«П’ятсот квартир — це перший етап»: Джемілєв про українсько-турецькі домовленості щодо житла для переселенців та інші актуальні питання

Публікації
Тетяна ІваневичQHA
15 Квітня 2021, 15:40
Тетяна ІваневичQHA
15 Квітня 2021, 15:40

Нещодавній візит українського президента Володимира Зеленського до Туреччини частково просунув питання щодо будівництва житла для кримських татар — вимушених переселенців. Крім того, його відлунням став російський «туристичний»  демарш проти Туреччини.

Про деталі домовленостей щодо житла, а також причини і наслідки загострення Росією ситуації в окупованому Криму, навколо кордонів України і в стосунках з Туреччиною в інтерв’ю «Кримським новинам» розповів лідер кримськотатарського народу, народний депутат Мустафа Джемілєв.

Після деокупації кримські татари все одно повертатимуться до Криму

_______________________________________________

Під час візиту Зеленського до Туреччини підписали міжурядову угоду про будівництво 500 квартир для кримських татар-переселенців. Поясніть, будь ласка, детальніше, у чому вона полягає, в яких містах і скільки квартир планується збудувати? І чи влаштовує підписаний варіант кримських татар? 

Пропозиція щодо 500 квартир у містах біля Криму була озвучена українською стороною в лютому 2020 року під час візиту Ердогана. Наша точка зору була іншою — ми говорили про те, що квартири треба будувати там, де найбільша кількість вимушених переселенців. А їхня більшість — у Києві. Ця тема була продовжена на зустрічі 16 жовтня  минулого року вже в Стамбулі під час візиту українського президента. Там вже була скорегована формула: 200 квартир у Херсоні, 200 — у Миколаєві і 100 — у Києві. Ердоган теж тоді сказав, що доцільно зробити так, як вважають самі кримські татари, тому що це для них призначається.

Ідея Зеленського полягала в тому, щоб побудувати своєрідне містечно неподалік Криму, щоб продемонструвати окупантам, як на материку облаштувались вимушені кримські переселенці.

Я, в свою чергу, говорив про те, що в цьому нема потреби, оскільки після деокупації Криму кримські татари все одно повертатимуться до Криму. Однак українська сторона наполягала на своєму і така формула закріпилась.

Раніше озвучувались плани будівництва тисячі квартир. Тож озвучені 500 — це остаточна цифра?

Ердоган також сказав: «Ми додатково додаємо ще 500 квартир, однак ці квартири будуватимуться там, де цього захочуть самі кримські татари».

Тому ці 500 квартир (про які підписана міжурядова угода — прим. ред.) — це перший етап. Після цього ми очікуємо на будівництво ще 500 і вже переважно в Києві та в інших містах вимушеного розселення кримських татар — Львові, Дніпрі, Одесі.

Щодо наступних 500 квартир — чи буде потрібна ще одна міжурядова угода, чи це регулюватиметься іншими домовленостями?

Я думаю, так, оскільки ключове питання землі. Турецька умова така, що дайте нам землю, а ми будуватимемо. І впродовж  багатьох років ми займалися пошуками землі. Аргумент української сторони, зокрема, полягав у тому, що в Києві буцімто немає землі для будівництва. Хоча це дивно, оскільки при потребі землю знаходять.

Ми спілкувались із Кличком (Віталій Кличко — мер Києва, — прим. ред.) і він дав доручення своїм співробітникам знайти ділянку в Києві. Подивимось, як воно буде.

А скільки квартир, на вашу думку, доцільно побудувати в Києві?

Зайвих не буде. Скажімо, у Києві проживають близько сотні кримських татар-воїнів АТО, крім того, велика кількість журналістів, які після окупації виїхали разом із каналом ATR, також є й інші журналісти. Усього їх близько 100-120 осіб. Загалом переважна більшість тих, кому варто було б виділити квартири, знаходяться в Києві. Тому, я думаю, загалом у Києві має бути побудовано щонайменше 400-500 квартир.

Ви сказали, що після деокупації кримські татари повернуться до Криму. А яка доля цих квартир?

У нас така концепція, що нікому у власність зараз ці квартири не надаватимуться. А після деокупації будемо дивитись: якщо у людини в Криму є житло, то вона повертається до нього. Якщо житла нема, то це житло, яке їй було надано на материку, буде обміняне або продане для того, щоб ця людина могла собі купити житло в Криму.

У чиїй власності формально перебуватиме це житло?

Ми думаємо, що воно має бути у віданні «Фонду національного добробуту Криму». 

У повідомленнях про міжурядову угоду було вказано, що йдеться про житло «для кримських татар та інших переселенців». Кого мають на увазі під «іншими переселенцями»?

Не знаю. У програмі Ердогана чітко говорилось лише про кримських татар. Можливо, у них (у української влади — прим. ред.) є хтось, хто гостро потребує житла і продовжує діяльність щодо деокупації Криму. Зрозуміло, будемо розглядати і ці питання.

Під ці перші 500 квартир, про які підписана угода, вже є земля і коли може бути орієнтовний початок робіт?

У Херсоні та Миколаєві, здається, вже визначились із земельними ділянками. Хоча знов таки, юридично вони не закріплені саме під будівництво. 

Щодо початку робіт — скоро, напевно, почнемо. Ймовірно, вже з настанням теплої пори року. Спочатку треба розробити детальний проєкт, це теж займе певний час, багато формальностей.

Заяви ФСБ про буцімто посилення терористичної загрози в Криму спрямовані на посилення репресій

_______________________________________________

Росія ввела обмежувальні заходи проти Туреччини нібито через спалах ковіду. Але багато хто пов’язує це з поїздкою Зеленського і підтримкою України, яку висловив Ердоган. Наскільки ці події взаємопов’язані?

Це на 100 відсотків пов’язано з цим. Але росіяни, як правило, якщо ображаються на когось, то «обстрілюють Воронєж», як-то кажуть. Відігруються на своїх співвітчизниках.

Далеко не до смаку Путіну домовленості і в галузі оборонної промисловості. 

Крім того, була тверда заява Ердогана, що він підтримує «Кримську платформу» і братиме участь у цій платформі. А Росія вже заявила, що всіх, хто братиме участь у «Кримській платформі», розглядатиме як таких, що зазіхають на територіальну цілісність Російської Федерації.

Тому оці істерики в російській пресі, звичайно, були передбачувані. Але Ердоган — не та людина, яку можна шантажувати.

Російська пропаганда знов почала активно використовувати такий меседж, що якби в 2014 році Росія не увійшла до Криму, то там зараз би стояли турецькі воєнні бази і Крим би став турецьким. Що можна відповісти на це?

Та завжди такі заяви були. Коли (СРСР — прим.ред.) вдерлися до Чехословаччини, вони теж говорили, що «якби ми не зайшли, то зайшли б американці». Те ж саме було, коли в 1956 році радянські війська увійшли до Угорщини придушувати повстання угорців. Теж говорили «от добре, що ми встигли, інакше б там були вже американці». Те ж саме, коли вони вторглися до Афганістану. Це такий «избитый» метод російської пропаганди для виправдовування власних злочинів і експансіоністських дій. 

Учора глава ФСБ РФ Патрушев у Криму заявив, що там зберігається високий рівень терористичної загрози, акцентувавши, що вона йде з боку України і «екстремістських організацій», до яких ФСБ відносить і Меджліс. Яка зараз мета дій Росії та чим це може закінчитись?

Як правило, це робиться для посилення репресій. Вони завжди починають говорити, що звідкілясь іде загроза, тому починає посилюватись каральний апарат, починаються нові обшуки, арешти.

Насправді ж Україна ніколи не вдавалась до терористичних актів і не планує цього робити. Але вони (росіяни — прим. ред.) — на своїй хвилі.

Що може і має цьому протиставити Україна та міжнародна спільнота?

Вже протиставляють. Багато країн заявили, що вони — поруч із Україною, і у випадку недружніх кроків з боку Росії агресор отримає адекватну відповідь.