Розмова про Крим: члени Меджлісу кримськотатарського народу про український спротив

Публікації
Асіф АлієвQHA
22 Лютого 2021, 20:35
Асіф АлієвQHA
22 Лютого 2021, 20:35

У Криму дуже багато проукраїнських людей, яким треба  дати посил, що Крим повернеться.

Про це сьогодні, 22 лютого, заявив колишній політв’язень, громадський активіст із Криму Андрій Щекун на зустрічі з учнями та викладачами київської школи №90.

Як передає кореспондент «Кримських новин», захід організовано з нагоди Дня спротиву окупації Криму та Севастополя. Гостями школи були також глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, заступник голови Ільмі Умеров, членкиня Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель.

За словами Щекуна, з кожним роком кількість проукраїнських сил у Криму зростала.

Так, у 2004 році близько 14 відсотків кримчан віддали голос за президента Віктора Ющенка, а в 2012 році під час виборів до Верховної Ради проукраїнських виборців було понад 21 відсоток. На мою думку, якщо років десять ми утримували б Крим у складі України, проросійського анклаву не було б, — сказав він.

Проте колишній політв’язень закликав не втрачати віру щодо повернення українського півострову.  

Ми повинні вірити, що Крим рано чи пізно повернеться. Наші пращури з Організації українських націоналістів мали президента, уряд в екзилі (у вигнанні — прим. ред.) і боролися з радянським режимом до його розпаду у 1991 році. Тому ми не повинні зневіритися. Маємо знати, що за нами правда і ми переможемо, — сказав він.

Щекун розповів учням про події Революції Гідності в Криму, про акції в Сімферополі, Керчі, Євпаторії, Алушті. А також про полювання на активістів і як його захопили «Самообороною Криму» вже після  окупації півострова.

9 березня у день народження Тараса Шевченка мене з побратимом Андрієм Ковальським захопили. Одразу передали до міліції, а ті — до спецслужб РФ. Там нас піддали тортурам. 20 березня лише після третьої спроби нас обміняли. Це був період, коли ще не набуло чинності законодавство РФ, — нагадав він історію боротьби за український Крим.

Членкиня Меджлісу кримськотатарського народу, засновник і перший головний редактор агентства «Кримські новини» Гаяна Юксель, яка була модератором заходу, поділилася спогадами  про події 26 лютого 2014 року.

Як свідок подій вона розповіла, як відбувалося захоплення адміністративних будівель — Ради міністрів і парламенту (Верховної Ради Криму).  Вона також згадала, як 26 лютого 2014 року у Сімферополі відбувся чисельний мітинг, на який вийшли кримськотатарські та українські активісти на заклик Меджлісу кримськотатарського народу проти приєднання до Російської Федерації.

Юксель закликала учнів провести аналогію між подіями 7-річної давнини та сьогоденням.

Ви навчаєтеся в центрі Києва, школа знаходиться неподалік Верховної Ради України, Кабінету міністрів, над якими майорить український прапор. Уявить ситуацію, в якій опинилися кримчани 27 лютого. Вранці ми прокинулися, а над будівлями вже були російські прапори. Якими були б ваші дії чи близьких? У такій ситуації опинилися мешканці Криму, і кожен із них почав власний шлях боротьби, — розповіла вона.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, який 20 років був державним службовцем у Криму та 10 років очолював Бахчисарайську райдержадміністрацію, заявив, що на півострові жодного дня не було проукраїнської влади.

За його словами, невипадково, що Крим неодноразово робив спроби відокремитися від України.

Ці спроби були в 1992, 1993 і 1994 роках. У Криму був президент Юрій Мєшков. Усе було готове до відокремлення півострова, але у керівництва України — президента Леоніда Кучми — вистачило волі та мудрості скасувати інститут президентства в Криму і залишити Крим у складі України. Але для українізації півострова робилося вкрай мало, — сказав він.

Умеров розповів, як 23-25 лютого 2014 року брав активну участь у заходах спротиву окупації Криму і став єдиним серед керівників міст і районів чиновником, який виступив із заявою проти так званого референдуму.

Після звільнення я продовжував не визнавати юрисдикцію Російської Федерації в Криму,через що проти мене порушили кримінальну справу. Хочу нагадати, що у травні 2014 року Держдума РФ прийняла зміни до Кримінального кодексу РФ і з’явилася нова стаття — 280.1 (публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії). Їх внесли спеціально для тих, хто у Криму не визнавав російську владу. За цією статтею засудили трьох осіб, у тому числі й мене. У вересні 2017 року мені призначили два роки тюремного строку, — розказав Умеров.

Хоча завдяки зусиллям президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана його та іншого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу звільнили з російського полону, Умеров не має можливості відвідати Крим, оскільки там на нього чекає арешт.

Говорячи про причину окупації Криму, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зазначив, що Україна не змогла виконати власні функції як держава на півострові.

Якщо нація створила державу, то вона має виконувати власні функції. У 2014 році українська держава через низку обставин не змогла виконувати функції щодо Криму і власних громадян, які там жили і живуть. Держава не спромоглася через те, що люди не змогли створити державу такою, аби вона могла захищати їх, — пояснив він.

Чубаров нагадав про дослідження Центру Разумкова, яке проводилося у 2011 і 2013 роках. Тоді на запитання «Чи вважаєте Україну Батьківщиною» більшість кримчан відповіли позитивно.

66 відсотків етнічних росіян у Криму сказали «так», 81 відсотків етнічних українців і 82 відсотків кримських татар сказали «Україна — це моя Батьківщина». Отже, Крим не відійшов до РФ, це була операція спецслужб на чолі ГРУ РФ. Державні органи України — СБУ, МВС виявилися не спроможними виступити інструментом захисту кримчан і перейшли на бік окупантів, — сказав він.

При цьому Чубаров зазначив, що для відновлення суверенітету України потрібно провести комплекс заходів. Це і підвищення обороноспроможності, і політико-дипломатична робота.

Якщо ми не генеруватимемо всі ці дії, жоден друг чи партнер нам не допоможе. У світі держави керуються власними інтересами. Наше завдання — відновити справедливість, максимально ізолювати Росію. Це хвора на сказ держава, — сказав він.

Після промови гостей учні поставили їм питання щодо статусу кримських татар, національно-територіальної автономії та які заходи необхідні були, щоб запобігти окупації Криму. Після тривалої дискусії Меджліс кримськотатарського народу вручив школі №90 пам’ятні монети, а директор школи Володимир Клюй подарував оберіг, який власними руками виготовили школярі.