Ситуація з правами людини в окупованому Криму лише погіршується. Що з цим робити | QHA media
По поличках

Ситуація з правами людини в окупованому Криму лише погіршується. Що з цим робити

17 Січня 2020, 20:00
Закрити
Марина ПищулинаQHA media

Проблема порушення прав людини в анексованому Криму залишається на порядку денному міжнародних та українських майданчиків й після майже шести років незаконного перебування українського півострова під російською окупацією. Проте, незважаючи на численні заклики, накази і санкції, проблема не лише не вирішується, але й відверто погіршується. QHA media розбиралося, що з цим робити.

Тиск ззовні


На кінець січня у Вашингтоні запланована зустріч із обговоренням ситуації на окупованому Росією півострові під назвою «Боротьба за права людини в Криму». Вона проходитиме за підтримки Джорджтаунського інституту жінок, миру та безпеки, PEN America, Фонду США та Україна, а також Центру євразійських, російських та східноєвропейських досліджень університету Джорджтаун. Серед спікерів, які розповідатимуть про проблему, зазначені колишній політв’язень з Криму Олег Сенцов, президент PEN Ukraine Андрій Курков та Марія Томак, з медіа-ініціативи з прав людини.

16 січня на засіданні Постійної ради ОБСЄ у Відні делегація з США вкотре висловила своє занепокоєння з приводу систематичних порушень прав людини в Криму з боку російської влади, і закликала окупантів припинити порушувати принципи ОБСЄ. У своїй промові посол Джеймс Гілмор згадав звіт Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, що містив опитування серед звільнених політв’язнів, які розповідали про катування струмом, погрози сексуального насильства, задухи та побиття.

«Ми побоюємось, що десятки українських політичних в’язнів, які перебувають у Росії, можуть зазнати такого ж жорстокого поводження. Ми закликаємо Росію звільнити їх та повернути їх додому та сім’ї», – сказав дипломат.

Окремо був згаданий Олег Приходько, якого російська репресивна машина у Криму звинувачує в тероризмі за мирне здійснення свого права на свободу самовираження на знак протесту проти окупації. США знову висловили свою підтримку територіальної цілісності України у визнаних кордонах, включаючи територіальні води, та наголосили на невизнанні анексії півострова Росією, а також на продовженні санкцій проти країни-агресора.

Також нещодавно правозахисна організація Human Right Watch згадала ситуацію в Криму у своїй Всесвітній доповіді-2020, де зазначено, що десятки кримських татар, більшість з яких були активістами ініціативи «Кримська солідарність», були ув’язнені за ймовірну причетність до організації «Хізб ут-Тахрір», яку Росія вважає терористичною, хоча на території України, тобто і в Криму, організація не заборонена. Правозахисники звертають увагу, що жодний із затриманих не був звинувачений у будь-якому акті насильства, але, в додаток, відомо про катування чотирьох людей. Окремо згадані кримськотатарський активіст Едем Бекіров, якого звільнили лише в результаті вересневого обміну полоненими між Україною і Росією, тобто через два місяці після відповідного наказу Європейського суду з прав людини (через тяжку хворобу Бекірова), а також Еміль Курбедінов – адвокат, виключений з Кримської колегія адвокатів за захист «екстремістів» і навіть ув’язнений на кілька діб за публікацію про «Хізб ут-Тахрір» ще 2013 року.

Погляд із середини


На одному з заходів ООН, присвячених корінному населенню, кримськотатарський правозахисник Рідван Барієв пропонував запровадження деяких механізмів в ООН для захисту кримських татар в умовах російської окупації, серед яких: 

  • призначення Спеціального доповідача з питань кримських татар;
  •  візит Верховного уповноваженого з прав людини до Криму, або принаймні спроба в’їхати до Криму через Україну;
  •  запровадження окремої платформи і щорічних слухань у Раді з прав людини на постійній основі.
Фото: Facebook , Ридван Уркоста

У розмові з QHA media Барієв зазначив, що зараз у контексті окупованого Криму здебільшого згадується політично-мотивована справа «Хізб ут-Тахрір», але ще чимало аспектів і питань, які стосуються основної маси людей, потребують уваги, включаючи ситуацію в Криму з інфраструктурою, школами, лікарнями та іншими подібними речами. Окрема проблема, на думку правозахисника, стосується росіян, що переселилися до півострова з 2014 року, тобто після російської анексії.

До речі, одним із способів, що має посприяти вирішенню проблеми прав людини і кримського питання загалом, Меджліс кримськотатарського народу нещодавно назвав наступний: порушувати питання окупованого українського півострова та його корінного народу на всіх міжнародних платформах, де присутня Росія.


Володимир Чекригін,

заступник голови правління Кримської правозахисної групи

для QHA media

Про міжнародний тиск на Росію для припинення порушень прав людини в Криму


Очевидно, що зараз будуть вкотре виголошуватись заяви міжнародних організацій із засудженням порушень прав людини в Криму, які звучать вже шостий рік. Однак Україні треба буде ще докласти зусиль, щоб тема Криму не відійшла на другий план. Бо зараз багато-хто хоче примирення і намагається налагодити відносини з Росією за рахунок інтересів України.

Треба зберегти хоча б ту ситуацію, яка є зараз: коли принаймні кожного року приймається «кримська резолюція» (на Генасамблеї ООН), хоча поступово по одному-два голоси на підтримку зникає. Подивимось, як в цьому році буде просуватись питання з приводу «кримської резолюції», чи буде достатньо голосів для її ухвалення.

Звичайно, хотілося б введення дієвих санкцій проти Росії за порушення прав людини в Криму. Але ми бачимо, що зараз ситуація така, що вони навряд чи будуть запроваджені. Ми бачимо відмінність в санкціях, скажімо, за «Північний потік-2»: як США можуть приймати дієві санкції, коли це стосується їх інтересів. На жаль, такого рівня санкцій за анексію Криму не було, і я не впевнений, що буде. Крім того, Україні дедалі складніше вимагати від міжнародних партнерів посилення санкцій, тому що ми самі зараз не виконуємо навіть нами ж накладених санкцій, продовжуючи в багатьох питаннях співпрацювати з Російською Федерацією. Спочатку ми самі повинні показувати приклад.

Про важливість збереження інформування міжнародної спільноти про ситуацію в Криму


Важко виділити щось окремо, що виявилось ефективним в питанні захисту прав людини в Криму. Це все ж таки комплекс заходів, які має реалізовувати в тому числі держава. Правозахисники продовжать працювати, але важливо, щоб не зникав інтерес до Криму, щоб проблеми з порушенням прав людини висвітлювали ЗМІ.

В Україні має все ж таки з’явитись інформаційна стратегія щодо Криму. Були якісь намагання її зробити, але я не бачив, щоб вона якимось чином втілювалася в життя.

При цьому вже цього року припинив діяльність канал іномовлення UATV, який приділяв багато уваги темі Криму і на який нас (КПГ) постійно запрошували. І це звичайно буде позначатись на інформуванні людей. Я так зрозумів, що Україна зараз відмовляється від такого іномовлення, а що буде натомість – поки ніякої стратегії чи планів, як буде доноситись інформація про Крим, я не побачив. Ніякої альтернативи цьому телеканалу немає.

Напевно, залишається тільки нам, правозахисним організаціям, співпрацювати з іноземними медіа, щоб через них якось доносити інформацію. Збільшенню зацікавленості іноземних ЗМІ темою Криму сприяє те, що ми організовуємо на міжнародному рівні, якщо ми з якимись адвокаційними візитами їдемо до країн. Але такої сталої співпраці з іноземними медіа у українських правозахисників, на жаль, немає. Є одиничні звернення з боку іноЗМІ, постійної співпраці майже немає.

Про створення міжнародного майданчику по Криму


Я впевнений, що створення міжнародного майданчику по Криму могло б покращити ситуацію із захистом прав людини в Криму. Але поки що немає рішення, як цей майданчик створити. І зараз поки що я не чув, що у України є якась стратегія і що з міжнародними партнерами ведуться якісь перемовини, та щоб хтось погодився вже приймати участь у кримському форматі. Зрозуміло, що Росія – то окреме питання. Але поки Україна сама не почне це ініціювати і не почне звертатися до інших країн, це питання не зрушиться з місця. Ніхто ж замість нас не буде пропонувати створювати цей майданчик. Простою мовою – це зайвий клопіт для когось: створювати переговорний майданчик, потім вести перемовини з Путіним, тиснути на нього. Просто так, за своєю ініціативою ніхто не захоче цим займатись, якщо ми самі цього не зробимо.

Про варіанти дієвої підтримки кримських політв’язнів з боку міжнародної спільноти


Країни, які, на мою думку, найбільше цікавляться ситуацією з кримськими політв’язнями, це – Велика Британія та Сполучені Штати. Вони в просуванні цієї теми роблять найбільше.

Як допомогти? У закордонних партнерів, приміром, є можливість відвідувати якісь судові засідання, які відбуваються на території РФ. І інколи вони це роблять. Звичайно, що до Криму вони не можуть поїхати, але ми знаємо, що багатьох кримчан вивозять до РФ і судять там.

Вони також могли б відвідувати наших політв’язнів вже у колоніях, тому що в’язні перебувають там у жахливих умовах, практично без медичної допомоги. І я впевнений, що саме увага міжнародних партнерів, послів чи інших представників могла б сприяти тому, що в’язні принаймні знаходились би в більш людських умовах.

Крім того, іноземні країни підтримують і наші неурядові організації, які займаються кримською темою, допомагають нам працювати. Це також важливо, тому що державної підтримки майже немає.

Про невтішні перспективи щодо ситуації з правами людини в Криму


Ситуація з правами людини в окупованому Криму однозначно не покращується, вона погіршується і прориву в позитивний бік цього року очікувати не варто. Тим більше в світлі незрозумілих новацій в Росії, які призведуть до ще більшого погіршення ситуації. Маються на увазі конституційні ініціативи російського президента, озвучені цього тижня. Зокрема, заяви про пріоритет російського законодавства над міжнародним. Як воно буде реалізовано – незрозуміло, але цей меседж, що вони не хочуть виконувати рішення ніяких міжнародних судів, означає, що впливати на Росію щодо дотримання прав людини в Криму стане ще складніше. Скажімо, той же Міжнародний суд ООН немає механізму змусити Росію виконати його рішення.

Дивитись ще: