Вбивчі недобудови Криму

Публикации
Тетяна ІваневичQHA
06 апреля 2021, 19:18
Тетяна ІваневичQHA
06 апреля 2021, 19:18

Втретє з початку нинішнього року недобудови в окупованому Криму стали причиною смерті або каліцтва підлітків і молоді. За кожним сумним інцидентом — цілий пласт багаторічних проблем будівель-привидів, який не поспішає вирішувати окупаційна влада. 

«Праска» калічить не лише в розборках 90-х


Сьогодні в Алушті 13-річна школярка зірвалася в ліфтову шахту покинутого недобудованого пансіонату. Під час гри вона забігла в приміщення шахти ліфта на 10-му поверсі будівлі, яке не було будь-яким чином огороджено, і впала в шахту. Дитину госпіталізували з численними травмами. Окупаційна «прокуратура» розпочала перевірку  і скерувала до «суду» вимогу власнику законсервувати об’єкт. 

Недобудова «Неви»... помітна майже з будь-якої точки Алушти. Вона вкрита загадковими малюнками і має славу найпопулярнішого в Криму місця для здійснення самогубств, —  писали кілька років тому російські ЗМІ. 

Пансіонат отримав у народі назву «Праска», у його темних бетонних коридорах традиційно знаходять притулок наркомани, п'яниці і самогубці, — підтверджують сумну репутацію будівлі кримські телеграм-канали.

14-поверхова будівля недобудованого пансіонату «Нева» розташована в районі алуштинської східної набережної. Його будівництво розпочалось у 1980 році як пансіоната Академії наук СРСР. Але впродовж понад 20 років до розвалу Союзу амбітний проєкт із яхт-клубом, їдальнею майже на тисячу місць і шикарними номерами з краєвидом на море так і не був завершений. Ніхто не висловив зацікавленість у добудові і після 1991 року. 
Після початку російської окупації Криму окупаційна влада намагалась його продати, але бажаючих на таку сумнівну власність не знайшлось. Якщо і не знайдеться, будівлю можуть зруйнувати.

Севастополь: смерть і травми школярів


У неділю, 24 січня, в селищі Орловка (Нахімовський район Севастополя) на 15-річного хлопця обрушилася бетонна плита незавершеного будівництва, він загинув на місці. Двох його друзів доставили до лікарні, у одного з них перелом руки. 

За фактом загибелі та травмування порушено кримінальну справу. «Губернатор» Севастополя Михайло Развожаєв доручив перевірити всі занедбані недобудови і видати власникам приписи, що зобов’язують захистити об’єкти і забезпечити їхню охорону. Якщо господарі недобудованих будівель не виконають вимоги, то об'єкти просто знесуть.

Последствия воскресной трагедии в п. Орловка: в Севастополе проверят все  недострои

Як з’ясувалось, недобудова стоїть в Орловці ще з радянських часів. У цієї ділянки немає власників і земля належить місту.

Муніципалітет і земельний контроль повинні були своєчасно його виявити і вжити заходів, — обурювався Развожаєв недбалістю своїх підлеглих.

Щолкінська АЕС — руїни небезпечні не через радіацію


30 березня 20-річна місцева кримчанка впала в реактор недобудованої атомної електростанції в Щолкіно

До занедбаної будівлі дівчина відправилася в компанії знайомих. Дівчина знаходилась у будівлі реактора на рівні дев'ятого-десятого поверху, у приміщенні було темно, вона оступилась і впала в проліт. Пролетівши близько п'яти метрів, «приземлилась» на щебінь, відбулася закритою черепно-мозковою травмою, струсом мозку та забоєм хребта. Її друзі викликали рятувальників і постраждалу доправили до лікарні.

Недобудована Щолкінська АЕС не вперше стає місцем подібних інцидентів. Торік у серпні мешканка Воронежа з п’ятирічним сином під час прогулянки територією станції провалилася в чотириметрову шахту, яку не помітила в темряві. Рятувальники дістали постраждалу зі зламаними ребрами через додатковий бічний вихід, а дитину — за допомогою драбини. 

Кримську АЕС у Щолкіно почали будувати ще в 1975 році для забезпечення електроенергією півострова. Зведення будівель розпочато в 1982 році, запуск першого реактора планувався на 1989 рік. Але катастрофа на Чорнобильській АЕС у 1986 році призвела до припинення будівництва, а в 1989 році прийняли рішення відмовитись від проєкту. Відтоді закинуті приміщення поступово руйнувались і розграбовувались. Головний енергоблок став місцем паломництва екстремалів і туристів. 
У лютому 2021 року окупаційна «Рада міністрів» Криму прийняла рішення знести недобудовані будівлі АЕС. Під знесення потрапили шість об'єктів загальною площею понад 22 тисяч квадратних метрів.

Кримські будівлі-привиди: до вирішення проблеми — як до горизонту


Кримські недобудови продовжують лишатись небезпечними як для місцевих дітлахів, так і для надміру недбалих чи екстремальних туристів різного віку і статі.

Зазвичай йдеться про недобудови ще радянських часів, які височіють вже майже 30-40 років, із кожним роком руйнуючись все більше. На території Криму їх лишилось не десяток — переважно довгобуди санаторіїв, баз відпочинку, готелів або окремі будівлі на території працюючих закладів. Чимало й закинутих об’єктів, які почали будуватись вже після здобуття незалежності Україною, і чиє будівництво зупинила фінансова криза 2008 року чи окупація Криму в 2014-му.

На кримських форумах проблему обговорюють вже не перший рік. 

Особливо багато будівель, які почали будуватися, а потім були закинуті, на землях недалеко від моря. За словами місцевих жителів, неофіційне звання «столиці недобудов» утримує Ялта, де, за деякими оцінками, на даний момент статус «об'єкт незавершеного будівництва» мають близько 30 будинків заввишки понад дев'ять поверхів. Але й інші селища і міста біля моря відстають не дуже.

У минулому році російська «Комсомольська правда» опублікувала матеріалпід заголовком «ТОП-5 кримських санаторіїв, які стали привидами. Колись славетні оздоровниці загубили заради прибережних земель».

До сумного ТОПу додали грязелікарню «Мойнаки» та санаторій «Жовтень» в Євпаторії; санаторій «Дельфін» у Новому Свєтє; турбазу «Карабах» у селіщі Малий Маяк; санаторій «Юність» у Сімеїзі. Кримський архітектор Олексій Комов визнає, що значна частина санаторіїв були цінними для різних кримських кланів аж ніяк не будівлями, а виключно своєю землею, позначенням на кадастровій карті. Власники тільки й чекали, коли зруйнуються ці будови, щоб перепродати землю дорожче.

Втім, після 2014 року ситуація на краще не змінилась. Проблема занедбаних будівель у Криму за сім років окупації практично не вирішується. 

Як один із варіантів вирішення проблеми розглядалась їхня приватизація та продаж, але досвід показав, що охочих придбати подібні об’єкти практично немає. Найбільше, що цікавить потенційних покупців, — це земля під напівруїнами, які зазвичай розташовані у привабливій прибережній зоні.

Наразі недобудови використовуються або безхатьками чи наркоманами, або туристами-екстремалами туризму, або залишеними без догляду дітьми — для пригод.

Почастішання трагічних випадків може свідчити про системні провали, яких припускаються окупаційні органи влади в реалізації тих заходів, що мають убезпечити кримчан від потенційної небезпеки. Як мінімум у тому, що стосується охорони чи консервації потенційно небезпечних споруд.