«Я вже думав, що помру в тюрмі. Я так і сказав своїй доньці: "Поховай мене біля батьків у Криму"». У Верховній Раді пролунали голоси жертв кримських репресій | QHA media
РЕПОРТАЖ

«Я вже думав, що помру в тюрмі. Я так і сказав своїй доньці: "Поховай мене біля батьків у Криму"». У Верховній Раді пролунали голоси жертв кримських репресій

06 Грудня 2019, 10:25
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Вражаючі слова кримчан і материкових українців, які особисто зазнали порушень прав людини в окупованому Криму, спробували через флешмоб донести до українських парламентарів та громадськості Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні та Кримська правозахисна група. Захід відбувся в рамках Тижня прав людини у Верховній Раді України.

Моніторингова місія ООН на засадах анонімності надала мовою оригіналу цитати жертв порушень прав людини на анексованому півострові, з якими вони спілкувались в ході дистанційного моніторингу. 

Представники Кримської правозахисної групи, які самі є кримчанами, написали на аркушах ватмана висловлювання жертв репресій та продемонстрували їх в кулуарах Ради. 

У флешмобі взяли участь мешканці Ялти, Керчі та Севастополя, які наразі мешкають на материковій Україні.

Судья” просто сидел молча почти все время, как будто он ничего и не решал в моем деле” — мешканець материкової України, заарештований в Криму, про поводження “судді” у його “справі” щодо катувань.

“Все свои таблетки я делил пополам, чтобы хоть как-то протянуть до того момента, когда СИЗО передаст мне следующую посылку с лекарствами от родственников”, — кримський татарин з інвалідністю про медичну допомогу та доступ до ліків в СІЗО Сімферополя.

Окупація Криму – найбільш вражаючий приклад порушення прав людини

До флешмобу приєднався і народний депутат Рустем Умєров, секретар комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Він написав цитату мешканця материкової України, затриманого під час перетину адмінмежі з Кримом, про його перший день після арешту в Криму.

“Я умолял их дать мне хотя бы кусочек хлеба”. Чоловіка, який сказав це, не годували впродовж усього першого дня після затримання, незважаючи на наявний у нього цукровий діабет та необхідність приймати їжу кожні три години після затримання.

Коментуючи QHA media ситуацію в Криму із дотриманням прав людини, Умеров наголосив:

“Анексія і окупація Криму – це найбільший і найбільш вражаючий приклад порушення прав людини. У нас дуже багато людей перебувають за гратами, це політв’язні, є військовополонені, їх перебування в РФ вже є порушенням.  На окупованих територіях ОРДЛО проживає майже 5 мільйонів, в Криму — понад 2 мільйони, і окупація — це вже порушення їх прав людини”.

Народний депутат, сам кримчанин, в спілкування з пресою висловив жаль, що через те, що відбувається голосування, багато депутатів не змогли прийти і подивитись на акцію.  При цьому він наголосив, що Україна намагається зробити все можливе дипломатичними засобами для захисту прав українців на окупованих територіях: ”Уряд, ОПУ, нардепи – всі намагаються робити те, щоб захистити людей, щоб повернути їх додому, щоб на них не був тиск, коли їх затримують”.

“Если ты не скажешь, кто дал тебе какое задание, мы тебя застрелим и похороним в Сиваше. Никто тебя не найдет”, співробітники ФСБ Росії мешканцю материкової України, якого затримали на адмінкордоні з Кримом.

Умеров також акцентував увагу на важливості роботи Моніторингової місії ООН щодо вивчення прав людини в окупованому Криму, оскільки щоквартальні доповіді місії, які презентуються на міжнародних майданчиках, не дають світовому співтовариству забути про ситуацію на півострові.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо того, чи варто аби ці цитати побачили учасники саміту Нормандського формату, Умеров відзначив, що інформація про порушення прав людини на окупованих територіях повинна звучати на всіх майданчиках.

У Севастополі й досі чекають на Україну

Севастополець Володимир Чекригін був змушений залишити Крим в 2014 році після переслідувань з боку окупаційної влади. На материку приєднався до Кримської правозахисної групи і займається правозахисною діяльністю, моніторингом ситуації з порушенням прав людини в Криму та фіксацією військових злочинів Росії.

На флешмобі Чекригін був одягнений у чорну футболку із “простреленим” написом “Севастополь – Україна”.

Він вибрав цитату одного із затриманих в Криму чоловіків: “Вы все равно подпишете и сделаете все, что ФСБ вам скажет, и никто вам не поможет”.

Говорячи про нинішню ситуацію в Криму, Володимир зауважив, що попри репресії і насаджування окупаційною владою антиукраїнських настроїв, багато кримчан очікують на повернення України.

“У нас в Севастополі був свій Євромайдан і в рамках цієї спільноти я познайомився з багатьма людьми, які і досі залишаються в окупації, досі чекають на Україну і вірять в її повернення”, — розповів Володимир QHA media.

“Я уже думал, что умру в тюрьме. Я так и сказал своей дочке: “Похорони меня возле родителей в Крыму”,кримський татарин з Херсонщини, якого утримували в нелюдських умовах СІЗО Сімферополя.

Говорячи про перспективи реінтеграції кримчан після деокупації, правозахисник відзначає, що з кожним роком це завдання ускладнюється, і вже зараз Україна повинна активно комунікувати з мешканцями анексованого півострова, в першу чергу, молоддю. Потрібно заохочувати кримських дітей поступати до українських вишів і створювати їм для цього максимально сприятливі умови, пропонувати дистанційне навчання в школах. Студентська молодь і стане тим “місточком” між материком і півостровом, який буде доносити до кримчан інформацію про справжнє ставлення України до її громадян в окупації, а також про ситуацію в державі.

“Зараз підростає нове покоління, яке вже навіть не пам’ятає Україну.  Якщо тінейджери ще пам’ятають, як було до 2014 року, вони можуть відчути різницю – що таке Україна, то покоління, яке зараз піде до школи, вони не знають України взагалі. І знаючи, яка там російська пропаганда, яка мілітаризація, як вони налаштовують наших громадян стосовно нашої країни, те що вони можуть цілком ймовірно використовувати у збройному конфлікті проти нас, звичайно, що чим довше це триватиме, тим складніше буде повернення і реінтеграція”.

Ми говоримо — ніяких покращень

Щотримісяці Моніторингова місія ООН публікує доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні і в тому числі на окупованих теренах Донбасу та Криму. Спілкуючись з кримчанами і материковими українцями, місія фіксує в своїх матеріалах реальні факти переслідувань.

У цих доповідях також містяться рекомендації урядам Росії та України, а також міжнародному співтовариству, які місія озвучує на таких міжнародних майданчиках, як ООН, або на регіональних майданчиках, як Рада Європи.

Співробітник Моніторингової місії ООН з прав людини Максим Попович в бліц-інтерв’ю QHA media розповів про те, що Росія продовжує не допускати міжнародних спостерігачів на півострів, але певні просування на рівні дипломатичної риторики відбуваються. Щодо ситуації в Криму, то масові порушення прав людини тривають, і якщо якісь з них зменшуються, то натомість інтенсифікуються інші, або з’являються нові форми переслідувань і тиску.

–         Вже вкотре Місія звітує про дистанційний моніторинг ситуації в окупованому Криму. Чи є якесь просування в питанні надання вам фізичного доступу до півострова?

  • Щороку Генеральна асамблея ООН приймає резолюцію з кримських питань, де від нас, від Управління Верховного комісара ООН з прав людини вимагається здійснювати моніторинг безпосередньо на території Криму. Щоб реалізувати це наше управління в Женеві відправляє офіційні вербальні ноти Російській Федерації, і останні кілька років нам приходить відповідь, що ми можемо їхати на територію Криму лише з умовами, що ми відвідуємо Крим як територію Російської Федерації, з вимогами законодавства РФ. І більше того, з вимогами мандату до організації, що означає, що Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні з точки зору Росії не має мандату, який може здійснювати моніторинг в Криму. Але цей процес продовжується, обмін такими нотами продовжується, і ми також сподіваємось, що також міжнародна спільнота буде здійснювати певний вплив, говорити про надання доступу міжнародних організацій в Крим. І не тільки нашої організації, але й правозахисних організацій і механізмів Ради Європи, наприклад, інших організацій ООН, приміром ЮНЕСКО, для того, щоб моніторинг могли здійснювати всі правозахисники. Тому що це важливо для захисту прав людини.

–          Тобто за п’ять років ситуація не змінилась?

–          Відповіді РФ трохи змінюються. Можна простежити зміну формулювань, що важливо для дипломатії. Я б сказав, що зміни відбуваються в прогресивний бік. Тому що спочатку могло не бути відповідей на наші запити взагалі. А зараз відповіді на вербальні ноти є, але вони просто висуваються з умовами, які наразі неприйнятні для ООН.

–         А на ті рекомендації в доповідях Місії до урядів чи є якась реакція, зокрема, з боку російського уряду?

–          Більша частина наших рекомендацій стосується Росії та її органів в Криму, а також є певні рекомендації, спрямовані для уряду України. І є рекомендації для міжнародної спільноти. Ми бачимо, приміром, щодо рекомендацій, які ми робили по свободі пересування з материковою частиною України, останні місяці було певне покращення інфраструктури на пропускних пунктах. 

         Щодо рекомендацій Росії, я можу сказати, що знизилась кількість або інтенсивність певних грубих порушень, які відбувались значно частіше, в значно жорстокішій формі в 2014 році. Наприклад, якщо говорити про насильницькі зникнення, яких за цей час ми зафіксували 42, з них 28 відбулись в 2014 році, і далі щороку відбувався певний спад. Звичайно, що ми не можемо говорити, що це лише завдяки рекомендаціям ООН чи Моніторингової місії відбувається ситуація з покращенням прав людини. Навпаки, ми говоримо – ніяких покращень. Але увага міжнародних організацій виконує певну превентивну функцію, вона допомагає запобігти порушенням. Бо якщо немає уваги міжнародних організацій до території в принципі, є більша ймовірність, навпаки, наступних порушень.

–        Водночас, за даними Місії розширюється такий вид порушень, як обшуки і арешти кримських татар, що в першій половині цього року збільшились вдвічі. Або на другий рік окупації з’явився такий новий вид порушень, як примусовий військовий призов. Чи є з приводу цього діалоги з Росією?

–       На жаль, діалогу з російською стороною по конкретних індивідуальних справах або системних порушеннях немає. Справді, в багатьох порушеннях збільшується кількість жертв – зокрема, це призов кримчан до російської армії, який наразі сягає близько 18 тисяч. А на кінець цього року таких призовників буде вже більше 20 тисяч, тому що зараз триває десята в Криму призовна кампанія до лав ЗС РФ.

Дивитись ще: