«Попереджувальний постріл» для влади. Лідери думок, політики, науковці, добровольці та волонтери вимагають зупинити реванш в Україні

Публикации
Тетяна ІваневичQHA
07 мая 2020, 20:00
Тетяна ІваневичQHA
07 мая 2020, 20:00
Тетяна ІваневичQHA

Відкрите «Звернення учасників Революції Гідності проти реваншу» опублікували в мережі Facebook його підписанти. В зверненні українській владі вказують на системні прорахунки в політичній та економічній сферах, на неприпустимість реалізації проросійського курсу на шкоду українським інтересам, які відкрито простежуються останнім часом. Підписанти акцентують, що наразі влада своїми діями або бездіяльністю нівелює досягнення Революції, спрямовані на реалізацію європейського майбутнього України.

«Влада кидає виклик захисникам України від російської агресії… Планомірно розширюється коло сфабрикованих справ проти лідерів та учасників Революції Гідності. За мовчазної і прихильної згоди влади нахабніють проросійські сили і прямі агенти Кремля. Свідомо і зухвало чиняться спроби скомпрометувати пам’ять героїв Майдану, переглянути національну історичну та гуманітарну політику. Ігнорується Закон про державну мову. Майже до нуля зведено реалізацію курсу України на членство в Європейському Союзі і НАТО.
Влада на чолі з президентом Володимиром Зеленським довела державу до межі масштабної кризи та економічного колапсу. В управлінні країною царюють невмілі експерименти та безлад… Застерігаємо нинішню владу від намірів наступу проти ідеалів Майдану та європейського вибору України».

Відкрите звернення загалом вже підписали щонайменше дві сотні відомих в країні і за її межами людей, й підписи продовжують надходити. В першій десятці підписантів - почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», учасник Ініціативної групи «Першого грудня», член Стратегічної Ради Руху опору капітуляції В’ячеслав Брюховецький,  літературознавець, академік НАНУ Іван Дзюба, дисидент, учасник Ініціативної групи «Першого грудня», член Стратегічної Ради Руху опору капітуляції Йосиф Зісельс, в’язень російських окупантів на Донбасі, релігієзнавець, президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних відносин Ігор Козловський, політичний в’язень Кремля, заступник голови Меджлісу Кримськотатарського народу Ільмі Умеров

QHA media звернулось до підписантів з проханням відповісти на запитання - що для них стало поштовхом для підписання звернення, чи почує влада вимоги відомих українців, в чому це має проявитись та якими можуть бути подальші сценарії, якщо застереження будуть проігноровані.

«Президент має зайняти чітку позицію щодо російсько-української війни»

Співзасновник та керівник Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова Геннадій Друзенко

Що стало головним поштовхом для вас підписати звернення? 

Ми бачимо, що користуючись відверненням суспільної уваги на карантин, на пандемію COVID-19, влада продовжує наступ, умовно кажучи, на патріотичну частину суспільства. Починаючи від простого ігнорування Офісом президента і президентом особисто смерті Івана Вакарчука чи ювілею Ліни Костенко та закінчуючи кримінальними справами проти патріотів, зокрема, в рамках справи Шеремета. Справа Гандзюк - інший приклад. Напевне, останньою краплею стала ймовірність, що громадському активісту Сергію Стерненку оголосять підозру. Тобто ми не можемо сказати, що поштовхом стала якась окрема подія. Поштовхи відбуваються щодня, і, на жаль, логіка всіх цих подій говорить про те, що це - не українська логіка.

Якщо влада дослухається до звернення, в чому це має проявитись?

Влада почула - це коли президент вийде і займе якусь чітку позицію як мінімум щодо російсько-української війни. Коли буде сказано, що Росія - це держава-агресор, про що ми не чули, коли буде скасовано рішення про утворення цієї єрмаковської конструкції - групи для перемовин безпосередньо з тими, кого наш закон називає «окупантами» (створення так званої «Консультативної ради» в політичній підгрупі ТКГ - прим. ред.). Щодо звільнення добровольців, то президент, очевидно, скаже, що він «нє при дєлах», і це - справа судів, тому тут є простір для лукавого маневру. Оскільки не президент же посадив трьох добровольців у справі Шеремета і не президент буде пред’являти підозру Стерненку. Але президент як мінімум має вийти і висловити свою чітку позицію: що окупант - це окупант, що війну швидко закінчити не можна, що «договориться посередине» не вийде, що добровольці і волонтери - це ті, хто врятував цю країну Та, зокрема, завдяки ним він може бути їхнім президентом. Але знову ж таки, шанси на те, що чоловік, який був дзеркалом для всіх і виграв на цьому вибори, знайде в собі мужність на таку позицію, думаю, мінімальні.

Якщо влада проігнорує застереження, які можуть бути сценарії?

Звернення - це попереджувальний постріл. Там немає вимог щось робити чи не робити, там попередження не грати з вогнем. Попередження, що якщо влада не змінить свого ставлення до патріотичної спільноти, то може бути конфлікт. І коли він станеться - ніхто не знає. Ситуація зараз дуже непроста, і ставлення патріотичного середовища різного спектру до представників державної влади щодня погіршується. Це створює дуже «вибухову» суміш. Насправді, скільки ти не майструй «майдани», вони завжди виникають стихійно. Хто знав, що в кінці листопада 2013-го трапиться Майдан, який призведе до падіння влади Януковича? Те, що носиться в повітрі, говорить про те, що вибух можливий. Коли саме - я точно не буду займатись прогнозами, бо це завжди невдячна справа.

З огляду на всі причини, є два варіанти. Перший, оптимістичний для влади - це осінь. Тут накладаються не тільки їхні помилки в побудові стосунків з Росією, сахання з одного боку в інший, відсутність цілісної політики. Пасіонарна частина суспільства вже збурена з часів «формули Штайнмайера», напевно, саме це виступило тригером (восени минулого року українська влада погодилась імплементувати «формулу Штайнмайера» в українське законодавство - прим. ред.). Водночас нерозумна карантинна політика влади боляче вдарила по малому бізнесу, по робочим місцям. Я думаю, що економіка виступить тим каталізатором, який збурить широкі маси та долучить широкі верстви населення до масових соціальних протестів. Тому оптимістичний для влади сценарій - це осінь, песимістичний - друга половина травня. Залежить від того, скільки ще помилок вони встигнуть зробити.

«Сказав Путін «про Крим не розмовляти», і вони не розмовляють»

Заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров

Що спонукало вас підписати звернення? 

На жаль, дуже помітний відхід влади від проукраїнських позицій. Якщо влада в Україні буде й далі так поводитись, то вони можуть втратити Україну в цілому. Мені здається, що найбільш небезпечне - це їхні проросійські дії та деякі висловлювання. Чи це стосується Дня Перемоги, чи незалежності України, чи окупованих територій - скрізь є відхід від українства. Один з останніх випадків, коли президент висловив співчуття з приводу подій 2 травня 2014 року в Одесі (Зеленський в своєму Facebook висловив «щирі співчуття родинам всіх загиблих» в Будинку профспілок в Одесі. Така трактовка подій обурила громадськість, оскільки українці вважають, що тоді вдалось зупинити створення «Одеської народної республіки» і уникнути набагато більших жертв. В соцмережах також твердили, що щонайменше 15 з загиблих - громадяни Росії, а 10 - з Придністров’я, тож незрозуміло, що ці люди робили в Одесі. - прим. ред.).

Якщо  говорити з позиції кримського татарина, то владою нічого не робиться, щоб вирішити якісь питання в кримській сфері. Ми вже давно говоримо, що треба, не очікуючи деокупації Криму, прийняти три закони: про статус кримськотатарського народу, про корінні народи в Україні та зміни до Конституції щодо статусу Криму і створення Кримськотатарської автономії. Насправді, в реальності вони Крим потихеньку здають. Вони бояться десь заявити, що є така тема у стосунках з Російською Федерацією. Сказав Путін «про Крим не розмовляти», і вони не розмовляють

Якщо влада дослухається до звернення, в чому це має проявитись?

Це звернення підписали дуже багато відомих людей, відтак реакція на їхню позицію повинна бути. Хоча з цих станеться - вони можуть і проігнорувати його.

Я думаю, реакція влади може бути загальною, не окремо по кримським татарам. Для нас зміни будуть очевидними, якщо вони запропонують зустрітися з лідерами або членами Меджлісу і почнуть говорити про Крим на всіх майданчиках, в тому числі в Нормандському форматі. Під час різних зустрічей - і на рівні міністрів закордонних справ, і на рівні президентів, і під час робочих зустрічей - скрізь повинні говорити про Крим. Якщо Крим звучати не буде, то, значить, нічого не змінилось (в позиції влади).

Якщо влада проігнорує застереження, які можуть бути сценарії?

Якщо в діях влади нічого не зміниться… Не хочеться передрікати новий Майдан, але, незважаючи на коронавірус, можуть бути протести у вигляді великих публічних зібрань, які можуть перерости в черговий Майдан.