В рамках ОЧЕС Україна бере активну участь в роботі допоміжних органів ОЧЕС, а також її інституцій – Парламентської асамблеї ЧЕС, Ділової ради, Чорноморського банку торгівлі та розвитку та Міжнародного центру чорноморських досліджень. Серед пріоритетів, зокрема, співпраця в галузі транспорту і позитивні приклади у вигляді міждержавних паромних переправ, наведенню яких сприяли в тому числі і в рамках ОЧЕС. Однак протиріччя існували завжди, і політичні інтереси та позиції країн так чи інакше впливали на економічну співпрацю.
І до 2013 року ОЧЕС була не без проблем, але на неї покладалось досить багато надій як на регіональну організацію, відзначає в розмові з «Кримськими новинами» один з експертів української делегації в ОЧЕС в 2011-2013 роках, координатор Морської експертної платформи Андрій Клименко.
Ще в ті роки українська делегація займалась тим, щоб якось «розвернути цю організацію в сторону Криму», згадує експерт, і додає символічний факт - за яких обставин з моменту окупації півострова робота ОЧЕС стала на тривалу паузу.
«В ніч на 27 лютого 2014 року відбулось захоплення урядових будівель в Криму «зеленими чоловічками». А напередодні - 26 лютого проходила зустріч комісії ОЧЕС з питань туризму в готелі «Ялта» в Сімферополі, на якій ми теж були присутні. Вранці оті всі представники майже півтора десятка країн ледве вилетіли із захопленого Сімферопольського летовища. І це було дуже символічно - оцим і закінчилась активна діяльність ОЧЕС».
В архіві урядового порталу збереглась інформація, що 25-27 лютого 2014 року в Сімферополі відбувся XXIII Міжнародний туристський ярмарок «Крим. Курорти. Туризм. 2014», в рамках якого проводився III Міжнародний чорноморський туристичний форум. Його тема - створення спільних туристичних продуктів Причорноморських країн для туристів з Китаю, Японії, Південної Кореї, Канади і США. І 26 лютого 2014 року відбувалось засідання робочої групи з туризму ОЧЕС, на якому розглядались питання розвитку туристичної сфери регіону. Зокрема, українська сторона представляла бачення проекту в рамках ОЧЕС «Розвиток круїзного туризму в Чорноморському регіоні».
Зрозуміло, що російська агресія проти України, окупація Криму і частини Донбасу, перевела питання економічного співробітництва між деякими країнами, як членами ОЧЕС, в розряд риторичних. А надмірна мілітаризація Росією Криму, Азовського та Чорного морів створила відчутні проблеми для торговельного судноплавства всіх держав причорномор’я. Для демонстрації свого домінування в регіоні РФ щонайменше три роки активно блокує не лише українські, але й іноземні торговельні суда в Керченській протоці.
Втім, російсько-український - не єдиний конфлікт між країнами, які входять до ОЧЕС: і досі частина Грузії лишається окупованою Росією. Нинішній рік активізував загострення і в інших точках: влітку відбулось загострення турецько-грецьких відносин в Середземному морі, у вересні до рівня війни загострилась Карабахська криза.
Програмові цілі ОЧЕС «перетворити Чорне море на море миру і добробуту шляхом розвитку дружніх і добросусідських відносин причорноморських держав» в нинішніх реаліях звучать якщо не утопічно, то іронічно.
Наявність гострих конфліктів між країнами Андрій Клименко називає зараз однією з основних проблем ОЧЕС, зважаючи, що рішення в організації приймаються консенсусом.
«В ОЧЕС всі, я підкреслюю, всі рішення приймаються консенсусом. А тепер подивіться на її склад - до неї входить Вірменія і Азербайджан - ці країни фактично всі роки існування ОЧЕС майже у стані війни. Між ними немає дипломатичних відносин. Грузія з Росією - не мають дипломатичних відносин після 2008 року. А вони в складі ОЧЕС і вони за одним столом збираються і беруть участь в обговоренні порядку денного. Також членами ОЧЕС є Туреччина та Греція. Це все досить проблемні країни і у відносинах між собою, і у відносинах з Росією. І зараз, коли Росія окупувала Крим, частину Донбасу - ну яке може бути економічне співробітництво в Чорноморському регіоні?! Які можуть бути спільні проекти, коли ми ставимо питання про розширення санкцій, про звільнення наших територій тощо».
Клименко згадує, як ще в 2016 році генсек ОЧЕС Михаель Хрістідіс в розмові з ним говорив, що ОЧЕС або реформується, або перетвориться на організацію, на яку ніхто не звертає уваги. При цьому експерт додає, що за ці роки не побачив якихось ознак реформування.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат кількох скликань Верховної Ради Рефат Чубаров в спілкуванні з «Кримськими новинами» відзначає, що політичні суперечності між країнами відбиваються на діяльності всіх структур ОЧЕС.
Чубаров має вагомий досвід в їх роботі: впродовж кількох років він був і в складі, і на чолі української делегації Парламентської асамблеї Чорноморського економічного співробітництва, а у 2018 році був обраний заступником голови ПАЧЕС.
Серед негативних факторів, які стримують роботу чорноморських структур, особливо підкреслює агресивність Росії по відношенню одразу до кількох країн-членів.
«Щоб організація ефективно вирішувала свої завдання, їй треба розпочинати з питань, які існують у її членів. А з 12-ти членів організації, чотири (Азербайджан, Грузія, Молдова і Україна) мають питання, пов’язані з зовнішнім зазіханням на їхню територіальну цілісність. І всі ці чотири країни потерпають від п’ятого члену нашої організації - від Російської Федерації, яка в той чи інший спосіб долучена до цих конфліктів. Або опосередковано, як в Молдові і Азербайджані, або як у випадку з Грузією і Україною, коли питання втрати їхньої територіальної цілісності безпосередньо пов’язані з агресивними діями РФ».
Втім, впливають і інші протиріччя, зокрема те, що позиція цих країн більше визначається їхніми урядами, а вони одночасно обтяжені зобов'язаннями в інших міждержавних форматах, в інших конфігураціях. Приміром, серед країн-членів є країни НАТО - Болгарія, Греція, Румунія, Туреччина, три країни члени ЄС - Болгарія, Румунія, Греція. Тобто вони виконують свої міжнародні зобов’язання в тих міжнародних форматах, де більш жорсткі, скажімо так, умови участі, на відміну від чорноморських структур, де зобов’язуючі правила доволі слабкі, пояснює Чубаров.
Спроби деяких членів організації на полях ПАЧЕС чи ОЧЕС концентруватись винятково на економічних питаннях і дистанціюватись від політики не забезпечують ефективності їх роботи. І найбільш очевидно це стало після початку зухвалої агресії Росії проти України. Українська делегація в тій же ПАЧЕС неодноразово піднімала питання щодо російської агресивної політики і неможливості ефективної співпраці при наявності деструктивних дій одного з членів організації.
«Організація перебуває в режимі нездорового сну, всі це розуміють. Але потенціал у цієї організації є. Якби всі ці країни, які входять до неї були б спрямовані на реалізацію тих завдань, які перед нею стоять, вона була б однією з ефективних регіональних організацій. Але цього немає», - підсумовує Чубаров.
