«Співпраця з Туреччиною робить нас сильнішими» — посол Сибіга

Публикации
Ельзара İшджен
28 января 2021, 16:00
Ельзара İшджен
28 января 2021, 16:00

Встановлені в лютому 1992 року українсько-турецькі відносини після підписання у 2011 році Спільної декларації про створення Стратегічної ради високого рівня піднялися до рівня стратегічного партнерства.

Відносини між Україною та Туреччиною динамічно розвиваються на основі взаємної довіри, добросусідства і стратегічного партнерства як у двосторонньому, так і в багатосторонньому форматах. Співпраця між двома країнами у торговельно-економічній, безпековій, оборонній промисловостях, освіті, науці та інших областях продовжує зростати з кожним роком. Попри епідемію коронавірусу, у 2020 році переговори між двома країнами тривали без уповільнення.

Під час візиту президента Турецької Республіки Реджепа Таїпа Ердогана до Києва торік у лютому підписали сім угод, що зміцнюють двосторонні відносини між країнами. Президент України Володимир Зеленський відвідав Туреччину в жовтні. Крім цього, за участю міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, міністра оборони України Андрія Тарана, міністра закордонних справ Туреччини Мевлюта Чавушоглу, міністра національної оборони Туреччини Хулусі Акара в Києві відбулася зустріч у форматі «Квадрига» (2+2).

Посол України в Туреччині Андрій Сибіга в інтерв'ю агентству «Кримські новини», оцінюючи українсько-турецькі відносини у 2020 році, відзначив, що, попри пандемію, інтенсивний діалог між двома країнами підтримувався на всіх рівнях.

МИНУЛОГО РОКУ НАШЕ ПАРТНЕРСТВО БУЛО ВИПРОБУВАНО КОВІДОМ


Пане посол, оцінить, будь ласка, 2020 рік у контексті українсько-турецьких відносин.

Минулий рік можу назвати успішним. І таким, який має бути між стратегічними партнерами, коли встановлене стратегічне партнерство. Скажу навіть так, що торік наше стратегічне партнерство було випробуване ковідом. Незважаючи на пандемійні реалії, інтенсивний діалог підтримувався на всіх рівнях, що дуже важливо.

Які угоди та інвестиції заплановані у 2021 році у сфері оборонної промисловості між Україною та Туреччиною?

Військово-технічне співробітництво — один із наріжних каменів, один із фундаментальних чинників українсько-турецького стратегічного партнерства. Тому, безумовно, в подальшому сторони відбудовуватимуть відносини. Напевно, можна очікувати на нові контракти та поглиблені кооперації.

Завжди кажу, що в українсько-турецьких відносинах у сфері військово-технічного співробітництва ми говоримо про спільні дослідження, виробництво, кооперації. Ми чітко бачимо галузі, в яких воно активно розвиватиметься. Це, безумовно, будування авіадвигунів. Українська сторона готова до будь-яких модальностей. Ми зацікавленні у виробництві, проєктах, дослідженні. Тобто не йдеться, щоб разово продати якісь предмети, а, власне, зацікавлені у довготривалих глибоких зв'язках. Бо якщо брати будування авіадвигунів, кожен контракт, навіть невеликий, умовно маленький у цій сфері означає тісну взаємодію на різних рівнях між сторонами на тривалий період. Умовно п'ять, десять років. Тому, звичайно, ми активно працюватимемо.  Наше військово-технічне співробітництво не спрямоване проти третіх сил. Вже зараз воно підвищує обороноздатність двох країн, ми відчуваємо переваги. Ця співпраця робить нас сильнішими, і я переконаний, що вона здійснює суттєвий внесок у привнесення більшої безпеки в регіон. Саме наша тісна взаємодія у такій надчутливій галузі.

Звичайно, якщо продовжувати взаємодію у цій високотехнічній галузі, ми зацікавленні в налагодженні практичного співробітництва в космічній галузі. У цьому напрямі зроблені перші практичні кроки, відбувся обмін візитами, презентаціями конкретних видів продукції, яка може бути спільним дотиком для сторін у налагодженні конкретної взаємодії. І я достатньо оптимістичний щодо перспектив співробітництва у цій сфері.

Якщо говорити про масштабні та важливі проєкти, — це, звичайно, літак ДП «Антонов». Україна надзвичайно зацікавлена спільно с Туреччиною його виготовляти. Це питання завжди обговорюється, але проєкт передусім має бути рентабельним, тобто бути вигідним. Треба вивчати всі комерційні аспекти, бо пропозиція української сторони надзвичайно конкурентоспроможна. Зараз А-178 замовлено для потреб Збройних сил України, і на міжнародних ринках такі чинники додають переконливості у виборі того чи іншого продукту. Тому ще раз хочу наголосити, що українська сторона надзвичайно зацікавлена у налагодженні спільного виробництва літака. З турецькою стороною опрацьовуємо різні формули, і це питання стоїть на порядку денному.

І, звичайно, кораблебудування. Ця сфера найближчими роками буде однією з пріоритетних. Наприкінці минулого року підписали великий українсько-турецкий контракт щодо будівництва спільно з Туреччиною військових кораблів класу «корвет».

СПОДІВАЮСЬ, ЦЬОГОРІЧ УГОДУ ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ ФІНАЛІЗУЮТЬ


Чи підпишуть Угоду про вільну торгівлю між Туреччиною та Україною y 2021 році?

 Як ви знаєте, переговорний процес триває вже дев'ять років. Це лише свідчення та показник того, що сторони чітко розуміють національний інтерес і відстоюють його. Тому що і Туреччина, і Україна — це великі економіки, ринки. На сьогодні є найвища політична воля, доручення президентів якомога швидше завершити підписання угоди, оскільки вона дійсно стратегічно вигідна обом сторонам. Триває обмін між сторонами позиціями, які ще потребують остаточного узгодження. Продовжується прямий контакт між переговорними групами і, навіть попри пандемійні реалії, переговори активно продовжуються в адаптованих форматах (онлайн формати). Сторони однозначно, за результатами минулого року, спільно констатували просування вперед у досягненні кінцевої мети, а саме у підписанні угоди. Тому є підстави для оптимізму. Сподіваюся, врешті-решт цьогоріч угоду фіналізують.

Було проведено другий раунд переговорів щодо Угоди про соціальне забезпечення між Україною та Туреччиною. Чи буде домовленість з цього питання y 2021 році?

З Туреччиною у нас такий рівень стратегічного партнерства, коли всі елементи працюють. Наші народи вже зараз у багатьох напрямах відчувають переваги глибини та якості налагодженого співробітництва. І це яскравий прояв, наскільки важливий елемент захисту прав та інтересів наших громадян. Як громадян України в Туреччині, так і громадян Туреччини в Україні. Тому що угода покликана урегулювати такі завжди актуальні для кожного громадянина, який проживає за кордоном, питання як пенсійне забезпечення, соціальні виплати, трудовий стаж. Відбувся другий раунд переговорів. Спільними зусиллями, проявляючи велике бажання і волю у досягненні та врегулюванні цих питань, погодили текст угоди. Тому очікуємо на виконання внутрішньо державних процедур, щоб винести її на підписання у якомога стислі сроки.

Також працюємо над спрощенням процедур, наприклад, пов'язаних із визнанням дипломів. Чому це важливо? Як і у випадку з соціальною угодою, бачимо, що кількість громадян України, які проживають постійно в Туреччині, так і, відповідно, громадян Туреччини, які проживають в Україні, зростає. Безумовно, їхнє проживання пов'язане з вирішенням низки практичних питань, які випливають з проживання кожної особи у будь-якій країні. Розуміємо, що зараз більш актуальним стає питання, пов'язане з визнанням дипломів, бо воно безпосередньо впливає на працевлаштування, можливість залучити власний потенціал. Тому зараз вивчаємо, яким чином можемо максимально спростити процедури, враховуючи домовленості, які на сьогодні існують, та зважаючи передусім на інтереси громадян. Сподіваюся, базуючись на потребах наших співвітчизників, рухатимемося вперед у цьому питанні.

Однією з найбільш постраждалих галузей через пандемію короновіру став туризм. Хоча незрозуміло, скільки триватиме пандемія, які ваші прогнози цьогоріч?

Попри пандемію, цьогоріч велика кількість громадян України відвідали Туреччину. Близько мільйона. Торік — півтора мільйона осіб. Впевнений, якби не пандемія, кількість відвідувачів із України знову ж таки зросла б, тому що Туреччина є одним з головних туристичних пунктів відпочинку українців. Тому, на мою думку, цифра близько мільйона, навпаки, достатньо позитивна та підтверджує, що ці напрямки залишаються найбільш популярними для громадян України. Звичайно, вплинуло також зменшення кількості регулярних авіарейсів. Але додались і нові напрями. Спостерігаємо збільшення зимового туризму, багато українців відвідали низку історичних міст. Бачимо зростання релігійного та медичного туризму. Тому, оцінюючи перспективи, вважаю, що після вщухання пандемійної загрози, можна очікувати навіть на бум зростання кількості туристів.

Тиск на кримських татар з боку окупантів у Криму посилюється. 12 січня 2021 року російський суд виніс обвинувальні вироки трьом кримським татарам. Активістів, які хотіли поїхати до Росії та підтримати в суді політичних в'язнів, незаконно затримали. Які кроки Україна планує здійснити цьогоріч для захисту прав громадян в окупованому Криму?

Як і у попередні роки, це питання для України завжди пріоритетне. Захист наших співвітчизників, кримських татар і етнічних українців, які залишились на території окупованого Криму, перш за все. На жаль, після окупації Криму саме кримські татари стали головним об'єктом переслідувань і репресій. Безумовно, це питання завжди порушувалось і порушуватиметься на всіх рівнях і майданчиках. У тому числі й питання щодо звільнення політичних бранців Кремля. Ми працюємо з турецькими колегами щодо сприяння. Нагадаю, що Туреччина виступає не лише на підтримку відповідних документів, що спрямовані на захист прав та інтересів цих категорій громодян, а й виступає коспонсором відповідних резолюцій у Генеральній асамблеї ООН щодо стану прав людини в окупованому Криму і мілітаризації Криму. Тому ці заходи продовжуватимуться. Структуризація та наповнення «Кримської платформи» теж додасть нового поштовху у цьому напрямі.

СПОДІВАЄМОСЯ НА УЧАСТЬ НАЙБІЛЬШ ПОТУЖНОЇ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ ДІАСПОРИ


У 2021 році українська держава планує на міжнародному рівні активно піднімати питання деокупації Криму. Однак дата проведення «Кримської платформи» ще не оголошена. На якому етапі перебуває підготовка до платформи? Чи проводитиметься співпраця з кримськотатарською діаспорою у Туреччıні з цього питання?

Звичайно, найголовніша стратегічна мета створення й практичної реалізації «Кримської платформи» — деокупація Криму. Це стратегічна мета. Щодо інших основних завдань — це, безумовно, тримання питання Криму у топ порядку денному у мас-медіа, вагомих міжнародних організаціях і відповідних міжнародних майданчиках. Питання деокупації Криму не повинно сходити з головних новинних стрічок у світі. Ще одне надважливе питання, яке обговорюватиметься і підніматиметься на «Кримській платформі» — питання безпеки. Всі комплексні питання, я переконаний, більш потужно звучатимуть після практичного запущення «Кримської платформи», у тому числі й права людини. Платформа матиме кілька вимірів: найвищий — політичний, парламентський і експертний. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наприкінці минулого року зустрічався з лідерами кримськотатарської діаспори Туреччини, і запропонував активно долучитись до діяльності «Кримської платформи». Сподіваємося на активну участь найбільш потужної кримськотатарської громади Туреччини у структуризації, функціюванні й реалізації подальших проєктів у рамках «Кримської платформи».

Які заходи ви плануєте провести у Туреччині у 2021 році? Чи маєте альтернативні плани на випадок, якщо пандемія перешкодить їм?

Маємо, як завжди, амбітні плани. Звичайно, поки що виходимо з реалій пандемії, але існує перелік заходів, які будуть обов'язково реалізовані. Це стратегічна рада за участю президентів, яка має відбутися на території Туреччини. Безумовно, міжурядова торговельно-економічна комісія, яка також має відбутися у Туреччині. Маємо різні міжурядові механізми у сфері військово-технічного співробітництва на рівні міністерств оборони. Це те, що обов'язково має відбутися. Якщо пандемійні реалії дозволять, працюватимемо в офлайні, або ж розглядатимемо формати онлайн.

Ми налаштовані активізувати міжпарламентський вимір і сподіваємся на обмін візітами спікерів парламенту. Безумовно, проводитимемо низку заходів, пов'язаних з окупацією Криму у лютому 2014 року. Сподіваємося, пандемійні реалії дозволять провести цьогоріч Іфтар. Звернемося до максимально великої кількості українських і турецьких високопосадовців, лідерів кримськотатарського народу у сприянні його проведення.

Цьогоріч виповнилося 150 років з дня народження Агатангела Кримського — видатної особи, етнічного кримського татарина, який написав на початку ХХ сторіччя історію Туреччини. У той час це було передовою науковою думкою, такого рівня досліджень не існувало у Західній Європі. Він, свого роду, новатор у дослідженні тюркського світу, орієнталістики, Сходу вцілому. Ця особистість заслуговує на проведення конференції та низки заходів вшанування. Ісмаїлу Гаспринському виповнюється 170 років від народженя, тому теж організовуватимемо низку заходів. Цьогоріч маємо багато офіційних планів щодо публікацій: спільних досліджень сторінок українсько-турецької історії, наукових досліджень. Вже зроблено багато напрацювань. Прагнемо до спільного кіновиробництва.

Дякую за розмову, пане посол.