«Солдат вернется с COVIDом, ты только жди». Примусовий призов під час пандемії загрожує життю і здоров’ю молодих кримчан | QHA media
Ексклюзив

«Солдат вернется с COVIDом, ты только жди». Примусовий призов під час пандемії загрожує життю і здоров’ю молодих кримчан

19 Травня 2020, 20:00
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Незаконний призов кримчан до збройних сил Росії цього року несе додаткові ризики для призовників у зв’язку з пандемією коронавірусу. Втім, окупанти розпочали весняний призов як завжди – з квітня, але відсунули на середину травня початок роботи призовних комісій та відправку молодого поповнення до місць несення служби.

Наразі організація призову в Криму свідчить, що окупаційна влада ставить під загрозу життя і здоров’я кримських юнаків і не намагається вжити якісь радикальні захисні заходи, які б убезпечили призовників від зараження коронавірусом. Хоча моніторинг проведення призову в самій Росії свідчить, що така можливість є, відтак деякі тамтешні військові округи її використовують. Але для окупованої території, напевно, діють інші підходи.

Українські державні органи і правозахисники вже не вперше наголошують, що призов населення окупованої території до війська країни-окупанта є порушенням міжнародного гуманітарного права та військовим злочином. А проводячи призов в умовах пандемії, Росія «намотала» ще на один термін. В «Кримській правозахисній групі» QHA media прокоментували ситуацію із ризиками і реаліями нинішньої кампанії в Криму. 


Більшість поїде служити до Росії 


Цього тижня першу групу новобранців прийняв збірний пункт «військового комісаріату» Севастополя. У хлопців взяли експрес-тести на COVID-19, і виявилось, що 21 юнак може проходити службу. 20 травня очікується перша планова відправка призовників до збройних сил держави-окупанта. Весняна призовна кампанія триватиме до 15 липня. Всього в ході весняного призову з Криму та Севастополя планують направити для проходження військової служби до Росії понад 3,3 тисячі осіб. 

Це дещо більше , ніж торік навесні, коли призивали 2,8 тисяч кримчан. В останні призови більшу частину кримських призовників відправляли служити за межі Криму, до російських регіонів. Минулої весни до Росії поїхало служити 85% новобранців – в основному до формуваннь Південного і Західного військового округів та у частини центрального підпорядкування. На території Криму залишилось близько 400 осіб.

Принцип відправки більшості новобранців подалі від дому не змінився і цього року. На початку квітня російське державне інформагентство ТАСС повідомляло:

«Велика частина призовників-кримчан відправиться на службу за межі Криму, до військових частин Південного та інших військових округів».

Окупаційні «військкомати» наголошують, що під час призову запроваджено серйозні заходи безпеки, прийом відбувається в приміщеннях з позначеними дистанційними обмежувачами. Крім цього весь колектив «військкомату» і новобранці забезпечені захисними медичними масками та дезінфікуючими засобами, перевезення до місць несення служби відбуватиметься в спеціально обладнаному транспорті. А по прибуттю в частину молодь пройде 14-денний карантин в окремій казармі з організованим харчуванням і навчанням, аби не контактувати із тамтешніми вояками. Заради захисту призовників відмовились від урочистої відправки та прийняття присяги, які зазвичай відбуваються за участю батьків та рідних.

Самі ж кримські призовники розмірковують над можливістю уникнути незаконного призову тепер і заради збереження власного здоров’я в умовах пандемії. Оскільки очевидно, що попри пропагандистські переконування з боку «влади», вживаються лише косметичні, а не радикальні заходи безпеки саме стосовно кримчан.


Небезпеки і невикористані можливості


Ключова небезпека кримського призову в умовах пандемії коронавірусу полягає в тому, що юнаків відправляють служити з Криму, де рівень захворюваності доволі невисокий, до європейської частини Росії, де триває спалах епідемії на порядок потужніший.

В цілому по Росії обстановка з коронавірусом критична, вона продовжує утримувати друге місце в світі за кількістю інфікованих. За останніми даними, в РФ заражено 299 тис. 990 людей, і приріст нових інфікованих за попередню добу перевищив 9 тисяч. Померло за час пандемії 2865 росіян. І це лише за офіційними даними, які у західної преси викликають сумніви.

Минулого тижня QHA media аналізувало ситуацією із захворюваністю в прилеглих до Криму російських регіонах. Статистика засвідчила, що в більшості суб’єктів Південного федерального округу РФ показники і захворюваності, і смертності перевищують кримські. В окремих регіонах – майже в 10 разів. Нагадаємо – саме до цих регіонів планується в тому числі примусово направити служити молодих кримчан. В інших областях центральної Росії епідемічна обстановка також складна. 


В російській армії тисячі хворих на коронавірус


Доволі високий рівень захворюваності на COVID-19 фіксується і безпосередньо в російській армії, поповнити лави якої вже найближчим часом мають кримські новобранці. Минулого тижня міністр оборони Росії Сергій Шойгу відзначив зростання кількості військових, які видужали, проти кількості інфікованих:

«З 8 травня вже протягом тижня фактично щодоби у нас одужує більше, ніж інфікується».

Однак хворих в лавах ЗС РФ все ж таки чимало. Згідно бюлетеня російського Міноборони, кількість хворих на COVID-19 становить 3215 осіб на 18 травня:

  • у військових частинах, з’єднаннях – 1635 військовослужбовців;
  • курсанти і слухачі вищих військових навчальних закладів – 1175 осіб;
  • вихованці довузівських навчальних закладів – 17 осіб;
  • цивільний персонал ЗС РФ – 388 осіб. 

Одужало за час епідемії 2298 російських військових. Цікаво, що майже 60% із 1635 військовослужбовців, які захворіли в частинах, наразі перебувають на самоізоляції вдома.

Ймовірно, припускаючи подальше зростання захворюваності і не маючи бажання відправляти своїх новобранців в охоплені епідемією регіони, Східний воєнний округ Росії вчора повідомив про радикальні корективи в порядок призову, зумовлені коронавірусом. Заходи профілактики справді безпрецедентні: вперше понад 80% призовників залишаться проходити службу в домашньому регіоні, тоді як раніше цей показник становив менше 30%.

Цікаво, що області які охоплює Східний воєнний округ, а це Далекий Схід і Східний Сибір, мають доволі низький рівень захворюваності в порівнянні з іншими регіонами Росії, за винятком Хабаровського краю (1,3 тисячі інфікованих) та Республіки Саха (914). Решта областей і країв коливаються в межах 180-500 хворих. Тож в далекосхідному регіоні про своїх новобранців подбали і вирішили не відправляти їх в небезпечну подорож. А для окупованого Криму, де теж низький рівень захворюваності, питання турботи про здоров’я юнаків вирішують специфічно. Принаймні, наразі невідомо про якісь рішення, які б дозволили кримчанам пройти службу в межах півострова.


«Під час призову маємо ідеальні умови для поширення епідемії» 


Українські правозахисники наголошують, що проведення незаконного призову в умовах пандемії створює додаткову загрозу для здоров’я і життя мешканців окупованого півострова. Це крім того, що, власне, такий призов є порушенням міжнародного гуманітарного права. 

Експерт «Кримської правозахисної групи» Олександр Сєдов в розмові з QHA media наголошує, що незалежно від того, залишать новобранців в Криму чи відправлять служити до Росії, їх ставлять в умови, загрозливі для їхнього життя. Оскільки епідемія поширюється в умовах максимального скупчення народу, а вірус передається від людини до людини.

Примусовий військовий призов в Криму відбувається в умовах пандемії коронавірусу. Чим це небезпечно для кримчан? 

Будь-які заходи, коли людей насильно зганяють в якісь спільноти і там їх тримають в умовах, де насправді ніяких протиепідемічних заходів не застосовується, створюють для цих людей небезпеку. Проводити будь-які заходи, пов’язані з призовом, в умовах епідемії – це тільки сприяти її поширенню. Бо під час призову маємо ідеальні умови для поширення епідемії. Під час призову беруться люди з різних регіонів, їх збирають разом, і вони тривалий час знаходяться разом, нічим не захищені. Повідомлення про відправку першої групи новобранців з Севастополя свідчить про те, що реально почали працювати медкомісії і формувати групи на відправку до військових частин. В зв’язку з цим різко підвищується вірогідність зараження. Оскільки, коли люди вдома дотримуються певного епідемічного режиму – це одне, але коли їх заганяють в якийсь закритий колектив, де всі один з одним так чи інакше контактують, ризик зараження зростає в рази.

Проведення незаконного призову в таких умовах якось посилює порушення з боку Росії?

Питання не лише в тому, що цей призов незаконний і є порушенням міжнародного гуманітарного права. І вивезення кримчан за межі Криму є порушенням ще однієї статті Женевської конвенції. В умовах епідемії – призов ще й реальна загроза для населення, незалежно від того, вивозять призовників за межі Криму чи залишають в Криму. Це загроза їхньому життю. І Росія порушує ще й іншу статтю Конвенції, яка передбачає, що Росія як країна-окупант повинна робити все, щоб зберігати нормальну ситуацію на окупованих територіях, в тому числі щодо здоров’я місцевого населення.

Але окупаційні «військкомати» повідомляють про певні захисні заходи під час проведення призову – маски, дистанція, температурний скрінінг. Наскільки вони ефективні?

З того, що публікувала окупаційна влада та Міноборони РФ, передбачається замірювання температури, двотижневий карантин та в подальшому, якщо люди не хворі, їх можна призивати до армії. Так, люди не хворі, але зберігається взаємодія всередині колективу, тим більше військові колективи вже у військових частинах – вони не закриті, завжди відбувається взаємодія з командуванням, з оточуючими. Якщо хоч одна людина захворіє, епідемія буде поширюватись хаотично і вкрай бурхливо. Наскільки я знаю, під час служби військові не перебувають постійно в масках, в казармах вони нічим не відділені один від одного, не витримуються жодні дистанції. І навіть якщо набрати здорових людей в роту чи якийсь інший підрозділ, але одна людина захворіє – епідемія миттю розповсюдиться по всій казармі, по всьому підрозділу. 

Чи може кримський призовник відмовитись від призову, пославшись на небезпеку коронавірусу?

В Криму діють відповідно до чинного на окупованій території російського законодавства, а воно не передбачає відмову від служби з причини пандемії хвороби. Існує перелік хвороб, які дозволяють не служити, і думаю, саме ним керуватимуться «військкомати». Епідемія не буде підставою для звільнення від служби. Зрозуміло, якщо в людини (перед проходженням комісії) буде температура, то на відміну від попередніх років, її навряд чи призиватимуть і навіть навряд чи захочуть проводити медкомісію. Тому що це може бути потенціально хвора людина, і навіть почуття самозбереження тої ж комісії не дасть їй проводити обстеження такого новобранця. Вони просто відправлять його в звичайний медзаклад.

Статистика свідчить, що в Росії зараз не знижується епідемія, але саме туди планують направити більшість кримських призовників. 

Так, якщо подивитись графіки ВООЗ, видно, що в Росії епідемічний поріг не знижується. Пару днів тому вони вийшли на так зване «плато росту», але в даному випадку це просто говорить про те, що стабільно щодня близько 10 тисяч осіб інфікується. Але це не говорить про те, що люди перестали хворіти. Поки що ріст припинився, але Росія і досі знаходиться на другому місці в світі по кількості хворих після США, і наразі немає жодних тенденцій, що буде спад. Тим більше, в Росії зараз скасували жорсткі умови самоізоляції, і зараз люди почали масово виходити на вулиці, масово запустили перукарні і магазини, більшість підприємства повернулось до роботи. І я думаю, зараз буде різкий стрибок захворюваності, зумовлений пом’якшенням карантинних заходів

Російський Східний воєнний округ вирішив цього року 80% призовників залишити служити вдома – саме з метою профілактики COVID-19. Можливо, окупаційна адміністрація Криму все ж таки прийме рішення про те, щоб залишити більшість або й всіх кримчан служити на півострові, де відчутно нижчий рівень захворюваності проти російських областей?

У мене такої інформації щодо Криму наразі немає. Я буквально вчора дивився сайт кримського «воєнкома», але поки ніякого розпорядження немає. Думаю, рішення буде прийматись не на рівні Криму, а на рівні Південного воєнного округу, до якого окупаційна влада відносить і Крим. Але, знов ж таки, це не гарантує можливості кримчанам залишитись служити саме в Криму. Їх можуть направити служити в межах цього округу – на Північному Кавказі, в Краснодарському краї, Ростовській області, в Кабардино-Балкарію. Туди можуть принципово відправити новобранців з Криму. Це політика Російської Федерації – не залишати людей служити на території, на якій вони живуть.

Чим зумовлена така політика, щоб відправляти новобранця подалі від домівки?

Я не можу стверджувати, що є така доктрина, але я бачу це як політику, за якою у випадку використання військових проти місцевого населення, у військових не буде якихось сантиментів. Зараз в Криму основна частка військових – це не кримчани. Тому у разі придушення якихось заворушень з використанням армії, військові не будуть відчувати, що вони діють проти своїх.

Наскільки я зрозуміла з ваших слів, навіть якщо приймуть рішення залишити кримчан служити в Криму, це не дуже знижує для них ризик підхопити коронавірусну інфекцію?

Звичайно. З одного боку, якщо частини призначення будуть розташовані в Москві, то вірогідність підхопити коронавірус буде дуже високою (в Москві найвищий в РФ рівень зараження – 142,8 тис. осіб і смертності – 1,5 тисяч – прим. ред.). Але і в частині, що розташована в Криму, достатньо, щоб одна людина з підрозділу захворіла, і далі інфекція поширюватиметься як пожежа. Небезпечною є сама ситуація, коли людей збирають в окремі групи і закривають їх. Адже коли людина знаходиться вдома і сама собі встановлює методи профілактики і захисту – це одне, а коли людей примусово зганяють без можливості захиститись і лишають можливість діяти тільки в межах уставу, це зовсім інша ситуація, і тут загроза інфікуватися набагато вища.

Яка інформація надходить з Криму – чи хочуть служити кримчани і скільки наразі справ проти так званих «ухилянтів» розглядають кримські «суди»?

За нашою інформацією, кількість таких  кримінальних справ щодо мешканців Криму збільшується. На сьогодні вже 101 кримінальна справа передана на розгляд в так звані «суди» Криму, а по 93 справам вже винесені рішення середині лютого було 82 кримінальні справи, передані на розгляд, а по 81-ій винесено рішення – прим. ред.). Розгляд справ не припиняється – минулого тижня було два вироки стосовно кримчан, цього тижня буде чотири розгляди по кримінальному переслідуванню за відмову служити в російській армії. Переслідування не припиняються.Можу лише сказати, я очікував, що в цей час в Криму не буде «судових» розглядів, пов’язаних з ухиленням від служби в армії, саме через те, що триває епідемія. Знаходження в «суді» – це, знов таки, загроза заразитися. І такі справи цілком могли перенести до покращення епідемічної обстановки. Але ні – «судові» засідання, пов’язані з призовом, продовжуються як зазвичай, і вироки виносяться як завжди. І епідемія жодним чином не вплинула на те, що людей переслідують за відмову служити в збройних силах Російської Федерації. Щодо нових випадків ухилення від призову, то наразі обмаль інформації, оскільки призовна кампанія була затримана через епідемію.

Дивитись ще: