[news_author] З кожним роком російської окупації Криму сільське господарство півострова все глибше провалюється в рецесію. Наслідки посух посилюються неспроможністю російської влади вирішити проблему водозабезпечення півострова. Цього року сільське господарство північного Криму зазнало ще одного удару – екологічного. Кислотні викиди на заводі Кримський титан пошкодили виноградники і зараз власники не впевнені, що їм ці збитки будуть компенсовані. Тисне на агросектор і схильність Росії до монополізації В 2014 році “голова” анексованого Криму Сергій Аксьонов переконував всіх, що лише створення великого державного агрохолдингу з рослинництва і садівництва дозволить вирішити продовольчу проблему в Криму. А вже цього року, після посухи, той же Аксьонов закликав фермерів об'єднуватись в колгоспи, в тому числі продавши державі свої паї. Він озвучив ще одну важливу проблему агросектору Криму – брак кадрів. — Кадри втрачені... Трактористів і комбайнерів днем з вогнем не знайдеш... Втрачено базу навчання, - заявив Аксьонов. Сто тридцять років тому російський письменник Антон Чехов, вперше відвідавши Крим, порівняв його північні райони із тундрою – настільки пустельними були краєвиди. Таврійський степ понурий, однотонний, позбавлений далечіні, бесколоритний, як розповіді Іваненка, і, загалом, схожий на тундру ...(А.Чехов, з листів) Наразі можна констатувати – відбувається російська «тундризація» Криму. Крим перестає бути зеленим Припинення водопостачання Північно-Кримським каналом в квітні 2015 року запустило руйнівні процеси для сільського господарства півострова. Дієвого вирішення проблеми із водою кримська “влада” так і не знайшла. В Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій ще влітку минулого року відзначали, що загальна площа вкритих “здоровою” продуктивною рослинністю ділянок в анексованому Криму зменшилася в 6,7 рази, а обсяги вирощування озимих культур на території Криму в період 2014-2017 років скоротилися на 85%. Причому, скорочення зелених ділянок в Криму вже помітно з космосу – саме супутникові знімки засвідчили такі негативні процеси. 2016 рік2018 рік Вже зникають або різко скорочуються цілі галузі, які раніше були важливою складовою кримського агробізнесу. Практично припинилось вирощування вологозалежного рису; майже вдвічі скоротилось виробництво овочів та винограду. Дефіцит води впливає і на тваринництво: напувати худобу стає просто дорого. Крім того, внаслідок пересихання пасовищ та зменшення площ під посіви кормових культур відбувається швидке зменшення поголів'я великої рогатої худоби. Майже на третину зменшилось поголів’я овець та птиці. Підтверджує негативні тенденції навіть офіційна статистика кримської «влади», якщо її порівняти із доокупаційними даними. Инфографика: Владислав Скобельский Відбулось значне – майже в десять разів - змешення експорту агропромислової продукції, хоча тут впливає не лише загальний стан агросектору, але й санкції. Якщо в 2013 році Крим експортував агропродукції на 75 млн доларів, то в 2017 році цей показник обвалився до 6 млн. доларів. Забутий смак фруктів — В перші два роки деякі кримські фермери нормально заробили, якщо у них були зв'язки в Краснодарському краї. Головне володіти оперативною інформацією. Наприклад, редиска в Криму коштує 20 рублів, в Краснодарі – 40, береш редиску – везеш туди, а назад – те, що в Криму можна дорожче продати. Фермер Мемет (ім’я змінено на його прохання) згадує перші роки після анексії Криму. Сільським господарством він займається вже майже два десятиліття. Мемет розповів QHA, що до анексії крім зернових культур його знайомі вирощували кавуни і дині, овочі на грунті. Але через рік після перекриття шлюзів Північно-Кримського каналу, їм довелось суттєво підкоригувати свою роботу. Посуха цього літа взагалі знищила урожай в чотирьох районах Криму — Коли працював Північно-Кримський канал, то з водою проблем взагалі не було. Після закриття подачі води одразу перестали вирощувати рис. У рисових чеках стали засівати зернові або люцерну (на сіно). Волога в грунті ще була. В 2016 році овочі вже майже ніхто не садив. В 2017 і 2018 все засіяли зерновими. Але і по зерновим врожайність впала на 40-50%. А посуха цього літа взагалі знищила урожай в чотирьох районах Криму. Карта Нижньогірського району Криму. До анексії тут були рисові чеки За словами фермера, у деяких великих фермерських господарствах пробурили свердловини, але води все одно бракує. Крім того, великий податок на воду робить продукцію нерентабельною. Деякі фермери почали вирощувати овочі не на полях, а в теплицях, які створюються в межах населених пунктів. Там вода є, хоча навіть в водопровідних кранах вона стала солона. — В найближчі 5 років все буде як в останні два роки. Якщо немає свердловини - в полях овочі саджати не будуть. Тільки зернові, - прогнозує Мемет. Сільськогосподарські угіддя в Криму становлять 1 млн 800 тис га, з яких 1 млн 300 це рілля. Втім, з 2016 року кримська влада констатує, що десь 40% ріллі простоює – аграрії не сіють, невигідно. Причини - посуха, брак води, дорожнеча електрики для поливу, проблеми з вивозом і реалізацією продукції. Крім відмови від посіву, аграрії залишають врожай на полях – витрати на збір та продаж не окуповують себе. Мемет наводить приклад, що ті фермери, у кого врожайність ячменю становила менше 13 центнерів з гектару, взагалі навіть не стали його збирати — нерентабельно. — Хоча є і плюс, – посміхається Мемет. – Фрукти стали більш смачними. Через нестачу вологи, вони повернули той смак, який в них був ще до будування Північно-Кримського каналу. Крим засипають сіллю Нестача води в Криму вже запустила процеси, які взагалі ставлять під загрозу сільськогосподарську діяльність на півострові. У Криму відбувається засолення та осолонцювання грунтів, руйнуються меліоративні системи, побудовані до анексії. В радянські та українські часи Крим був візитівкою вітчизняної меліорації, тут встановлювалось найбільш сучасне обладнання, саме в Крим возили іноземні делегації для демонстрації меліоративних успіхів. Зараз ці системи занепадають, розпилюються на металолом, іржавіють. Крім того, варварське викачування підземних свердловин та безсистемне буріння нових (а їх лише торік пробурили близько 300) веде до порушення природного балансу прісної води на півострові і остаточного опустелювання багатьох районів. Опустелення пришвидшують прогнозовані зміни кліматичних умов, які вже відчутні. За оцінками деяких кліматологів, в найближчі півстоліття навіть південним районам материкової України загрожує клімат напівпустелі. Годі й казати, що очікуватиме на Крим. Дефіцит води в Криму вбиває головну базу для існування аграрного виробництва – грунти. До анексії одночасно зі зрошенням відбувалось розсолення грунтів, покращувався їх стан, пояснює гендиректор «Інституту охорони грунтів» Ігор Яцук. Засолені площі зменшувались кожні 5 років вдвічі за рахунок того, що був полив і землі промивались. — На сьогоднішній день цей процес (розсолення) практично повністю зупинився. Іншими словами, території, які зараз піддаються вітровій ерозії, складають майже 85%. Засолені території щороку збільшуються і кожні п'ять років вони зростають вдвічі. Процеси засолення зроблять сільське господарство практично неможливим навіть при наявності опадів, вважає директор Інституту водних проблем і меліорації НАН України Михайло Ромащенко. — Внаслідок припинення подачі води, в зв'язку з тим, що грунтові води знаходяться на невеликій глибині, практично відновлюються процеси вторинного засолення і погіршення стану грунтів – це теж загроза веденню сільського господарства, - каже він. Член Меджлісу кримськотатарського народу, екс-голова комісії з аграрних та земельних питань Верховної Ради Криму Абмеджит Сулейманов розповідає, що з минулого року в Криму з’явились аграрії з Китаю. Їхні методи ведення землеробства він називає варварськими. — Вони застосовують отрутохимікати, що сприяють прискоренню обігріву грунтів і отримується фактично неякісна продукція. Крім того є інформація, що через використання таких хімікатів грунт через 8-10 років стане непридатним для використання, - зазначає Сулейманов. Хоч з космосу, хоч з моря Кримська влада намагається вирішити проблеми в агросекторі шляхом ліквідації наслідків, але при цьому не може ликвідувати головну причину всіх проблем – брак води. — У нас є пропозиції з пошуку нових підземних джерел з космосу, варіант опріснення солоної води, використання для поливу очищених стічних вод, - розповідає російським ЗМІ про казкові плани “голова” Криму Сергій Аксенов. Однак наразі опріснення по-кримськи здорожчує воду в 2,5 рази, а про те, скільки коштуватиме «космічна» вода, напевно, і сам Аксьонов воліє не замислюватись. Підводне джерело в Джанкойському районі Криму до і після перекриття Північно-Кримського каналу Кримські чиновники і аграрії намагаються точковими методами пом’якшити наслідки водного дефіциту. Приміром, замість гороху і рису стали сіяти кукурудзу і соняшник, які потребують менше вологи. Якщо водоподача не відновиться, то ведення сільського господарства забезпечуватиметься лише розвитком тих нішевих кільтур, які не потребують багато вологи, зокрема, сорго, горіхи, прянощі. В кримських інститутах час від часу повідомляють про активізацію робіт з виведення посухостійких сортів плодовочевих культур. Приміром, вчені “Кримського федерального університету” (КФУ) проводять агротехнологічні дослідження у галузі вирощування посухостійких фруктових дерев. — Для досягнення мети ми тренуємо окремо взяті сорти яблук переживати посуху. Принцип полягає у тому, що коренева система дерев сягає глибоко в грунт і харчується накопиченою за зиму вологою, — цитує прес-служба вузу доцента КФУ Дмитра Потаніна. Водночас, в КФУ не пояснюють, яким чином прісна вода накопичуватиметься під землею в умовах дуже сильних посух, засолення грунтів, різкого зменшення осадків та безсніжних зим. Директор Інституту садівництва НААН Ігор Гриник цю затею критикує. — Вегетація плодових рослин без поливу залишається економічно невигідною та супроводжується їх передчасним виведенням з експлуатації. Взагалі промислове садівництво у Криму, окрім передгірських районів, одержало свій розвиток тільки після будівництва Північно-Кримського каналу. Таким чином, без наявності поливу вирішити цю проблему наразі неможливо, - говорить він. Деякі українські експерти підкреслюють: місцевих водних ресурсів для промислового розвитку і розвитку сільського господарства у Криму явно недостатньо. За рахунок власної води півострів може на досить низькому рівні вирішити проблему хіба що питного і комунального водопостачання. Хто заплатить за кримську тундру? З кожним роком російської окупації все очевидніші збитки, які вона завдає сільському господарству Криму і Україні. Йдеться не лише про присвоєні сільськогосподарські підприємства, майно, наукові розробки, але й про шкоду екології, знищення грунтів, виноградників, лісів, тобто про втрати, які можуть стати безповоротними. Українська аграрна наукова спільнота починають замислюватись над необхідністю фіксації збитків у Криму та над шляхами їх відшкодування. Із відповідним зверненням до українських органів влади ще навесні звернулися учасники круглого столу «Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства тимчасово окупованого Криму», що відбувся у Києві. Втім, наразі у веденні Прокуратури АР Крим немає окремого провадження щодо збитків сільськогосподарському сектору Криму. В прес-службі відомства агентству QHA пояснили, що не можуть розпочати провадження, оскільки до них не надходила інформація про такі збитки і потребу компенсації ані від аграрного міністерства, ані від приватних агрокомпаній. Крим перестає бути зеленим Забутий смак фруктів Крим засипають сіллю Хоч з космоса, хоч з моря Хто заплатить за кримську тундру?