COVID-19 коригує роботу СММ ОБСЄ. В місії посилюють захист співробітників і активізують дистанційне спостереження | QHA media
Эксклюзив

COVID-19 коригує роботу СММ ОБСЄ. В місії посилюють захист співробітників і активізують дистанційне спостереження

26 марта 2020, 15:00
Закрыть
Тетяна ІваневичQHA media

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні вносить певні корективи в свою роботу в зв’язку з пандемією коронавірусу і введенням карантинних заходів в країні. Зокрема, більш активно застосовується дистанційне спостереження та вживаються заходи для захисту персоналу і недопущення поширення вірусу серед цивільного населення.

Про це QHA media повідомили в пресслужбі СММ ОБСЄ:

«Беручи до уваги загрозу, яку становить COVID-19, СММ ОБСЄ вживає усіх необхідних заходів і медичних пересторог із метою зниження ризиків як для співробітників місії, так і для місцевого населення. Наразі ми адаптуємо операційну діяльність наших команд з метою здійснення необхідного патрулювання та моніторингу, а також для виконання мандата й критично важливих завдань СММ. Зокрема, шляхом посиленого застосування засобів дистанційного спостереження».

Для проведення дистанційного спостереження в розпорядженні місії є безпілотники малого, середнього та далекого радіусу дії, а також камери, в тому числі нічного бачення, розташовані в кількох точках по обидва боки лінії зіткнення на Донбасі, зокрема, біля Станиці Луганської, Золотого і Петрівського та інших. БПЛА в першу чергу застосовуються в зоні конфлікту на сході, хоча російські бойовики активно перешкоджають повітряному моніторингу як за допомогою глушіння сигналу, так і іншими методами. Скажімо, минулого тижня безпілотник місії малого радіусу дії зазнав впливу перешкод сигналу біля окупованого селища Веселе на Донеччині.


Бойовики використовують коронавірус, щоб гальмувати СММ


В березні цього року звіти СММ поповнились новим терміном «COVID-19» — патрулі почали відстежувати зміни обстановки, пов’язані з карантинними заходами. Якщо в звіті за 21 березня відзначається, що СММ спостерігала за заходами, яких вживають на пунктах пропуску в Донецькій та Луганській областях з огляду на спалах COVID-19, де спостерігачі зафіксували дуже обмежене переміщення цивільного населення, то вже 22 березня спостерігачі констатували, що на всіх КПВВ пропуск цивільного населення було повністю припинено.  

Варто відзначити, що коронавірус став для бойовиків додатковим штучним приводом обмежувати пересування патрулів місії на окупованих територіях

З 21 березня окупанти фактично повністю відмовили СММ в доступі до контрольованих ними територій ОРДЛО, не пропускаючи їх через лінію зіткнення начебто з міркувань недопущення поширення епідемії.  Так, 25 березня троє бойовиків біля Оленівки не пропустили автівки СММ до непідконтрольних районів, мотивуючи це тим, що «пункт пропуску закритий через карантин».

До незаконних збройних формувань цього тижня навіть звернулись очільники ОБСЄ з вимогою припинити спекулювати на темі коронавірусу для обмеження свободи пересування патрулів. 

Голова ОБСЄ, прем’єр-міністр і міністр у справах Європи і закордонних справ Албанії Еді Рама заявив:

 «Ми розуміємо необхідність суворих заходів, прийнятих по всьому світу у відповідь на вплив COVID-19, і СММ вже робить все можливе, щоб захистити своїх співробітників і населення в Україні. Але ми глибоко стурбовані наслідками цього безпрецедентного кроку для діяльності СММ (обмеження в пересуванні), а також для здатності місії виконувати свій мандат». 


Вірус знелюднив КПВВ на адмінмежі з Кримом


Згідно зі своїм мандатом СММ продовжує збирати інформацію на місцях, здійснювати моніторинг безпекової ситуації по всій Україні. Скажімо, херсонський офіс СММ проводить патрулювання на адмінмежі між Херсонщиною і окупованим Кримом, в тому числі на всіх трьох КПВВ. 

Раніше щотижня здійснювались по два патрулювання вздовж адмінкордоне, кожне з яких тривало по два дні. Тобто спостерігачі були присутні на адміністративній межі чотири дні на тиждень. Оскільки ситуація з безпекою тут принципово краща, ніж на Донбасі, цілодобового спостереження у цьому районі немає, так само як і камер для дистанційного спостереження та БПЛА, які місія застосовує на Донбасі.

Чи змінилось щось в порядку проведення патрулювань на півдні України і чи почали в цьому регіоні використовувати для спостережень засоби дистанційного моніторингу, в СММ наразі не повідомили. Втім, в недавніх звітах цей регіон присутній. Так, 15 березня команда СММ відзначила спокійну ситуацію на блокпості між Чонгаром і Кримом, а також уздовж узбережжя Азовського моря.

А вже через кілька днів СММ більш детально інформує про моніторинг заходів, які вживаються на блокпості поблизу Каланчака в Херсонській області у зв’язку зі спалахом COVID-19. Зокрема, 18 березня на блокпості поблизу селища Каланчак між Херсонською областю та Кримом «члени патруля місії бачили співробітників Державної прикордонної служби України в захисних масках та рукавичках, які міряли температуру тіла цивільних осіб, які перетинали блокпост. Один з них повідомив, що станом на 17 березня на всіх блокпостах між Херсонською областю та Кримом запроваджені тимчасові обмеження, згідно з якими через блокпости пропускають лише тих осіб, які проживають на материковій частині України та тих, хто проживає в Криму«.


СММ продовжить моніторити Україну


Від моменту розміщення в березні 2014 року місія, якій згідно з мандатом доручено сприяти зниженню напруженості та забезпеченню миру, стабільності та безпеки, організовувала здійснення в середньому 80 патрулів щодня, нагадують в СММ. Крім того місія близько 4 тисяч разів сприяла встановленню локального режиму припинення вогню та здійснювала моніторинг його дотримання, щоб сторони могли провести ремонтні та технічні роботи на життєво важливих об’єктах цивільної інфраструктури. За ці шість років СММ опублікувала приблизно 2 тисячі звітів по ситуації в Україні, які мають сприяти відповідальним особам «у прийнятті поінформованих рішень, спрямованих на завершення конфлікту».

Минулого тижня Постійна Рада ОБСЄ продовжила мандат СММ ОБСЄ в Україні ще на рік — до березня 2021 року. Мандат поширюється на всю територію України, в тому числі на окуповані Росією регіони. Однак вже шостий рік поспіль Росія обмежує діяльність місії на Донбасі і повністю блокує в окупованому Криму, не допускаючи патрулі на півострів. Впродовж всіх цих років Україна і інші країни-члени ОБСЄ вимагають від Росії забезпечити доступ СММ до Криму, втім РФ ці заклики ігнорує.

За останніми даними, в складі місії працює 760 спостерігачів з різних країн, з яких близько 600 працюють на сході України. Варто відзначити, що з грудня минулого року кількість спостерігачів з Росії складає 41 особу — це найвищий показник за весь час роботи місії (раніше вона коливалась в межах двох-трьох десятків). Наявність росіян серед спостерігачів за перебігом російсько-української війни викликає у багатьох сумніви в незаангажованості місії. Проте СММ наголошує на своїй незалежності, зауважує, що Росія є членом ОБСЄ і має право відправляти своїх спостерігачів, а незаангажованість в спостереженнях та звітах досягається тим, що патрулі комплектуються з громадян різних країн, що унеможливлює підтасовку фактів.