«Крим не прозвучав публічно, але Кримська декларація США продовжує діяти». Політолог Гарань про підсумки зустрічі Байден/Путін

Публикации
Тетяна ІваневичQHA
18 июня 2021, 19:00
Тетяна ІваневичQHA
18 июня 2021, 19:00

Позиція США щодо невизнання анексії Криму лишається незмінною, попри відсутність згадки про Крим у публічній риториці американського і російського президентів за підсумками зустрічі в Женеві. Для України «зради» на даний момент немає ні в цьому, ні в інших принципових питаннях. 

Таку думку висловив професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань. Політолог прокоментував «Кримським новинам» підсумки та можливі наслідки зустрічі президентів США і Росії Джо Байдена і Володимира Путіна

Експерт, зокрема, нагадує про «Кримську декларацію», оприлюднену в липні 2018 року, в якій зафіксована політика США щодо невизнання анексії Росією Криму.  

Деякі речі, ймовірно, залишились «за кадром». Наприклад, дійсно, не пролунав Крим. Але ми маємо розуміти, що в США прийнята так звана «Кримська декларація» і вона означає, що Сполучені Штати не визнають анексію Крим, — так само, як вони свого часу робили щодо анексії країн Балтії. Ця декларація була прийнята ще за Трампа, і вона продовжує чинність. Я думаю, що Крим не виносився в публічну площину, тому що це суттєвий подразник для Путіна. Але зрозуміло, що американці візьмуть участь у «Кримській платформі» 23 серпня. Питання в тому, на якому рівні, але вони братимуть участь, тут сумнівів немає, — сказав політолог.

Говорячи про підсумки зустрічі загалом, Гарань відзначає, що особливих проривів від саміту не очікувалось, його основний підсумок у тому, що встановлено певний діалог, комунікативна частина (між РФ та США, — прим. ред.) налагоджена, домовлено про взаємне повернення послів, є домовленості про перемовини щодо обмежень ядерних наступальних озброєнь.

Абсолютно очевидно, що базові суперечності лишилися і це пролунало у виступах. Це стосувалось, зокрема, і України, і кібербезпеки, і прав людини. Щодо вступу України до НАТО і щодо Донбасу — кожен президент озвучив свою позицію. Наслідки зустрічі ми побачимо вже скоро. І ці наслідки залежатимуть від того, як поводитиметься Росія. Поки що, я думаю, «зради» для України на даний момент немає, — говорить Герань. 

Водночас він наголошує, що зараз Україна повинна продемонструвати цілеспрямованість і послідовність у принципових моментах, зокрема, в прагненні вступу до Альянсу. І вказує на те, що стратегічна позиція НАТО прийняти Україну лишається незмінною, що засвідчив саміт НАТО в Брюселі цього тижня.

З боку України має бути чітка лінія. Ми повинні розуміти, що ПДЧ на даний момент нам навряд чи дадуть, тому що немає консенсусу всередині НАТО. Але в заяві саміту НАТО пролунали нові формулювання — такі самі, як щодо Грузії. Тобто підтверджено, що мета Альянсу — це прийняти Україну і Грузію в НАТО, і що це буде відбуватись через ПДЧ. Далі нам треба працювати і виконувати «домашнє завдання», і працювати із західними партнерами, переконуючи їх в тому, що ми готові до цього, — коментує Герань.

На думку експерта, наразі в України цілком наявні можливості, щоб розвивати співробітництво з НАТО, не використовуючи формально ПДЧ. Зокрема, Програма розширених можливостей, нещодавно була отримана Україною, і річні національні плани.

Коментуючи ситуацію з добудовою газогону «Північний потік-2», який безпосередньо зачіпає інтереси як Росії, так і України та США, Олексій Гарань зауважив, що Джо Байден йде на певні поступки для того, щоб відновити стосунки з західними партнерами в Європі. Однак добудова газогону — це лише частина питання, не менш важливим є його наповнення. Розвиток подій для України і Росії багато в чому залежатиме від позиції Німеччини, зокрема від того, яку коаліцію створять там після виборів восени і позиції цієї коаліції щодо «ПП2». Партнери України дають певні гарантії збереження транзиту українською ГТС навіть після запуску «Північного потоку».

Фото: UA

Мій прогноз — радше за все, газогін «ПП2» добудують, але далі виникає питання наповнення. А тут питання вже пов’язано з виборами в Німеччині восени. Там прогнозується чорно-зелена коаліція (ХДС/ХСС + «Зелена партія», прим ред.). А «зелені» — противники цього газогону. Україні варто зберегти частину транзиту своїми газогонами. Це, до речі, частина домовленостей і це обіцяють і Джо Байден, і Ангела Меркель (канцлер ФРН — ред.), що значна частина транзиту українською ГТС збережеться. І я думаю, що на найближчу перспективу це виконуватиметься. Питання в тому, що буде далі, тому що Росія, звичайно, може порушити всі домовленості. Але найближчогого часу частина транзиту збережеться, і над цим працюють і США, і Меркель теж, — говорить політолог.   

Нагадаємо, перша зустріч президента США Джо Байдена і Росії Володимира Путіна відбулась 16 червня в Женеві на віллі Ла-Гранж. Президенти спілкувались особисто і в розширеному колі майже чотири години — на годину менше запланованого. 

Після саміту кожен дав пресконференцію окремо. Судячи з їхніх слів, проблеми україно-російського протистояння, а також просування України в НАТО на зустрічі обговорювались. Джо Байден публічно підкреслив підтримку суверенітету України. 

Він також заявив, що результати зустрічі будуть зрозумілі за три чи шість місяців, і залежатимуть вони від дій Росії.