Кримська війна за воду. Експерти назвали фактори, що свідчать про підготовку Росії до збройного загострення на півдні України

Публикации
Тетяна ІваневичQHA
26 мая 2020, 20:00
Фото: RFE/RL
Тетяна ІваневичQHA
26 мая 2020, 20:00
Тетяна ІваневичQHA

Критичний дефіцит води Криму, посилений безсніжною зимою та посушливою весною, може спровокувати новий виток агресії Росії проти України - з метою відновити водопостачання півострова Північно-Кримським каналом. Росія також може спробувати скористатись тим, що увага світу відвернута на пандемію коронавірусу. 

Тези, висловлені в матеріалі аналітичного американського центру The Jamestown Foundation, викликали активне обговорення в українських ЗМІ, соцмережах та експертному середовищі. Ймовірність розширення російської агресії від Криму на північ обговорюється вже не перший рік, але саме цього року наявні фактори, що могли б перетворити загрозу на реальність.


Російським танком - по воду для Криму чи по українські південні території?


Американські аналітики відзначають, що за останні кілька місяців в умовах російської окупації труднощі з водозабезпеченням стали критичними: за словами російських чиновників, запаси питної води в Криму скоротились на 60% і будуть повністю вичерпані десь в липні-серпні. 

«Ситуація провокує серйозну гуманітарну кризу в Криму та може спонукати Москву, у якої мало інших варіантів, почати нову військову акцію проти України, щоб отримати доступ до водопостачання», - твердять в The Jamestown Foundation. 

Наявні умови збільшують вірогідність того, що Москва може прийняти рішення про військовий варіант, а саме - в північний від Криму бік, щоб отримати контроль над водою для півострова до того, як повномасштабна гуманітарна катастрофа трапиться влітку. Вірогідність жорсткого варіанту збільшує й те, що Україна продовжує наполягати - до деокупації вода по Північно-Кримському каналу на півострів не піде, акцентують американські експерти.

Лідери держав Чорноморського регіону також припускають, що нинішня складна ситуація в самій Росії несе небезпеку для сусідів. Історія показує, що внутрішні проблеми в Росії, як правило, ведуть до зовнішньої агресії Кремля, а не до спроб «переглянути відносини зі своїми сусідами в більш тісному співробітництво», заявила президент Грузії Саломе Зурабішвілі в інтерв'ю Financial Times. Внаслідок російської агресії в 2008 році Грузія втратила п'яту частину своєї території.

«Криза, викликана пандемією коронавірусу і падінням цін на нафту ... і, можливо, внутрішньополітична ситуація, все це може підштовхнути Росію до більшої агресивності для того, щоб показати деякі досягнення на зовнішньому рівні».

Коментарі Зурабішвілі говорять про те, що пандемія коронавірусу створила нову динаміку і невизначеність в чорноморському регіоні Грузії, де Росія нарощує свою військову присутність і бореться за вплив із західними країнами і Туреччиною, пише Financial Times.

Варто також згадати, деякі інші чинники, які дотично підтверджують, що Росія актуалізує свої збройні амбіції на півдні України. Так, в  грудні минулого року після «нормадської зустрічі» президент Росії Володимир Путін заявив, що все Причорномор'я і східна частина України - це споконвічно російські території, і тепер РФ з цим розбирається. Тоді глава МЗС України Вадим Пристайко відповів, що  той, хто задивляється на чужі території, погано закінчує.

Про те, що подача води в окупований Крим є одним з умов подальшого врегулювання ситуації на Донбасі, яке поставив Путін на переговорах «нормандської четвірки» в Парижі в грудні 2019 року, повідомив в Фейсбуці головний редактор «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов. За його інформацією, цю ж вимогу Путін повторив в телефонній розмові із Зеленським 14 лютого 2020 року.

А в травні цього року перший заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Володимир Джабаров в інтерв’ю російським ЗМІ заявив, що в українському суспільстві начебто спостерігається розкол, і Москва вже чекає, коли захочуть відокремитися такі області, як Одеська, Херсонська, Миколаївська та Запорізька. Власне, цей перелік областей від росіян звучав ще у 2014-му в контексті доцільності взагалі відрізати Україну від морів.

QHA media запитало українських експертів: наскільки висока ймовірність, що Росія захоче вирішити кримську водну проблему збройним шляхом, які саме фактори свідчать про таку підготовку, а також чи справді коронавірус змусить світ «не побачити» розширення російської агресії проти України.


«Росія може приурочити «казус беллі» до навчань «Кавказ-2020»


Українські військові експерти, так само як і американські, вказують на високу вірогідність серйозного загострення на українському півдні вже цього літа або у вересні. При цьому акцентують, що Росія насправді переймається не гуманітарними проблемами кримчан, а намагається забезпечити водою, в першу чергу, свій військовий контингент на півострові.

Голова спостережної ради Фонду «Майдан закордонних справ», головний редактор сайту «BlackSeaNews» Андрій Клименко в коментарі QHA media зазначив, що йтиметься не про «велику війну», а, скоріше, про локальний конфлікт із застосуванням, перш за все, сил спецоперацій, десантників, спецназу морської піхоти, військового спецназу, точкові десанти на узбережжя, захоплення зненацька конкретних об'єктів з їх подальшим утриманням тощо.

Наявні фактори свідчать, що Росія не відмовляється від агресивних намірів щодо України. Притому що пандемія коронавірусу потужно вдарила по всім країнам і змінила плани всіх, і РФ в тому числі. Клименко назвав основні чинники, які свідчать про вірогідність активізації російської агресії на півдні України

  1. Росія, на відміну від НАТО, не відмінила жодного військового навчання в Чорноморському регіоні. Більше того, їхня кількість значно зростає. При цьому НАТО майже втричі скоротило кількість візитів своїх кораблі до Чорного моря: за перші 5 місяців 2019-го було 13, а в 2020-му - 5. Тобто патрулювання Чорного моря кораблями НАТО майже припинилося, а РФ посилює військово-морську активність.
  2. Гігантські командно-штабні навчання «Кавказ-2020», заплановані на вересень, також не відмінено, їхня підготовка триває. 
  3. Новий фактор - газово-нафтова криза, яка кожного дня робить РФ слабкішою, але при цьому росіяни жодної копійки не взяли з військових видатків.

На думку Клименка, на тлі погіршення ситуації в Росії, тамтешня влада може вдатися до звичного інструменту відвернення уваги народних мас від внутрішніх проблем - «маленької переможної війни». Тим більше, цього року через пандемію у Росії не вийшло нагнітання істерії навколо «побєдобєсія». І початись все може з російської провокації проти своїх. 

«Росія не може не розуміти, що під час економічної кризи та критичного падіння рейтингу Пу (президента Путіна), їм потрібні нові активні дії. Ось тут вони й можуть бути. Путін та його кліка підуть на все, щоб утриматися у влади. Не можна не розглядати вариант, що саме під час навчань «Кавказ-2020», або перед ними, відбудеться щось, що стане «казус беллі» (привід до війни - прим. ред.) Скажімо, випадково невідома ракета потопить російський корабель, який не шкода. А в РФ скажуть, що це українські морські «котики», навчені американцями, наробили», - припускає експерт. 

Полегшити агресію для Росії можуть сприятливі зовнішні обставини. Так, внаслідок пандемії коронавірусу різко знизилася діяльність міжнародних організацій, в тому числі безпекових, включаючи НАТО - зустрічі, саміти, штабні тренування не проводяться, ОБСЄ не засідає тощо. Тобто у разі чого швидкого реагування, як до пандемії, може не статись. Крім того восени відбуватимуться президентські вибори в США, які також відвертатимуть увагу цієї країни від зовнішніх подій. Також певну роль може відігравати охолодження в стосунках Росії і Білорусі.

Широкому загалу відомі деякі сценарії нової російської агресії з моря: суходольний коридор на Крим із захопленням інфраструктури, яка допоможе забезпечити Крим водою; велике просування внаслідок десантної операції із відрізанням України від моря від Придністров'я до східного кордону; локальна атака на північ від Криму для захоплення вузла, який дозволить керувати Північно-Кримським каналом.

В Майдані закордонних справ не відкидають цього переліку, додаючи до нього ще можливість захоплення російським десантом острова Зміїний, де-факто морську блокаду перевезень до/з портів Одеського, Миколаївського та Херсонського регіонів (перевірки під приводом безпеки захоплених платформ Одеського родовища), демонстраційне морське мінування (міни-«хлопавки» для залякування судновласників), а також удар по Очаківській базі ВМС на Миколаївщині

Водночас, Андрій Клименко наголошує, що українські військові розуміють потенційні небезпеки і тренуються їм протидіяти: 

«Наші військові проводять досить часто навчання з подібними темами (відбиття десанту тощо) - і немало. Тобто військові на 200% розуміють загрози і відпрацьовують протидію».

Цілком ймовірно, що під задекларованим «гуманітарним» приводом врятувати кримчан і дати їм дніпровську воду, Росія спробує розширити свою військову експансію в чорноморському регіоні, реалізувати більш масштабний сценарій по подальшій окупації України для її остаточного ослаблення і введення під контроль РФ. Клименко підкреслює, що насправді для Росії питання відновлення водопостачання до Криму - не гуманітарне, а військове інфраструктурне питання. В тому числі тому Росія розглядає можливість його вирішення військовими методами. Крім того, говорячи про Крим, зараз треба враховувати, що його мілітаризація з боку РФ стала загрожувати не лише Україні.

«Окупація Криму триває вже надто довго. За цей час відбулася дуже принципова зміна: окупований Крим перетворився на загрозу – плацдарм для військової експансії РФ не тільки на материкову частину України, а й на Південну Європу, Туреччину, Близький Схід та Північну Африку. Це треба зупинити, поки ще є час. В тому числі «Новим Кримським пакетом санкцій». Це можливо», - підсумовує експерт. 


«Спроба Росії пробити «коридор» на Крим означатиме широкомасштабну війну в Європі»


Військовий варіант вирішення кримської водної проблеми з боку Росії цілком можливий, але багато буде залежати від дій самої України та її готовності жорстко протистояти агресору, акцентує в розмові з QHA media заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь

Він також згадує про стратегічні навчання «Кавказ-2020» як певний часовий орієнтир. При цьому відзначає, що зараз натиснути на Україну і чогось добитися від неї локальними агресивними діями Росія не зможе, оскільки вже існує певний баланс сил між двома арміями в цьому регіоні.

Експерт вважає малоймовірним варіант локального силового «відсунення» російською армією адмінмежі Херсонщина/Крим на північ заради забезпечення доступу до інфраструктури Північно-Кримського каналу.  

«Якщо у України є армія, то цього не може відбутися. Щоб відсунути щось в Херсонській області, треба не просто Херсонську область завоювати, треба заблокувати Одесу, треба окупувати Маріуполь і весь цей регіон повністю «закрити». Тому що просто так взвод російської морської піхоти не зможе нічого там захопити». Тобто будь-яка нова агресія перетвориться на широкомасштабну, і будь-які сценарії створення того ж «коридору» з РФ до Криму означатимуть широкомасштабну війну. І навіть якщо російське керівництво готове до такого розвитку подій, це не означає, що воно в цьому зацікавлене. Ключову роль зіграє готовність України опиратися.

«Якщо хтось з росіян буде намагатися провести операцію з пробиття суходольного «коридору» на Крим, це буде означати широкомасштабну війну на європейському континенті. Можливо, Путін готовий до такого розвитку подій. Але я думаю, зараз в цьому не зацікавлений ніхто, навіть Путін. Хіба що, якби Путіна знав, що Україна буде відступати і піддаватися, він би мріяв про такий варіант. Але я сподіваюсь, що у нас вже такі Збройні сили, які зможуть завдати (Росії) таких втрат, які будуть неприйнятними для РФ», - підкреслює експерт.

Михайло Самусь також вважає, що пандемія коронавірусу не зможе суттєво відвернути увагу світового співтовариства від подій в Україні. Крім того проведення будь-якої операції, яка може нести велику кількість жертв атакуючій стороні, містить небезпеку для самої Росії:

«Якщо буде широкомасштабний конфлікт із десятками тисяч загиблих, я думаю, що не буде відвернута увага світу. Без морської десантної операції Росія не зможе нічого зробити. А морська десантна операція - це дуже небезпечний захід з точки зору країни, яка його проводить, зокрема, через велику кількість загиблих».