ПО ПОЛОЧКАМ

В Україні шукають нові формати деокупації Криму. На півострові злякались військового сценарію

12 июля 2019, 19:34
Закрыть
Тетяна ІваневичQHA media

Останні кілька тижнів в інформаційному просторі активізувалось обговорення варіантів деокупації Криму. Вони варіюються від створення нових міжнародних форматів і посилення економічного тиску, до припущення можливості збройним шляхом звільняти півострів, якщо інші заходи впливу на Росію виявляться неефективними.

Тасувати формати перемовин для деокупації українських територій політики активно почали під час передвиборчої президентської кампанії і, судячи з усього, продовжили цю забаву на кампанію парламентську. 

Остання ж активізація може бути додатково спровокована зміною влади в Україні і намаганням протестувати її на питаннях деокупації Криму.

Відформатувати Крим по-новому


Про доцільність запровадження нових форматів для деокупації українських територій команда Володимира Зеленського говорила ще під час кампанії, пропонуючи залучення США і Великобританії до «нормандського формату». А нещодавно в ході своїх візитів до Франції і Німеччини Зеленський підтвердив, що в разі безрезультатності Мінська він готовий до діалогу в інших форматах. Щоправда цього разу конкретика не була озвучена.

Втім, ідея залучити гарантів територіальної цілісності України в обмін на відмову від ядерного статусу має прихильників і серед інших політичних сил. Месидж про доцільність широкого формату «Будапешт+» активно просувала Юлія Тимошенко.  На її думку, крім всіх країн-гарантів територіальної цілісності України — США, Великобританії, РФ, України, формат повинен включати Францію, Китай, Німеччину, а також верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки.

Лідер кримськотатарського народу, народний депутат Мустафа Джемілєв схвально відгукнувся про пропозицію від Офісу президента створити формат із підключенням туди країн-підписантів Будапештського меморандуму – США та Великої Британії.

Водночас, Джемілєв висловив ідею створення Стамбульського формату, відмінність якого від інших пропозицій полягає в залученні Туреччини.

«Ердоган – в близьких відносинах із Путіним і водночас Туреччина – член НАТО. Здавалося б, платформа. Але знову-таки, тут потрібна згода РФ. Я думаю, що було б краще, якби в рамках існуючої платформи (Мінські перемовини) це було б включено, оскільки там йдеться про відновлення територіальної цілісності, також треба чітко сказати і про деокупацію Криму».

За його словами, він вже обговорював це питання з міністром іноземних справ Туреччини, і турецька сторона висловила готовність, але забажала офіційного звернення української сторони.

Радник Міністерства з питань тимчасово окупованих територій України, екс-посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині Олександр Левченко також вважає, що необхідно оновити формати перемовин і конкретизувати їхні завдання. За його словами, нормандський формат і мінський процес – це стратегія і тактика, а от чіткого плану немає.

Левченко пропонує вирішити питання деокупації Донбасу за принципом «Донбас + Крим».

«Для того, щоб швидше вирішити питання Донбасу, ми маємо його ув’язати з питанням Криму. Якщо такі конфлікти, як на Донбасі, у світі їх було багато, то Крим – це чиста анексія. Там дуже просте міжнародно-правове питання. Воно не вимагає якихось дискусій, окремих планів, розмірковувань, зобов’язань з боку України», — зазначив дипломат.

Варто також нагадати, що можливість включення Криму в формат Мінських перемовин навесні анонсував ще чинний тоді президент України Петро Порошенко. Саме тоді українська сторона в Мінську акцентувала увагу всіх учасників процесу, що в тексті домовленностей закріплена теза про визнання до територіальної цілісності Україні, а така цілісність існує лише вкупі з Донбасом і Кримом.

“Платформа без механізму — не зрушить…”


Правильні рішення і формати стосовно Криму впираються в деструктивну позицію Росії, яка продовжує наполягати, що питання Криму — закрите.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров нагадує, що Росія продовжує ігнорувати як рішення та резолюції провідних міжнародних інституцій на кшталт ООН, ОБСЄ, Ради Європи, так і рішення міжнародних судів.

В таких умовах створення будь-яких нових форматів буде  неефективним без створення механізмів тиску на країну-агресора і примусу її до функціонування в межах міжнародного права.

Чубаров в коментарі QHA media та ATR  нагадав, що будь-яке рішення на тому ж Радбезі ООН блокується Росією, яка є постійним членом РБ. Аналогічна ситуація склалась в структурах ОБСЄ (крім Парламентської Асамблеї), де рішення мають прийматись консенсусом.

Рефат Чубаров


«Найголовніше сьогодні для таких провідних міжнародних організацій ООН, ОБСЄ, Рада Європи є не те, як зорганізувати і як напрацювати ті чи інші рішення. А найголовніше — можливості реалізації. Будь-то Стамбульський формат, Женевський формат, інші, але поки оця головна міжнародна організація — ООН — не знайде механізм примусу свого члена у разі брутального порушення цим членом міжнародних норм, все це буде неефективно.

Якщо за Стамбульським форматом буде помітною якась конструкція, що зможе примусити Росію… Ну скажімо, абсолютне посилення економічних санкцій з прицілом на ембарго на російські енергоносії, або відімкнення від банківської системи SWIFT. Отже платформа — це дуже добре, це треба вітати, але платформа без механізму примусу – неефективна».

В самій Росії вкотре повторюють, що Крим не буде повернутий Україні, доки не зміниться російська влада.

Колишній депутат Держдуми Росії Ілля Пономарьов цього тижня заявив, що поки Путін буде при владі в Росії, розраховувати на повернення Криму не варто. Для президента Росії Володимира Путіна окупований Кримський півострів є дуже важливим, «сакральним» питанням і він не має наміру повертати його за жодних умов. При тому, що в питанні Донбасу можливі поступки аж до виведення військ.

«Питання Криму для нього (Путіна-ред.) – питання принципу. Поки він в Кремлі, це не зміниться. Крим буде повернуто через труп пана Путіна», – зазначив політик.

«За землю завжди рікою лилась кров…»


Перемовні формати наразі розглядаються як пріоритетний механізм деокупації Криму. Всі п’ять років офіційна Україна наголошувала, що головним шляхом звільнення півострова є політико-дипломатичний і юридичний. Така пріоритетність пояснюється гуманітарними міркуваннями – необхідністю збереження життів кримчан, українських військових та інфраструктури півострова.

Однак чим далі затягується окупація, тим частіше різні політичні і громадські сили починають обмірковувати можливість збройного шляху звільнення Криму. Або як мінімум включення військової складової в формат політичних перемовин для посилення своєї позиції.

Нещодавно бурхливу реакцію в російських ЗМІ викликали слова екс-очільника представництва президента України в Криму Бориса Бабина про необхідність включення військової компоненти до сценаріїв звільнення півострова.

«Крим буде звільнятися виключно із залученням військової складової. Все дипломатичні, економічні, соціальні, пропагандистські засоби необхідні».

В Росії його слова трактували саме як намір ввести українські танки на півострів і хором на них відреагували.

Наприклад, «глава Громадської палати» Криму Григорій Іоффе назвав слова Бабина фарсом. А «депутат кримського парламенту» Владислав Ганжара зазначив, що в України немає ніякого способу повернути Крим: ні мирного, ні переговорного, ні тим більше військового.

Одна справа воювати з мирними жителями Донбасу, інша справа оголосити війну однієї з найсильніших армій світу, з розумінням того, що Крим за останні роки з точки зору безпеки став непотоплюваним авіаносцем в Чорному морі, — заявив він.

В Меджлісі кримськотатарського народу дехто вважає, що саме військовий сценарі може виявитись останнім дієвим способом вигнання з Криму російських окупантів.

Заступник глави Меджлісу Ільмі Умеров, колишній політв’язень Кремля в коментарі QHA media зауважив, що необхідно боротися саме за повернення територій, а не за свідомість людей, що проживають там.

Ільмі Умеров


«Моя позиція в цьому питанні, можливо вона дещо цинічна, але я вважаю, що Україна повинна боротися за свої території і на Донбасі, і в Криму. Територія держави повинна бути непорушна, кордони повинні лишатись на рівні тих кордонів, які були до анексії, до окупації — як вони сформувались при розпаді Радянського Союзу. А люди повинні самі прийняти рішення — залишатись їм в незалежній Україні, або виїжджати на Батьківщину, як вони вважають — до Російської Федерації.

Я неодноразово говорив про те, що військовий шлях звільнення Криму не повинен виключатись. Звісно, краще, якщо питання вирішиться дипломатичним шляхом, шляхом примусу Росії через економічні санкції, через дипломатичний тиск. Але якщо санкційний тиск не буде давати результатів, військовий варіант, зрозуміло що, не виключається. 

За територію, за землю у всі часи люди воювали, рікою лилась кров. Земля важливіша, ніж свідомість людей».

Водночас Умеров звертає увагу, що наразі чіткої і конкретної позиції нової влади щодо шляхів і методів звільнення Криму не озвучено. Він пов’язує це із небажанням відлякати електорат заявами на дражливу тему, а з іншого боку бажанням обрати свою більшість в Раді. І підкреслює: Меджліс готовий запропонувати керівництву країни варіанти звільнення Криму.

Точка зору автора


На жаль, нинішня інформаційна активність навколо Криму не свідчить про те, що саме Росія почала шукати рішення щодо його повернення під суверенітет України. Навпаки — можна констатувати, що Росія намагається ще більше легалізувати свою присутність в Криму,  легалізувати анексію півострова, добитись від України поступок в критичних питаннях, які підривають позиції РФ, зокрема у відновленні водопостачання. Обговорення форматів і варіантів деокупації — це наразі сигнал з боку України і для міжнародної спільноти, і для Росії, що про Крим не забули і він і далі  буде в полі зору політиків, експертів та українського суспільства.

Смотреть еще: