«Дев’ятий вал» фейків про Крим і воду. Росія проводить дезінформаційну атаку у переддень ювілейної сесії Генасамблеї ООН. Чи є небезпека для України? | QHA media
Эксклюзив

«Дев’ятий вал» фейків про Крим і воду. Росія проводить дезінформаційну атаку у переддень ювілейної сесії Генасамблеї ООН. Чи є небезпека для України?

15 сентября 2020, 20:00
Закрыть
Тетяна ІваневичQHA media

Росія знов активізувала інформаційний тиск на ООН, сподіваючись через цю міжнародну інституцію примусити Україну відновити водопостачання до окупованого Криму по Північно-Кримському каналу. Або, як мінімум, завдати Україні репутаційних втрат, а, можливо, пославшись на буцімто бездіяльність ООН, присвоїти собі право радикально вирішити водне питання. Про те, що такий «радикалізм» цілком можливий навіть на рівні військових дій, впродовж всього року говорять українські і міжнародні експерти. І загострення вони очікують саме восени, коли на додачу до інформаційних атак почнуться масштабні російські маневри. 

Крим-2020: сухо але некомфортно


Об’єктивні обставини не сприяють Криму. За безсніжною зимою і бездощовою весною прийшло спекотне літо і суха осінь. На півострові з вересня введено третій етап жорсткої економії  через посуху і обміління водосховищ — в Сімферополі і 39 населениx пунктаx Сімферопольського та Бахчисарайського районів запроваджена погодинна подачa питної води. Якість її не завжди відповідна — з кранів сімферопольців течуть синя вода і фекалії. Як дотепно пожартували користувачі Твіттера:

Кількість опадів в Криму не збільшується, водосховища продовжують висихати і перекидати воду для потреб тої ж столиці стає просто нізвідки. 

Водночас, проблему для населення навмисне загострюють. І не лише тим, що обмеження по воді чомусь введені для цивільних мешканців (хоча за всіма розрахунками для потреб кримчан місцевої води мало б вистачати). Серед кримчан штучно продукуються напруга і невдоволення. В місцевій пресі вже не вперше повідомляють, що величезні пластикові баки з питною водою, встановлені біля житлових будинків, хтось навмисне або прорубує сокирою, або проштрикує цвяхом. Навряд чи такі дії могли б вчиняти самі кримчани навіть з хуліганських міркувань. Тож можна лише припускати — як скоро окупаційні силовики відшукають-призначать чергового представника «укро-ДРГ», що позбавляв мешканців дорогоцінної вологи.

При цьому, Росії не вдається дотиснути українську владу проявити гуманність до проблем окупантів в Криму — пристойно-легальних способів відкрити шлюзи не знаходиться. А українське суспільство пильнує за дотриманням державного інтересу.

Тому Росія продовжує «товкти воду в ступі», апелюючи до міжнародної спільноти. Зазвичай, подібна інформаційна активізація відбувається у переддень якихось важливих подій в самій Росії або на міжнародному рівні.

Фейками по воді — з прицілом на сесію в ООН?


Сьогодні відкривається ювілейна 75-та сесія Генасамблеї ООН. Щорічні загальні дебати високого рівня розпочнуться 22 вересня, а 23 вересня на них виступатиме президент України Володимир Зеленський. І, ймовірно, саме з прицілом на цей майданчик озвучували свої водні претензії до України російські чиновники та кримські колаборанти. Попри те, що сесія відбуватиметься в онлайн-режимі через пандемію, це аж ніяк не применшує її значимість.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця повідомив, що Україна на 75-й сесії виноситиме на розгляд Генасамблеї щонайменше дві резолюції стосовно Криму: «Одна резолюція буде стосуватися прав людини. Інша – стосуватиметься мілітаризації». 

Крім того, поступово відновлюють роботу комітети Генасамблеї і восени активно починає працювати Третій комітет, де розглядаються питання порушення прав людини. В рамках цього комітету Україна буде й цього року просувати чергові «кримські резолюції». 

Тож інформаційну «накачку»  країн-членів щодо кримського питання Росія проводить, в тому числі, з прицілом на подальші голосування за резолюції про порушення прав людини в Криму. Її сподівання, як мінімум, збільшити кількість країн, що утримуються від підтримки цих резолюцій. І саме тому РФ намагається внести хаос в питанні — хто є головним порушником прав кримчан і міжнародного права, і перекинути свою відповідальність на Україну. 

Російські чиновники почали активно педалювати водну проблему Криму ще з минулого тижня.

Речник російського МЗС Марія Захарова спробувала кваліфікувати водну блокаду як  «порушення українською стороною своїх правозахисних зобов’язань, закріплених в міжнародних угодах». Водночас, вона промовчала про те, що Росія порушила понад сотню міжнародних та двосторонніх договорів і угод, окупувавши український Крим. 

Так званий «глава Криму» Сергій Аксьонов вКонтакті підтримав Захарову і вдався до ще більш емоційних висловів, розцінивши перекриття подачі води до окупованого півострова як «екоцид, як державний тероризм і спробу створити в регіоні масштабну гуманітарну катастрофу…, як грубе порушення основоположних прав людини». Однак Аксьонов не згадав про ті системні порушення основоположних прав людини, яких в окупованому Криму зазнають етнічні українці і кримські татари, і про які постійно звітує в своїх доповідях моніторингова місія ООН. Не згадав він і про те, що власне російська окупація є порушенням прав кримчан.

Кримська колаборантка в Держдумі РФ Наталя Поклонська продовжила використовувати епістолярний жанр, і написала листа Верховному комісару з прав людини ООН Мішель Бачелет. Виклавши інформацію про катастрофічну ситуацію з водопостачанням Криму після перекриття Північно-Кримського каналу, Поклонська закликала комісара засудити дії України і вжити всіх можливих заходів, щоб домогтися відновлення функціонування каналу. До свого листа вона доклала звернення кримчан, в тому числі кримських татар, які, буцімто, прагнуть конфіденційно поспілкуватися з комісаром. Водночас, Поклонська навряд чи написала Бачелет про головну причину перекриття каналу на Крим — окупацію Кримського півострова Росією. 

Більше того, минулого тижня російські пропагандисти примудрились зманіпулювати інформацією з листування між Поклонською і офісом УВКПЛ. Вибірково цитуючи відповідь представниці Управління Елізабет Тросселл щодо відповідальності за водозабезпечення населення окупованого Криму, російські ЗМІ спробували покласти цю відповідальність в рівній мірі і на Україну, і на Росію. Хоча Тросел чітко визначила, що відповідальність несе окупуюча країна, тобто Росія.

Варто очікувати, що подібна маніпулятивність і вибірковість в подачі інформації вкотре проявиться на полях нинішньої сесії Генасамблеї ООН. Для більшого ефекту Росія знов вдаватиметься до висловів «гуманітарна катастрофа», «загроза екології, життю  та здоров’ю населення» тощо. І абсолютно не згадуватиме, що насправді води бракує для окупаційних військових баз і трофейних заводів.

При цьому, слід пам’ятати, що більшість країн-членів організації неодноразово голосували за «кримські резолюції», в яких Росія названа окупантом Криму, а значить — відповідальною за забезпечення потреб місцевого населення. В тому числі і забезпечення водою.

Джеппар: «маємо низку ініціатив  з кримської проблематики для реалізації в рамках чергової  сесії ГА ООН»


Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар, коментуючи «Кримським новинам» ситуацію у переддень Генасамблеї ООН акцентувала, що українська влада, і президент в тому числі, неодноразово і чітко заявляли — ніякої води в Крим до деокупаціі півострова не піде.

Джеппар вкотре нагадує, що відповідно до міжнародного гуманітарного права Росія, як держава-окупант, несе повну відповідальність за окуповані території та має забезпечувати населення всім необхідним, в тому числі водними ресурсами.

Інформаційну активність російської пропаганди вона називає ширмою для прикриття злочинів в Криму самої Росії. А одним з чинників водного дефіциту є надмірна мілітаризація півострова.

«Активізація і маніпуляція російських окупантів і їх маріонеток — це не більше, ніж спроба відволікти увагу міжнародної спільноти від злочинів, які російська окупаційна влада чинить в Криму, включаючи насильницькі зникнення, вбивства, катування та системні порушення прав людини. Та головне — що Крим став військовою базою Росії. Неправова  господарська діяльність, кратне збільшення військового окупаційного контингенту, колонізація Криму суттєво збільшили навантаження на водні ресурси Криму. Дивно виходить, що на окупацію Криму Росія наважилась, а от забезпечити населення всіма необхідними ресурсами не може. Вся РФ-риторика до України не більше ніж маніпуляція та безпідставний тиск». 

Говорячи про сесію ГА ООН, Джеппар акцентує, що президент, вся дипломатична служба, послідовно доводить до міжнародної спільноти сигнал, що триваюча окупація Кримського півострова є викликом для регіональної та міжнародної безпеки. Адже Росія порушила такі фундаментальні принципи, як незастосування сили, непорушність кордонів, створила виклики для глобального режиму нерозповсюдження зброї, спровокувала зміну силового балансу в регіоні. 

«Російська агресія розпочалася з окупації кримського півострова, відповідно, вона може завершитися лише з його деокупацією. Маємо цілу низку ініціатив  з кримської проблематики для реалізації в рамках чергової  сесії ГА ООН. Обіцяємо росіянам «жарку» осінь, «гасити» яку точно води не вистачить», — підсумовує перша заступниця глави МЗС.

Магда: «потрібно наголошувати на відповідальності країни-окупанта за дефіцит води в Криму»  


Директор Інституту світової політики Євген Магда в коментарі «Кримським новинам» нагадує, що лідери світу не полетять до Нью-Йорку на сесію Генасамблеї, а в масі своїй будуть направляти відеозвернення. Формат нинішньої сесії суттєво зменшує можливості для якихось ініціатив як з боку Росії, так і з боку України.

Фото: glavred.info

Водночас, експерт наголошує, що Україна повинна скористатись цим майданчиком і активно артикулювати кримське питання на полях асамблеї. В тому числі, акцентуючи на різноманітних проявах порушення прав людини і на відповідальності країни-агресора за проблеми з водопостачанням півострова, що виникли після 2014 року. 

«Потрібно наголошувати, що Україна не буде і не повинна нести відповідальність за забезпечення водою окупанта. Потрібно говорити про дотримання прав людини в Криму. І це питання особливо загострюється після численних арештів кримських татар. Це, знов-таки, пошуки миру на Донбасі. Тому що не можна обмежуватись винятково Мінським майданчиком чи молитвами на «нормандський». Потрібно, шукати різноманітні способи впливу. Тим більше, що представництво України при ООН очолює відомий дипломат Сергій Кислиця, то йому і карти в руки. Він я думаю, достатньо мотивований і достатньо вправний для того, щоб добиватися подібних рішень і подібних досягнень».

Магда  зауважує, що  Росія і надалі буде змушена так чи інакше говорити про дефіцит води в Криму і шукати способи його подолання.

«Росія буде або вкладати великі гроші в опріснення, або зменшувати обсяги споживання води, що є доволі складно, тому що там вже більше людей, ніж було в 2014 році. Або буде щось будувати з Кубані. Ну вони ж, все-таки, зуміли енергетичний міст перекинути. Хоча, я так розумію, що там (на Кубані) обмеженість водних ресурсів. Але історичний досвід нам підказує, що імперії далеко не завжди керувалися економічною доцільністю. Часто вони керувалися саме політичними аспектами в своїй діяльності», — підсумовує експерт.

Кримська війна за воду —  США натякають Росії не рипатись 


Гостроти дискусії навколо водопостачання Криму додають супутні події і обставини. На цей тиждень припадає п’ята річниця початку громадянської блокади Криму, коли кримськотатарські та українські активісти заблокували поставку на півострів товарів, а згодом і електроенергії. Зрештою, під ініціативу громади підвели державні рішення. І спогади про ту блокаду додають особливого забарвлення нинішнім розмовам про блокаду водну.

Водночас наближається час російської гри м’язами на південно-східних рубежах України. Оголошено про точні дати проведення масштабних військових навчань «Кавказ-2020», активна фаза яких відбудеться 21-26 вересня. 

Показово, що час початку активної фази «Кавказ-2020» практично співпадає із початком дебатів високого рівня на Генасамблеї ООН.

Проводитимуться навчання на території всього Південного федерального округу РФ, до якого Росія незаконно приписує і Крим. Саме до цих навчань прив’язують експерти час можливої збройної ескалації на півдні України для вирішення проблеми із водопостачанням.

Цікаво, що третина іноземних учасників зрештою відмовилась брати участь в цих навчаннях. Можливо, саме побоюючись стати мимовільними співучасниками якихось неприємних «сюрпризів» від країни-господаря для країн-сусідів.

Те, що російське загострення в цьому регіоні високоймовірне, дотично можуть підтверджувати і дії, якими Захід натякає РФ на недоцільність різких рухів. Приміром, впродовж десяти днів в районі Криму двічі з’явились стратегічні бомбардувальники Повітряних Сил США В-52Н. До нинішнього вересня ці літаки відвідували Україну 26 років тому.

Головний редактор BlackSeaNews, координатор Морської експертної платформи Андрій Клименко повідомив, що надвечір понеділка B-52H Stratofortress ВПС США пройшов в 37,5 км від узбережжя Криму.  Йдеться про сигнал стримування саме в бік Росії, підкреслює він. 

Командування Повітряних сил ЗС України на своїй сторінці в ФБ також підкреслює, що польоти «стратосферних фортець» носять стримуючий характер.

«Американські партнери є послідовними у своїх діях, підтримуючи Україну, як на дипломатичному фронті, так і в українському небі. Сьогодні, 14 вересня, у супроводі винищувачів Повітряних Сил Збройних Сил України, три стратегічні бомбардувальники Повітряних Сил США В-52Н знову в повітряному просторі України. В-52 під прикриттям українських винищувачів взяли курс в акваторію Чорного моря для спільних дій з країнами-партнерами у сфері колективної безпеки. Такі патрулювання матимуть регулярний характер».

США демонструють військову міць в Чорноморському регіоні не лише в повітрі, але й на морі. На наступний день після польоту бомбардувальників, Андрій Клименко повідомив, що під час гарячої фази російських навчань «Кавказ-2020» в Чорному морі буде знаходитись  ракетний есмінець 6-го флоту США (DDG-80) USS Roosevelt.

Політолог Євген Магда називає появу в українському небі американських стратегічних бомбардувальників показовим жестом в бік Росії.

«Це дуже показовий жест. Я не знаю, як це називають військові льотчики, але це те, що військові моряки називають «демонстрацією прапора». Такого не було навіть в 2014 році. Тоді літали потужні безпілотники, але не було таких стратегічних бомбардувальників, які можуть нести ядерну зброю на борту. Есмінець і бомбардувальники — це власне те, що  називається демонстрація потужності і демонстрація зацікавленості Сполучених Штатів в суверенній Україні.

Це стримуючий сигнал. Але тут теж треба бути свідомим, що США і НАТО за Україну воювати не будуть».

Водночас, Магда припускає, що Росія не наважиться зараз на якесь серйозне загострення для вирішення проблеми водопостачання окупованого Криму. Так само він заперечує ймовірність, що Росія могла б з цією метою «приурочити» до сесії ГА ООН військову ескалацію. Суттєвим стримуючим чинником для неї є несприятлива міжнародна обстановка. Наразі в світі до Росії ставлення дуже обережне, на відміну від ситуації, яка передувала тимчасовій окупації Криму і характеризувалась певною розрядкою і перезавантаження відносин між США і РФ, ЄС та РФ. 

«Я не бачу, чесно кажучи, підстав говорити про те, що тема кримської води зараз настільки загостриться, що Росія наважиться на відкриту військову агресію. Росія на сьогодні, на моє глибоке переконання, має перед собою зовсім інші цілі. Її цілі — це швидше зменшити санкції. Тим більше в контексті отруєння Навального і інших подібних заходів. Ставлення Заходу до Росії зараз суттєво відрізняється від ставлення в 2014 році. І вона насправді сьогодні відчуває суттєві зміни у ставленні до неї, насамперед, звичних для неї європейських партнерів».

Смотреть еще: