Під федеральним оком. Реставрація Хан-Сараю продовжиться в умовах спецрежиму, але чи стане вона справді реставрацією?

Новости
Тетяна ІваневичQHA
25 ноября 2020, 12:00
Тетяна ІваневичQHA
25 ноября 2020, 12:00
Тетяна ІваневичQHA

«Ремонт можна почати, але практично неможливо завершити. Його можна тільки припинити».

Цю народну мудрість цілком можна віднести і до ситуації, яка склалась з реконструкцією музейного комплексу Бахчисарайський ханський палац в окупованому Криму. 

Розпочаті три роки тому буцімто реставраційні роботи впродовж всього їхнього перебігу супроводжуються скандалами, проблемами, змінами в підходах, новаціями в законодавстві. Варварська реставрація в умовах окупації показала як непрофесійність, так і фінансову «нечистоту» виконавців, що до неї залучались. Спроби російської влади посилити контроль поки не дійшли до стадії якогось очевидного результату. Чим та коли закінчиться реставраційний експеримент на Хан-Сараї, і хто його закінчить - питання відкрите. 

Васька слухає та… реставрує


Протиаварійні і реставраційні роботи на об’єктах Хан-Сараю були розпочаті російською окупаційною владою наприкінці 2017 року із кошторисом в 1,6 млрд. рублів. 

Фото: Facebook Осман Пашаев

Українські експерти одразу охрестили роботи псевдо-реставрацією та варварським ремонтом, які спричинять втрату історичної ідентичності пам’ятки та перспектив внесення її до переліку культурної спадщини ЮНЕСКО. Претензії викликало залучення до робіт компаній, що не мали досвіду реставрації історичних пам’яток, та їхні, далекі від реставраційних, методи роботи. Лише два з кричущих прикладів - заміна на великій ханській мечеті Біюк Хан Джамі автентичної черепиці на бутафорський новодєл або знищення автентичних балок. Експерти просили як мінімум зупинити варварську реставрацію, але воно так і не було почуто російською стороною. Відповідні позови, подані до російських судів, були відхилені.

Українські правоохоронні органи зі свого боку почали відповідні провадження, а українська влада звернулась до ЮНЕСКО з проханням втрутитись і не допустити руйнування об’єктів Ханського палацу. Два роки тому ЮНЕСКО прийняла рішення провести прямий моніторинг в Криму, в тому числі щодо збереження кримської культурної спадщини. Однак фізично попасти до Криму міжнародні експерти не можуть - Росія вимагає, щоб вони заїжджали на півострів з дотриманням російського законодавства. 

В 2018 році  роботи в Бахчисараї були призупинені. Змінилась компанія-підрядник – замість Сімферопольського «Кірамета» та московської «АТТА Груп», розробляти науково-проектну документацію і вести роботи повинно було пітерське ТОВ «Меандр». Хоча «Меандр» і мала ліцензію на реставраційні роботи, але мала досить негативний бекграунд не лише в Криму, але й і в Росії. Тому багатьох навіть не здивувало, що з осені минулого року почали з’являтися заяви російських компаній та приватних підприємців про намір розпочати процедуру банкрутства «Меандру». Зокрема, йшлося про розкрадання бюджетних коштів при реконструкції історичних будівель в Санкт-Петербурзі. І вже 14 грудня Арбітражний суд Петербурга і Ленінградської області вивчатиме заяву приватного підприємця про визнання банкрутом компанії «Меандр», колишнього підрядника реконструкції Санкт-Петербурзької державної консерваторії, чиї керівники стали фігурантами справи про розкрадання виділених на ці роботи коштів. «Меандр» вважається великим гравцем на російському ринку реставрації, він веде чи вів роботу в багатьох регіонах РФ і в окупованому Криму. І, як виявилось, претензії до компанії накопичились по різним об’єктам. У квітні 2020 р. місцеві кримські і російські федеральні ЗМІ цитували повідомлення МВС, що порушено кримінальну справу «за фактом розкрадання бюджетних коштів шляхом обману, вчиненого невстановленими особами з числа керівників ТОВ «Меандр» в особливо великому розмірі». Приводом стала реконструкція об'єкта культурної спадщини - меморіального комплексу «Історичний бульвар» в центрі Севастополя.  А влітку ж цього року конкретна заява про банкрутство «Меандра» надійшла до російського суду від однієї з петербурзьких компаній.

Два роки тому реалізацію Федеральної цільової програми, яка мала бути завершена в 2020 році продовжили до 2023 року.

За цей час вартість робіт на об’єктах Хан-Сараю зросла до 2 млрд рублів і так само потроху відсунулись терміни завершення реставрації. Торік  так званий «глава» Криму Сергій Аксьонов повідомив, що комплекс будівель, що становлять архітектурний ансамбль Ханського палацу в Бахчисараї, буде повністю відреставровано в 2021 році.   

Зараз в російській та кримській пресі пишуть, що протиаварійні та реставраційні роботи об'єктів музею-заповідника «Ханський палац» планується завершити до кінця 2022 року.

Ймовірно, посприяла цьому і пандемія коронавірусу, і вплив міжнародних санкцій на бюджет РФ, з якого власне і фінансується реставрація палацового комплексу, і скандали з російськими підрядниками.

Фото: Едем Дудаков

На початку листопада цього року так званий «міністр культури» Криму Аріна Новосельська повідомила, що зараз на 8 з 16 об'єктів ведуться ремонтно-реставраційні роботи. Але через обмежені обсяги бюджетних асигнувань, виділені на 2020 рік на Хан-Сарай, а також необхідність послідовного виконання робіт на об'єктах комплексу, укладання контрактів на виконання виробничих ремонтно-реставраційних робіт планується в 2021 році. Зокрема, йдеться про об'єкти, за якими пройдена експертиза кошторисної вартості: «Ханська мечеть» (II етап), «Катерининська миля», «Набережна з трьома мостами». По трьом об’єктам комплексу поки що укладено лише контракти на розробку науково-проектної документації: «Баня «Сари Гюзель», «Надгробна ротонда» і «Сади і паркові споруди». На стадії укладання знаходяться контракти на два об'єкта - «Головний корпус», «Гарем».

Росія не довіряє Криму: федеральний контроль і держкомпанії - замість місцевих контролерів і приватних виконавців


Процес реставрації Бахчисарайського музею-заповідника по часу перетнув екватор, і, схоже, завершуватись буде за дещо інакших законодавчих реалій, ніж він починався.

На початку квітня цього року Державна Дума РФ прийняла федеральний закон про особливий порядок державних і муніципальних закупівель в Криму і Севастополі на найближчі три роки. Йдеться про певні сфери, в тому числі, і архітектурно-будівельне проектування, капітальне будівництво, роботи з реставрації.  Якщо раніше підрядник чи виконавець таких робіт визначався на конкурсі, то тепер право визначати його своїм розпорядженням отримав «глава» Криму.

Фото Едем Дудаков

Російська Держдума вводила подібний спецрежим держзакупівель для Криму виходячи з того, що аналіз виконання державних і муніципальних контрактів в Криму і Севастополі за останні три роки показав: виконавці дуже часто зривали строки зведення об'єктів або виконували роботи неякісно. Вже згадуваний скандал навколо «Меандру» є одним з додаткових чинників, які, ймовірно, змусили російську владу до перегляду принципів співпраці з підрядниками, в тому числі в галузі реставрації історичних пам’яток. 

В липні цього року стало відомо, що  підвідомча Мінбуду РФ федеральна автономна установа «Роскапстрой» візьме під контроль великі об'єкти федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму вартістю понад один мільярд рублів. «Роскапстрой» був створений наказом Мінбуду Росії в 2016 році за дорученням президента Росії Володимира Путіна для здійснення функцій єдиного замовника при будівництві та реконструкції об'єктів капітального будівництва за рахунок коштів федерального бюджету.

Нагадаю, що реконструкція Ханського палацу проводиться в рамках федеральної цільової програми РФ і її вартість становить 2 мільярди російських рублів. Тож до кінця 2022 року контракти з проектантами та виконавцями робіт укладатимуться винятково за рішенням Аксьонова. 

Новий спосіб визначення проектантів вже почали опробовувати на практиці. В середині листопада Аксьонов своїм «розпорядженням» визначив єдиного виконавця з розробки проєктної документації по збереженню об'єкта культурної спадщини «Гарем» в Ханському палаці Бахчисарая.

Цим виконавцем стала вже згадувана російська ФАУ «Роскапстрой». Розробити проєктну документацію виконавець повинен до 31 грудня 2021 року,  на це передбачено 10,6 млн рублів.

Тобто замість приватних підрядників до робіт на пам’ятках архітектури в Бахчисараї почнуть долучатись російські державні організації.

Чи призведуть такі новації до пришвидшення і покращення якості робіт, наразі спрогнозувати важко. Єдине, що можна припустити, так це те, що федеральний контроль за федеральними грошима суттєво ускладнить можливість їхнього нецільового «освоєння» на місцях кримськими «освоювачами». Але це неточно. Наскільки ж покращиться якість проєктів і власне робіт з реставрації архітектурної пам’ятки, зокрема, «Гарему»,  можна буде приблизно уявити після того, як «Роскапстрой» надасть на експертизу свій проєкт.

Які саме роботи будуть проводитись у «Гаремі» зараз невідомо. В «розпорядженні»  Аксьонова говориться про проєктну документацію «по збереженню об'єкта культурної спадщини «Гарем»».  Але з визначення «збереження об'єктів культурної спадщини», наведеного в російському законодавстві, яке тимчасово діє в Криму, видно, що це поняття включає в себе дуже широкий спектр робіт - від дрібних ремонтних до реконструкції будівлі, що є об'єктом культурної спадщини. Зокрема, з метою збереження об'єкта культурної спадщини, можуть проводитись роботи по консервації, ремонту, реставрації або пристосуванню до сучасного використання. 

Аблялімова:
попередні експерименти на об’єктах Хан-Сараю лише погіршили їхній стан


Чи вплине зміна порядку добору підрядників на якість роботи з реставрації пам’яток культурної спадщини і про поточну ситуацію на об’єктах Бахчисарайського музею-заповідника? Про це в бліц-інтерв’ю «Кримським новинам» розповіла його колишня директорка Ельміра Аблялімова

В Криму нещодавно анонсували початок розробки проєкту по збереженню «Гарему», що входить до переліку об’єктів заповіднику.  В якому стані знаходився гарем до 2014 року і чи потребує він реставрації?

Я не помилюся, якщо скажу, що практично всі об'єкти комплексу «Бахчисарайський Ханський палац» потребували реставрації. Ці проблеми накопичувалися роками, починаючи від питань застарілої електропроводки і закінчуючи аварійним станом окремих будівель (об'єктів) комплексу. Саме такі питання - стан пам'ятників, дискримінація по відношенню до кримських татар-співробітників заповідника, відсутність досліджень в області кримськотатарської історії та культури, заангажованість керівництва тощо були предметом конфліктів між Меджлісом кримськотатарського народу, Бахчисарайським регіональним меджлісом і керівництвом Бахчисарайського історико-культурного заповідника, Радою міністрів АР Крим, профільного віце-прем'єра і міністра культури Криму. Повертаючись до питання стану Гарему, пам'ятник дійсно потребує роботи по збереженню.

Чому зараз до проектування реконструкції долучають російське державне підприємство, хоча раніше цим займались приватні компании? І чи вплине це на якість реставрації?

Думаю, що це може бути пов'язано з тим, що низку підрядників приватної форми власності, які вели роботи в палаці, оголосили банкрутами.

Чи вплине це на реставрацію? Наскільки я розумію, йдеться наразі не про роботи, а про ПРОЄКТ на виконання робіт. Я переглянула сайт цієї організації («Роскапстрой»), при них є Центр збереження об'єктів культурної спадщини, реставраційні майстерні. За інформацією з сайту у них є досвід розробки проектної документації на подібні об'єкти.

Згідно інформації, яка є на сайті цієї організації, можно зробити висновок, що вони мають необхідні дозвільні документи й навіть проводять навчання з питань розробки проєктної документації на об'єктах культурної спадщини. 

Однак існують ще питання щодо специфіки пам'ятки. Чи мають вони певній досвід щодо саме такої специфіки реставрації об'єкту, чи є у них спеціалісти, що мають такий досвід - це питання. Не слід забувати, що це не перший, назвемо так, експеримент з пам'ятками комплексу «Бахчисарайський Ханський палац». Попередні спроби тільки погіршили стан об'єкта і не привели до більшої безпеки.

Яка у вас на сегодня є інформація про перебіг російської реконструкції Хан-Сараю?

Роботи на території Ханського палацу тривають. Так звана «кримська влада» називає їх «протиаварійними і реставраційними». Українські фахівці, бачачи результати цієї «роботи» не можуть назвати їх такими. Види робіт, які ведуться зараз у палаці, вони характерні для реконструкційних робіт на будівельних об'єктах і не припустимі на об'єктах, які несуть історичну місію і є об'єктами культурної спадщини.

Ситуація з Великою Ханською мечеттю (повна заміна покрівлі, використання сучасних матеріалів) привели до часткової втрати автентичності пам'ятника. Крім цього наслідки робіт в результаті додаткового навантаження без попереднього розрахунку, привели до непоправного: будівля сповзає і які технологічні рішення будуть задіяні зараз невідомо.

Головний корпус палацу знаходиться під металевим навісом, конструкція якого також викликає побоювання. Черепицю на головному корпусі вже демонтували, які будуть подальші рішення - поки не відомо. 

Тобто можна очікувати, що і надалі збережуться ті негативні тенденції в спробах реконструкції комплексу Ханського палацу, які ми бачимо останні три роки?

Так, ми дійсно бачимо непрофесійний підхід до реставрації пам'ятки, відсутність науковості у підходах, комплексності, обґрунтованості у визначенні методології проведення робіт тощо. 

Я вважаю, що ситуація з цим об'єктом («Хан-Сараєм»)  - це ілюстрація деконтекстуалізації культурної спадщини в Криму та спроба в перспективі змінити історико-культурну парадигму півострову