Українське слово для Криму — зброя, яка потребує захисту. Україна має активніше просувати українську освіту для кримчан і карати Росію за її утиски на окупованому півострові

Новости
Тетяна ІваневичQHA
15 июня 2020, 20:45
Тетяна ІваневичQHA
15 июня 2020, 20:45
Тетяна ІваневичQHA

Україна не задіює весь можливий арсенал заходів з покарання Росії за утиски української освіти в окупованому Криму. Разом з тим не використовуються також всі можливі механізми масового залучення кримчан до отримання української освіти на «материку». Так вважають українські правозахисники та експерти з числа самих кримчан, які змушені були залишити півострів або були насильно депортовані.

Заявлена Росією можливість застосування в освітньому процесі в Криму трьох мов — російської, української та кримськотатарської - на практиці виявилась декларацією. Найбільших утисків практично від початку окупації зазнала саме українська мова викладання. Вже в перші роки окупації кількість учнів, що навчалась українською мовою зменшилась в 36 разів:  якщо в 2013 році в АР Крим освіту українською мовою отримували 13 тис. 589 школярів, то вже у 2016 році їх лишилось 371 -  0,2% від загальної чисельності учнів у Криму. Чисельність класів з українською мовою навчання за два роки скоротилася у 31 раз - з 875 класів до 28. Притому що в Криму і Севастополі українська етнічна меншина становить понад 344 тисячі осіб, або понад 15% від загальної кількості населення (це передокупаційні дані).

Не даремно в квітні 2017 року Міжнародний суд ООН прийняв проміжне рішення у справі про порушення Росією Конвенції з недопущення расової дискримінації і висунув країні-окупанту вимогу припинити утиски етнічних українців в Криму та відновити їх право на навчання рідною мовою. Втім, Росія на вимогу суду не зважила, утиски продовжились, батьків наполегливо відмовляють від вимог забезпечити навчання дитини українською мовою. В підсумку в 2019-2020 навчальному році в Криму залишилось 206 учнів, які навчались українською мовою, або 0,99% від загальної кількості школярів. Наступного навчального року, ймовірно, ця цифра стане ще меншою.

Кількість учнів та учениць в тимчасово окупованому Криму,які навчаються українською мовою


Варто нагадати, що українська освіта в Криму і до, і після проголошення незалежності України перебувала у приниженому становищі, а перша Українська школа-гімназія у Сімферополі була створена лише в 1997 році. Газета «Кримська світлиця» ще в 2007 році публікувалапубліцистичне дослідження голови Кримської філії Наукового товариства імені Тараса Шевченка, академіка УЕАН Петра Вольвача, присвячене стану і перспективам розвитку середньої та вищої освіти у Криму державною мовою. В цій статті він нагадував, що відповідно до «Программы формирования и развития сети образовательных учреждений с украинским, крымскотатарским и др. языками обучения на 1996 – 2005 гг.»  в 2006 році в Криму мало б існувати 140 україномовних шкіл. Але 2007-й рік Крим зустрів лише з 7 україномовними навчальними закладами. 

Науковець наголошував, що ця програма не була реалізована й так і лишилась «чиновницьким витвором», а «конституційні права державотворчої нації на її власній території» продовжують порушуватись, відтак лише мізерна кількість етнічних українців в Криму отримують освіту рідною мовою. Можна лише додати, що з 2007 по 2014 рік (момент російської окупації Криму) кількість україномовних шкіл в Криму не збільшилась, а так і залишилася на рівні семи. Хоча попит на україномовне навчання постійно зростав, до того ж в Сімферопольську українську гімназію був конкурс  - в тому ж 2007 році контингент учнів гімназії при нормі 672 становив 830 школярів. 

Росія ще більше погіршила ситуацію із забезпеченням прав етнічних українців на освіту рідною мовою: з семи загальноосвітніх українських шкіл, які діяли в Криму до окупації, фактично не лишилось жодної - всі вони були перепрофільовані

Україна має кримінально переслідувати Росію за захоплення україномовних шкіл в Криму


Співголова координаційної ради організацій вимушених переселенців із Криму, головний редактор газети «Кримська світлиця», колишній кримчанин Андрій Щекун на запитання QHA media про те, наскільки Україна зараз ефективно захищає права саме української меншини в Криму, відповів доволі емоційно:

«Взагалі не захищає. Неефективно. Найбільшим свідченням на сьогодні є те, що в новоутвореному міністерстві з питань реінтеграції ТОТ політики по Криму взагалі не буде. Бо знищують останнє управління з питань Криму і Севастополя, яке проіснувало всього два роки. Співробітники отримали попередження про їхнє звільнення. До кінця  червня все управління фактично буде ліквідоване. Залишається незрозумілим, хто буде по освіті займатися процесами — отими започаткованими освітніми центрами, хто буде займатись питаннями санкцій по Криму, хто буде займатися культурою, хто займатиметься захистом мови, щодо релігії і церкві?»

Щекун вважає, що не лише Міжнародний суд ООН повинен перейматся тим, що Росія позбавила кримчан права на освіту рідною мовою. Українські правоохоронні органи також повинні розслідувати цей злочин, але навіть на шостому році окупації відповідного вітчизняного кримінального провадження просто не існує. 

«Вони навіть не спроможні відкрити кримінальне провадження по знищенню україномовної освіти в Криму. Тобто сьогодні ні від представництва президента України, ні від міністерства освіти (до прокуратури АРК) не подані документи, що Росією в Криму були захоплені всі школи, які є державними установами, і сьогодні увесь освітній процес перекваліфікований на законодавчі акти РФ. У нас жодного кримінального провадження по цьому немає. Міжнародний суд ООН в Гаазі відкрив провадження і прийняв рекомендації Росії, а в Україні з цього питання — взагалі жодного документу».

Щоправда, питання не стільки до правоохоронців, скільки до профільного міністерства або представництва президента в АРК, які не звернулось до них із відповідним поданням. Щекун згадує, що востаннє подавав запит на Міносвіти з приводу подачі такого пакету документів в грудні 2019 року, але в отриманій відповіді просто містилась констатація факту, що такий запит міністерство не подавало, без пояснення причин. 

«Прокуратура АРК не може сама порушити провадження, прокуратура повинна спиратися на факти, а факти їй повинні дати в міністерстві освіти, на балансі якого є школи в Криму, там знаходиться вся база даних. Колаборанти там процвітають, вони отримують там зарплати, вони користуються нашими адміністративними будівлями, школами, садочками. А ми бездіємо і нічого не робимо, щоб оскаржити захоплення українських шкіл, садочків, використання їх країною-агресором». 

«Підірвати» освіту в Криму


В умовах знищення україномовної освіти в окупованому Криму Україна має всі можливості запропонувати юним кримчанам отримання української освіти дистанційно з прицілом на вступ до українських вишів. В тому числі зважаючи на зростання попиту на півострові на отримання знань про Україну українською мовою. Так, цього року для вступників з Криму і Донбасу розширена кількість материкових вишів, куди вони можуть подавати документи і вступати за спрощеною процедурою.

Водночас необхідно вивести «материковий»  освітній процес для кримчан на новий, більш системний рівень, наголошує Андрій Щекун. Він відзначає, що кількість вступників до освітніх центрів «Крим-Україна» на рівні 200-240 на рік є катастрофічно низькою і не відповідає ані запитам кримчан, ані інтересам України як держави. Кримчанин наголошує, що необхідно створити стаціонарний, постійно діючий центр з надання дистанційної освіти кримчанам. 

«Якщо виходити з державних підходів, то ми повинні підірвати повністю освітній процес в Криму і Севастополі. Якщо ми хочемо створити кримчанам певні умови для того, щоб вони вчили українську мову, щоб вони мали доступ до історії України, а не історії Російської Федерації, ми повинні їм створити умови і дати можливість отримувати знання онлайн, проходити онлайн-тестування і готуватись до іспитів. Для цього треба створити умовно на Херсонщині чи в Києві Центр дистанційного навчання для окупованих територій. Дистанційне навчання - це не те, що за кимось закріплюються школи, і вони там здають ЗНО та отримують атестат. Ні, діти не готові до цього. Дистанційне навчання — це офіційна самостійна одиниця. Як, наприклад, центр з підготовки ЗНО. Це викладачі, які сидять там постійно на зарплаті, там їхнє робоче місце і відповідальність. Вони по регіонах Криму розподілені — хто вчить математики Бахчисарайський район, хто за Ялтою закріплений, хто за Сімферопольським районом. Це повинна бути ціла команда викладачів, які в онлайн-режимі працюють з дітьми, тим більше матимуть можливість і тести перевіряти, і домашні завдання. Я вам скажу — діти масово будуть хотіти вчити українську мову». 

Щекун також висловив думку, що після системної організації надання української дистанційної освіти для кримчан відпаде необхідність робити такі поблажки, як вступ до материкових вишів без складання ЗНО. Для цього варто розробити підготовчі курси і ЗНО для мешканців окупованих територій: при здачі ЗНО питання для мешканців з окупованих територій повинні бути простіші, ніж для материкової частини України. Причому змагатися кримчани повинні між собою за підготовленими полегшеними програмами, оскільки так чи інакше можливості до підготовки у школярів, що живуть в окупації, більш обмежені. 

«Кримчани повинні складати ЗНО. Це найбільша проблема Міносвіти, що вони їм відмінили ЗНО. Не треба робити з кримчан дебілів, можете так і написати, які не здатні скласти ЗНО. Вони - розумники, вони можуть це зробити, просто забезпечте умови і захищайте їхні права. І ви побачите результати: буде не 240 вступників до українських вишів за рік. Ми повинні всіх кримських дітей, мінімум 70%, залучити до українського навчання», - підкреслює головред «Кримської світлиці». 

Щекун також акцентує, що для створення подібного дистанційного освітнього центру та запровадження інших програм з підтримки української етнічної спільноти в Криму необхідні бюджетні кошти. Повернути і реінтегрувати Крим «без жодної копійки» не вийде? і цю «копійку» треба залучати з різних джерел. Так, українці Криму запропонували державі створити фонд реінтеграції «Крим»  і до цього фонду запросити країни Будапештського меморандуму, посольства США, Британії, країн ЄС, які б надавали кошти у фонд реінтеграції. На думку Щекуна, подібний фонд може бути створений за аналогією з «Українським культурним фондом» 

«За рахунок фонду реінтеграції «Крим» можна було б утримувати і дистанційний освітній центр, і програми по культурі, і в сфері інформаційної політики надавати гранти журналістам для створення контенту і посилення державну політику в сфері реінтеграції. Це є розв’язка в сфері всіх ключових питань. І правозахисники не будуть шукати кошти по міжнародних фондах, а держава буде надавати кошти, щоб правозахисники зміцнювали свої позиції в Україні в питаннях деокупації».

При цьому він зауважує, що в програмі реінтеграції нового уряду створення фонду реінтеграції Криму не передбачено. Хоча «кримське» управління попереднього міністерства з питань ТОТ розробляло подібний проєкт.