Скасування закону про економічну зону «Крим», будівництво житла для кримчан та інші проблеми вимушених переселенців. Перше виїзне засідання профільного комітету Ради з питань деокупації і реінтеграції Криму | QHA media
РЕПОРТАЖ

Скасування закону про економічну зону «Крим», будівництво житла для кримчан та інші проблеми вимушених переселенців. Перше виїзне засідання профільного комітету Ради з питань деокупації і реінтеграції Криму

11 февраля 2020, 18:00
Закрыть

Текст: Асіф Алієв
Фото та відео: Богдан Дацюк

QHA media

Сьогодні, 11 лютого, у Херсоні відбулося виїзне засідання комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. Подробиці – в репортажі QHA media.

Окрім членів парламентського комітету в в сьогоднішній роботі брали участь керівник Херсонської облдержадміністрації Юрій Гусєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, глава представництва президента в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич, представники громадських організацій тощо. На засіданні обговорювали поточну ситуацію та проблеми кримчан і вимушених переселенців з Криму.

Серед них ті, з якими мешканці окупованого півострова стикаються при перетині адмінкордону, запровадження медичних послуг та питання житла вимушеним переселенцям. Зокрема, херсонський губернатор Гусєв повідомив, що обласна влада готова співпрацювати з турецькою стороною щодо будівництва 500 одиниць житла для кримських татар на Херсонщині.

Як зазначив голова представництва президента в АРК Кориневич, для його відомства захист прав кримських татар має ключове значення.

У нас одна ціль — повернути наш український Крим. Лише в координації наших зусиль ми зможемо досягнути цього, — сказав він, додавши, що це перше виїзне засідання профільного парламентського комітету в Херсоні.

А ось голова Меджлісу Чубаров наголосив, що переселенці з окупованого Криму зіштовхуються в суді  з «дуже специфічним українським відношенням до людей». Зокрема, він розповів історію одного кримського татарина, у якого немає українського паспорту. Намагаючись отримати документ, він мусить доказати, що жив у Криму, а єдиний його доказ — це військовий квиток. Зрештою, чоловік таки домігся проведення суду, але його поневіряння з того лише почалися.

Цьому чоловіку призначили суд у листопаді минулого року. І на першому же судовому засіданні слухання перенесли на березень цього року, — додав Чубаров.

Серед інших перешкод, які стосуються переселенців з Криму, правозахисниця, голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник назвала чинний сьогодні закон «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Він, зокрема, залишає поле для незаконної діяльності підприємств окупованого півострова та оголошує кримчан нерезидентами, тому Скрипник закликала Раду скасувати цей закон. Крім того правозахисниця розповіла про випадки незаконних перевірок переселенців з боку поліції при перетині адмінкордону з Кримом.

Серед виступаючих був також архієпископ Сімферопольській та Кримський Православної церкви України Климент, висловивши подяку українській владі за облаштування КПВВ на адміністративному кордону, які суттєво відрізняються від аналогічних КПВВ окупантів на кримській стороні.

Він також позитивно висловився про спрощення процедури перетину адмінкордону кримчанам, які не досягли повноліття. До того ж Климент розповів, що українська православна громада здійснює підтримку українським політв’язням в Криму, проте за останній час окупаційна влада обмежує йому право відвідувати СІЗО.

Підсумовуючи хід засідання, секретар профільного парламентського комітету,  народний депутат Рустем Умєров попросив представників громадських організацій та правозахисників подати свої пропозиції в письмовій формі до секретаріату цього комітету ВР.

Смотреть еще: