Зеленський пропонує обговорити деокупацію Криму втрьох: з США та Росією. Як це оцінюють експерти | QHA media
ПО ПОЛОЧКАМ

Зеленський пропонує обговорити деокупацію Криму втрьох: з США та Росією. Як це оцінюють експерти

02 декабря 2019, 19:25
Закрыть
Тетяна ІваневичQHA media

Президент Володимир Зеленський запропонує на Нормандській зустрічі створити новий формат для перемовин по Криму: США, Україна, Росія. Про це він сказав в інтерв’ю іноземним ЗМІ за тиждень до перемовин.

«Думаю, що в справі з Кримом могли б допомогти США. Міг би бути такий формат переговорів: Україна, Росія, США», — сказав він.

Кремль, вустами прессекретаря Володимира Путіна вже відреагував на цю ініціативу, заявивши, що російський президент не планує обговорювати питання Криму на жодному форматі, оскільки для Росії воно вважається закритим остаточно. Заодно в Кремлі пообіцяли провести Зеленському «кримський лікнеп» і детально пояснити – чому Україні варто забути про Крим.

Реакції з боку США поки немає. Америка апріорі попадає в більш невигідне становище, оскільки на зустрічі в Парижі, де президент Зеленський планує озвучити свою ініціативу, представників США не буде.

З одного боку, ідея залучити США до перемовин у новому, окремому форматі по Криму, може розглядатись як позитивна ініціатива. Хоча б тому, що питання деокупації півострова обговорюватиметься на рівні президентів найбільших країн. З іншого – таким чином Росія отримує лазівку уникнути якогось предметного обговорення не «формату по Криму», а власне проблеми Криму прямо зараз – 9 грудня на Нормандському саміті.

QHA media поцікавилось думкою експертів про ефективність ініціативи Зеленського стосовно тристороннього формату на тлі непростих стосунків України і США та про можливі дії України у разі, якщо вона буде заблокована на саміті Нормандської четвірки. Свої думки висловили екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко та дослідник Університету Джона Хопкінса (Вашингтон) Микола Воробйов.

Президент Зеленський анонсував, що на Нормандській зустрічі запропонує обговорити питання Криму в форматі США-Україна-Росія. Чим викликана така ініціатива і чому саме США?

Володимир Огризко,

дипломат, екс-міністр закордонних справ

Сама ідея почати розмови і переговори на цю тему вже є позитивною. Те, що вона повинна бути на порядку денному в мене не викликає жодних сумнівів.

Яким чином все відбуватиметься далі – це вже наступне питання. Бо ви ж прекрасно розумієте, що для Росії  Крим – це щось на зразок «священної корови» і вона устами багатьох своїх говорящих голів вже оголошувала, що тема Криму закрита. 

Це означає, що процес буде архіскладним. Але з іншого боку, якщо ми це питання не будемо ставити, то він таким і залишатиметься. Тому я думаю, що загалом це правильний хід. 

Подивимось, яким чином на нього відреагують наші західні партнери, бо реакція Росії передбачувана. Але я думаю, що в контексті перехоплення ініціативи це важливо.


Микола Воробйов

дослідник Університету Джона Хопкінса (Вашингтон) 

Зеленський не може не згадати питання Криму. Він не може його не підняти як президент України. З політичної точки зору Зеленський дуже хоче відрізнятися від Порошенка. Він хоче бути альтернативою, яка досягає якихось успіхів і певного результату, скажімо, по Мінським домовленостям або в питанні Криму. 

Залучення Сполучених Штатів цілком логічне, тому що США ніколи не визнавали і не визнають Крим російським. В минулому році вийшов спеціальний указ Державного департаменту США під головуванням Майка Помпео, в якому закріплювався статус Криму як окупованої території. Це доволі серйозний месидж. Тому, я думаю, Зеленський слідує в цьому фарватері і намагається підтримувати питання Криму, не забуваючи про нього, не дивлячись на те, що його немає в Мінських домовленостях.

На зустрічі є основна тема – Мінські домовленості і особливий статус Донбасу, вибори на окупованих територіях. Але є багато другорядних тем. І як другорядну тему Росія буде використовувати тему газу, постачання газу до Європи, Північний потік-2. Я думаю, що це тактичний контрхід Зеленського – виставити тему Криму для того, щоб вести певні перемовини.


Наскільки доцільно залучати США  до розмови про Крим саме зараз, коли у України стосунки з цією країною не безхмарні, тим більше, зважаючи на неоднозначну позицію Трампа щодо Криму?

Володимир Огризко

Стосовно теперішнього президента США ми можемо лише фантазувати на предмет його можливої реакції, якщо ця інформація (стосовно формату) не була попередньо обговорена. Традиційно такі речі (ініціативи з боку України), безумовно, не мають бути спонтанними. Як це відбувається сьогодні я коментувати не можу.

Але є деякі дивовижні кульбіти в позиції Трампа. Це факт – саме при президенті Трампі Україна отримала військову допомогу. Миролюбний президент Обама цього не робив, а той, який начебто більше любить Росію, ніж Україну, дає все-таки озброєння Україні. Або остання заява Трампа, я розумію, що вона більш ніж популістична відносно того, що «заберу гроші у НАТО і віддам їх Україні». Ми не маємо жодної впевненості, що так відбудеться, але бодай політична заява такого характеру теж про дещо свідчить.


Микола Воробйов

Не можна сказати, що Трамп схиляється на сторону Росії. Не дивлячись на те, хто є президентом, політика США в питанні Криму не змінюється.

США були першою країною, яка ввела санкції щодо анексії Криму ще за адміністрації Обами. За останні два роки при адміністрації Трампа санкції були ще більше посилені. Тому в цьому питанні я не бачу змін в риториці США. Принаймні я ніколи не чув, щоб Трамп відверто казав, що питання Криму має бути переглянуте чи Крим не є українським.

Коли я спілкуюсь з американцями, то на пропозиції розширити Нормандський формат і залучити туди США, вони кажуть «так ми і так там є». Тобто формально нас немає, але наші санкції, наш тиск відіграє роль, незважаючи на те, що США не вписані в цю четвірку.


Реакція Росії прогнозована: ймовірно вона відмовиться обговорювати питання Криму і в Нормандському, і в будь-якому іншому форматі, про що вже заявив прессекретар Путіна Песков. Що має зробити у відповідь Україна: запропонувати якийсь інший формат чи зробити якісь інші кроки?

Володимир Огризко

Я вже неодноразово говорив, що формати – це питання другорядне. Формат – це форма. Не про форму треба говорити, а про суть проблеми. Вона полягає в позиції Російської Федерації. 

Задача – зробити так, щоб ця конфігурація країн настільки сильно вплинула на Російську Федерацію, щоб вона поміняла свою позицію. А чи ми матимемо там пятьох учасників, чи сімох, чи будуть вони членами Радбезу ООН чи ні – повірте, це питання вже наступне. 

Головне питання в тому, щоб позиція цих країн була відносно Росії настільки жорсткою, щоб та зрозуміла – їй треба відступати. От тоді буде результативність будь-яких перемовин. Якщо ми будемо продовжувати спекулювати про формати, то віз стоятиме там само, де він стоїть сьогодні.

Треба безумовно запропонувати український варіант вирішення питання і прийти на цю зустріч підготовленими. Це означає не просто анонсувати, що давайте ми поговоримо про цю тему таким чином, а з цим анонсом передати партнерам по переговорам конкретний перелік заходів, які на нашу думку, в зв’язку з цим треба зробити. Тоді тема почне справді розвиватись і ставати предметним обговоренням.


Микола Воробйов

Якщо обидві сторони не погоджуються з принципових питань, то складно досягти якихось тактичних просувань. Як мені говорять американські колеги – повернення  Криму можна очікувати лише після зміни режиму в Росії. І навіть якщо до влади прийшли б найбільші ліберали, то там мало таких ліберальних кіл, які готові повернути Крим і після зміни (путінського) режиму. Тут все питання в Кремлі.

Тому стратегія Криму має бути більш довгостроковою, ніж стратегія по Донбасу. В найближчій перспективі теоретично можливе звільнення Донбасу і повернення його під український прапор і законодавство.

Що стосується Криму, має бути як мінімум підвищення санкцій.  По Криму санкції доволі незначні. Тому, якщо Зеленський дійде до певних поступок по Донбасу, то санкції по Донбасу з Росії можуть бути зняті. Частково або повністю – це вже друге питання, але таке можливе. Щодо Криму, тут санкції залишаються, але вони не є значними. Відмова Путіна, або незголошення його на певні поступки, можуть дати сигнал для Заходу ще більше підвищити тиск на Росію.

Також має бути створення певних адвокаційних структур по всьому світу, щоб вони нагадували, що Крим є територією України. Згадаймо недавню ситуацію з Apple. По Криму в будь-якому разі немає швидкого рішення, це питання на роки, а можливо і десятиліття. Треба готуватись до довготривалої гри.


Смотреть еще: