З прицілом на вибори в Думу і для колаборизації юних кримчан? У Криму створили «Молодіжний уряд»

Публікації
Тетяна ІваневичQHA
03 Лютого 2021, 19:00
Тетяна ІваневичQHA
03 Лютого 2021, 19:00

В окупованому Криму створили «Молодіжний уряд». Днями «глава» Криму Сергій Аксьонов власним «указом» затвердив його склад.  

Таким чином, з’явилась ще одна організація, спрямована на посилення інтеграції Криму та юних кримчан у Росію. Мілітаризацією свідомості кримських дітей і підлітків вже не один рік активно займається «Юнармія» та інші дитячі та підліткові воєнізовані російські організації. Із запуском «молодіжного уряду» вмикається механізм створення кадрового резерву відданих цивільних чиновників для окупаційних адміністрацій. Також цю ініціативу можна розглядати як елемент передвиборчих технологій.

Чому це відбулось саме зараз і яку ще мету переслідує створення подібної структури — розбирались «Кримські новини». 

Кримську молодь змусять грати роль для Росії


Останні кілька років у Криму активно почали займатися «заточкою під Росію» покоління кримчан, які через юний вік практично не пам’ятають доокупаційні часи і доволі смутно асоціюють себе з Україною. Хоча, за українськими законами, вони вважаються громадянами України і мають право на отримання українського паспорту.

Прошарок молоді в Криму доволі високий був ще до окупації, і ця тенденція зберігається.

Так, за даними російського перепису 2014 року, кількість кримчан у віці 15-35 років перевищила 650 тисяч, а це понад чверть населення півострова..

За останні сім років до Криму «підтягнулись» російські родини з різних областей РФ, в яких нещодавні підлітки вже підросли на території півострова і стали потенційним лояльним контингентом для окупаційних адміністрацій.

Тож така вікова група не могла залишитись повз уваги «влади». На початку 2020 року Аксьонов створив «Державний комітет молодіжної політики». Влітку він озвучив ідею створити ще й «молодіжний уряд», а вже у серпні підписав відповідний «указ», яким затвердив положення про організацію.

Це надасть нового імпульсу і нову якість нашій спільній роботі... інтеграції молоді в сучасні політичні процеси… Саме їм [молоді] належить зіграти ключову роль у вирішенні масштабних завдань розвитку Росії, — писав Аксьонов вКонтакті.

Кримський «молодіжний уряд» визначений як консультативний колегіальний орган «глави» Криму.  Озвучена мета створення — навчання і просування молодих професіоналів для роботи на державній цивільній службі. Також він зможе брати участь у розробці та обговоренні проєктів нормативних правових актів «Ради міністрів»  Криму, вносити пропозиції до порядку денного засідань «Радміну», пропонувати і розробляти різні соціально важливі ініціативи.

Призначається МУ на два роки, функціонуватиме на громадських засадах.

Протягом осені в різних районах Криму відбувались конкурси з відбору младоурядовців. Ними могли стати кримчани у віці 18-35 років, які проживають у Криму та навчаються у вищих і середніх навчальних закладах або навіть безробітні. Оскільки акцент був на проживання і вік, це, в тому числі, відкривало шлях до участі в конкурсах і російським громадянам, які переїхали до Криму за часи окупації. 

Зрештою, 29 січня 2021 року Аксьонов затверджує персональний склад «молодіжки» та її керівників. У складі «уряду» 42 посади разом із «міністрами» та їхніми «заступниками». 

На керівні посади нової організації таки призначили перевірені «кадри». «Головою» МУ став Роман Марченков, який вже щонайменше два роки працював начальником одного з управлінь «Міністерства майнових і земельних відносин» Криму. Марченков також зайняв у МУ посаду «заступника міністра майнових і земельних відносин». 

Заступником «голови МУ» і одночасно заступником молодіжного «міністра праці та соцзахисту» став Ян Каразан. Відомий тим, що у 2019 році був керівником Форуму добровольців «ВКоманде Добра», який відбувся в Криму, і на який, за твердженням організаторів, приїхали волонтери з 40 регіонів Росії, а також із Індії та Казахстану. Цей проєкт реалізовувався «Кримським Федеральним Університетом» і був одним із чотирьох проєктів, на які російське Федеральне агентство у справах молоді виділило 11,7 мільйонів рублів. До речі, на форумі розглядали три основних напрями волонтерства: спортивне волонтерство, волонтерство в сфері ЗМІ, а також подієве волонтерство. І обізнаність у цих питаннях Каразан, ймовірно, задіє і на новій посаді. Зокрема, можна згадати, що одне з завдань кримського МУ — необхідність взаємодіяти з молодіжними урядами суб'єктів Російської Федерації, які існують у понад 60 її регіонах.

Все нове — добре забуте українське?


Коли кримські та російські ЗМІ пишуть, що «молодіжного уряду» раніше в Криму не існувало, вони дещо лукавлять. Насправді Молодіжний уряд Криму створили ще вісім років тому відповідно до Програми Автономної Республіки Крим «Молодь Криму» на 2012-2016 роки. Ініціатором виступив тодішній Радмін, який очолював Анатолій Могильов. Молодіжний уряд при Раді міністрів АРК також мав право дорадчого голосу, але повноваження одного складу тривали один рік. Балотуватись туди могла молодь у віці 18-35 років через триступеневий конкурс.

Тоді в кримському Радміні називали основною метою створення Молодіжного уряду поповнення власного кадрового резерву, підготовку майбутньої політичної та адміністративної еліти Криму. 

Експерти ж задавались питанням: виходить, що першочерговим завданням Молодіжного уряду буде поповнення кадрового резерву, а представлення інтересів молоді у владі відсувається на другий план?

Втім, часу ствердитися у молодих урядовців не було, а після окупації Криму тодішній Молодіжний уряд взагалі поступово відійшов у політичне небуття. Хоча навесні 2014 року на Фейсбук-сторінці відзначився аж ніяк не проукраїнськими заявами про «мы за мир и против войны». Пізніше представники цієї структури навіть висловлювали сподівання увійти до Асоціації молодіжних урядів Росії. Однак «прогин» не був зарахований — Росія не планувала підтримувати організації, створені в рамках українського правового поля.

Бої за молодий електорат: раніше — під вибори в Раду, тепер — під вибори в Думу?


Нинішня активізація молодіжного питання вже російської окупаційної влади в Криму, схоже, має те ж підґрунтя, що і свого часу українська ініціатива. Як мінімум у тактичному плані всі ці загравання починаються за рік до виборів.

Понад вісім років тому — восени 2012 року — в Україні відбувались парламентські вибори і тодішня влада розглядала створення Молодіжного уряду в Криму як важливу технологію з «омолодження» електорату. Експерти відзначали, що від створення Молодіжного уряду при голові Ради міністрів Криму виграє влада в особі «Партії регіонів». Можна просто згадати, що ініціатор — тодішній голова уряду АРК Анатолій Могильов був керівником кримського передвиборчого штабу кандидата в президенти Віктора Януковича під час президентської виборчої кампанії 2010 року. Крім того, тоді вже брався приціл на президентські вибори 2015 року і другий президентський термін Януковича.

Нинішня ситуація з молодіжним урядом у вже окупованому Криму викликає певні асоціації із подіями восьмирічної давнини. Тільки зараз кримські чиновники-колаборанти активізуються заради парламентських виборів у країні-агресорі — Росії.

Восени нинішнього року в Росії мають пройти вибори до Державної Думи. Їх проведуть і в окупованому Криму, попри системну політику невизнання та засудження таких заходів з боку України і міжнародного співтовариства.

Нинішні вибори до Держдуми будуть особливими і важливими для російського політикуму. Зокрема, тому що після минулорічних поправок до Конституції РФ парламент отримав більше повноважень за цілою низкою напрямів. У тому числі і щодо формування російського уряду. 

Однак Крим так чи інакше може створити проблему для російської партії влади. Ще декілька років тому після таких незаконних місцевих виборів у Криму фахівці російського Інституту соціально-економічних і політичних досліджень зауважували, що Крим і Севастополь стають головним болем для «Єдиної Росії» та передрікали неприємні «сюрпризи» на майбутніх держдумівських виборах.

З урахуванням офіційної явки (яку забезпечували досить цікавими методами) — 33,2% у Криму і 29% у Севастополі — абсолютний результат партії влади (РФ) у Криму виявився 18%, а в Севастополі — 11%. При цьому представники опозиції показали досить непогані результати, — писали російські ЗМІ в грудні 2019 року.

При цьому вже зараз російські експерти прогнозують, що виборча кампанія 2021 року буде вкрай важкою для «Єдиної Росії», яка має намір зберегти за собою 2/3 місць у парламенті. У Держдуму VIII скликання можуть увійти від 3 до 6 партій, при цьому основна конкуренція розгорнеться в одномандатних округах, де останні п'ять років опозиція тренувалась перемагати партію влади. І хоча є підстави вважати деякі російські опозиційні партії оперетковими і «ручними», але з кожним роком ситуація для «єдиноросів» погіршується.

Останні вибори в Держдуму в 2016 році запам'яталися рекордно низькою явкою (47,88%), а їхнім головним підсумком стало отримання «Єдиною Росією» рекордного числа мандатів — 343 із 450. Однак у цьому році ситуація може істотно змінитись.

Перший віцепрезидент «Центру політичних технологій» Олексій Макаркін вважає, що нинішня виборча кампанія  в РФ проходитиме в умовах втоми і страху електорату.

У 2016 році ще спостерігався залишковий ефект від приєднання (окупації — ред.) Криму. Ситуація сприймалася так, що голосуючи проти партії влади, ви голосували за умовного «Обаму». Тому опозиційно налаштований електорат віддав перевагу варіанту або не йти на ті вибори, або «безпечно» проголосувати за ЛДПР. Але до 2021 року ефект від Криму відійшов. Зовнішня політика як аргумент відійшла.

На суспільні настрої росіян у цьому році впливатиме не «КримНаш», а зовсім інші чинники: проведена в 2018 році пенсійна реформа, пандемія коронавірусу й економічна криза. Статистика засвідчує, у 2020 році економіка Росії впала до рекордних з 2009 року низин — падіння ВВП склало 3,1%.  У 2009 році показник ВВП впав на 7,8%. Крім того, за останнє десятиліття падіння ВВП РФ зафіксували в 2015 році — на 2,5% (тобто фактично в перший рік після окупації Криму і введення західних санкцій).

Експерти впевнені, що змальована ситуація спровокує масове протестне голосування, і опозиційно налаштовані громадяни не відмовлятимуться від участі у виборах, як це було в 2016 році.

Можна додати ще й фактор Навального — наразі дії російської влади щодо протестувальників тільки підвищують градус напруги в російському суспільстві.

Яким чином все це може бути прив’язане до ініціатив в окупованому Криму? Як мінімум тим, що керівники російських окупаційних адміністрацій через почуття самозбереження намагатимуться продемонструвати позитивний для влади РФ результат «ЄдРо» на голосуванні. І реалізовуватимуть задля цього всі можливі ініціативи. У тому числі і ті, що матимуть вплив на молодий електорат.

Цивільний призов


Ще одна стратегічна мета, яку має досягнути «молодіжний уряд» Криму — створення лояльного кадрового резерву, який поповнюватиме і надалі російські окупаційні адміністрації. 

І тут виникає кілька питань і аналогій. Міжнародні конвенції називають воєнним злочином примусовий призов до армії окупанта населення окупованих територій, а також пропаганду служби в цій армії, особливо серед дітей і молоді. Це зрозуміло — військових змушують складати присягу на вірність країні-агресору. 

Але з таких саме позицій можна було б розглядати і, так би мовити, «цивільний призов» — тобто залучення до державної служби в окупаційних адміністраціях мешканців окупованих територій. Або пропаганду такої служби. Адже державний службовець також складає присягу на вірність державі, і в даному випадку — державі-окупанту. 

Варто визнати, входження до таких структур як «молодіжний уряд» — справа добровільна та ініціатива самої людини. Хоча все відносне. Можна зауважити, що перед прийняттям подібного рішення людині кілька років промивали мізки російською пропагандою в школі й інших навчальних або виховних закладах. Тож «добровольність» тут своєрідна, особливо, якщо йдеться про молодих кримчан, які народились у Криму до окупації та вважаються громадянами України. 

Виникає питання: чи не є воєнним злочином колаборація молоді шляхом залучення до структур, створених країною-окупантом, адже таким чином йде їхня популяризація і навернення кримчан до співпраці із окупаційними адміністраціями?

Експерт «Кримської правозахисної групи», аналітик Олександр Сєдов, відповідаючи «Кримським новинам», зауважує:  

Фото: UATV

«Цивільний призов» за злочин не вважається. Існує заборона на примусовий призов до збройних сил. Гаазькою конвенцією в статті 45 заборонений примус до присяги країни-окупанта, але потрібно довести примус. Наприклад,  примус до отримання паспортів можно довести  через обмеження щодо тих, хто ці паспорти не отримав. Якщо діяльність Молодіжного уряду буде пов'язана з пропагандою призову чи мілітаризацією півострова або якщо буде якийсь примус до членства в органах окупаційної влади, то це можна розглядяти як воєнний злочин

Правозахисник погоджується, що організації на кшталт «молодіжного уряду Криму» фактично сприятимуть діям окупаційної влади і допомагатимуть утверджувати окупаційний режим на півострові: «Вони саме такою структурою і є. Як і створені окупаційною владою «ЗМІ» або «Общественный совет». Але це не заборонено міжнародним гуманітарним правом.