В Україні прийняли Концепцію розвитку кримськотатарської мови: думки «за» і «проти»

Публікації
Асіф АлієвQHA
01 Квітня 2021, 18:43
Асіф АлієвQHA
01 Квітня 2021, 18:43

Сьогодні, 1 квітня, на засіданні урядових комітетів була затверджена Концепція розвитку кримськотатарської мови.

Схвалення документа, як зазначається в офіційному повідомленні уряду, відбулося на виконання указу президента від 26 лютого «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя».

Кабмін доручив міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (МінТОТ) разом із зацікавленими центральними та місцевими органами виконавчої влади за участі органів місцевого самоврядування, НАН України, Меджлісу кримськотатарського народу (за згодою) розробити і подати до 2 серпня 2021 року проєкт Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2023 рр. Також МінТОТ має розробити план заходів з реалізації Стратегії.

У документі до концепції зазначається, що збройна агресія Росії проти України, тимчасова окупація Криму спричинили погіршення стану кримськотатарської мови до рівня, яка за класифікацією ЮНЕСКО, знаходиться під загрозою зникнення.  

Наслідком агресії стало ускладнення доступу до освіти мовою корінного народу, звуження сфер її використання, вимушений виїзд частини носіїв кримськотатарської мови до інших регіонів України з подальшим дисперсним розселенням, тенденція до перетворення значної частини кримськотатарської мовної спільноти на російськомовних монолінгвів, — йдеться в документі.

Як заявляв раніше віцепрем'єрміністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, розвиток кримськотатарської мови є стратегічним питання не тільки для корінного народу, а й для всієї української нації.

Олексій Резніков. Фото: «Інтерфакс»

Володіючи «українською тюркською», людина відкриває для себе весь тюркський світ, який нараховує майже 170 мільйонів людей. Це нова якість відносин з нашими партнерами — Туреччиною, Азербайджаном, країнами Центральної Азії, — написав віцепрем'єр в авторській колонці на сайті Lb.ua.

Концепція розвитку кримськотатарської мови, як один з дієвих інструментів її популяризації, розрахована на період до 2023 року. Для цього передбачається розвиток мови не тільки шляхом нормативно-правових, інституційних методів, а й підходом до неї з точки зору живої мови, яка має передаватися від покоління до покоління і вирішувати завдання комунікації в сучасному світі.

Саме тому Мінреінтеграції звернулося до корпорації Google LLC з проханням включити кримськотатарську мову в сервіс Google Translate. Також відомство закликало компанію Duolingo – платформа з вивчення іноземних мов – запустити курс з кримськотатарської мови на базі їхнього сервісу.

Заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Снавер Сейтхалілєв в інтерв'ю агентству «Кримські новини» заявив, що до цього часу питання розвитку кримськотатарської мови було хаотичним та безсистемним.

Він зазначив, що на державному рівні не було затверджено документів, які б сприяли стратегічному, системному та послідовному розвитку та популяризації кримськотатарської мови. Наприклад, освітні проєкти реалізовувались лише за ініціативи окремих людей та громадських формувань, а наявні онлайн-словники в переважній більшості створені ентузіастами й не завжди мали належне науково-методичне підґрунтя, хоч і вирішували низку практичних завдань.

Відтак, на мою думку, реалізації Концепції у довгостроковій перспективі сприятиме збільшенню кількості носіїв мови, забезпеченню умов для розширення сфер застосування мови, заохочення до її вивчення громадян України незалежно від етнічної належності, збереженню національно-культурної та мовної самобутності корінного народу України, створенню сучасної інфраструктури для дослідження, вивчення і викладання мови, її популяризації, а також встановленню ділових, культурних, освітніх зв’язків з тюркськими країнами, - сказав він.

Основна мета, підкреслив заступник міністра, яка закладалася при розробці стратегії, у стратегічній перспективі виключити кримськотатарську мову з переліку мов, що знаходяться під критичною загрозою згідно з класифікацією ЮНЕСКО, послідовно зменшуючи стан загроженості до рівня «безпечний».

Проте колишній перший заступник Постійного представника президента України в АРК Ізет Гданов дуже скептично ставиться до цієї ініціативи уряду. В інтерв’ю «Кримським новинам» він сказав, що окрім заяв влади відсутні кроки для деокупації Криму.

Кримськотатарська мова може розвиватися винятково у вільному від окупантів Криму. Тому ми повинні працювати над питанням звільнення півострова і саме там ми будемо розвивати кримськотатарську мову, як мову корінного народу. По-друге, уряд каже, що безумовна буде підтримка ЗМІ, які мовлять з материкової України в тимчасово окупований Крим, зокрема це перший кримськотатарський канал ATR, а насправді немає фінансування цього каналу.

Вони кажуть, що підтримують позицію щодо кримськотатарської національно-територіальної автономії у складі України, а з інформаційного ресурсу органів представництва президента знімається тамга (герб кримських татар). Ці всі гучні заяви, поза них я не бачу справ, які б сприяли як деокупації Криму, так і для реінтеграції півострову, — сказав він.

Журналіст і активіст з популяризації кримськотатарської мови Шевкет Наматуллаєв вважає, що перевага Концепції з розвитку кримськотатарської мови полягає в тому, що документ обговорювала громадськість України. Для цього збиралися групи і будь-яка людина могла висловити свою пропозицію.

Критикувати Концепцію, вважає Наматуллаєв можна, але немає сенсу.

Фото: Facebook/Шевкет Наматуллаєв

Головне, щоб все задумане було реалізовано. Якщо якісь 20-30% з того, що написано в документі зможуть реалізувати, — це вже великий плюс. Адже без підтримки держави розвивати кримськотатарську мову важко, — сказав він «Кримським новинам».

Наматуллаєв, який безпосередньо читав Концепцію з розвитку кримськотатарської мови, переконаний, що серед вимушених переселенців з Криму існує гостра потреба зберегти і передати мову наступним поколінням. Для цієї цілі він вважає важливим використання сучасних технологій для вивчення і збереження мови.

Протягом століть, після першої окупації Кримського ханства Росією, депортації кримських татар у 1944 році й тимчасової окупації Криму у 2014 році, кримськотатарська мова зазнала великих втрат. Втрата носіїв мови, відсутність зв’язку між людьми, коли частина сімей опинилися на материку, а частина залишилася на окупованій території, прискорює процес зникнення мови. Тому з кожним кроком зі збереження мови дедалі частіше лунатимуть головні кримськотатарські слова: «Ана» («Мати»), «Тіль» («Мова»), «Ватан» («Батьківщина»).