Глобальний кримський обмін. Що буде не так, як з Донбасом | QHA media
ПО ПОЛОЧКАМ

Глобальний кримський обмін. Що буде не так, як з Донбасом

14 января 2020, 10:23
Фото: Радіо Свобода
Закрыть
Тетяна ІваневичQHA media

Підготовка до обміну кримських політв’язнів Кремля відбувається в умовах майже повного інформаційного вакууму. І не лише для ЗМІ та широкого загалу. Комунікація з цього питання між Офісом президента та іншими зацікавленими сторонами з українського боку, зокрема Меджлісом, до останнього часу була практично відсутня. Зважаючи, що це може бути найбільший обмін кримськими заручниками, відсутність такої комунікації несе в собі певні ризики як для України, так і для самих звільнених, оскільки поза увагою можуть лишитися деякі важливі нюанси.


Крим – окремим треком


На початку грудня минулого року президент Володимир Зеленський заявив, що під час Нормандської зустрічі обговорив з російським колегою Володимиром Путіним питання звільнення українських громадян, які утримуються в окупованому Криму і в Росії. За його словами, кримські політв’язні — «це буде інший трек», який обговорюватимуть після обміну полонених на Донбасі.

Через два тижні голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у себе в Facebook написав, що Офіс президента України не провів жодної консультації ні з Меджлісом, ні з родичами кримських політв’язнів з питань пошуку шляхів їх звільнення.

Найбільший обмін, який відбувся 29 грудня 2019 року, не зачепив кримських заручників. Втім, того ж дня Представництво президента в АР Крим через свою прес-службу заявило, що кримські полонені будуть включені до наступного етапу звільнення.

А через кілька днів прессекретарка президента України Юлія Мендель в коментарі ЗМІ повідомила, що узгодження списків для майбутнього чергового етапу взаємного звільнення утримуваних осіб між Україною та РФ має початися вже в січні 2020 року, і сам обмін може відбутися вже цієї зими при наявності відповідних умов. За її словами, мова йде в тому числі про звільнення кримчан.

Минулого тижня в Меджлісі відбулась зустріч із Представництвом президента в АРК, де, зокрема, обговорювався майбутній обмін. Заступниця представника президента в Криму Таміла Ташева повідомила, що зараз обговорюються списки політв’язнів, у тому числі кримських, які будуть подані на анонсований черговий обмін заручниками та полоненими. А її колега Дар’я Свиридова додала, що до середини січня громадські правозахисні об’єднання мають передати списки в Представництво, і найближчими днями опрацьований список буде прокомунікований з адвокатами та родичами. Меджліс висловив представнику президента свої зауваження і застороги з прицілом, що вони будуть донесені до Офісу і до президента особисто.


Чи прийнятна ціна обміну “злочинців на невинуватих”?


В Меджлісі наполягають, що представницький орган корінного народу Криму повинен мати доступ не лише до етапу підготовки обміну, але й до остаточного прийняття рішення. Адже з понад 80-ти кримських в’язнів десь 65 становлять кримські татари.

Крім того, при обміні кримчан можуть виникнути проблемні питання, з якими не доводилось стикатись під час обміну полонених на Донбасі. Йдеться і про ідеологічну складову, і про чисто практичні речі.

Широкий суспільний резонанс в останні два обміни полонених на Донбасі викликали, зокрема, передача Росії важливого свідка катастрофи малайзійського «Боїнга», а також співробітників «Беркуту», які підозрюються у вчиненні злочинів під час Майдану, та харківських і одеських терористів, які просто не повинні були підпадати під обмінний процес по Донбасу. Здивували й умови обміну моряків (в тому числі і самих звільнених). Вони аж ніяк не очікували, що їх звільнили не безумовно як невинуватих, згідно рішення Міжнародного морського трибуналу, а просто російське правосуддя змінило засіб утримання, залишивши їх під слідством.

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв відзначає, що для кримських татар, які сидять за політично вмотивованими звинуваченнями, важливими є умови обміну.

«У нас сидять досить ідейні люди, просто так, за бандитів, вони б не хотіли бути звільненими. От Ахтем Чийгоз і Ільмі Умеров вже кілька разів говорили, що якби вони знали, що їх обмінюють на бандитів, терористів, вони б відмовились від цього. В цих питаннях (обміну) дуже важливою є участь представників корінного народу Криму, які б доносили до відома керівництва свою позицію з цього питання».

Фото: QHA media

Рефат Чубаров в спілкуванні з QHA media відзначає, що Меджліс залучений до обміну на етапі підготовки списків, їхнього розгляду, але для них важливо, щоби ця залученість зберігалась на етапі прийняття рішень, оскільки Меджліс краще поінформований про бажання і настрої людей Криму.

«Саме коли приймаються рішення, тоді можуть припуститися такої поведінки, яка є неприйнятною як для людей, які знаходяться у російських в’язницях, так і для державних інтересів. І тут головне, щоб для людей ці рішення були абсолютно зрозумілими».

Коментуючи ситуацію, коли українських громадян, засуджених за сфабрикованими звинуваченнями, вимінюють на справжніх злочинців, глава Меджлісу відзначив, що кожен, хто знаходиться в російських катівнях, мріє вийти на свободу. Водночас він підтвердив, що політв’язні не думають про звільнення будь-якою ціною, бо вони б тоді здалися, зламалися ще на етапі судових розборок і деякі з них могли б вже вийти на свободу. Однак, кримські татари не визнають свою фейкову провину, не визнають ті політичні твердження, які хочуть від них почути російські судді, зрештою, вони не визнають законність своїх арештів. І тому вони отримують великі терміни ув’язнення – 15-17-20 років.

На думку Чубарова, найкраще, щоб держава організовувала обміни таким чином і на таких умовах, аби звільнення людей не завдавало шкоди державним інтересам і не залишало неприємного осаду у суспільства та у самих звільнених.

«Якщо нам вдасться їх витягнути на свободу, я думаю, вони будуть дуже раді цьому, оскільки вони не зламалися і зберегли свою гідність, а держава їм допомогла. І оці розмірковування, «якою ціною», це хай буде на совісті нас – політиків, державних діячів, які ведуть переговори. Тут головне, що ніхто не буде звільняти людей, завдаючи загрозу державним інтересам чи життю інших людей. Але при будь-якій можливості ми повинні витягнути з в’язниць цих людей — зберігаючи державний інтерес і їхню гідність».

Колишні в’язні Кремля також відзначають, що для них ціна обміну – питання принципове. В розмові з QHA media заступник глави Меджлісу Ільмі Умеров, якого в 2017 році обміняли на російську агентуру за посередництва Туреччини, підтвердив, що в процесі обміну не знав його деталей.

При цьому він акцентував, що для нього є два принципових питання, відповіді на які він хотів би знати ще до звільнення: ціна обміну і чи зможе він відвідувати Крим.

«Я дійсно кілька разів в різних інтерв’ю говорив про те, що якби я знав, що нас обміняють на кілерів, на справжніх злочинців, і якби я знав, що мені не буде дозволено повернутися до Криму, тобто відвідувати Крим, то я б не погодився на такий обмін».

Втім, за словами Умерова, практично ніхто з тих, хто йде на обмін, не знає інколи не лише те, на кого його обмінюють, а взагалі, що цей обмін відбувається.


Можливість повернутися до Криму має стати ключовою вимогою при звільненні кримчан


Ільмі Умеров акцентував важливий момент – під час обговорення з Росією «кримського пакету» заручників Україна повинна вимагати гарантій для звільнених кримчан, що вони матимуть право повернутися до Криму і не зазнаватимуть в подальшому переслідувань з боку окупаційної влади. Така вимога допоможе захистити не лише інтереси самих політв’язнів-кримчан, але й України як такої.

«Питання можливості повернутися до Криму дуже принципове. Нас було лише двоє (Умеров і Чийгоз). А якщо зараз, скажімо, станеться диво і звільнять всіх близько 80 кримських татар і якщо вони опиняться поза Кримом, то для воз’єднання родин до них приїдуть дружини з дітьми, старі батьки. Якщо у кожного сім’я 8-10 людей, то це буде десь 700-800 людей, які будуть змушені покинути Крим і виїхати на материк. Тому під час наступних обмінів це теж повинно враховуватись».

Фото: QHA media

Умеров зауважує, що убезпечити кримчан від переслідувань дозволить правильно організований обмін, в процесі якого порушені проти ув’язнених кримінальні справи будуть закриті, а вони самі – помилувані.

Зараз люди умовно поділені на три групи: ті, проти яких порушена кримінальна справа і йде слідство; ті, проти кого йде судовий розгляд по суті; і ті, які вже отримали вироки і вже засуджені.

Обмін, на думку Умерова, має стосуватись тих, у кого вирок набув чинності. Тоді Зеленський приймає рішення про помилування тих, хто знаходиться в українських місцях неволі, а Путін — українських громадян. Щодо тих, по кому поки триває сфабриковане слідство, треба вимагати закриття справи і визнання їх невинуватими. А «хитре» звільнення на кшталт 24-ох моряків, яких росіяни передали, не закривши кримінальні справи, залишає для російського правосуддя лазівку при потребі трактувати таких звільнених ледь не як втікачів. Умеров також нагадав про Едема Бекірова, який був звільнений у вересні минулого року і якому перебіг звільнення фактично закрив дорогу до окупованого Криму.

«Едем Бекіров — взагалі класика жанру. Його просто вивезли із сімферопольського СІЗО до Москви, де він дочекався обміну. Десь два тижні його тримали в Москві. Його відпустили, не закривши кримінальну справу, вироку немає, і він сам свій статус так насправді і не знає. Зрозуміло, що він їздити тепер до Криму не буде, тому що якщо там кримінальна справа не закрита, він може розглядатися як втікач».

Заступник глави Меджлісу наголошує, що всі юридичні питання по статусу політв’язнів треба вирішувати і узгоджувати з російською стороною до звільнення, оскільки після того, як заручника випустять з-за грат, йому з території України практично нереально буде добитись від Росії якихось пояснень. Як приклад Умеров навів особисту ситуацію – через незрозумілість свого статусу він також не може поїхати до Криму.

«Після того, як ми опинились в Києві, ми почали просити, щоб нам дали можливість ознайомитись з указом президента РФ, на підставі якого нас передали турецьким спецслужбам. Нам цей указ так і не дали. Вже понад два роки минуло, за цей час я звернувся до Тверського районного суду Москви, потім – до суду наступної інстанції — міського суду Москви, потім мій адвокат звернувся до Адміністрації президента РФ, а потім я особисто написав листа на ім’я Путіна. І от на ці чотири звернення ми отримали одну відповідь – Московський міський суд доручив Тверському суду, щоб вони відповіли. Зміст відповіді приблизно такий – ваші звернення заважають нашому президенту працювати, не звертайтесь більше».


Вичерпаний фонд: чи буде на кого обміняти кримських політв’язнів?


Колишній представник України в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі Євген Марчук в інтерв’ю ЗМІ повідомив, що останнім обміном Україна практично вичерпала свій так званий «обмінний ресурс», при тому, що за лінією фронту — в Криму і в Росії — перебуває ще біля двох сотень утримуваних українських громадян. 

Чи може в певний момент виявитись, що обміняти ув’язнених кримчан просто нема на кого, і обмін зірветься, поки прогнозувати не варто. Серед можливих варіантів дій Ільмі Умеров бачить просто «буквоєдське» виконання домовленостей, досягнутих на Нормандській зустрічі, про звільнення «всіх встановлених на всіх встановлених». А як варіант і обмін на «нуль»: «Якщо наша людина є в списках, а їхніх (у нас) нікого немає – значить будуть міняти якусь кількість на нуль». Водночас варіант обміну заручників на якісь поступки з боку України в економічних чи політичних питаннях Умеров відкидає абсолютно, оскільки таким чином російський конвеєр захоплення все нових і нових заручників ніколи не зупиниться. Остаточно ж зупинити цей процес можна буде, лише якщо Україна ставитиме в пріоритет питання деокупації своїх територій.

«Такого варіанту (поступок в політичних питаннях) не повинно бути. Тоді Росія буде хапати всіх, кого зможе, звинувачувати їх в чомусь і вимагати за їхнє звільнення поступок. Тобто спочатку вчинятиме злочин, а потім за те, щоб вона відмовилась від свого злочину, ми повинні будемо йти їм на якісь поступки. Це неправильно. Українська сторона повинна зрозуміти одне: не можна говорити про те, що ці полонені чи ще їх можна назвати політичні заручники – це найголовніше. Найголовніше все-таки в іншому. Найголовніше, що країна-агресор вчинила злочин по відношенню до України, анексувавши частину її території, окупувавши іншу частину. В пріоритет треба виносити повернення частини Донбасу і Криму. Поки анексія не відмінена, окупація не зупинена, зрозуміло, вони (росіяни) будуть збирати новий обмінний фонд — за слово, за лайк, за репост, за участь в якомусь заході, яке прирівнюватимуть до заходу Хізб ут-Тахрір чи до заходу Меджліса».

Водночас Рефат Чубаров вважає, що на прогрес в питаннях обміну в першу чергу впливатиме позиція Росії, яка йде на такі обміни, лише якщо вбачає в цьому свій інтерес. Після глобальних домовлянь про «всіх на всіх» з боку РФ починаються торги, і за таких обставин Україна повинна жорстко обстоювати свою позицію та не лише не йти на поступки, але й нав’язувати свою позицію.

«Росія, Путін нікого ніколи не буде звільнювати, поки він не знайде в цьому свій або російський інтерес. І тому наша позиція повинна бути не такою, що завжди йти їм на зустріч. Ми маємо зайняти таку позицію, яка має бути максимально ефективною і рятувальною для наших людей. Якщо ми говоримо, що ми вимагаємо «всіх на всіх», ми маємо на цьому стояти. Дивіться, що зробив Путін і про це відверто говорять переговорники з української сторони: Путін їм сказав чітко — поки не буде (повернуто) «Беркут», він нікого не віддасть. І ми сказали: «Будь ласка». А чому ми не могли сказати: «Поки не буде Криму – ми не підемо ні на що»?!

Наразі можливий глобальний кримський обмін викликає більше запитань і дозволяє прогнозувати складний та неоднозначний перебіг перемовин. Як мінімум, тому, що питання Криму для Росії має дещо інший “сакральний” сенс, ніж питання Донбасу, і ця “сакральність” кидатиме тінь на перемовини та випробовуватиме на міцність українських переговорників.

Смотреть еще: