«Працювати командою з деокупації Криму». Меджліс кримських татар і Представництво президента в АРК вперше зустрілися у розширеному форматі | QHA media
По поличках

«Працювати командою з деокупації Криму». Меджліс кримських татар і Представництво президента в АРК вперше зустрілися у розширеному форматі

09 Січня 2020, 20:30
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Об’єднання зусиль та оптимізацію роботи з актуальних питань деокупації Криму, звільнення політв’язнів, вирішення проблем переселенців та збереження культури й ідентичності кримськотатарського народу обговорили сьогодні на першій розширеній робочій зустрічі Меджлісу кримськотатарського народу та Постійного представництва президента України в Автономній Республіці Крим.

Зустріч відбулася за ініціативи постійного представника президента в АРК Антона Кориневича. У ній взяли участь члени Меджлісу, делегати Курултаю, представники громадських організацій. Нарада розпочалася з хвилини мовчання за загиблими в авіакатастрофі українського літака в Ірані. Державний та національний прапори на будівлі Меджлісу сьогодні також були приспущені на знак трауру. Кориневич поінформував про результати роботи Представництва у 2019 році та плани роботи на 2020 рік. Серед пріоритетів назвав законотворчість, у тому числі роботу безпосередньо з Офісом президента, підготовку концепції перехідного правосуддя тощо. Також серед пріоритетних завдань — підтримання і встановлення зв’язків з кримчанами, які проживають в окупованому Криму, а також реалізація певних культурних та освітніх ініціатив для кримської й кримськотатарської молоді.

Ми дотримуємось принципу, що питання деокупації Криму ми не можемо обговорювати без обговорення питань кримськотатарського народу, ми абсолютно розуміємо, що ми нічого не можемо обговорювати про кримських татар без кримських татар і ми абсолютно стоїмо на позиції, що ми хочемо активно працювати по кримській тематиці і будемо все для цього робити, і ми хотіли б працювати з вами разом, командою. Нас нічого не розділяє, — підкреслив Кориневич.

Зі свого боку кримськотатарська спільнота виголосила низку проблем, які потребують вирішення, і в тому числі уваги з боку Представництва президента та Офісу Володимира Зеленського.

Тема Криму в світі згасає, створення кримськотатарської автономії гальмується

Лідер кримськотатарського народу, народний депутат Мустафа Джемілєв на початку виступу анонсував, що говоритиме неприємні речі. Він нагадав, що вже понад півроку не вирішується питання призначення Уповноваженого при президенті з питань кримськотатарського народу, хоча ще у серпні під час особистої зустрічі з лідерами кримських татар президенту Зеленському була запропонована кандидатура голови Меджлісу Рефата Чубарова.

Окрім того Джемілєв нагадав, що під час зустрічі голові держави була озвучена позиція кримських татар із внесення змін щодо статусу Криму та створення кримськотатарської автономії. І хоча з обидвох згаданих питань президент пообіцяв підтримку, в жодному з них наразі немає зрушень.

Джемілєв також акцентував, що з міжнародного порядку денного поступово зникає тема окупованого Росією півострова, а кримських татар практично не залучають до роботи на міжнародних майданчиках.

Останнім часом на міжнародному рівні тема Криму не лунає або лунає дуже слабо. Просто сказати на «нормандській четвірці», що «Крим – це Україна» — цього замало. Прошу передати президенту, що на таких міжнародних зустрічах, де обговорюється питанні, мають бути представники корінного народу, — наголосив він.

Народний депутат також звернув увагу представників української влади, що в Криму дуже уважно відстежують ставлення на «материку» до корінного народу Криму і зауважують будь-які негативні тенденції. Серед таких негативів — «чистка у виконавчій владі» — так Джемілєв назвав зменшення у державних органах кількості представників корінного народу Криму. Притому що, на його думку, в багатьох відомствах мають бути представники корінного народу, тому що скрізь виникають питання роботи з деокупації півострова.

Член Меджлісу Різа Шевкієв зауважив, що створення національно-територіальної автономії гальмується і цю роботу потрібно активізувати, тому що бездіяльність підриває позиції України в Криму:

«Меджліс і Представництво мають активніше працювати над створенням автономії. Також варто перейменувати Представництво президента в АРК на Представництво в окупованому Криму. АРК немає, кримські службовці зрадили Україну. Тому треба перейменувати і скасувати символи, прапор АРК, який дискредитований. Народ під впливом бездіяльності України і тиском російської пропаганди з часом стане байдужим до України. Росія намагається створити новий Курултай і дочекатися, коли він заявить,  що, не дочекавшись підтримки України, корінний народ Криму обирає Росію. Вся Європа чекає на це».

Порушників кримських санкцій «відмоніторять»

Вирішення також потребує питання контролю за дотриманням санкційного режиму як українськими, так і іноземними компаніями, які знаходять лазівки і проводять економічну діяльність на окупованому півострові.

Перший заступник постпреда в АРК Дар’я Свиридова зауважила, що в Україні й досі не існує відповідальності за порушення режиму санкцій і немає єдиного органу, який би моніторив виконання санкцій. Однак зараз поставлено задачу відновити у рамках Мін’юсту роботу міжвідомчої робочої групи щодо моніторингу санкцій. У підсумку Кориневич запропонував найближчим часом зібратися і обговорити санкційні питання, у тому числі за участю кримського СБУ і прокуратури АР Крим.

Дотично до питань економічних санкцій заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз додав пропозицію Представництву президента в АРК активніше публічно реагувати на дуже часті зараз спроби відвідати Україну іноземними культурними діячами, які в порушення закону відвідували окупований Крим. Він нагадав нещодавній інцидент, коли спроба активістів перешкодити виступу російської блогерки обернулася проти самих активістів.

«Треба, щоб Представництво президента реагувало на приїзд різних росіян, виступало з публічними заявами. Зараз на коліна поліція ставить тих активістів, які намагаються таким візитам протидіяти. Завтра ми вийдемо на протест. І що, поліція нас буде ставити на коліна?», — обурився колишній політв’язень.

А Чубаров поінформував, що Меджліс виходить на громадські організації з ініціативою спільного проведення постійного моніторингу та недопущення порушення закону України щодо окупованих територій. Зокрема, вже після 13 січня таку пропозицію Меджліс обговорить з ГО «Відсіч».

«Ми виходимо до них з пропозицією, щоб вони самі, або в коаліції з іншими ГО взяли на себе постійний моніторинг і координацію зусиль, аби не повторювалися такі дуже негативні випадки, як могло бути з Хакамадою, з Мітрошиною, як може статися з Башаровим. Або як сталося зі співаком зі Швеції, який побував в окупованому Криму, а потім так легко дав концерт з творчими колективами, які наближені до президента.  Уявляєте, як впливають на кримчан такі візити. Ми будемо вимагати, щоб президент пояснив ситуацію з Доктором Албаном», — підкреслив він.

Списки політв’язнів на обмін – в процесі обговорення

Втім, під час зустрічі пролунало й багато позитивних моментів.

Заступниця представника президента в Криму Таміла Ташева повідомила, що зараз обговорюються списки політв’язнів, у тому числі кримських, які будуть подані на анонсований черговий обмін заручниками і полоненими.

«Важливо щоб була постійна комунікація Меджлісу з ОПУ щодо питань визволення  політв’язнів», — сказала Ташева.

А її колега Свиридова додала, що днями цей список буде прокомунікований з адвокатами і родичами.

Мустафа Джемілєв акцентував, що політв’язням — кримським татарам важливі також і умови обміну: «У нас ідейні люди, вони не хочуть бути обміняні на бандитів чи вбивць».

Цікавий розвиток отримала й інформація Таміли Ташевої про те, що Представництво планує зустріч з першим віце-президентом Національної академії наук України Володимиром Горбуліним з питання створення при НАНУ наукової інституції щодо розвитку і збереження кримськотатарської мови.

Кримськотатарська активістка Ельміра Аблялімова запропонувала створити в структурі НАНУ якусь структуру, яка б комплексно займалася історією Криму, аби не дозволити Росії спотворювати цю історію. До того ж Чубаров нагадав, що у 1990-ті роки обговорювалася ідея Інституту культури і літератури. А Кориневич, підсумовуючи, запропонував обговорити створення єдиної наукової інституції і з мови, і з літератури, і з історії Криму при НАНУ.

Окрім того, на цей рік заплановано створення фонду підтримки кримської і кримськотатарської молоді.

Діалог з Представництвом президента — це добре, але сам президент і ОПУ — пріоритет

Рефат Чубаров у коментарі журналістам зазначив, що зустріч була позитивною, але, зрештою, багато що в просуванні кримської теми і вирішенні кримських проблем залежатиме від Офісу президента:

Була зацікавлена розмова. Ми ще раз дали оцінку тим питанням, невирішеність яких дуже турбує людей, звернули увагу на актуальність питань політв’язнів та їхніх родин. Говорили про блок політико-правових питань, у тому числі пов’язаних зі зміною статусу Криму і створенням кримськотатарської автономії. Оскільки у нас немає принципових розходжень щодо статусу Криму сьогодні та в майбутньому, щодо устремлінь допомагати людям в окупованому Криму, я думаю, результати цієї роботи будуть більш позитивними, ніж ніякими. Але треба говорити чесно – багато що залежить від того, наскільки сам, власне, Офіс президента приймає проблеми окупованого Криму як найбільш пріоритетні. Постійне представництво не є президентом і його апаратом. В якійсь мірі це є одним з допоміжних президенту органів, але він не може приймати рішення за президента. І тому такі зустрічі не можуть відмінити необхідність безпосередньої взаємодії Меджлісу з президентом України. Бо рішення приймає президент і він несе за них відповідальність

«Оскільки Меджліс є суб’єктом, який презентує волю та інтереси кримськотатарського народу, і оскільки держава вже офіційно його визнала, треба щоб президент також встановив для себе як очільника держави, порядок взаємодії з Меджлісом. Відповідний проєкт указу підготовлений і він є на розгляді у президента. В ньому передбачаються прямі консультації і зустрічі з Меджлісом. Як часто вони мають відбуватись – нехай визначиться президент. Ми виходимо з того, що один з корінних народів України – кримськотатарський – зараз знаходиться в такій ситуації, коли йому загрожує повне зникнення. На першому етапі його вичавлюють російські окупанти з Криму, він може знов розпорошитися по всьому світу. І це вже було в нашій історії. Кримськотатарський народ не підкорився російським окупантам. Сотні наших людей ув’язнені, вони страждають. І в такій ситуації ми вважаємо абсолютно необхідним і, якщо хочете, людяним, якщо президент країни взаємодіятиме системно з представницьким органом цього народу», — підсумував Чубаров.

Дивитись ще: