На газі і воді. Як Україна може просунути питання Криму на Нормандський формат | QHA media
ПО ПОЛОЧКАМ

На газі і воді. Як Україна може просунути питання Криму на Нормандський формат

28 ноября 2019, 20:16
Закрыть
Тетяна ІваневичQHA media

Порядок денний зустрічі лідерів країн Нормандської четвірки може виявитись досить широким і містити неочікувані сюрпризи як для російської, так і для української сторони. Кожна країна має шанс поговорити про найболючіші для неї питання – Росія про газ, Україна – про Крим.

Зустріч, яка може відбутися вперше за останні три роки, відзначається оновленням персонального складу переговорників з боку України і Франції. Статус молодих неофітів відкриває перед Володимиром Зеленським та Емануелем Макроном можливості  для нестандартних і інноваційних дій в процесі перемовин.


Не києм, то палицею — як просували Крим на нормандський формат


Про те, що питання Криму можна і треба обговорювати і в Нормандському форматі, і на Мінських перемовинах, українські політики і державні діячі активно почали говорити рік тому.

В Декларації до Мінська-2, підписаній в лютому 2015 року чотирма президентами, в тому числі і російським, міститься фраза про повагу до територіальної цілісності України. А оскільки міжнародно визнаними кордонами вважаються кордони України до 2014 року (тобто з Кримом), то це дозволило розглядати цю декларацію як зачіпку для включення до Норманських перемовин не лише питання Донбасу, але й кримського питання.

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв в коментарі QHA media зазначав:

«Для розгляду питання Криму на Нормандському форматі є одна зачіпка. У Мінських угодах є фраза, що сторони з повагою ставляться до територіальної цілісності і суверенітету України. Базуючись на цьому можна піднімати це питання (про Крим). Я припускаю як на це відреагує Росія, але тим не менш, це хороша ініціатива».

Нинішній президент Володимир Зеленський також публічно висловлював здивування відсутності кримської теми на нормандському і мінському майданчиках.

«Я постійно піднімав питання: чому в Мінську не обговорюється Крим? Чому в нормандському форматі не обговорюється? Для мене нормандський формат — це ще й можливість повернення питання Криму. Просто повернення його хоча б в обговорення. Тому що зараз не існує будь-якого треку, де б обговорювалося це питання», — сказав  президент України на пресмарафоні в жовтні. Він пообіцяв замовити слівце про Крим на першій же нормандській зустрічі.

Втім, надалі виявилось, що серед владної команди єдності в згаданому питанні немає.

Через місяць після пресмарафону міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в інтерв’ю BBC News заявив, що Крим не буде предметом переговорів у «нормандському форматі».

«Нормандські перемовини не стосуються Криму. Крим обговорюється в інших форматах. Одним з таких форматів є трибуна Організації Об’єднаних Націй».

Чия позиція виявиться визначальною, наразі говорити складно, оскільки Зеленський жодним чином не відреагував на слова міністра, що заперечують президентську позицію.


Кримом по газу?


Росія побоюється перетинатися з Україною на будь-яких перемовних майданчиках, де може прозвучати кримське питання, і намагається наперед убезпечитись від таких розмов.

На кожну заяву представників української влади про доцільність розмови про Крим йде негайна реакція або російського МЗС, або представників кримської «влади».

Аналітик Агентства політичних і економічних комунікацій Михайло Нейжмаков в інтерв’ю російським «Аргументам і Фактам» на цьому тижні висловив парадоксальну тезу – чим непопулярніші будуть всередині країни рішення президента Зеленського по Донбасу, тим активніше з його боку звучатиме на міжнародних майданчиках тема Криму:

«Будь-яка згадка про намір знову винести дане питання (про Крим) на переговори — сигнал команди Володимира Зеленського внутрішній аудиторії з метою підкреслити образ свого шефа як жорсткого переговірника, а не «президента поступок». Чим більше критиків всередині країни будуть дорікати йому за позицію по Донбасу, тим частіше представники офіційного Києва на міжнародних переговорних майданчиках будуть згадувати про Крим».

Але саме зараз у України в руках знаходиться два важелі впливу, від яких Росія гостро залежить. Це транзит російського газу до Європи і поставка води до Криму.

І російські, і українські експерти зауважують, що Росія поки що неофіційно намагається проштовхнути на обговорення нормандської четвірки і питання російсько-українського контракту по транзиту газу. Адже за столом зберуться практично всі зацікавлені сторони.

Крім того, болючим і дражливим для Росії залишається питання нестачі води в Криму. І деякі експерти припускають, що на Нормандській зустрічі Путін може спробувати зайти з гуманітарного боку і вимагати відновити водопостачання по Північно-Кримському каналу.

«Росія має намір вимагати відновлення поставок прісної води по Північно-Кримському каналу та відмовитись від міжнародних позовів до російської компанії «Газпром» під час зустрічі лідерів країн-учасниць Нормандського формату». Таку гіпотезу, посилаючись на власні джерела, висловив екс-представник президента України в Криму Борис Бабин в своєму телеграм-каналі.

Зважаючи на досвід попередніх зустрічей, експерти розділились в думці – чи говоритиме Росія про Крим 9 грудня. 

Але реалії складаються так, що питання Криму можуть і хочуть підняти обидві сторони – і Україна, і Росія. Правда, кожна під своїм кутом зору.

Саме тому українська сторона може скористатись цим шансом і не концентруватися лише на Донбасі, а виносити на обговорення питання деокупації Росією всіх українських територій, включно з Кримом. В тому числі з позиції, що деокупація півострова і повернення його під контроль України вирішить і проблему з водопостачанням.

Втім, чи існує в українських владних кабінетах такий намір, а також «кримська дорожня карта» на нормандську зустріч, ані експертам, ані суспільству невідомо – конкретики від влади не звучить.


Ви хочете говорити про газ? Тоді ми можемо про Крим – Євген Магда


Кандидат політичних наук, виконавчий директор Центру суспільних відносин Євген Магда в інтерв’ю QHA media зауважив, що Україна має використовувати щонайменші шанси для включення Криму до обговорення на рівні президентів чотирьох країн. І цього разу такий шанс може бути.

Наскільки є вірогідність, що на Нормандському форматі питання Криму може бути підняте самою Росією і в якому контексті може і повинна бути реакція України? А може нам і самим потрібно піднімати це питання?

Я вважаю маловірогідним, що Росія порушить питання Криму під час будь-яких переговорів з однієї простої причини – тому що вона вбачає, що Крим є російським. Ця позиція Кремля є незмінною, і на думку росіян це не повинно обговорюватись. Я бачу іншу загрозу – на сьогоднішній момент є прагнення Росії включити до Нормандського формату питання газу. Але, якщо Росія наполягає на питанні газу, чому Україна в такому разі не може наполягати на розширенні спектру питань? Якщо ви хочете говорити про газ, то чому ми не можемо говорити про Крим? 

Чого боїться в даному випадку українське керівництво, я чесно кажучи, не розумію. Тому треба це питання порушувати і достатньо активно про нього говорити.

А який акцент має бути при обговоренні кримського питання – гуманітарний, питання повної деокупації, допуск міжнародних спостерігачів для початку? Чи є у нас дорожня карта на Нормандський формат по Криму?

Мені невідомо – чи є у нас така дорожня карта чи ні. Виникає враження, що ні. До певної міри треба бути реалістами і розуміти, що Росія одразу ніяк не погодиться на повернення Криму, але порушувати питання того, що нам хоча б потрібно допустити туди місію СММ ОБСЄ, яка працює по всій території України крім Криму, це абсолютно очевидно. Тобто це має бути тактика маленьких кроків. 

Можна звичайно вимагати чогось надзвичайно потужного від Росії, але виникає питання – наскільки високою буде вірогідність це отримати. А от тактика малих кроків вона має вигляд більш реалістичний.

Наскільки великою є небезпека «обміну Криму на Донбас»? Чи можливий такий сценарій,  що кулуарно Зеленському пообіцяють «велику перемогу» в питанні Донбасу в обмін на те, щоб ми тимчасово, або зовсім «забули» про Крим, або почали замовчувати питання Криму?

Будь-який український політик, який забуде про приналежність Криму, ризикує короткою кар’єрою і швидким рухом в напрямку Ростову. Я думаю, це усвідомлення має бути універсальним для всіх.

Якою може бути позиція Меркель і Макрона, якщо Україна винесе на розгляд формату питання про Крим?

Наша справа не тільки зважати на позицію Меркель і Макрона і її враховувати. Вона для нас важлива. Але давайте не забувати, що Франція і Німеччина розглядають Росію як потенційного і вагомого економічного партнера. Тому з цього треба робити відповідні висновки.

Який основний ризик від цих перемовин ви бачите?

Ризик насправді дуже простий. Росія грає практично безпрограшно. Вона Україну шантажує тим, що Україна стане незрозумілою західним партнерам, а сама намагається з себе максимально зняти санкції. 

І те, що  в якийсь момент Україна буде неспроможною просто пояснити – чому вона займає ту чи іншу позицію – це буде дійсно серйозний ризик.


Мінімальна вимога – деокупація Криму – Ахтем Чийгоз


Заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Ахтем Чийгоз в розмові з QHA media також наголошує на необхідності говорити про Крим, не зважаючи на сприятливість чи несприятливість обставин. 

Водночас, він, навпаки, вважає, що будь-яку розмову з Росією про Крим треба починати з глобальної вимоги – деокупації півострова, оскільки саме деокупація дозволить вирішити всю ту низку проблем, які вона спричинила: позбутися репресій за національною та релігійною ознакою, етнічних утисків кримських татар і українців, заміщення населення, мілітаризації курорту, яка загрожує не лише Україні, але й країнам Європи.

Чи повинно прозвучати питання Криму на Нормандській зустрічі? Єдності щодо цього немає навіть в українському політикумі: президент заявляє про доцільність такого обговорення, міністр закордонних справ – про те, що формат цього не передбачає.

Питання Криму треба піднімати скрізь і завжди. Це маніпуляція, коли говорять, що нормандський формат цього не передбачає. Ніхто нікому не забороняє говорити на всіх форматах про Крим як про захоплену територію, як про злочин і факт агресії Росії. 

Я навіть не сумніваюсь в тому, що і переговорники Путіна, і сам Путін, говорячи про Донбас, завжди на думці тримають питання Криму. І недавня зустріч в Бішкеку зайве тому підтвердження (заходи перед самітом країн ОДКБ — ред.). Бішкек теж не збирався з питання Криму, однак (міністра закордонних справ РФ) Сергія Лаврова змусили відповідати на запитання, пов’язані з тим терором, який твориться проти кримських татар. 

Інша справа, що їм ці питання незручні. І в тому числі Путіну. І зрозуміло, коли щоразу тобі як злочинцю говорять про твій злочин – тобі дискомфортно, як людині яка вкрала таким нахабним методом чужу землю.

Які мінімальні вимоги мають бути з боку України?

Деокупація Криму, питання негайного звільнення Криму і повернення Росії до виконання міжнародних норм і правил.

Тобто ви вважаєте, що по-максимуму треба вимагати – одразу деокупацію? Деякі експерти вважають, що треба починати з дрібніших кроків.

Це не максимум, це те, що необхідно кримським татарам, що проживають в Криму. І це врешті-решт обов’язок держави Україна.

Були припущення, що хоч Росія і вважає питання Криму закритим, але можуть цього разу підняти тему гуманітарного забезпечення, приміром вимагати поставок води. Чи можливе таке обговорення з боку Росії і як Україна на вашу думку має реагувати?

Розмови про гуманітарні аспекти, пов’язані з Кримом – це ж розмова про Крим. Тож зрозуміло, що Крим так чи інакше турбує Путіна. Спроби нагрузити Україну ще й необхідністю утримувати окупантів в Криму – а це і вода, і поставки електроенергії, і зняття товарної блокади – ці спроби були присутні всі шість років окупації та п’ять років блокади. Я нагадаю ті заяви, які робив і український міністр закордонних справ, і представник президента від імені президента, що подібного рішення на користь окупантів не буде. Будемо сподіватись, що так і станеться.

 Чи існує все ж таки небезпека, що заради якогось проривного рішення по Донбасу українська влада може піти на кулуарні домовленості, скажімо «забути» про Крим, перестати активно артикулювати цю тему на міжнародній арені, в чому також зацікавлена Росія?

Путін дуже підступний. Про це свідчить і те, що йому частково вдалось нав’язати низку питань і в тому числі пов’язаних з прямими перемовинами з терористами на Донбасі. І те, що обговорюються прямі поставки газу, про які вже говорить оточення Путіна. Але розумієте, я не думаю, що впряму буде поставлено питання про сдачу Криму і відповідь буде пряма на це питання. Я думаю, що може бути тиск і примус до сумнівних поступок. І якщо ці поступки будуть продовжуватись, рівень концентрації боротьби за Крим, звичайно буде відчутно знижений.

Роки три тому бізнесмен Віктор Пінчук висловлював пропозицію, що треба відкласти на 25 років вирішення питання про Крим. А зараз він досить близький до впливу на владу…

Хто б там не був близький до влади – Коломойський, Пінчук, Єрмак та інші, перелік все збільшується, але відповідальність буде нести президент України Зеленський. Він відповідає за ці напрямки. Його рішення стосується того – в якій Україні він буде жити і в яку Україну він повернеться з Нормандського формату.


Не робити поступок собі на шкоду


В листопаді Меджліс поширив заяву, в якій наголошує, що будь-які питання щодо Криму, будь-які рішення державних органів різних держав щодо території чи водної акваторії півострова повинні прийматися винятково з урахуванням позиції і інтересів корінного народу – кримських татар.

Это изображение имеет пустой атрибут alt; его имя файла - f-Ch9YGo-qwa2_hah1eu1buBBKjtYZdDxSXha7an-KcUcYYq-atUhEKst87IL6r_7h2NEEaJAAfG5H1zvXe40vuzHduj-Taj1L_gtJaROgsoP-wAKzIr1gd2QxISnDhNdJcz3vR4

Українська сторона, новий президент, 9 грудня отримує шанс ввести в міжнародний дискурс щодо Криму той акцент, що всі кримські питання слід розглядати в першу чергу з точки зору інтересів корінного народу і що до всіх перемовин стосовно Криму треба залучати представників кримських татар.

За словами Ахтема Чийгоза, українська влада не спілкувалась з Меджлісом з приводу порядку  денного на нормандському саміті.

«Ми зараз новому президенту неодноразово з усіх майданчиків говоримо про те, що питання Криму передбачають необхідність прямих перемовин з Меджлісом», — зауважує він.

За кілька днів до 9 грудня – дати зустрічі нормандської четвірки, в експертних колах почали циркулювати думки, що ймовірно вона буде перенесена на більш пізній термін. Зокрема, про це з посиланням на берлінських експертів повідомив екс-міністр закордонних справ Павло Клімкін.

З чим може бути пов’язане такі наміри, міністр наразі розмірковує. Хоча можна згадати, що  на 12-13 грудня запланований саміт ЄС, на якому будуть обговорюватись чергове продовження санкцій проти Росії.

Так само днями з’явилась інформація, що паралельно із зустріччю нормандської четвірки, відбудеться двостороння зустріч Путіна і Зеленського. Стане вона для України «перемогою» чи «зрадою» — залежатиме саме від українського президента. Він отримує можливість віч-на-віч проговорити з російським колегою в тому числі і кримське питання.

Днями під час зустрічі з Зеленським президент Литви Ґітанас Науседа висловив сподівання, що переговори у «нормандському форматі» 9 грудня у Парижі сприятимуть зменшенню напруженості на Донбасі.

«Ми бажаємо, щоб ви не робили тих поступок, які можуть вам зашкодити», – заявив президент Литви, артикулювавши таким чином побоювання значної частини українського суспільства щодо перебігу нормандських перемовин.

Смотреть еще: