Севастополь залишиться в українській Конституції до деокупації. Потім можливі варіанти | QHA media
По поличках

Севастополь залишиться в українській Конституції до деокупації. Потім можливі варіанти

14 Січня 2020, 20:00
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Окупований Севастополь не викреслюватимуть з української Конституції як мінімум до деокупації – в новій редакції президентських змін до Основного закону (№ 2598) відновлено окрему згадку про місто. Законопроект може бути розглянутий в Раді і направлений на розгляд Конституційного суду вже цього тижня, а у разі позитивного висновку буде оперативно винесений на голосування в парламенті.

Водночас, збереження згадування про Севастополь в Конституції відображає потреби поточного моменту, але після деокупації вимагатиме коригування або й скасування. Вже зараз в багатьох політсилах говорять про недоцільність збереження особливого статусу для українських міст в принципі й для Севастополя зокрема. Особливий статус Севастополя не вписується також в Кримськотатарську національно-територіальну автономію, створення якої також потребуватиме внесення змін до Конституції, до того ж ці зміни вже підготовлені.


Назву залишили, спецстатус прибрали?


Наприкінці минулого року відсутність згадки про Київ і Севастополь в зареєстрованому президентському законопроекті про внесення змін до Конституції (щодо децентралізації влади) дещо ошелешила і материкових українців, і кримчан. Попри різні погляди на перспективу існування міста в українській структурі місцевого самоврядування, значна частина експертів і депутатів пристала до думки, що під час окупації відсутність в Основному законі Севастополя є скоріше негативом.

Основний меседж – на території Кримського півострова існує дві окуповані адміністративно-територіальні одиниці, і Україна та міжнародне співтовариство завжди згадують про обидві. Саме тому в усіх міжнародних резолюціях та документах вписане формулювання «тимчасово окуповані АР Крим та м. Севастополь». Зникнення з Конституції Севастополя заплутає міжнародних партнерів, а Росії дасть підстави для пропагандистської атаки на тему «Україна відмовилась від Севастополя».

В Офісі президента зважили на критику і за кілька днів до нового року подали в Раду нову редакцію законопроекту, який зберігає в Конституції згадування про Севастополь.

Водночас, нові формулювання законопроекту дають підстави думати, що спецстатус Севастополя наразі вже є досить ефемерним поняттям, оскільки, власне, слова «спеціальний статус» таки зникнуть з Конституції. Зокрема, нова версія статті 133 визначає, що «Статус міста Києва як столиці України та міста Севастополь у системі адміністративно-територіального устрою України визначаються законами України».  Раніше ця стаття звучала так: «Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України».

Більше того, новозапропонована стаття 118 говорить, що виконавчу владу в округах і областях, містах Києві та Севастополі здійснюють префекти та територіальні органи центральних органів виконавчої влади. А префект призначається на посаду та звільняється з посади президентом за поданням Кабміну, і строк перебування префекта на посаді в одному окрузі, області, місті Києві та місті Севастополі не може перевищувати трьох років. Тобто якоїсь особливості врядування в порівнянні з іншими містами за Севастополем не простежується – і туди має дотягнутись президентська вертикаль. Водночас, зберігається формулювання про необхідність окремого закону, який має визначити статус Севастополя. Цей законопроект лише мають розробити. Коли це станеться і яким він буде, прогнозувати складно, зважаючи, що вперше необхідність в такому законі була визначена в Конституції в 1996 році, але й досі його нема.

За ці майже 25 років час від часу в Раді з’являлись законопроекти, в яких пропонувалось визначити спеціальний статус міста Севастополя, специфіку його адміністративно-територіального устрою та особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування. Один з таких проектів «Про місто-герой Севастополь» вносився в 2008 році, його авторами, в тому числі були Вадим Колесніченко, Володимир Литвин та Петро Симоненко.

Ще один – з аналогічною назвою  – був поданий в 2013 році, за авторства того ж Вадима Колесніченка, а також Вадима Новинського

В законопроектах підставами для спецстатусу називались «географічні, історичні та економічні особливості міста», а також «базуванням Військово-Морських Сил України і основної бази Чорноморського флоту Російської Федерації, що тимчасово перебуває на території міста Севастополя».

Однак Головне юридичне управління Ради, висловивши цілу низку критичних зауважень до його норм, рекомендувало повернути законопроект на доопрацювання. Одна з претензій – підходи в самоврядуванні практично копіюють закон про столицю – Київ, що є недоцільним для Севастополя.

Цікаво, що в 2013 році був зареєстрований і альтернативний проект Закону «Про місто Севастополь – місце дислокації Військово-Морських Сил Збройних Сил України», авторства Арсенія Яценюка. В цьому проекті наявність бази ЧФ РФ як підстави для спецстатусу не згадувалась.

Варто також нагадати, що відповідно до міждержавних домовленостей України і РФ в 2017 році Чорноморський флот Росії повинен був залишити Севастополь і перебазуватись до російського Новоросійська. Тому деякі депутати і експерти вже тоді вважали недоцільним закріплювати в законодавстві підставою для спецстатусу наявність військової бази Росії.

Однак в 2010 році Харківські угоди продовжили термін базування Чорноморського флоту РФ в Севастополі до 2042 року.

А окупація Криму та Севастополя Росією в 2014 році тимчасово зняла питання врегулювання статусу міста з парламентського порядку денного. До речі, після окупації, влітку 2014 року, Колесніченко і Новинський відкликали з Ради свій законопроект про статус міста.


Нетривалий спецстатус


Чи зможуть депутати розробити і прийняти новий закон про статус Севастополя швидше, ніж за 25 років, поки прогнозувати складно. В тому числі тому, що багато хто вважає його зайвим і не бачить підстав розробляти такий законопроект через відсутність, власне, підстав для особливого статусу міста. Постійний представник президента в АР Крим Антон Кориневич у себе в Facebook  написав, що Севастополь має залишитись «особливим» до деокупації та до зміни статусу Криму на рівні Конституції.

Фото: QHA media

«Ми залишаємося на позиції, що жодне місто України не повинно мати спеціального статусу. Але допоки АР Крим та м. Севастополь є тимчасово окупованими територіями і обидві згадуються у резолюціях міжнародних організацій, і допоки статус Криму на рівні Конституції не змінено, видається за доцільне, з метою дотримання сталості позиції України на міжнародній арені, залишити м. Севастополь як окрему адміністративно-територіальну одиницю у Конституції України».

Депутати констатують, що після ж деокупації фактично зникають підстави для надання місту спецстатусу. Якщо раніше то була наявність бази Чорноморського флоту РФ, то очевидно, що після відновлення українського суверенітету над Кримом такої бази там не буде.

І навіть якщо там існуватиме база Чорноморського флоту України, то це не вимагатиме особливих статусів для міста, роз’яснює QHA media народний депутат Михайло Забродський. А на іронічне запитання щодо можливості розміщення в Севастополі «бази НАТО» – саме це була одна зі страшилок, якою в 2014-му проросійські сили лякали кримчан – депутат відповів таким чином:

Фото: eurosolidarity.org

«Я думаю, що історія з однією базою – не НАТО, яка врешті-решт і призвела до того, що ми маємо окупований Крим, має чомусь навчити і суспільство наше, і наших законотворців, і нашу владу. І навіть, якщо буде база НАТО, якщо навіть таке припустити, то ніякого особливого статусу лише тому, що там база НАТО – у міста як у міста не буде».

В розмові з QHA media заступник голови комітету з питань державної влади, депутат фракції «Слуга народу» Олександр Качура відзначає, що особливий статус Севастополя склався «історично», але в майбутньому ситуація зміниться. Хоча виступаючи проти особливого статусу, депутат все ж таки вважає за доцільне розробку окремого закону по місту.

«Я сподіваюсь, що коли вже відбудеться деокупація, у нас будуть всі міста з однаковим статусом, і в рамках Автономної Республіки Крим не буде міста з особливим статусом, тому що там не буде знаходитись військових баз інших держав. Ми приймемо зараз зміни до Конституції, після того, як КС зробить висновок позитивний, треба буде розробити закон про Севастополь і прийняти з особливостями, які на сьогоднішній день є».

Загалом висловлювання депутатів, експертів, звичайних кримчан чи й материкових українців в соцмережах підводять до думки, що забрати спецстатус у Севастополя українська сторона не поспішає в тому числі, щоб не налаштувати проти України севастопольців. Душі багатьох з них ця приставка «спец» чомусь особливо «гріє», хоча на практиці особливого зиску від цього статусу звичайні мешканці міста не отримували. Більше того, наявність такого статусу не давала можливості городянам самим обирати собі мера. Зрозуміло, що в якийсь момент Севастополь таки буде виключений з Конституції, і важливо, щоб таке “зрівняння в правах” з іншими українськими містами не сприймалось севастопольцями негативно, а розглядалось як можливість розширення прав містян в тому числі в частині децентралізації.


Спецстатус vs Кримськотатарська автономія


Обговорюючи питання Криму і Севастополя, значна частина депутатів сконцентрована на дні сьогоднішньому і при ухваленні рішення виходить з наявних реалій, не замислюючись над тим, чи не закладають нинішні законодавчі ініціативи суперечності на майбутнє. Суперечності, для вирішення яких знов-таки буде потрібно вносити зміни до Конституції.

Наразі підготовлено проект змін до Х розділу Основного закону щодо статусу Криму, які передбачають створення Кримськотатарської автономії. Причому йдеться про необхідність прийняття цих змін оперативно – не очікуючи деокупації півострова.

Лідер кримськотатарського народу, народний депутат із фракції «Європейська солідарність» Мустафа Джемілєв акцентує, що в цих змінах Севастополь не має особливого статусу. Тобто прийнявши зараз президентський законопроект про децентралізацію, депутатам згодом треба буде вносити чергові зміни до Конститиції вже після змінення розділу про статус Криму. Цього можна уникнути, якщо вже зараз знайти компромісне формулювання при прийнятті президентського законопроекту, і про це Джемілєв сподівається поговорити з президентом, повідомив депутат агентству  QHA media.

«Потрібно переформатувати цю автономну республіку (АРК) в національно-територіальну (кримськотатарську автономію) і там не повинно бути поділу. Севастополь є частиною Криму, тому повинен входити до Кримської національно-територіальної автономії. Якщо ми зараз приймемо закон про децентралізацію, потім знову доведеться переглядати це. Напевно, ми будемо говорити про це з президентом найближчим часом».

Однак далеко не всі депутати навіть чули про те, що в Криму планується створити територіальну автономію корінного народу. Але й ті, хто знають про такі перспективи і мають уявлення про майбутнє утворення, не бачать проблеми в тому, що питання будуть врегульовуватись за черговістю надходження.

Народний депутат від «ЄС» Володимир В’ятрович, розкритикувавши в цілому президентский законопроект, акцентував, що під виглядом децентралізації намагаються подати повну концентрацію влади в руках президента шляхом створення інституту префектів та надання президенту можливості блокувати рішення місцевих органів влади, розпускати місцеві органи місцевого самоврядування або встановлювати в них тимчасових керуючих.

На зауваження QHA media, що спецстатус Севастополя, за збереження якого зараз голосуватимуть, в подальшому все одно буде виключений, оскільки не передбачений в рамках Кримськотатарської автономії, В’ятрович відповів так:

«Тут не стільки важливе історичне питання, скільки політичне сьогодення. Зараз немає конкретного законопроекту про те, що передбачає собою особливий статус Севастополя. Також у нас немає прийнятого закону, який говорить про Кримськотатарську автономію. Очевидно, що ці речі треба буде якимось чином узгоджувати».

Олександр Качура також вважає, що нинішня необхідність збереження фіксації спецстатусу переважає можливі подальші неузгодженості.

«Зараз поки у нас Крим і Севастополь – окупована територія, ми не можемо виключати особливі статуси цього міста, тому що це чисто патріотичне питання. Цей меседж можуть сприйняти неправильно і наші міжнародні партнери, і самі мешканці Криму і Севастополя, які зараз не підтримують окупацію півострова Російською Федерацією. Тому я наполягав на тому, щоб Севастополь був вписаний так, як це було раніше».

На думку Качури законопроект № 2598 ймовірно буде прийнятий в найближчі декілька тижнів. Він також прогнозує позитивний висновок Конституційного суду.

«Це вже друга редакція закону. Першу редакцію подав президент, потім був великий шквал критики і від опозиції, і від позапарламентських партій, і від громадських активістів. Вони майже всі враховані і знайшли своє місце в другій редакції. Я консультувався з багатьма конституціоналістами, в тому числі з минулими і теперішніми суддями КС – вони всі, коли побачили текст, однозначно сказали, що він відповідає Конституції. Після цього ми приймаємо 300-ми голосами відповідні зміни».

І хоча у фракції «Слуга народу» немає конституційної більшості в Раді, але Качура вважає, що президентська фракція зможе набрати необхідну кількість голосів для підтримки президентського законопроекту про децентралізацію.

Дивитись ще: