Не стати «зеленим чоловічком». Як Росія полює на кримських призовників

05 декабря 2018, 14:48
Закрыть

Тетяна Іваневич

QHA media

В окупованому Криму триває сьомий, найбільший від початку анексії, незаконний призов кримчан до лав Збройних сил Російської Федерації. За останні три роки кількість кримчан, призваних на військову службу, зросла вшестеро. Якщо під час першого призову в 2015 році призвали 500 юнаків, то вже восени минулого року ця цифра становила 2400 осіб, навесні цього року — 2800, а на нинішній осінній призов анонсована кількість у 3000 осіб. Загалом же наразі до лав ЗС РФ призвано 12 229 кримчан.

Географія проходження служби час від часу розширюється. У перші призови кримчан лишали служити на півострові, весною 2017 року місця служби розширилися до регіонів Росії, наближених до півострова. Сьогодні кримчан-строковиків відправляють служити й у віддалені російські регіони — до Центрального воєнного округу і навіть на Північний флот.


Як не стати російським солдатом

Аналітик «Кримської правозахисної групи» Олександр Сєдов розповідає, що усе частіше кримська молодь, яка не бажає служити в Збройних Силах Росії, звертається до правозахисників за порадою. Хлопці хочуть дізнатися, як уникнути служби в російській армії. Зазвичай контакти з правозахисниками відбуваються за допомогою соцмереж і телефону.

Способи, які б не поставили під удар самого призовника, існують. Наприклад, виїхати з Криму на материкову Україну до того, як людина отримала повістку.

Торік «Кримська правозахисна група» опублікувала рекомендації, як уникнути і служби в армії, і кримінального переслідування за це. Вони й досі актуальні.

Рекомендації від правозахисників

— Отримати відтермінування від армії відповідно до російського законодавства. У ст. 24 закону «Про військовий обов’язок і військову службу» є повний перелік причин, через які надається це відтермінування.
— Не поспішати із постановкою на військовий облік. За те, що особа не стала на військовий облік, передбачено адміністративну відповідальність (штраф від 100 до 500 рублів). Якщо кримчанин не знав про те, що необхідно ставати на облік, то притягнути його до кримінальної відповідальності не мають права. А довести навмисність ухилення від постановки на облік буде не так і просто.
— Послатися на хворобу з переліку хвороб, за наявності яких не мобілізують до армії.
— Якщо у потенційного призовника є захворювання, зазначене у переліку, але мобілізаційна комісія все одно ухвалила рішення про призов до армії, то можна оскаржити це в суді й до завершення судового процесу убезпечити себе від мобілізації.
— Знятися з військового обліку через зміну місця проживання, а потім ненавмисно не відновитися на обліку.
— Радикальний варіант — оскаржити у суді призов до армії РФ, посилаючись на наявність громадянства України. Але у цьому випадку можливе додаткове переслідування позивача де-факто владою за політичними мотивами.
— Обрати альтернативну громадянську службу. Її термін майже вдвічі довший за строкову службу і становить 21 місяць. Важливо, що заяву про бажання нести таку службу треба подавати до військового комісаріату як мінімум за півроку до початку призовної кампанії, під яку підпадає призовник.

На практиці відпрацьовані й інші варіанти уникнення служби в російській армії. Член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв вважає, що потрібна масова солідарність батьків.

— Батькам треба реєструвати своїх дітей у військових комісаріатах України для того, щоб вони отримували приписне свідоцтво про те, що вони знаходяться на обліку у військкоматі України. Тоді російські комісаріати, побачивши, що у юнака наявні українські приписні свідоцтва, відповідно вже не мають права призивати юнака до Збройних сил Росії. З іншого боку, відповідно до закону України про окуповані території, ми не можемо призивати цих молодих людей до лав Збройних сил України. Але таким чином ми хоча б збережемо цих дітей від служби у ЗС РФ та від присягання з їхнього боку російській державі.

Заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз налаштований більш радикально. Він вважає, що кримська молодь має чинити відкритий і масовий спротив незаконному призову. Навіть попри небезпеку серйозних репресій.

Юнаки в Криму мають демонстративно відмовлятися від служби. Кожен з нас робить вибір. Або йти на поводу в окупантів і виконувати все, що насаджує бандитська влада, брати участь в терорі, який демонструє російська держава, або формувати громадянську позицію і боротися за незалежність України, за виведення окупаційних військ з території батьківщини.

Опиратися незаконному призову необхідно і для того, щоб привернути до цього питання увагу міжнародної спільноти, додає Чийгоз. Як приклад він наводить Мустафу Джемілєва, який за відмову служити в радянській армії відсидів у тюрмі два роки.

Цього року за ухилення від призову 18 кримчан були оштрафовані на суми від 18 до 50 тисяч рублів. 


Відслужив — посадять?

Турбує кримчан і те, як ставиться Україна до проходження строкової служби у Збройних силах Росії.

Автоматично притягувати до кримінальної відповідальності відслуживших в армії кримчан в кримській прокуратурі не збираються.

— Поголовного притягнення до кримінальної відповідальності у загальному розумінні, звичайно, не буде. Кожен конкретний такий випадок обов’язково розглядатиметься на предмет конкретних фактів. Вивчивши конкретні факти, як це відбулося, можна буде зрозуміти наявність або відсутність у діях такої конкретної особи складу злочину, і лише тоді вирішувати питання про наявність або відсутність можливої перспективи того, що конкретна особа може бути притягнена до кримінальної відповідальності, — говорить представник Прокуратури АРК Єлізавета Дзігора.

Правозахисники заспокоюють і тих, хто побоюється, що служба в російському війську «автоматом» позбавляє їх українського громадянства. Юрист ГО «Українська Гельсінська спілка з прав людини» Максим Тимочко наголошує, що факт такої служби відповідно до законодавства України не є підставою для позбавлення громадянства.


Історія перша*

Один з кримчан з вищою освітою, який працював у державній установі, відмовився ставати на військовий облік. Його викликали на комісію по боротьбі з екстремізмом для розмови. Однак, коли він знову відмовився ставати на облік, тиск перейшов на керівництво тієї установи, де він працював. Людям натякнули, що через неблагонадійних підлеглих вони самі підпадають під загрозу звільнення. У підсумку молода людина, яка не хотіла «підставляти» своїх керівників, була змушена звільнитися «за власним бажанням». Без постановки на військовий облік кримчанин вже ніде не зміг працевлаштуватися, певний час був змушений працювати неофіційно різноробом та, зрештою, виїхав з Криму. Зараз він живе та працює на материковій частині України.



Переслідування, але не політичні

Кримськотатарські та українські активісти, які зазнають тиску в Криму, вважаються жертвами політичних переслідувань. Їм надають юридичну допомогу незалежні адвокати. Для допомоги їм та їхнім родинам створюються як громадські, так і бюджетні фонди підтримки. На суди проти них приходять друзі й преса. Ці процеси широко висвітлюються у вітчизняних та іноземних ЗМІ. Для виплати штрафів, призначених окупаційними судами, широко збираються кошти…

Геть інша ситуація з кримськими призовниками, які намагаються уникнути служби у російському війську.

Тут все відбувається дуже тихо. Суди над кримчанами, які відмовилися служити, не мають широкого розголосу. Про таких кримчан практично не пишуть в пресі. Ані правозахисники, ані українські правоохоронні органи не вважають їх такими, що зазнають політичних переслідувань. І хоча українська сторона системно засуджує факт незаконного російського призову кримчан як такий, але про захист конкретних кримчан, які протидіють цьому призову, поки не чути.

Юрист ГО «Регіональний центр прав людини» Віталій Набухотний у розмові з QHA відзначає: дуже непросто доводити, що людина відмовилася служити у війську РФ з політичних, а не з меркантильних мотивів.

— Кожна ситуація індивідуальна. Для когось це відмова з очевидних підстав — бо я українець і не хочу служити Російській Федерації, а для когось це просто бажання «відкосити» від армії, незалежно від того, чия це армія. Тому не можна поголівно говорити про усіх, що це політичний крок.

Ті кримчани, яким присуджено сплату штрафів за ухилення від служби в російських військах, не можуть розраховувати на українську програму підтримки політв’язнів, каже кримський прокурор Єлізавета Дзігора. Вони не вважаються «політичними».


Історія друга*

Молодий кримчанин хоч і не хотів служити, але отримавши повістку, пішов на службу до Збройних сил Росії. Навіть з наміром залишитися після строкової на контрактній службі. Однак під час строкової служби, хоча це і не мало відбутися, він потрапив у «гарячу точку» за межі й Криму, і навіть Росії. Це кардинально вплинуло на його погляди, і він відмовився від наміру йти на контракт.



«Женева» вимагає: ані призову, ані пропаганди

Призиваючи кримчан до Збройних сил, Росія порушує Четверту Женевську конвенцію, згідно з якою державі-окупанту заборонено призивати до свого війська жителів окупованих територій, примушувати їх служити в збройних або допоміжних силах. Так само заборонено пропагувати службу в окупаційних військах. Ці тези вже не перший рік повторюють правозахисники, представники української влади і громадських організацій, іноземні чиновники. Заборонено конвенцією і переміщення населення з окупованої території на територію країни-агресора, проте вже під час нинішнього осіннього призову в російські казарми хочуть відправити дві третини кримських призовників.

Ще у грудні 2016 року Генеральна асамблея ООН у своїй резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» закликала Росію скасувати призов на військову службу громадян, які проживають на території окупованого Криму. Повторилася ця вимога і в Резолюції ГА ООН у грудні 2017 року. «Антипризовні» вимоги до РФ містяться і в проекті нової «кримської» Резолюції, яка голосуватиметься на Генасамблеї наприкінці грудня цього року.

Однак Росія ігнорує заклики Генасамблеї та інших ООНівських інституцій. РФ продовжує і розширює призов у Криму, порушуючи одразу декілька норм міжнародного гуманітарного права.

Більше того, виявилось, що Росія відправляє призовників-кримчан служити в «гарячі» точки далекого зарубіжжя, де задіяна російська армія. Правозахисники зафіксували факти участі призовників з Криму в лавах армії РФ у бойових діях в Сирії. У відкритих джерелах знайдено 9 наказів про нагородження кримчан медалями за участь у бойових діях на території Сирії, та декілька грамот, виданих кримчанам командирами підрозділів РФ.

Українські правозахисники налаштовані притягнути Росію до міжнародного суду. У жовтні Прокуратура АРК та правозахисники подали звернення до прокурора Міжнародного кримінального суду у Гаазі, в якому детально розписали усі складові воєнного злочину Росії зі здійснення примусового призову кримчан до своєї армії.

Зокрема, знайдено 199 повідомлень, які дозволяють з’ясувати, хто здійснює призов і кількість призовників, створено перелік призовників по районах Криму. Під час аналізу 2000 сторінок у соцмережах потенційних призовників було знайдено 57 повісток, що дозволяє зафіксувати факт незаконного призову кримчан. Причому зібрано факти, що громадяни не просто призиваються, але це робиться під примусом — або під страхом кримінального переслідування, або шляхом відвертого залякування.


Історія третя*

Багато студентів призовного віку приїжджають з півострова до материкової частини України, щоб отримати вищу освіту, а також уникнути служби в лавах країни-окупанта. Одного українського студента, який є жителем Криму, затримали російські прикордонники, коли він перетинав КПВВ, прямуючи на «материк». Представники російських спецслужб допитували його про те, куди він їде, чи стоїть на військовому обліку, чи знає, що має відслужити у лавах Збройних сил Росії. Дозволили йому виїхати з Криму тільки після того, як він дав письмову розписку, що повернеться і проходитиме службу в російській армії. Зараз хлопець розмірковує, чи їхати під час канікул до Криму.




Від воєнкома до Путіна

Правозахисники відстежили і відобразили у доказовій базі увесь ланцюжок ухвалення незаконних рішень російськими чиновникам з призову кримчан: від указів російського президента про призов і наказів міністра оборони РФ до повісток кримських воєнкомів.

Після вивчення доказів воєнний прокурор МКС може ухвалити рішення про необхідність розпочати відповідне розслідування зі створенням в Україні офісу МКС.

Прокуратура АРК та правозахисники закликають кримчан не боятися та повідомляти про факти незаконного призову до служби в російській армії. Докази і свідчення є важливим елементом доказової бази для розгляду справи в МКС і для притягнення російських цивільних та військових чиновників до відповідальності.

— Саме тому ми зверталися до Міжнародного кримінального суду, що це є військовим злочином. Цей позов не дасть якоїсь компенсації призовникам, але комплекс фактів, що доводить факт призову, дозволяє згодом притягнути до відповідальності більше конкретних осіб за проведення такого незаконного призову — починаючи від президента РФ і закінчуючи воєнкомами в Криму, — наголошує Олександр Сєдов.

Можна лише відзначити, що з кожним роком кримських строковиків, які відслужили в армії Росії, та тих, хто намагається уникнути цього, ставатиме все більше. Однак і досі немає якогось дієвого механізму захисту кримчан від незаконного призову.


Історії наостанок*

Правозахисники розповідають про випадки, коли з мотивів небажання молодої людини служити в ЗС РФ, вся родина переїхала з Криму на «материк». Є приклади, коли на «материк» переїжджає лише призовник, а його родина лишається в окупованому Криму. Такі родини ФСБ не залишає без уваги, їм доводиться постійно пояснювати відсутність члена родини, адже повістки продовжують надходити. Окрім того, роз’єднана родина так чи інакше зазнає страждань через неможливість відвідувати одне одного.

Тільки за підсумками осіннього 2017 — весняного 2018 рр. призовів у Прокуратурі АРК зафіксували 35 випадків, коли кримчан притягали до кримінальної відповідальності за відмову від служби. За вироком суду, їх оштрафували на різні суми. Так, по одному випадку зафіксовано штрафи у розмірі 7 тис. рублів та 8 тис руб, один випадок — 13 тис. руб. Найбільш масові, у більш ніж 20 випадках, суми штрафів становили 20, 25-30 тис. руб. Одного з кримчан оштрафували на 40 тис. руб. Окрім того, одна людина отримала вирок у вигляді позбавлення волі умовно, строком до 8 місяців з відтермінуванням вироку.

Усі кримчани, кому оголосили такі вироки, потрапляють на особливий облік і вже не можуть залишити територію Криму. Так чи інакше, людині, яка вперше відмовилася служити, все одно потім системно будуть відправляти повістки. І якщо вона відмовиться вдруге, її очікує більш серйозне кримінальне покарання.



Матеріал підготовлений за підтримки Міністерства інформаційної політики України

*

QHA media зібрало історії кримчан, які стикнулися з необхідністю проходити службу в лавах російської армії. Всі вони викладені таким чином, щоб максимально захистити їхніх героїв від ідентифікації.