Перша «червона лінія» Росії: як пов’язані весняна мілітаризація навколо України, Крим і НАТО

Публікації
Тетяна ІваневичQHA
21 Травня 2021, 10:48
Тетяна ІваневичQHA
21 Травня 2021, 10:48

Росія озвучила першу «червону лінію», за яку президент РФ Володимир Путін у своєму посланні Федеральним зборам наполегливо рекомендував іншим країнам не переступати. І стосується ця «лінія» України та її членства в НАТО. 

«Кримські новини» пропонують КоментОгляд на цю тему — огляд ЗМІ, дотичних подій і авторські коментарі.

Путін: «Сподіваюся, що нікому не спаде на думку перейти щодо Росії так звану червону лінію. А де вона проходитиме, це ми визначатимемо в кожному конкретному випадку самі».

Росія активізує гібридний спротив вступу України в НАТО

___________________________________

Слова про «червону лінію» РФ було вкладено у вуста військового експерта і колишнього підполковника армії США Деніела Девіса-старшого. Російські ЗМІ поширили його минулого тижня.

Спроба розширити НАТО на Україну, чия межа з Росією знаходиться всього за 300 миль від Москви, — це червона лінія, яку Росія не дозволить перетнути, — заявив експерт.

Суть коментаря зводилась до того, що вступ України в НАТО буцімто стане зайвим обтяженням і знизить безпеку чинних членів Північноатлантичного альянсу. При цьому, пріоритетами США має бути уникнення непотрібної війни з противником, який володіє ядерною зброєю («товстий» натяк на Росію — прим. ред.). 

Цей меседж дещо нагадує закиди Росії про те, що через введення Європою санкцій за Крим і Донбас найбільше страждає буцімто сам ж Європа (насправді — ні). 

Репліка про «300 миль від кордону до Москви» теж не витримує жодної критики, зважаючи, що від Москви до кордону країни-члена НАТО Литви лише на пів сотні миль більше, ніж до українського. Але ця репліка важлива саме в контексті згадки про «червоні лінії».

Ще один цікавий меседж Девіса-старшого: «Ми повинні закликати Україну оголосити нейтралітет, не вступаючи в союз ні з Москвою, ні з НАТО, зберігаючи її здатність підтримувати мирні відносини як зі Сходом, так і з Заходом».
Можна припустити, що найближчим часом різні закамуфльовані «друзі України» на російській підкладці активно просуватимуть «нейтралітетські» ідеї щодо НАТО як  всередині, так і за межами української держави. Вочевидячки, попередній варіант російського самозаспокоєння — «Україну не візьмуть в НАТО, бо з окупованими територіями туди не беруть» вже втрачає актуальність. Паралельно творитиметься «картинка» того, які загрози росіянам та Європі в цілому нестиме інкорпорація України до Альянсу.

Позитивні НАТО-очікування, чи Аби не наврочити?

___________________________________

Появі проросійського коментаря вашингтонського експерта варто приділити увагу в контексті супутніх подій. 

Впродовж останніх тижнів з вуст українських посадовців і зарубіжних експертів пролунало чимало доволі оптимістичних висловів. І щодо перспектив отримання Україною ПДЧ, і щодо потенційної ролі Альянсу як допоміжного інструменту з деокупації Криму та Донбасу.

Зокрема, голова Служби безпеки України Іван Баканов заявив, що членство в НАТО сприятиме не лише військовому співробітництву, а й деокупації Донбасу і Криму та в цілому ефективному захисту України від російської агресії. Він додав, що Україна прагне отримати статус основного союзника США поза НАТО, а в перспективі — членство в Альянсі. 

А колишній заступник генерального секретаря НАТО Олександр Вершбоу в середині травня припустив, що Україна може отримати План дій щодо членства в НАТО вже впродовж президентського терміну Джо Байдена.

Важливе й те, що артикуляція згаданого «лінійного» російського застереження відбулась за два дні до поїздки  віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанишиної до Брюсселя на переговори із керівництвом НАТО та ключових європейських інституцій і за місяць до червневого саміту НАТО.

Так чи інакше, від червневого саміту, першого після вступу на посаду американського президента Джо Байдена, очікують якихось проривних рішень і сигналів. Агресивні дії Росії  стануть однією з основних його тем.

Участь України в саміті не планується — він лише для членів Альянсу. Але заступник голови Офісу президента Ігор Жовква заявив, що «тема України буде обов'язково обговорена», а рішення щодо цього «будуть зафіксовані в загальному підсумковому документі».

Зокрема, планується обговорити «дорожню карту» для України щодо виконання нею кроків для вступу в Альянс. Це анонсував президент Польщі Анджей Дуда на початку травня.

Ольга Стефанишина також зауважує, що Україна точно буде на порядку денному наступного саміту НАТО, але говорити про якусь конкретику поки не варто; однак буде непогано, якщо міністрам країн-членів НАТО дадуть вказівку розробити для України ПДЧ.

Втім, не тільки гроші люблять тишу, але й НАТО. Днями заступник міністра закордонних справ України Єгор Божок заявив, що  підвищена увага та активна публічна риторика, що розгорнулася в Україні перед червневим самітом НАТО про надання Плану дій щодо членства, є шкідливими для її північноатлантичної перспективи, оскільки союзники не приймають жодних рішень під зовнішнім тиском.

Цей галас фактично змусив союзників «заморозити» наразі питання запрошення України до ПДЧ, оскільки, як я неодноразово наголошував, НАТО не приймає жодних рішень в умовах істерії. Всі кроки Альянсу завжди виважені та вивірені. У союзників нічого не можна «витиснути» чи «виплакати», все відбувається лише за правилами, процедурами та заслугами, — наголосив український дипломат.

Російські ЗМІ активно підхопили фразу про «заморозку» питання запрошення України до ПДЧ. Хоча в цьому більше було бажання видати бажане за дійсне.

Весняна ескалація біля кордонів України — застереження до саміту НАТО?

___________________________________

Практика останніх років свідчить — проведені Росією «червоні лінії» зазвичай перетворюються на криваві. 

І весняне бряцання російською зброєю біля українських кордонів, швидше за все, мало «на прицілі» червневий саміт НАТО. Росія застерігала Альянс від надміру оперативного просування в напрямку включення України, а Україну — від активних проНАТОвських дій. 

У цьому контексті нещодавні слова Девіса-старшого про те, що вступ України до НАТО — це та «червона лінія», яку Росія «не дозволить перетнути», засвідчують намір РФ силовими методами перешкоджати військовій атлантичній інтеграції України.

Вочевидячки, Росія тепер реально боїться, що Україна опиниться в НАТО, і навіть чинник наявності окупованих територій не стане стримуючим фактором. А саме наявність такого «запобіжника» Росія ще нещодавно вважала ключовим фактором від неприйняття і України, і тієї ж Грузії до Альянсу.

Однак Альянс, судячи з усього, доволі активно шукав і шукає можливості нейтралізувати цей несприятливий чинник. Так, ще на початку 2018 року директор Центру зовнішньополітичних досліджень Heritage Foundation Люк Коффі висловив думку, що членство в НАТО для Грузії, а згодом і для України є можливим, незважаючи на нелегальну РФ-окупацію.

Сьогодні політика Росії в Грузії та Україні полягає в тому, щоб тримати ці країни поза ЄС і НАТО. Вони думають, що нелегальна окупація частин цих країн — найкращий шлях перешкодити їхньому вступу в ЄС і НАТО. Але ми повинні прибрати це, — заявив Коффі.

Проблема в тому, що прийняття Грузії в НАТО може автоматично означати війну з Росією через окуповані території. Для цього Коффі пропонує ввести зміни до статуту НАТО і тимчасово виключити окуповані Росією території з-під дії вимог спільного захисту.

Ймовірно, в НАТО за ці три роки поступово схиляються до доцільності такого варіанту.

Ймовірно, його можливість могла б бути чітко озвучена на червневому саміті НАТО.

Так чи інакше, саме позитивними очікуваннями пояснюється як пропагандистська активність Росії за напрямом антиНАТО-антиУкраїна, так і обережність української сторони щодо позитивних прогнозів.

Крим-інструмент, Крим-заручник...

___________________________________

«Вишенькою» на тортик останніми днями стало активне поширення російськими та кримськими медіа й тг-каналами страшилки про буцімто намір НАТО воєнною операцією «захопити» Крим.

Як джерело використовувалось американське видання (як у випадку з «червоними лініями» — американський експерт).

Версія така — «НАТО і США на початку травня провели навчання Trojan Footprint і Black Swan, де секретний підрозділ SWCC змоделював висадку в Криму під час гіпотетичного повномасштабного конфлікту з Росією (SWCC — оператори бойових катерів ССО ВМС США — прим. ред.). Об'єктами сил США в разі потенційної атаки на півострів можуть стати російські С-400, РЛС і системи управління військами».

Свіжою ноткою прозвучало порівняння, вкладене у вуста грецького експерта, про те, що після 2014 року Крим перетворився на «фортецю, що охороняє південний фланг   Москви як з суходолу, так і з повітря». З цих позицій у матеріалі детально розписується, чому американським «котикам» не варто потикатися до Криму.

Інші російські ЗМІ пішли ще далі. «НАТО подготовило диверсантов для высадки в Крыму» —  кричить заголовок на Lenta.ru. У даному випадку повинні напружитись і перелякатись вже самі рядові кримчани (а знаючи схильність Росії здійснювати «бабах» для вирішення політико-безпекових питань, — привід для напруження є). 

Уявну небезпеку для Криму від НАТО російські та проросійські ЗМІ продовжують нагнітати і в контексті багатонаціональних маневрів Noble Jump +2021 Північноатлантичного альянсу. Вони проходять 19 травня - 2 червня на території Болгарії та Румунії за участю близько чотирьох тисяч військовослужбовців із 12 країн. Їхня офіційна мета — перевірка боєздатності об'єднаної оперативної групи підвищеної готовності. 

Українські експерти в спілкуванні не підтверджують «кримську легенду» навчань, але й не заперечують її.

Так чи інакше, але російська пропаганда вперто просуває думку, що все НАТО буцімто вже націлилось на деокупацію Криму.

Чорноморський регіон став майданчиком для відпрацювання гіпотетичних дій спеціальних військ НАТО в Криму… За сценарієм Пентагону, головна роль у гіпотетичній війні з РФ відводиться військам спецназу (Силам спеціальних операцій, бойовим плавцям, «морським котикам» тощо), які повинні «роззброїти», вивести з ладу або знищити стратегічні об'єкти ЗС Росії на Кримському півострові — командні пункти, вузли зв'язку, авіаційні та морські бази Чорноморського флоту, системи ППО, протикорабельні берегові ракетні комплекси».

Вищезгадану риторику можна вважати доволі новим поворотом у протистоянні Росії з Заходом та Україною. Принаймні, ще торік Крим не згадувався так часто в контексті ймовірної жертви від (або на шляху) входження України до НАТО. 

Спроба РФ публічно і демонстративно використати окупований Крим як інструмент гальмування  вступу України до Альянсу вимагає відповідної реакції і в Україні, і за кордоном. У тому числі, й щодо захисту українських громадян у Криму від ймовірних російських диверсій, які вони, за звичкою, намагатимуться приписати Україні. Після інформаційних російських спецоперацій цілком можуть послідувати реальні. Якщо раніше посилення політичного тиску Росія супроводжувала активізацією військових дій на окупованому Донбасі, то тепер цілком природньо припустити, що окупований Крим також може стати полігоном для силових операцій у гібридній війні РФ проти України зокрема, і Альянсу загалом.

До речі, під час свого нинішнього офіційного візиту до Брюсселю перед майбутнім самітом НАТО віцепрем’єрка Ольга Стефанішина зустрілася з Девідом ван Вілом, помічником генсека з питань новітніх безпекових викликів. Після зустрічі стало відомо, що у НАТО обговорюють з Україною можливе відправлення групи експертів з боротьби із гібридними загрозами

Ще одним важливим підсумком візиту стала домовленість активізувати співробітництво в галузі підвищення стійкості. Зокрема, сторони привітали початок підготовки до штабних навчань із захисту критично важливої енергетичної інфраструктури, які відбудуться у вересні 2021 року в Україні. Тут просто варто згадати, що не так вже й далеко від окупованого Криму розташовані як потужна Каховська ГЕС, так і Запорізька АЕС.