Порушення процедури, «малювання» явки, ігнор з боку кримських татар. Як в Криму проходить незаконне голосування за поправки до російської конституції | QHA media
Ексклюзив

Порушення процедури, «малювання» явки, ігнор з боку кримських татар. Як в Криму проходить незаконне голосування за поправки до російської конституції

26 Червня 2020, 20:00
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Примусове голосування за поправки до конституції країни-окупанта триватиме з 25 червня по 1 липня в Криму та Севастополі. Українські державні і громадські діячі, представники міжнародної спільноти вже прямо засудили проведення цього заходу.

Україна вкотре акцентує – будь-які вибори, опитування, референдуми, які на українській окупованій території організовує Росія, є нелегітимними. Але РФ продовжує намагатись підім’яти Крим під свою юрисдикцію, в тому числі, зробити кримчан співучасниками запровадження сумнівних конституційних поправок до чужої конституції. Фактично Росія пропонує кримчанам підтримати продовження до 2036 року президентства Володимира Путіна, який реалізував окупацію півострова. Крім того його жителів закликають поставити галочку під нормою, за якою РФ намагається якщо не зробити неможливим, то суттєво ускладнити деокупацію Криму.

Про те, як триває перебіг «голосування», про наявні і можливі порушення та маніпуляції, про замовлену по Криму явку, про те, як кримчан змушують приносити «галочки» та про те, чи прийде на дільниці корінний народ Криму – кримські татари, «Кримським новинам» розповів перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, який зараз перебуває в окупованому Криму.

Явка і результати вже відомі?


В перший день «голосування» в Криму дільниці були практично порожніми, ажіотажу не було, говорить Джелял. Однак припускає, що ситуація може пожвавитись 1 липня – в єдиний день голосування.

«Сказати, що є якийсь ажіотаж – ну я цього не бачив поки практично ніде. Я сьогодні (25 червня – прим. ред.) їздив майже через увесь Крим, зупинявся в деяких селах, але не бачив, щоб десь скупчувались люди. Хоча виборча комісія РФ і Криму зокрема зробили все, щоб полегшити голосування і щоб можна було набрати якусь більш-менш помітну явку людей. Втім, я особисто думаю, що результати вже відомі. За деякими чутками, поставлене завдання зробити по Криму явку 70% і щоб більшість з тих, хто прийде на дільниці, проголосували за підтримку цих поправок».

Цікаво, що явка в 70% плюс-мінус пару відсотків, ймовірно, є стандартною, яку Росія вирішила «малювати» для Криму. Приміром, під час виборів президента РФ два роки тому в Криму написали явку в 71%. Наразі ж для залучення кримчан окупаційна «влада» вживає як заходи по заохоченню до голосування, так і відвертий пресинг, примус відвідати дільниці. «Заохочують» голосувати – на межі дотримання російського виборчого законодавства, і «деякі невідповідності», за словами Джеляла, впадали у вічі практично одразу.

Скажімо, ще вранці першого дня « голова виборчкому» Криму Михайло Малишев заявив, що голосування буде відбуватися в деяких районах неповний день, приміром, з 16-ї по 20-ту годину. Крім того голосування повинно проходити на дільницях. Але на практиці кримчанин може наткнутись на урну для голосування за поправки в конституцію РФ ледь не частіше, ніж на урну для викидання сміття: і в дворі свого будинку, і біля школи чи магазину, і просто неба на лавочці – на вулиці чи в парку

«Я особисто в Сімферопольському районі бачив, як просто на вулиці села стоїть стіл, за яким сидять люди, такі гарні жінки, на столі стоїть виносна прозора урна, і всі бажаючі можуть прийти і проголосувати. Тобто вже є певні порушення. Бачив людей в Перекопському районі, які ходили по домівках (з урнами). І тут важко перевірити, чи є там заяви про голосування на дому чи ні», – ділиться спостереженнями Джелял. 


Примусове «вільне волевиявлення»


Можна бути впевненими, що на «голосуванні» за поправки до російської конституції будуть задіяні методи тиску на громадян, обкатані на попередніх так званих «виборах», які Росія проводила в Криму. Основний ресурс для голосування – бюджетники, яких просто примушують йти на дільниці. Методи контролю можуть бути жорсткими, наприклад, вимагають, щоб люди сфотографували свій бюлетень чи якось по іншому підтвердили свою участь. Можуть бути і м’якші вимоги – достатньо просто подзвонити начальству і доповісти, що «я побував на дільниці».

Фото: QHA media

Наріман Джелял розповідає про технологію примусу до голосування на «виборах», які Росія проводила в Криму.

«Співробітники одного з дитячих садочків в Сімферопольському районі, не буду називати якого, повинні були віддзвонитися завідуючій і доповісти, що вони ходили на дільницю. Обманювати не вдавалося, тому що завідуюча дитячим садочком діяла в тісній співпраці з працівниками дільничних комісій, які доповідали – приходили ті люди на голосування чи не приходили. Тобто такий стовідсотковий контроль за … от є таке невідповідне даній ситуації слово «волевиявлення», «вільне волевиявлення».  Зараз ситуація десь така сама».

Індиферентність і ігнор — стала позиція кримських татар по відношенню до виборчих заходів РФ 


Росія досить болюче реагує на ставлення до своїх заходів з боку корінного народу Криму – кримських татар. Нечисленні місцеві колаборанти з числа кримських татар намагаються переконати і метрополію, і увесь світ в начебто підтримці російських ініціатив з боку «корінних». Насправді ж ставлення кримських татар до різноманітних російських виборів, опитувань і референдумів цілком вкладається в політику ненасильницького спротиву Росії, яка була прийнята від початку окупації. 

Корінний народ Криму максимально уникає участі в будь-яких російських офіційних виборчих заходах на півострові: наразі ця участь не перевищує 15% по деяких районах, а в деяких районах цей відсоток ще менший. Причому серед цих 15%  дуже багато вчителів, лікарів, співробітників різних державних чи приватних підприємств, яких змушують ходити на дільниці, говорить Джелял. Спроби російської влади затягнути кримчан на дільниці не дуже вдалі, і це визнають в тому числі самі колаборанти. 

«Після виборів президента РФ, які були, здається, в 2019-му (замислюється), ні, здається, у 2018 році, коли обирався Володимир Путін, в Криму зібралися експерти під головуванням так званої Громадської ради при «Радміні» Криму, де головує пан Григорій Йоффе. І ці експерти визнали, що Росія не змогла витягнути кримських татар на виборчі дільниці, і більшість кримських татар фактично ігнорує такі заходи», – згадує Джелял.

Ставлення до «голосування» за поправки в конституцію РФ – не виняток. Перший заступник голови Меджлісу відзначає, що більшість кримських татар, з якими він спілкувався, індиферентно ставляться до нинішнього «референдуму». Хоча зауважує, що і зараз серед всіх кримських татар знайдуться ті, хто проголосує: менша частина з них зроблять це з якихось власних переконань, більшість буде змушена прийти на дільниці, зокрема, ті ж бюджетники, для яких відмова взяти участь у «вільному волевиявленні» може обернутись неприємностями на роботі або за місцем навчання.

Нещодавно голова Меджлісу Рефат Чубаров закликав кримчан проігнорувати російське опитування, знайти на ці дні для себе більш важливі справи, ніж відвідування дільниць для голосування за поправки до чужої конституції. Наскільки знають в Криму про це звернення і наскільки дослухаються до нього – запитуємо ми Нарімана Джеляла.

«Дослухаються дуже добре. Ця позиція – ігнорування будь-яких виборів, референдумів тощо, які Росія проводить в Криму, була сформульована Меджлісом кримськотатарського народу ще в 2014 році, коли в березні були організовані так званий «референдум» та згодом перші «місцеві вибори» під час окупації. І тоді заклик був не тільки до кримських татар, а взагалі до жителів Криму, до всіх громадян України».

Дивитись ще: