Палаци на «авіаносці». Що стоїть за земельним указом Путіна по Криму і чим може відповісти Україна | QHA media
ПО ПОЛОЧКАМ

Палаци на «авіаносці». Що стоїть за земельним указом Путіна по Криму і чим може відповісти Україна

26 марта 2020, 08:00
Закрыть
Тетяна ІваневичQHA media

Указ російського президента Володимира Путіна про заборону іноземцям володіти землею в прикордонних та прибережних районах окупованого Криму спрямований, в першу чергу, проти громадян України та покликаний додатково утвердити російську присутність на півострові.

В представництві президента України в АРК путінський указ назвали прикладом порушення прав людини та воєнним злочином і закликали громадян, у разі незаконної експропріації їхніх земель в Криму, звертатись до українських правоохоронних органів. А голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що дії російського керівництва спрямовані на активізацію колонізації Криму громадянами Росії та витіснення українських громадян з півострова.

QHA media звернулась до експертів з проханням прокоментувати, що саме стоїть за рішенням Путіна і як повинна діяти в цій ситуації Україна.


Дачі для друзів Путіна


Голова спостережної ради Фонду «Майдан закордонних справ», головний редактор сайту «BlackSeaNews» Андрій Клименко висловив думку, що головною метою путінського указу є прибережна смуга Кримського півострова. Саме ці території найбільше цікавлять російську верхівку, хоча в указі обмеження також стосуються і геть не курортних районів північного Криму, приміром, Красноперекопського чи Джанкойського.

Головне — прибережна полоса. Мета цього указу — вивільнити прибережні землі, які були викуплені громадянами України до окупації. Вивільнити для друзів Путіна, під палаци, — вважає Клименко.

Варто згадати, що в ЗМІ повідомлялось, як російські бізнесмени почали досить активно освоювати кримське узбережжя. Так, компанія, пов’язана з другом президента РФ, бізнесменом Петром Колбіним, взялась добудовувати п’ятиповерховий палац на мисі Айя — колишньої дачі Віктора Януковича.

Велике будівництво для «перших осіб» Росії розгорнулось і між Форосом та Ялтою — на територіях колишніх ще радянських державних дач. Щонайменше дві з нинішніх дач прямо повя’зують особисто з Путіним.


Всі кроки Росії в Криму покликані перетворити його на військову базу


Водночас указ Путіна по відсіюванню іноземців (читай — громадян України) з числа власників прибережних і “прикордонних” з точки зору Росії територій покликаний вирішити не лише приватні, але й державні російські інтереси. В першу чергу, військові.

Заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь вважає, що указ — одна з ланок в цілому ланцюгу перетворень курортного Криму на російський “непотопляемый авианосец”.  Тому сприймати подібні рішення країни-окупанта щодо окупованої території треба з позиції загрози національній безпеці України.

«Будь-які дії окупаційної влади в окупованому Криму несуть загрози Україні, оскільки вони носять явно характер перетворення Криму на військову базу. Всі кроки російської влади впродовж останніх шести років були спрямовані не на те, щоб якось розвивати цей півострів, а на те, щоб перетворювати його на свій пункт воєнно-політичної переваги в Чорноморському регіоні. І це продовжується. Будь-які кроки, в тому числі і цей указ Путіна, саме так і можна розглядати».

На думку експерта, Україна повинна активно реагувати в тому числі на подібні законодавчі ініціативи Росії щодо Криму та здійснювати всі заходи, передбачені в рамках міжнародного права, включаючи заяви на дипломатичному рівні.

При цьому Самусь підкреслює, що для більшої ефективності та впливовості українських заяв в бік країни-агресора необхідно створити міжнародну платформу, на якій би розглядались питання, подібні до прийняття такого указу російського президента щодо окупованого Криму. До такої платформи можна було б закликати долучитись США, Євросоюз, можливо, окремі країни ЄС, як Німеччина, Франція, Італія, або Великобританію чи Японію. 

Проблема України полягає в тому, що вона може здійснювати розрізнені кроки — робити заяви, здійснювати якісь дії практичного, дипломатичного, інформаційного плану, але вони всі «розмиваються», особливо в міжнародному інформаційному просторі, відзначає експерт. 

«Україні варто створити таку міжнародну платформу, запросити всіх бажаючих і на цій платформі як раз піднімати подібні питання, обговорювати їх, висувати якісь пропозиції. Голос цієї платформи був би досить потужним. Це не просто б Україна щось говорила, а це була б вже коаліція, яка б звертала увагу на такі окремі кроки Росії, як згаданий указ Путіна чи інші, і заявляла своїм потужним голосом про якусь позицію. І вже з цієї платформи здійснювати підготовлені кроки і в ООН, і в інших міжнародних організаціях. Офіційно ця міжнародна платформа могла б займатися підготовкою переговорів з Росією стосовно окупованого-анексованого Криму». 


Міжнародна платформа без Росії


Причому платформу цілком можна утворити із залученням великих міжнародних гравців і без участі Росії. Самусь відзначив, що згода чи незгода Росії долучитись не є принциповою та не повинна перешкоджати утворенню перемовного майданчика. 

«Росія — окупант і агресор, країна, яка відкрито анексувала Кримський півострів. І думаю, наївно розраховувати, що злочинець долучиться до якоїсь дискусійної платформи чи переговорів. Так, ця платформа має офіційно запросити Росію розглядати питання деокупації і повернення Криму. Але ця платформа взагалі не повинна звертати увагу на позицію Росії, що вона не йде на будь-які переговори по Криму та взагалі відмовляється визнавати можливість таких переговорів. Платформа повинна посилювати нашу позицію».

Нова міжнародна платформа могла б стати ефективним доповненням до міжнародних форматів, таких як ООН чи Радбез ООН, оскільки наразі вони є фактично недієвими в питаннях деокупації Криму і Донбасу.

Михайло Самусь також вважає, що пандемія коронавірусу не повинна стати на заваді українській ініціативі по створенню додаткового міжнародного формату з деокупації Криму

«Думаю, не варто чекати завершення пандемії. Це те ж саме питання, що Росія почала зараз говорити «зараз всі страждають від вірусу, то давайте санкції будемо знімати». Абсолютно ні. Агресія, окупація, анексія не нівелюються вірусом«. 

На думку експерта, принциповим є те, що Україна має першою вийти з ініціативою створення такої платформи і обов’язково виділити бюджетні кошти, достатні для того, щоб провести хоча б першу установчу міжнародну конференцію. Поправку на коронавірус варто таки зробити та провести конференцію, можливо, в другій половині року, або й на початку 2021 року. 

«Вважаю, що перший крок має зробити Україна. Для того, щоб це було помітно, що ми не просто робимо якийсь черговий грантовий проєкт для галочки, а що держава Україна, українська нація буде займатися цим проєктом стільки, скільки потрібно, незалежно від того, чи підтримають нас інші країни, чи ні. Ми створюємо цю платформу, ми її фінансуємо, а інші країни можуть доєднуватись, підтримувати, розширювати і посилювати її. Далі вже можна буде оголошувати про відкриття окремих напрямків, проєктів, трастових фондів тощо, які бажаючі країни можуть наповнювати». 

Як повідомлялось, президент Росії Володимир Путін своїм указом розширив перелік територій, земельні ділянки на яких не можуть бути у власності у «іноземців» і «зарубіжних юридичних осіб», указ опублікований на порталі правової інформації.

Заборона стосується територій, які в російському законодавстві, що де-факто діє в Криму, відносяться до прикордонних. Йдеться як про суходольний, так і морський кордон. До списку увійшли більшість районів анексованих Криму і Севастополя, зокрема, Красноперекопський, Джанкойський, Кіровський, Бахчисарайський, Сімферопольський, міста Джанкой, Сімферополь, а також Алушта, Євпаторія, Феодосія, Керч, Ялта та інші міста, що розташовані на чорноморському узбережжі.

Заборона не поширюється на три райони Криму — Первомайський, Красногвардійський і Білогірський, які не межують з материковою частиною України і не мають виходу до Чорного моря.

Смотреть еще: