Проблеми національних меншин і нова редакція закону. В Одесі відбулася робоча зустріч Комітету з питань прав людини

Публікації
Асіф АлієвQHA
26 Травня 2021, 19:00
Асіф АлієвQHA
26 Травня 2021, 19:00

Сьогодні, 26 травня, члени Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин у рамках розробки нової редакції проєкту закону «Про національні меншини в Україні» провели робочу зустріч в Одесі.

Про це агентству «Кримські новини» повідомив голова «Фонду добробуту Криму», представник кримськотатарської спільноти Лєнур Мамбетов. Він нагадав, що Одеська область найбільша за кількістю представників національностей, що проживають в Україні.

За його словами, ціль зустрічі — це обговорення з представниками національних меншин їхніх проблем та ознайомлення з пропозиціями. На засіданні виступали представники болгарської, гагаузької, польської, німецької, єврейської спільноти, які розповіли про свої актуальні проблеми.

Так, було зазначено, що нова редакція закону вкрай необхідна на сьогодні, зокрема, це стосується вирішення неврегульованих питань щодо забезпечення пільгових умов при оренді приміщень для національних і культурних організацій нацменшин. Наприклад, до 2019 року в Одесі та області була пільгова орендна ставка, зараз її немає. Також потребує змін питання отримання освіти рідною мовою до 11-го класу, зведення національних шкіл, — розповів Мамбетов.

На думку Мамбетова, ухвалення нової редакції закону позитивно вплине і на закон щодо корінних народів України.

Ми, як представники кримськотатарської спільноти, вітаємо такі кроки парламенту ІХ-го скликання і вважаємо, що такі закони про нацменшини та корінні народи України допоможуть зняти напругу в нашому суспільству, — сказав він.

В ексклюзивному коментарі «Кримським новинам» Дора Костева — президентка всеукраїнської асоціації болгар України, редакторка газети «Роден-Край» зазначила, що редакція зіткнулася з виселенням з будівлі Одеської обласної ради. Вона зазначила, що газета має офіс в цій будівлі ще до проголошення незалежності України з 1989 року.

У нас була пільгова орендна плата, тобто ми платили тільки за комунальні послуги, оскільки ми є державним засобом інформації. Тепер же щодо нас діють такі правила, як до комерційних підприємств. І ми стоїмо на межі виселення, — сказала вона.

На зустрічі представники різних національностей також висловили незадоволення словосполученням «нацменшини» і запропонували використовувати інші формулювання. На це голова Комітету Дмитро Любінець відповів, що таке визначення закріплене у Конституції України і наразі немає можливості прийняти нові формулювання. Він також нагадав, що словосполучення «нацменшини» використовується в офіційних документах Ради Європи.

На своїй сторінці у Facebook Любінець відзначив деякі важливі питання, які з представниками Комітету обговорювали представники національних меншин в Одесі, а саме:

  • посилення комунікації з центральними органами виконавчої влади;
  • забезпечення фінансування з державного бюджету підтримки національних меншин;
  • розроблення та впровадження програм на рівні профільного міністерства для розвитку національних меншин та їхніх культурних проектів;
  • створення архівів національних меншин у місцях їхнього компактного проживання;
  • закріплення на законодавчому рівні визначення «національно-культурної автономії», а також встановлення чітких критеріїв етносів, які можна відносити до нацменшин.

Сьогодні наш третій день моніторингових візитів у місця компактного проживання національних меншин, і ми провели його в...

Posted by Дмитро Лубінець on Wednesday, May 26, 2021

У свою чергу, заступник голови Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Рустем Умєров заявив, що під час візиту делегації Комітету в Маріуполь найбільш дискусійним питанням щодо законопроєкту було мовне, а саме — обов’язок держави створити можливості для нацменшин видавати ЗМІ їхніми мовами.

Це важливо і для старшого покоління мешканців, і для збереження мови та вивчення її наступними поколіннями, — зазначив він.

Серед інших питань, які обговорили під час зустрічі в Донецької області, — це важливість розміщення культурних товариств громадських організацій нацменшин на пільгових основах. Останнім часом цих пільг немає, сказав депутат, і цю проблему варто вирішувати. Умєров підкреслив, що важливо налагодити активний та постійний діалог представників нацменшин з Держслужбою з етнополітики та свободи совісті.

Сьогодні в Україні проживають громадяни понад ста національностей. Завдання держави — забезпечити захист їх прав, інтеграцію їх в суспільство, рівні права та можливості. Над цим і працюємо!, — написав нардеп у Facebook.

Робочу поїздку разом із Комітет Верховної Ради України з прав людини почали з Маріуполя. Сьогодні з колегами мали...

Posted by Рустем Умєров / Rustem Umerov on Monday, May 24, 2021

Під час робочої поїздки в Одесу Умєров додав, що закони про національні меншини та корінні народи дуже важливі для удосконалення законодавчого поля України.

У коментарі «Кримським новинам» Ельнур Аметов — помічник народного депутата Ахтема Чийгоза, який входить до складу Комітету, зазначив, що моніторинговий візит депутатів розпочався 24 травня з відвідин Маріуполя. За його словами, вчора, 25 травня, члени Комітету були у Мелітополі, а після Одеси депутати протягом тижня планують відвідувати Умань, Чернівці та Ужгород. Географія цих візитів невипадкова, оскільки саме в цих регіонах компактно проживають національні меншини і частково корінні народи України.

Аметов також зазначив, що за 30 років, з моменту ухвалення закону про «Про національні меншини в Україні», змінилися стандарти захисту прав людини і нацменшин.

З того часу Україна приєдналась та підтримала рамкову конвенцію про права національних меншин. Зараз в робочій групі в комітеті розроблюється нова версія закону про національні меншини. В рамках моніторингового візиту відбувається обговорення проєкту закону задля того, щоб у більшій мірі врахувати реальні потреби громад, оцінити існуючу ситуацію на місцях. Після завершення візиту буде продовження роботи над законопроєктом, а також можливі публічні консультації, — сказав він.

Очільниця кримськотатарської громади Одеси Мер'єм Джалілова, яка брала участь у сьогоднішній зустрічі, висловила подяку членам Комітету за підтримку закону про корінні народи.

Ми є автохтонним населенням Криму і у кримських татар немає іншої землі, окрім Криму, який є невід'ємною частиною України, — сказала вона.

Джалілова також зазначила, що після тридцяти років незалежності України, статус корінного народу — кримських татар — нарешті набуде чинності в законодавчому полі.

Учасники зустрічі висловили сподівання, що громадські дебати сприятимуть удосконаленню нової редакції закону про національні меншини, а орієнтовно 4 червня має відбутися обговорення напрацьованого законопроекту в Києві та його реєстрація у парламенті.