Эксклюзив

Узбекистан і Казахстан другий рік не надають прокуратурі АР Крим матеріалів для розслідування депортації кримських татар

17 Травня 2019, 16:20
Закртити

Прокуратура Автономної Республіки Крим четвертий рік поспіль збирає доказову базу для розслідування кримінального злочину радянського режиму – депортації кримськотатарського народу в 1944 році. Однак, коли справу буде передано до суду, в прокуратурі прогнозувати не беруться – на шляху розслідування існують перепони.

Начальник управління з розслідування кримінальних проваджень Прокуратури АР Крим Вадим Лушпієнко розповів QHA media, що специфікою геноциду кримськотатарського народу є спосіб його вчинення – він відбувався шляхом переміщення народу з території Криму через територію сучасної України до спецпоселень, розташованих на території колишніх соціалістичних республік. Майже 65% кримських татар було депортовано до різних районів Узбекистану.

Знаходження значної частини доказової бази на території інших держав, а також на території окупованого Криму ускладнили збір і вивчення документів, проведення необхідних експертиз.

У грудні 2015 року прокуратура АР Крим розпочала розслідування у кримінальному провадженні за фактом насильницького переселення в 1944 році кримськотатарського народу та представників інших національних груп із території Кримської АРСР. Розслідування розпочато за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни).

Ще в 2017 році прокуратура завершила демографічну експертизу, призначила історико-правову і звернулась до Росії, Казахстану та Узбекистану з клопотанням про отримання низки історичних документів, а також проведення слідчих дій на території цих країн. Однак впродовж року відповіді від середньоазійських держав не отримали.

За словами Вадима Лушпієнка, були направлені повторні запити, але і досі відповіді від Узбекистану чи Казахстану нема. Водночас, Росія прямо заявила, що не надасть запитуваних документів. В зв’язку з цим, історична експертиза зроблена лише частково, а оскільки нема повної історичної, не вдається завершити правову експертизу.

Залишилось ще провести частину правової експертизи, частину судово-медичної, частину експертизи з життєдіяльності. Сподіваюсь, найближчим часом за допомогою в тому числі міжнародного співробітництва ми отримаємо всі документи і всі експертизи будуть завершені, – зауважує Лушпієнко.

В ході досудового розслідування, слідчі склали понад 150 протоколів огляду статей та архівних документів, у тому числі документів, які стали основою для геноциду. Також на сьогодні опитано понад 200 свідків, 45 з яких є мешканцями тимчасово окупованого Криму.

Однак, через те, що з часу депортації минуло 75 років і багато свідків вже немає в живих, багато доказів не вдалось отримати.

Слідчі прокуратури також встановили, що до спецоперації з депортації було залучено понад 32 тисячі співробітників НКВС.

Крім того, на підставі показів людей та історичних даних, було складено карту насильницького переміщення кримських татар залізничним транспортом: для депортації використали 67 ешелонів, і в кожному вагоні було від 60 до 90 осіб. Час в дорозі тривав від 5 до 28 діб.

Людей вантажили в вагони, які взагалі не призначені для перевезення людей, і ми відслідкували саме шлях слідування даних вагонів. Зрозуміло, що це нелюдські умови, особливо зважаючи, що людям давали на збори від 5 до 10 хвилин, і взяти з собою якісь речі чи їжу в такий термін було майже неможливо, – розповідає слідчий прокуратури.

В ході примусової депортації 18-21 травня 1944 року з Криму до республік колишнього СРСР було вивезено понад 190 тисяч кримських татар. Майже половина депортованих загинула в дорозі чи у місцях вигнання.

Вадим Лушпієнко нагадує, що політична оцінка депортації була надана постановою Верховної Ради про визнання депортації геноцидом кримськотатарського народу в листопаді 2015 року.

«Найближчим часом, після зібрання всієї доказової бази, справу буде передано до суду. Наше завдання провести якісно повно і всебічно досудове розслідування, надати всі матеріали, в яких буде відображений цей злочин, це нелюдське поводження стосовно кримськотатарського народу та інших національних груп, які проживали в Криму на той момент та були депортовані. Зараз складно сказати, чи справу передадуть до суду вже цього року, бо це залежить від багатьох факторів, – підсумовує Лушпієнко.

В Україні депортація кримськотатарського народу визнана геноцидом.

Нещодавно Сейм Латвії також визнав депортацію кримських татар геноцидом. Відповідно до статті 49 Конвенції про захист цивільного населення під час війни (4 Женевська Конвенція), забороняється, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб, що перебувають під захистом, з окупованої території на територію окупаційної держави або на територію будь-якої іншої держави, незалежно від того, окупована вона чи ні».

Дивитись ще: