В березні 2020 року набула документального оформлення російська політика витіснення з Криму нелояльних елементів. Механізмом для її реалізації стало майнове законодавство.
В Росії указом Путіна від 2011 року заборонено володіти земельними ділянками на правах власності в межах прикордонних територій іноземцям, особам без громадянства та іноземним юридичним особам. А 20 березня 2020 року Указом Президента РФ № 201 дію згаданого указу поширено і на окуповану територію - до «прикордонних» територій віднесено 80% території Автономної Республіки Крим (на мапі вони позначені рожевим кольором) та 99,95% території міста Севастополя.

Російська влада в порушення норм міжнародного права зобов’язала законних власників таких земельних ділянок провести їх обов’язкове відчуження протягом року, тобто до 20 березня 2021 року. У випадку невиконання вимоги щодо відчуження, окупаційна влада здійснюватиме примусовий продаж земельних ділянок через судову процедуру, акцентували в коментарі «Кримським новинам» в Регіональному центрі прав людини (РЦПЛ).
Місцеві «адміністрації» в Криму ще навесні поспішили видати пояснення щодо дій власників «прикордонних» земельних ділянок, якщо на них ще й є будівельні споруди. У випадках, якщо на земельній ділянці, що перебуває у власності «іноземного громадянина» (читай - громадянина України) або особи без громадянства розташовані об'єкти капітального будівництва, які також належать цій людині на правах власності, така особа має право відмовитися від права власності на земельну ділянку і укласти щодо нього договір оренди.
Якщо через рік після того, як Госкомреєстр підтвердив і вніс відомості до російського Єдиного державного реєстру нерухомості про те, що майно без господаря, місцевий орган «влади» може претендувати на визнання такого об'єкта державним. Майно буде визнане власністю окупаційної держави без компенсації чи будь-яких інших гарантій для реального власника.
За підрахунками прокуратури АР Крим, близько 10 тисяч громадян України можуть втратити свої земельні ділянки на півострові.

Минулого тижня кримчанам нагадав про переділ «нічийного» майна очільник «Державного комітету з державної реєстрації та кадастру» Криму Олексій Костін.
«Щоб реалізувати цю можливість (визнати об’єкт муніципальним), представник муніципалітету повинен звернутися в суд з вимогою визнати право муніципальної власності на дане майно», - сказав він.
Водночас «адміністрація» району або міста має подати документи з підтвердженням того, що власник нерухомості невідомий або відмовився від неї.
Фактично до категорії «нічийного» і «закинутого» в Криму будуть відносити майно, у якого є власники (громадяни України в Криму і за його межами), але які, через окупацію, не можуть засвідчити факт володіння цим майном. До речі, серед українських високопосадовців також є власники нерухомого майна в Криму, в тому числі і в прикордонних районах. Підпадає під дію указу також майно українських організацій і підприємств, які залишили Крим після його окупації.
Правозахисники РЦПЛ відзначають, що найближчим часом порушення прав власності в Криму, зумовлене указом Путіна, стане актуальним, оскільки матеріалізується у вигляді конкретних фактів вилучення майна. Наразі ж в експертних колах триває дискусія з приводу вироблення механізмів, які б дозволили зменшити вплив порушень. Втім, вироблення таких механізмів знаходиться, в першу чергу, в компетенції державних органів України.
Експерти не наважуються однозначно давати рекомендації щодо дій з майном на території Криму, які підпадають під дію наразі чинного там указу Путіна.
Якщо людина хоче позбутися клопоту і для неї непринципова наявність ділянки чи нерухомості в Криму, то найпростіший крок - спробувати продати цю нерухомість до березня 2021 року.
Водночас, українське законодавство наразі прямо не регламентує - чи вважатиметься подібна угода чинною з точки зору України, і чи не кваліфікуватиметься як співпраця з окупантами. Також поки не регламентовано, як після деокупації такі питання будуть переглядатися в українському правовому полі.

«Кримські новини» поцікавились - чи будуть до таких громадян претензії з точки зору українського законодавства?
«Ніяк це (продаж земельної ділянки в Криму) не буде каратися з урахуванням того, що люди стали заручниками окупаційного режиму», - зауважують в пресслужбі прокуратури АРК.
В пресі деякі юристи також рекомендують позбутися майна в Криму в рамках де-факто чинного там російського законодавства.
Якщо ж людині принципово зберегти у власності земельну ділянку, слід подбати про юридичний захист своїх інтересів. Прокуратура АР Крим закликає громадян України, які втратили або ризикують втратити землю на півострові звертатися до них із відповідним зверненням.
При зверненні варто долучити у якості доказів документи про право власності на земельну ділянку надане ще українською владою: це може бути державний акт на право володіння земельною ділянкою, свідоцтво про право на земельний пай, витяг з державного реєстру речових прав або інший документ, що констатує набуття вами права власності. Варто зберігати листування з окупаційними органами влади, яке буде також доказом про порушення вашого права власності: всілякі попередження, вимоги, встановлення якихось термінів. Якщо землю відбиратимуть через рішення окупаційних судів, такі «рішення» також варто долучати як доказ, оскільки Росія таким чином ще і юридично підкріплює протиправність своїх дій шляхом видачі так званих судових рішень.
«Зараз люди, які у власності мають земельні ділянки в Криму звертаються до нас, але незаконний «указ» повноцінно вступить у свою силу з березня 2021 року і саме тоді власники почнуть отримувати «документи» та «вимоги» від «окупаційної адміністрації РФ» про «позбавлення права власності», - пояснюють в прокуратурі АРК.
Звернення громадян до прокуратури АРК дозволять не лише зафіксувати факт вчинення державою-окупантом кримінального правопорушення стосовно українців. Україна також отримає можливість розпочати кримінальне переслідування щодо конкретної особи, яка буде причетна до цього порушення. Саме в міжнародні позови проти РФ трансформується зрештою закумульована українськими правоохоронцями інформація про факти порушень прав українців в Криму.

В недавньому інтерв’ю керівник прокуратури АРК Ігор Поночовний відзначив, що повноцінно реалізувати завдання кримінального процесу, не маючи доступу до території, досить складно. В тому числі притягнути винних до відповідальності та реально повернути потерпілим їхнє майно чи відшкодувати заподіяні збитки. Водночас, наразі ведеться певна робота, яка згодом повинна перейти в практичну площину захисту майнових прав українців.
«Ми зараз виконуємо ту роботу, яка дасть людям змогу після деокупації Криму прийти й забрати назад своє майно», - говорить керівник кримської прокуратури, особливо не деталізуючи суть роботи.