«Таврида»: від потьомкінських дєрєвєнь до ротенбергівських автотрас | QHA media

«Таврида»: від потьомкінських дєрєвень до ротенбергівських автотрас

20 декабря 2018, 02:08
Закрыть
Тетяна ІваневичQHA media

Тетяна Іваневич

Траса «Таврида» – один з монументальних пам’ятників російській окупації Криму. Її будівництво ніколи б не почалось, якби не анексія півострова – траса такого масштабу і в такому напрямку (від Севастополя до Керчі) просто не була потрібна в українському Криму. Тим більше нікому б не спало на думку будувати в курортно-туристичному регіоні такий масштабний об’єкт з військово-стратегічним прицілом. І відповідно, кримчанам ніколи не довелось би зіткнутися із тими проблемами, яке спричинило супермасштабне будівництво.

Будівництво і запуск траси «Таврида» тісно пов’язані зі ще одним військово-стратегічним будівництвом Росії в окупованому Криму – Керченським мостом. В зв’язці ці два об’єкти в першу чергу спрямовані на те, щоб політично і фізично «пришити» півострів до Росії, а також пришвидшити, здешевити та полегшити ротацію російських збройних сил з РФ до Севастополя та інших куточків Криму.

Перекопати Крим

Траса «Таврида» багато в чому пропагандистський російський проект, яким опікується особисто Володимир Путін.

Будівництво, яке розпочалось в травні минулого року, справді мега-масштабне: чотириполосна траса проляже через Керч — Феодосію — Білогірськ — Сімферополь — Бахчисарай – Севастополь. В планах будівництва: 23 шляхопроводи, 15 мостів, 31 проїзд для сільськогосподарської техніки, 35 наземних пішохідних переходів. Також вздовж траси планується відкрити логістичні центри та інші інфраструктурні об’єкти.

Рух по двох смугах «Тавриди» на ділянках від Керчі до Сімферополя (1-4 етапи — 190 км) планують запустити в грудні 2018 р., а рух по всій трасі в чотирьохсмуговому виконанні до Севастополя відкриється в грудні 2020 року. На початок цієї осені готовність траси оцінювали в 65%.

Вартість траси зростає. Якщо в 2016 році «глава» Криму Сергій Аксьонов говорив, що вартість становитиме 85 млрд рублів то через два роки ця цифра сягнула спочатку 138,9 млрд руб. (близько 2,5 млрд доларів), а пізніше ще трохи збільшилась – до 149,2 мільярда рублів на квітень цього року.

Генеральним підрядником будівництва автодороги є АТ «ВАД» (Санкт-Петербург) — одна з найбільших російських дорожньо-будівельних компаній. Цю компанію пов’язують із «людьми Ротенбергів», наближених до російського президента братів-бізнесменів. Компанія отримує величезну кількість держзамовлень з російського бюджету, і окупований Крим не став винятком – крім «Тавриди» компанії Ротенбергів будують ще й Керченський міст.

В українських медіа відзначають, що «Тавриду» подають як абсолютно нову трасу, хоча насправді в більшій частині вона буде просто «настелена» на вже наявні траси, побудовані ще в часи України, зокрема, Керченське чи Феодосійське шосе.

Варто також відзначити, що найбільш «ласі» шматочки будівництва віддані компаніям з Росії, а не місцевим кримським. Приміром, новосибірська компанія «Сибавтобан» стала генеральним підрядником будівництва об’їзної дороги в районі Сімферополя, одного з найважливіших транспортних вузлів в напрямку «Дубки–Левадки», який увійде до «Тавриди».

Тавридо-переселенці

Під каток федеральної «Тавриди» попала величезна кількість приватних будинків та господарських споруд кримчан. І хоча кримська влада декларувала, що траса не зачепить великих міст, водночас, вона пройде через 40 населених пунктів і кількість об’єктів, які підлягатимуть знесенню, може сягнути сотні.

Зачистка території на шляху майбутньої траси почалась ще в 2016 році. Передбачалось, що людям будуть або компенсувати вартість майна, або проводити викуп, або обмін на рівноцінний об’єкт. Окупаційна влада обіцяла щедро компенсувати збитки і допомогти з переселенням, однак на практиці все виявилось не так веселково.

Одна з проблем – відшкодування вартості майна, яка зачепить дуже багатьох вимушено переселених через будівництво траси. Далеко не всі змогли і зможуть отримати компенсацію за адекватною ринковою вартістю втраченого майна. Так, високою ринкова вартість буде тільки за наявності документів, що підтверджують право власності на землю і побудовані на ній об’єкти. Водночас, дуже багато кримчан добудовували свої будинки без відповідного оформлення прав власності і наразі оцінка такого «самобуду» досить утруднена.

Найбільше вилучень земельних ділянок відбувається в тих районах, де траса проходить поблизу великих міст, зокрема, в околицях Керчі, Севастополя, Сімферополя. Приміром, лише в Сімферопольському районі траса пройде через 8 селищ.

Дачники садового некомерційного товариства «Затока» («Залив») в Керчі, будинки яких опинились на шляху між «Тавридою» та Керченським мостом, скаржились, що дачі знесли навіть не давши вивезти звідти все майно. Люди також жалілись на те, що вартість їх ділянок занижують і не виплачують компенсацію.

«Кадастрова вартість моєї ділянки майже 484 тисячі рублів. З цієї вартості держава хоче отримати з мене податок. А для того, щоб забрати у мене цю ділянку держава в особі своїх чиновників оцінила ділянку в 313 тисяч. І це з урахуванням вкладеної в землю моєї праці, вирощених дерев, удобрення землі. Тобто від мене хочуть позбутися за рахунок 65% — трохи більше половини — вартості земельної ділянки, а про мою працю, багаторічні дерева забути», — розповіла журналістам власниця однієї з земельних ділянок.

Одним з найвідоміших конфліктів в Симферопольському районі стала ситуація в селищі Совхозне, де мешкає близько тисячі осіб, і яке розташоване на 7-му кілометрі Євпаторійської траси.

Там планувалось щонайменше два проекти. Спочатку передбачалось знести 40 будинків, багато з яких були побудовані ще в 50-х роках минулого століття і знаходились в аварійному стані. Однак згодом «сплив» другий проект — трасу трохи зсунули і вона мала пройти через ділянку, де зносилось би 20 садиб. Місцеві мешканці обурювались, що під бульдозер планується пустити добротні не так давно побудовані котеджі вартістю від 12 до 50 млн рублів. Подейкують, що на перенесенні дороги наполягли деякі місцеві можновладці, аби уникнути знесення власних будинків. Проведення ж траси в обхід селища і керівництво проектної організації «Стройпроект», і представники вищої кримської «влади» назвали економічно недоцільним, оскільки це призведе до її значного — близько 3 млрд руб — здорожчання.

Мешканці села Совхозне створили спільноту «Снос поселка Совхозное из-за трассы «Таврида»» в мережі ВКонтакте , де впродовж багатьох місяців висловлювали своє обурення діями кримської влади і обговорювали варіанти вирішення проблеми.  


«Трасса «Таврида» — смерть для жителей с. Совхозное!!!!!», — емоційно висловлювались люди в соцмережах наприкінці 2016 року.

Торік влітку вони змовлялись пробитись на пряму лінію до російського президента Путіна і навіть розміщували листа на його ім’я. Люди скаржились на те, що місцеві чиновники уникають спілкування та не узгоджують рішення із мешканцями.

«…до сих пір чиновники не відповіли нам на питання, чому при проходженні траси поблизу Сімферополя під знесення потрапили нові (не більше 10 років) котеджі (більшість з яких двоповерхові), а не руїни 50-х років минулого століття, розташовані кілометром північніше. Так само без відповіді залишається питання, чому вилучене майно громадян оцінюється в два рази нижче його реальної ринкової ціни. Чому дотепер всі обіцянки місцевих чиновників врахувати всі побажання власників будинків, що зносяться, залишаються тільки обіцянками? Чому до сих пір немає рішення по виділенню обіцяних нових рівноцінних ділянок в тому ж районі?..»

Зрештою 30 листопада 2017 року «глава» Криму Аксьонов зустрівся з ініціативною групою селища Совхозне. В підсумку визначились, що власникам 22 земельних ділянок або нададуть компенсацію, або рівноцінну ділянку.

Однак, обіцянки – цяцянки. І в цьому ще два роки тому встигли переконатись мешканці вулиці Цементна Слобідка в Керчі. Взамін на знесене житло їм начебто і виділили квартири в нових будинках, але… ці будинки ще треба було збудувати. І начебто потрібні 250 млн руб. з федерального бюджету вже були виділені. Понад 70 сімей спочатку обіцяли переселити в листопаді 2016 року в два нові триповерхові будинки біля зупинки «Нижній Сонячний», потім термін введення будинків в експлуатацію перенесли на грудень, згодом – на весну 2017 року. З весни частина сімей в’їхала в нові будинки, однак деякі родини ще не один місяць продовжували жити в своєму старому, запланованому на знесення, житлі.

Заради траси знищують не лише будинки і господарські споруди – під будівництво  вилучається багато сільськогосподарських угідь, приватних садків та городів, виноградників. Потужно перекопають Крим між Севастополем та Бахчисараєм – там планують вилучити кілька тисяч земельних ділянок. Приміром, в районі Балаклави «Таврида» проляже через виноградники і, за даними кримських ЗМІ, їхні господарі не отримають компенсацій за вилучені плантації. Виноградники, згідно з чинним наразі в Криму російським законодавством, не є нерухомим майном, а тому кримським виноробам запропоновано їх перенести. Російська «Новая газета» писала, що під будівництво траси «Таврида» у кримських виноробних підприємств може бути вилучено до 160 гектарів, зокрема, будуть знищені виноградники заводу шампанських вин «Золота балка» в районі Сапун-гори.


Кримську екологію закатали в «Тавриду»

Траса «Таврида» вже завдає суттєвої шкоди екології Криму. І не лише тим, що проходить через сільгоспугіддя, виноградники чи просто рекреаційні зони. Заради будматеріалів відновлюється робота в кар’єрах вздовж всього маршруту, і ведеться вона досить варварськими методами. Про це говорять і деякі російські журналісти, які побували вздовж будівництва траси, і українські чиновники, і експерти.

В прес-службі Міністерстві природи та екологічного середовища України відзначають, що збитки довкіллю від російської окупації завдаються величезні, підрахувати їх буде нелегко, і впоратись із наслідками окупаційного господарювання Україна самостійно не зможе.

Член Меджлісу кримськотатарського народу, екс-голова постійної комісії з аграрних та земельних питань Верховної Ради Криму Абмеджит Сулейманов називає «екологічною катастрофою» дії росіян.

— Коли вони будують трасу «Таврида», вони прибирають все навколо – йде знищення вздовж дороги всіх лісосмуг. Знищуючи лісосмуги вони знищують вітрозахисну смугу, яка захищала б родючі землі від негативного кліматичного впливу, від вітру, забезпечувала збереження снігу. В підсумку відбувається вітрова ерозія і знищення родючого шару грунту.

Відпочатку будівництва «Таврида» відчуває брак будматеріалів – гравію, піску тощо. Заради економії фінансів такі будматеріали активно почали видобувати в різних куточках Криму. Причому, кар’єри розробляються і в неприпустимій близькості до населених пунктів, і ледь не на заповідних територіях.







В соцмережах демонструють фотографії кар’єру біля селища Грушовка в районі Старого Криму на трасі Феодосія-Сімферополь. Щебінь з цього кар’єра окупанти використовують на будівництві траси «Таврида».

Цікаво, що російські ЗМІ також зауважують варварське нехтування екологією під час будівництва «федеральної» траси. Приміром, на гравій для неї перетворять пагорби в районі заказника «Скеля, що плаче» («Плачущая скала»). Мешканці селища Лікарственне, яке розташоване західніше від Симферополя, шоковано розповідали журналістам, що для них і для сусідніх сіл ці пагорби — не просто красивий елемент ландшафту.


— Вони захищають нас від степових вітрів. Крім того, якщо їх прибрати, в селах взагалі зникне вода. Її і зараз-то подають на три години в день, а якщо не буде пагорбів, може пересохнути річка Західний Булганак, – говорить місцева мешканка Юлія Стус.

Про такий негативний вплив розробки великого родовища будматеріалів на цей район йдеться і в експертному висновку кримської республіканської організації «Екологія і світ».

Сільрада Лікарственного навесні минулого року одноголосно прийняла рішення не підтримувати розробку кар’єрів, однак федеральні пріоритети виявились сильнішими.

В інших районах Криму видобуток будматеріалів для траси також перетворює курортний ландшафт на Місячний. Блогер «Кримський бандерівець» опублікував красномовний краєвид – добування вапняку для траси поблизу Балаклави знищує узбережжя.

Для будівництва не гребують і використанням явно токсичних матеріалів. В Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій України зауважують, що для будівництва Керченського мосту і траси «Таврида» вже тривалий час ведеться широкомасштабний видобуток піску безпосередньо з дамби Нижньо-Чурбашського хвостосховища, де зберігалися отруйні відходи підприємства «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат».

“В процесі видобутку і доставки токсичний пісок неминуче потрапляє у повітря, а атмосферні опади вимивають отруту через зруйновану дамбу до акваторії Чорного моря… Проведення таких робіт створює надзвичайну ситуацію та загрожує здоров’ю людей і екології Чорного моря”, — наголошують в МінТОТ.

За інформацією з відкритих джерел у хвостах кількість миш’яку перевищує гранично допустиму концентрацію в 500 разів, хрому – в 1420 разів, фосфору і заліза – в 341 і 370 разів відповідно.

До речі, українська сторона розпочала кримінальне провадження з розслідування ймовірних тяжких наслідків природньому середовищу Криму внаслідок будівництва «Тавриди». Досудове розслідування щодо порушень правил екологічної безпеки (ст.236 ККУ) здійснює слідчий відділ Головного управління Національної поліції в АР Крим та Севастополі, а процесуальне керівництво — прокуратура АРК, розповіли в прокуратурі.

Археологічне… закопування.

Впродовж всього будівництва «Тавриди» знайдено багато історичних артефактів, але судячи з усього, повноцінних розкопок безпосередньо на шляху траси не проводилось і проводитись не буде – все закатується під асфальт після побіжного вилучення деяких найцінніших знахідок.

Російський сайт про «Тавриду» констатує, що Бахчисарайський та Симферопольський райони мало вивчені вченими, а на ділянці Мирний – Євпаторія – Симферополь вчені ще взагалі не проводили розкопки і розвідку.

«Будівництво «Тавриди» може принести ще чимало приголомшливих археологічних відкриттів», — в захваті пишуть автори.

• Керч. Знахідка часів Боспорського царства — оборонна споруда Тиритакський вал IV-III ст. до нашої ери з ровом та земляним валом.

• Курган Госпітальний поблизу Керчі. Дерев’яний саркофаг з елементами давньогрецького розпису і дві камінних скрині з предметами побуту та рештки молодого атлета.

• Неподалік Білогорська. Ділянка дороги та кам’яний міст, датовані XVIII століттям. Вчені припускають, що міст був збудований до приїзду на півострів Катерини ІІ. Можливо саме тому споруда буде реставруватись та вивчатись, а трасу перенесли трохи вбік від зони розкопок. 

• Під Бахчисараєм. Курган бронзового століття — своєрідний акрополь, в якому ховали і мусульман, і християн. Археологи виявили близько 200 могил часів Золотої орди. Щоправда, в деяких ЗМІ вже проходили повідомлення, що після вилучення артефактів, акрополь все ж таки опиниться під трасою.

Водночас, виникає питання не лише щодо повного вивчення і збереження цих та інших знахідок, але й щодо того – скільки ж цінних історичних та археологічних реліквій будуть навіки замуровані під «Тавридою».

Говорячи про виявлені під час анексії Криму археологічні артефакти варто пам’ятати, що всі вони – археологічне надбання України.

Матеріал підготовлений за підтримки Міністерства інформаційної політики України

Смотреть еще: