Весна іде — війну несе?

Публікації
Тетяна ІваневичQHA
05 Березня 2021, 19:30
Тетяна ІваневичQHA
05 Березня 2021, 19:30

Росія посилює градус напруги на Донбаському і Кримському напрямках. На фронті — стрілянина, в політичних та інформаційних площинах — словесні «перестрілки». Чи справді може йтися про російську збройну ескалацію, чи то тимчасове інформаційне загострення на тлі сьомих роковин окупації Криму, чи войовничі заяви — лише завіса для якихось підкилимних політичних дій країни-агресора — аналізували «Кримські новини».    

На Донбасі РФ поновила провокації для дискредитації ЗСУ


Ключові «гарячі точки» на Донбасі дві: район Донецька і Приазов’я. Щодня штаб ООС повідомляє про російські обстріли з великокаліберних кулеметів, протитанкових гранатометів, 120-мм мінометів. Обстрілюють Водяне біля Донецька, і Водяне в Приазов'ї, Павлопіль, Красногорівку, Піски, Талаківку. В ОРДЛО переміщують важку техніку.

Москва розпочала інформаційне забезпечення «весняного військового наступу»,вважає керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко. Як один з приводів для висновків, експерт посилається на слова речника  президента РФ Дмитра Пєскова.

Днями Пєсков заявив про буцімто зростання обстрілів з боку ЗСУ і закликав партнерів по «нормандському формату» не дозволити «ескалації перейти через небезпечну межу».

Клименко також нагадує, що 3 березня відбулося чергове засідання контактної групи щодо врегулювання ситуації в Україні. За його підсумками повпред РФ Борис Гризлов заявив, що Україна звела до нуля більшість раніше узгоджених гарантій безпеки і провокує ескалацію конфлікту на Донбасі.

Заяви російських спікерів різного рівня супроводжує інформаційний потік відповідного спрямування у соцмережах.

У сепаратистських телеграм-каналах постять фото гільз від «Градів», якими «укри» днями буцімто обстріляли околиці Донецька. Сепаратистські теле-, і телеграм-канали переконують мешканців окупованих територій в тому, що саме ЗСУ веде обстріли і воліє ледь не перейти у наступ.

Загострення на лінії зіткнення супроводжуються риторикою у росЗМІ про «Путін Донбас не бросит», і про доцільність активізувати видачу російських паспортів мешканцям ОРДЛО.

Україна наразі займає оборонну позицію на фронтах і реальної, і інформаційної війни. Штаб ООС заявляє, що ЗСУ обстрілів не веде. І звинувачує російські та сепаратистськими ЗМІ в постановочних новинах. Окупанти самі здійснюють обстріли окупованих ними ж території, аби створити привід для звинувачень ЗСУ. До районів таких провокацій СММ ОБСЄ не допускають.

Цікавий епізод розповідають на ФБ-сторінці операції Об’єднаних сил.

Вранці, 1 березня, для формування фейкових репортажів, представники збройних формувань РФ закрили район провокацій для СММ ОБСЄ і не пропускали їх у зазначений район протягом 5 годин. У період між 15:15 і 15:43 команда Місії зафіксувала 33 вибухи невизначеного походження орієнтовно за 2–5 км на захід, північний захід і північ. Саме цього і добивалися зодчі фейкових новин. Одразу, після фіксації вибухів, патруль СММ ОБСЄ, не дочекавшись дозволу на перетин лінії розмежування, повернувся на непідконтрольну Уряду України територію в Донецьк. У цей самий час, з боку збройних формувань ОРДО, здійснювалося масове тиражування фейків щодо обстрілів населених пунктів Оленівка та Старомихайлівка. 

Щодо СММ ОБСЄ, то вони фіксують масові порушення розміщення озброєння та військової техніки збройних формувань РФ. Колони російських танків, БТРів, «Градів» переміщуються в ОРДЛО, хоча мали б стояти у місцях відведення. 

Показово, що така маргінальна постать як учасник окупації Донбасу, учасник терористичного угруповання «ДНР», колишній офіцер ФСБ РФ Ігор Гіркін (Стрелков) днями заявив, що буцімто «Україна може напасти на Донбас з південного і північного напрямку, щоб розділити сили військ ополчення». 

Нагадаємо, північний і південний напрямок — це саме ті напрямки, де останніми тижнями російські окупаційні війська ведуть активні обстріли позицій ЗСУ і неокупованих територій.

Вогонь на Донбасі «підігріває» воду в Криму?


«Спекотний» березень обіцяють і на українському півдні. Синхронність загострення ситуації засвідчує єдине джерело її витоку — це Росія.

Посилення обстрілів у зоні ООС на Приазов’ї відбувається напередодні військових навчань, які анонсували в цьому регіоні на березень Росія і Україна.

Російські повітряно-десантні війська на полігоні Опук в окупованому Криму проведуть командно-штабне навчання з гвардійським десантно-штурмових Кавказьким казачим полком зі Ставрополя та гвардійським артилерійським полком з Анаши.

Міноборони Росії здійснить в Криму навчання повітряно-десантних військ

Під час навчань відпрацьовуватимуть десантування особового складу і техніки на незнайомий майданчик, а також захоплення об’єктів умовного противника і утримування їх до прибуття основних сил з’єднання. Також десантно-штурмові підрозділи ВДВ відпрацюють висадку на необладнане морське узбережжя з великих десантних кораблів Чорноморського флоту Росії і оборону морського узбережжя від висадки морського десанту умовного противника.

Українські десантники проведуть навчання з іншого боку адмінмежі з окупованим Кримом. Вдосконалюватимуть спроможність відбивати атаку як з повітря, так і з морського узбережжя.

Командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв розповів:

«В ході проведення навчань та тренувань підрозділи протиповітряної оборони здійснять підготовчі і практичні дії щодо виявлення та знищення з повітря ворожого десанту на різних висотах та ділянках місцевості. В цей час резерви угрупування військ відпрацюють як марші до визначених районів нанесення вогневого ураження з морського узбережжя, так і практичні дії щодо запобігання висадки з кораблів на суходіл підрозділів ймовірного противника та, в подальшому, його знищення».

Російська пропаганда нагнітає ситуацію в Криму та навколо Криму.

Повпред РФ при ОБСЕ Александр Лукашевич прирівняв вимкнення води на Крим з боку України до «спроби геноциду».  

Право на воду є необхідною умовою для реалізації інших прав людини, що підтверджено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 64/292 та практикою Європейського суду з прав людини. Взагалі, позбавлення доступу населення до води може прирівнюватися до спроби геноциду.

Водночас, Лукашевич злукавив. Адже за фактом зараз позбавляє кримчан доступу до води саме російська окупаційна адміністрація. Саме вона торік ввела режимну подачу води в майже 40 містах півострова, а зараз, попри доволі сніжну зиму і наповнення водосховищ, відновлює обмеження.

При тому, українська сторона системно нагадує, що перекриття каналу аж ніяк не повинно було б спровокувати обмеження водопостачання для побутових потреб кримчан. Адже для них в Криму цілком вистачало власних водних запасів, а раніше Північно-Кримський канал й так щозими перекривався і це не викликало жодного водного дефіциту. 

Так чи інакше, але на російських ресурсах наразі активно просувать тезу про ймовірну атаку України на Крим. Один з Youtube-каналів твердить, що Україна перекидає поближче до Криму ракетні комплекси «Точка У» і це може свідчити про намір завдати ракетного удару по півострову. Логічність і доцільність такого кроку для самої України глядачам особливо не пояснюють, але обгрунтовують його небезпек для України. 

Не виключено, що Україна перекидає «Точки У» до Криму не з військовою, а з політичною метою. Але навіть політичні кроки України сьогодні можуть призвести до військової агресії Києва… українська влада може вийти за межі розумного і спробувати напасти на Крим. В такому випадку великої війни не уникнути, — лякає своїх глядачів канал з посиланням на російських і «донецьких» експертів. 

Вільно чи мимовільно, але тези російської пропаганди підживлюють і заяви окремих українських політиків.

Днями в російських і кримських ЗМІ пройшла новина: «Депутат ВР України від партії «Опозиційна платформа - За життя» Ренат Кузьмін заявив, що Київ готується до збройного конфлікту на території Криму і Донбасу. За словами Кузьміна, на Україні дедалі частіше лунають войовничі заклики і нагнітається обстановка».

«Болить» Крим і Ігору Гіркіну (Стрелкову), який також висловився з підтримкою «страшилки» про «Украина нападет на Крым». Гіркін-Стрелков називає такий сценарій цілком ймовірним за певних обставин. За його словами, все почнеться з провокацій з українського боку: спочатку відбудеться напад на Донбас, потім, як логічний підсумок — на Крим. «Напад ЗСУ» він вважає можливим, тільки за однієї умови: повна підтримка НАТО.

Стрелков таким чином відреагував на слова української екснародної депутатки і громадського діяча Тетяни Чорновол про необхідність бути «постійно готовими до проведення буквально завтра військової операції з повернення Криму». На думку депутата, це треба зробити тоді, коли в Росії «почнуться процеси турбулентності» й скористатись нагодою.

Російська експансія-2021: збройна чи політична?


Збройне загострення на Донбасі, загострення інформаційної риторики, гра військовими «м’язами» в Криму — усі ці дії Росії можуть бути або ситуативними, або й прологом до розгортання якогось подальшого експансіоністського сценарію.

З одного боку, зараз триває важливий період — роковини початку окупації Криму Росією. І російська пропаганда змушена тримати в тонусі і росіян, і кримчан — аби ті не аналізували реальні, переважно, негативні результати від затягування Криму в «гавань». А страх перед збройною загрозою (справжньою чи надуманою) зазвичай змушує людей забувати про побутові негаразди. Цей факт російська пропаганда завжди активно використовувала.

Зазвичай, Росія наперед звинувачує супротивників у тих діях, які замислює вчинити сама — і до цього провокаційного сюжету вже встигли звикнути і учасники конфлікту, і спостерігачі за ним. Можна було б припускати, що, звинувачуючи Україну в намірах атакувати Крим і Донбас, Росія одночасно планує здійснити це сама. Але саме зараз так само можна припускати, що реальних дій за риторикою не послідує.

Міжнародна ситуація складається доволі несприятливо для Росії. Наявні санкції продовжуються. Днями президент США Джо Байден вирішив продовжити ще на рік санкції проти Росії за захоплення Криму. 

Аннулировать наследие экс-президента»: как Байден отозвал предложение  Трампа сократить ряд статей бюджетных расходов — РТ на русском

Разом з тим, спектр санкцій розширюється і зачіпає не лише персоналії, але й військові установи РФ. Влітку минулого року США внесло до чорного списку три російських науково-дослідних інститути. Їх підозрюють у роботі над програмами хімічної і біологічної зброї. до списку внесені 33-й Центральний науково-дослідний випробувальний інститут Міноборони Росії в Шиханах у Саратовській області; 48-й Центральний науково-дослідний інститут міністерства оборони у Кірові, а також дві його філії в Єкатеринбурзі і Сергієвому Посаді та ФДУП «Державний науково-дослідний інститут органічної хімії і технології». У документі зазначається, що у влади США є підстави вважати, що ці організації пов’язані з розробками і випробуваннями хімзброї і зі створенням біологічної зброї.

Нещодавно Сполучені Штати і Євросоюз запровадили нові санкції проти Росії через отруєння опозиційного політика Олексія Навального. Зокрема, у березні цього року Вашингтон запровадив санкції проти 27-го наукового центру Міноборони РФ, 33-го центрального науково-дослідного інституту Міноборони, а також проти науково-дослідного інституту органічної хімії та технології, який за радянських часів розробляв отруйну речовину «Новічок». 

США і Велика Британія у спільній заяві засудили отруєння Навального –  новини на УНН | 18 вересня 2020, 09:20

США і Велика Британія обговорюють можливість введення нових санкцій проти Росії за використання хімічної зброї, після першого раунду санкцій, пов'язаних з отруєнням і ув'язненням Навального.

Продовження наявних і розширення спектру антиросійських санкцій ослаблює Росію, її економіку та боєздатність, і в короткостроковій, і в довгостроковій перспективі. В самій РФ події останнього року засвідчили наявність протестних настроїв, хоч поки що вони не вилились у щось нищівне для режиму. Реальна ситуація в окупованому Криму змушує навіть проросійськи налаштованих кримчан обурюватись і критикувати «владу».  

Тож активізація російської агресивної риторики щодо України цілком може бути справді лише способом відвернення уваги власного електорату від економічних негараздів на патріотичній хвилі та окресленні образу зовнішнього ворога.

Чи наважиться Росія реалізувати сценарій «маленької переможної війни» проти України в цьому році — питання поки відкрите. Хоча більше факторів свідчить про недоцільність його реалізації. Наразі відбутися «маленькою війною» — не вийде, не ті міжнародні обставини навколо України. Вона або не почнеться, або перетвориться на великомасштабну, або стане каталізатором внутрішнього розвалу Росії. 

Росія акцентує на провокаціях як приводі до війни. Але тут з нею поганий жарт зіграла її постійна брехня і дезинформація в безпекових питаннях на державному рівні. Наразі у світі існує стійке несприйняття російської трактовки збройних дій проти України. Тому схема, коли росіяни самі вчиняють провокацію аби звинуватити Україну і виторгувати або вибити собі преференції — вже не спрацює.

З внутрішньоросійських запобіжників — вибори. Вірогідно, що до осінніх виборів до Держдуми російська влада може вдатись лише до дій, що гарантуватимуть стовідсотковий успіх в приверненні електорату на бік партії влади.  

Також не можна виключати, що Крим може бути просто важелем примусити Україну вирішити щось по Донбасу в такому ключі, щоб зняти цей економічний тягар з Росії. 

Але для перемог і на донбаському, і на кримському напрямках, Росії більш ефективно і безболісно було б застосувати сценарій приведення до влади в Україні лояльних до неї кандидатур. Кандидатур, які будуть спроможні до вигідного для неї «консенсусу» в питанні окупованих територій. Про такий варіант Росія мріє і намагається його втілити в життя ледь не з 2014 року.

Втім, для такого розвитку подій Росія прямо зараз має спровокувати суттєву політичну нестабільність в Україні. Те, якими методами це може бути зроблене — питання для окремого розгляду. Однак очевидно, що надто багато потужних сил і в Україні, і поза її межами зацікавлені в тому, аби не допустити цієї нестабільності. А тим більше незапланованого «трансферу» влади від «зеленої» до проросійської.