмотря на аннексию Крыма” йдеться про імперську спадщину Росії, а також можливі сценарії подій, коли Володимир Путін в кінцевому підсумку піде у відставку.

Мартін Ауст
Фото: DW

Росія “втратила” низку територій у 1991 році, які були частиною царської Росії і Радянського Союзу, нагадує Мартін Ауст. Тому, на його думку, вона лише зберігає імперську спадщину, але імперією більше не є.

Історик вважає, що поведінка Росії на таких територіях як Південна Осетія, Абхазія і Придністров’я відрізняється від ситуації з Кримом, і ці дії складно назвати спробами російського уряду повернути «втрачені» території імперії. За його словами, російське політичне керівництво діє моментально та імпровізує в кожному конкретному випадку.

Однак, говорячи про Україну, історик вказує на сильне прагнення Росії з 1991 року тримати її якомога ближче до себе. Він нагадує, що більшість президентів України проводили політику, яка коливалася між Росією і Європою.

“Але цей період української політики виразно закінчився у 2014 році. Лінія розмежування, яку Україна зараз проводить між собою і Росією, більш виражена, ніж будь-коли раніше. Таким чином, Путін фактично створив ситуацію, якої завжди боялися російські урядові кола. Він втратив Україну назавжди”.

Однак втративши Україну, Путін не зміг консолідувати внутрішню політику Росії, вважає Ауст. За його словами, після першої річниці анексії у 2015 році, в Росії не спостерігалося особливого патріотичного ентузіазму з приводу “приєднання Криму”.

Що буде «після Путіна»?

В Ауста три сценарії на щодо цього.

Відповідно до першого, від випадку до випадку Російська Федерація продовжить анексовувати інші регіони. У цьому контексті обговорюється доля Білорусі. Щоразу, коли країни проводять спільні навчання і спостерігається військова присутність Росії в країні, ЗМІ говорять про те що Білорусь — наступний кандидат на приєднання до Росії.

Протилежний сценарій передбачає збільшення економічних проблем і брак ресурсів для ведення політики, а також посилення регіоналізму, який поставить під сумнів територіальну цілісність Російської Федерації.

Ще один сценарій не пов’язує майбутнє Росії з територіальними питаннями, а полягає у спробах скорегувати політичну систему в Росії. У період після Путіна Росію очікує, перш за все, конкуренція за владу, яку складно собі уявити.

“Те, як група з приблизно 100 сімей у колі влади Путіна знайде рішення, в якому інша людина замінить Путіна, для мене загадка”, — робить висновок історик.

Дивитись ще: