Український парламент ухвалив закон про мову. «Мовного патруля» не буде. А що зміниться?

Публикации
Дар'я Комарницька
25 апреля 2019, 15:22
Дар'я Комарницька
25 апреля 2019, 15:22








Тетяна Іваневич,
QHA media

Українська мова – єдина державна та офіційна мова країни. Це є основою законопроекту, який сьогодні ухвалила Верховна Рада.
Просування Закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№5670) у Верховній Раді тривало щонайменше два роки. 25 квітня закон ухвалили, внісши майже три сотні поправок.

"За" законопроект віддало голоси 278 народних депутатів. Його головним противником стала фракція “Опозиційний блок”, 31 депутат якої проголосували проти.

Завданням закону є захист державного статусу української мови і її утвердження як мови міжетнічного спілкування в Україні.

Місцевій владі заборонено якимось чином втручатись у порядок застосування української мови, а спроби надання офіційного статусу будь-якій іншій мові будуть розцінюватись, як "дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу".


Мова і громадянство

Закон зобов'язує кожного громадянина володіти державною мовою, однак його дія не поширюватиметься на сферу приватного спілкування та релігійні обряди.

Для отримання громадянства України потрібно буде скласти окремий іспит на знання державної мови за деякими винятками (скажімо, ті негромадяни, хто служить в ЗСУ, або чиє набуття громадянства становить державний інтерес). Однак ті, хто отримав громадянство без іспиту, мають вивчити державну мову впродовж року.

Зобов’язані володіти державною мовою на високому рівні та застосовувати її під час виконання службових обов’язків президент, члени уряду, депутати всіх рівнів, а також військовослужбовці, силовики і судді, медичні та педагогічні працівники,  нотаріуси. В тому числі ця вимога прописана і для працівників виконавчої влади та депутатів ВРУ та місцевих рад АР Крим.

Планується створення Національної комісії зі стандартів державної мови, яка затверджуватиме стандарти мови, перевірятиме рівень володіння нею при набутті громадянства чи зайнятті державних посад.

Щоб громадяни мали можливість дотриматись закону, в усіх областях України створять безкоштовні центри з вивчення української мови.


Мова освіти

Закон встановлює, що мовою освіти і науки є українська.

Водночас, представники національних меншин мають право здобувати дошкільну і початкову освіту своєю рідною мовою у державних та комунальних навчальних закладах. В законі продовжено до 2023 року перехідний період мовної статті закону про освіту, яка передбачає отримання освіти у середній та старшій школі тільки державною мовою.

З 1 січня 2025 року мовою ЗНО стане лише українська, крім іспитів з іноземних мов.

У вищих навчальних закладах мовою викладання буде тільки українська. Окремі університети за бажання можуть перевести частину дисциплін на англійську або іншу офіційну мову ЄС.


Кіно та театр

Мовою проведення культурно-мистецьких, музейних, розважальних та видовищних заходів, є державна мова. Інші мови можуть використовувати тільки за художньої необхідності. Супровід і конферанс усіх концертів, театральних вистав, публічних заходів, поширення афіш, квитків, буклетів про культурні заходи в Україні мають проводити державною  мовою.

Вироблені в Україні фільми (в тому числі серіали, мультфільми та документальні), розповсюджуються та демонструються тут українською мовою.  Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою або іншими мовами корінних народів.


Телебачення та радіо

Закон зобов’язує мовників через 5 років збільшити частку української мови в теле- і радіоефірі до 90% для національних телеканалів і радіо. Для регіональних — мінімум 80%.

Окрема норма і спеціальна схема стосується мовників кримськотатарською мовою чи іншими мовами корінних народів. Вони мають забезпечити сумарний тижневий обсяг телемовлення державною мовою та мовами корінних народів в обсязі не менше 75% (у тому числі не менше 30% – державною) та  обсяг радіомовлення державною мовою не менше 30%.


Книги

Українські видавці повинні видавати впродовж року не менше 50% україномовних книг. Однак  ця вимога не поширюється на видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи нацменшин за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів.


Друковані та інтернет-ЗМІ

Друковані ЗМІ мають видаватися українською мовою. Іншою мовою ЗМІ можуть видаватись за умови, що одночасно з відповідним тиражем іноземною, видається і тираж українською мовою.

При цьому у кожному місці продажу друкованих ЗМІ назви видань українською мають становити не менше половини. На ЗМІ кримськотатарською, англійською і мовами ЄС ці норми не поширюються. Для російської винятків не роблять.

Впродовж 18-ти місяців компанії і ЗМІ в соцмережах повинні створити українську версію сайту з тим же обсягом інформації, що й версії іншими мовами.


Торгівля і побутове обслуговування

Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Водночас, закон містить норму, що  на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін. Однак треба зважити, що це не означає обов’язковий перехід продавця чи перукаря на російську мову.

Впродовж 18 місяців магазини, інтернет-магазини та інші заклади всіх форм власності мають перейти на українську мову обслуговування.

Також українською мовою повинні обслуговувати в медичних закладах, в тому числі, при виписуванні рецептів  і складанні документів щодо стану здоров’я пацієнта.

Впродовж 6 місяців мовою реклами має стати українська мова, а винятки, зокрема, використання кримськотатарської мови, будуть прописані в законі про нацменшини.


Політика і партії

Закон визначає, що українські громадські об’єднання та політичні партії мають листуватися з державними та місцевими органами влади винятково державною мовою.

Матеріали політичної агітації, що транслюються на телебаченні, радіо, розміщуються на носіях зовнішньої реклами, поширюються у вигляді листівок і газет або в мережі Інтернет, виконуються державною мовою. Хоча інколи її можуть дублювати мовами національних меншин.

Офіційні назви державних органів та органів місцевого самоврядування на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках і вивісках повині писатись українською мовою. Допускається паралельне використання англійської мови.


Мовний уповноважений

«Мовний патруль» вводитись не буде, але контролювати дотримання закону буде проводити Уповноважений із захисту державної мови, якого призначатиме і звільнятиме Кабінет міністрів. До уповноваженого зможуть звернутись не лише організації, але й окремі громадяни зі скаргою, якщо їхні мовні права порушуються.

Саме Уповноваженому можна поскаржитись на те, що посадовці держорганів чи підприємств відмовилися спілкуватись з людиною державною мовою, або надати нею інформацію про товари та послуги.

У разі доведення порушень, організація-порушник закону про мови може або добровільно усунути його, або сплатить штраф від 5 100 до 6 800 грн.


Відповідальність

Закон передбачає адміністративну відповідальність за невиконання прописаних у ньому норм. Але введення адміністративних покарань відтерміновано на 3 роки.

За порушення застосування мови у діловодстві, Збройних силах та правоохоронцями штраф може становити від 3 400 до 6 800 гривень, у сфері культури, освіти, реклами - 3 400-5 100 гривень, а у друкованих ЗМІ - 6 800-8 500 гривень. У інших випадках - 3 400-5 100 гривень. Якщо хтось порушить закон вдруге за рік, то штраф складе вже 8 500-11 900 гривень.

Публічне приниження чи зневажання української мови тягне за собою покарання, як за публічну наругу над державними символами України (скажімо, прапором), зокрема, штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Закон набуває чинності через два місяці після публікації, за винятком деяких згаданих статей.