Зауваження з Брюсселя, або що непокоїть Європарламент у питанні кримських татар

Публікації
Асіф АлієвQHA
11 Лютого 2021, 19:15
Асіф АлієвQHA
11 Лютого 2021, 19:15

Європейський парламент висловив занепокоєння відсутністю фінансування в проєкті бюджету України на 2021 рік на програму переселення та проживання кримських татар і закликає Київ прийняти низку законів щодо прав корінного народу Криму.

Про це йдеться в ухваленій сьогодні, 11 лютого, доповіді щодо Угоди про асоціацію Україна—ЄС.

Автор документа — депутат від політичної групи Європейської народної партії Міхаель Галер.

Доповідь, яка готується щороку, містить важливі для України політичні посили та оцінки як щодо досягнутого прогресу в імплементації двосторонньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, так і проблемні питання, з якими стикається Україна. У ній також висловлюється занепокоєння певним відступом України у важливих реформах, зокрема, у сфері реформування судової системи, боротьби з корупцією і верховенства права.

У міжнародному блоці документа зазначається, що ЄС рішуче засуджує агресивні дії на сході України та проводить послідовну політику невизнання анексії Кримського півострова.

Щодо Криму присвячено чимало пунктів. Європарламентарії визначають, що ситуація з правами людини на окупованих частинах сходу України та на окупованому Криму значно погіршилася. Там порушується свобода слова, віросповідання, майнові права. Існують  суворі обмеження на освіту та мовні права, засобами масової інформації подаються недостовірні чи викривлені факти.

Самопроголошені органи влади в окупованому Криму продовжують переслідувати кримських татар за надуманими звинуваченнями у тероризмі. Щонайменше 94 громадянина України переслідуються за політичними мотивами у Криму або в Росії. З них 71 — це кримські татари, включаючи Марлена Асанова, Мемета Белялова, Тимура Ібрагімова, Сейрана Салієва, Сервера Мустафаєва, Сервера Зекіряєва та Едема Смайлова (фігуранти «Другої бахчисарайської групи» у «справі Хізб ут-Тахрір» — прим. ред.), засуджені у вересні 2020 року до тюремного ув'язнення від 13 до 19 років, — йдеться у доповіді.

У документі вітається ініціатива України щодо розробки Стратегії розвитку та популяризації кримськотатарської мови на період до 2032 року. Європарламентарі приділяють «пильну увагу підтримці, яку надає український уряд кримськотатарському народу».

При цьому Європейський парламент має зауваження до України у питанні кримських татар. Європейські законодавці висловили  занепокоєння відсутністю фінансування в проєкті бюджету на 2021 рік на програму переселення та проживання кримських татар та осіб інших національностей, депортованих з території України.

У документі наполегливо просять українську владу вирішити проблему мовлення єдиного кримськотатарського телеканалу ATR та запропонувати стабільний механізм фінансової та технічної підтримки, щоб телеканал мав змогу продовжувати мовлення на окупований Росією Крим.

Однією з головних вимог до Києва є прийняття законів про корінні народи, статус корінного кримськотатарського народу та внесення зміни до Конституції з метою визнання національно-територіальної автономії кримськотатарського народу в Криму у складі України.

Як оцінюється ця ініціатива Європарламенту, агентство «Кримські новини» запитало у народного депутата Верховної Ради України Ахтема Чийгоза.

Документ повинен підштовхнути до прийняття найближчими днями цих законопроєктів


За словами народного депутата від фракції «Європейська солідарність» Ахтема Чийгоза, заклик до прийняття законів щодо прав кримських татар є плодом тісної співпраці Меджлісу кримськотатарського народу та інституцій Європарламенту за всі роки окупації Криму.

Депутат зазначив важливість реакції Європарламенту, підкресливши, що європарламентарі розуміють, що відбувається в Криму.

Разом з тим, він зауважив, що на тлі гучного анонсування «Кримської платформи» в її деклараціях, які готують Офіс президента та МЗС України, нічого не сказано «про виконання домашнього завдання щодо прийняття цих законопроєктів».

На жаль, президент Володимир Зеленський і його оточення ніяк не зберуться та не винесуть наші законопроєкти до парламенту. У мене склалося враження, що вони не усвідомлюють важливість цих законів, — сказав Чийгоз.

За його словами, доповідь європарламентарів повинна підштовхнути «Слуг народу» і Зеленського до того, щоб прийняти найближчими днями законопроєкти про статус корінного кримськотатарського народу і внести зміни до Конституції з метою визнання національно-територіальної автономії кримських татар.