«Накачка» Росією. Як COVID-19 проявив реальний рівень колонізації окупованого Криму і що буде далі

Публікації
Тетяна ІваневичQHA
24 Грудня 2020, 19:30
Фото: REUTERS/Shamil Zhumatov
Тетяна ІваневичQHA
24 Грудня 2020, 19:30

Коронавірус та водний дефіцит проявили масштабний рівень російської колонізації окупованого Криму. Найбільш показово це демонструє ситуація в Севастополі, де реальних містян раптом виявилось щонайменше вдвічі більше «офіційних». Більше того, коронакриза та мілітаризація півострова окупуючою державою можуть спровокувати подальше розширення такої колонізації. Цього року РФ задіяла до важелів витіснення з Криму українських громадян ще й майнове законодавство. На фоні цього різко зріс попит росіян на нерухомість в Криму.

Всі ці складові, в свою чергу, створюють або загострюють соціально-побутові проблеми на півострові на даному етапі, а також провокують зміну демографічного і етнічного складу населення Криму, що створить проблеми вже Україні - після деокупації. 

Керована міграція


Населення Криму останніми роками росте і вже відчутно перевищило доокупаційну кількість. Причому, в першу чергу, за рахунок приїжджих росіян. 

Всі дії Росії на півострові і по відношенню до нього, спрямовані на заохочення такого переселення, а паралельно - на витіснення «доокупаційних» кримчан.

Необхідність утвердити окупаційний порядок і недовіра до кримчан з українським «бекграундом» веде до переселення в Крим російського чиновництва з родинами. 

Мілітаризація, перекидання складної військової техніки РФ, розширення воєнних баз на півострові тягне за собою переселення до Криму російських воєнних спеціалістів та вищого командного складу.

Будівництво інфраструктури, яка фізично «прив’язує» Крим до Росії, полегшує міграцію. Керченський міст і запуск по ньому автомобільного та залізничного сполучення, запуск траси «Таврида» полегшили в тому числі і неофіційне облаштування Росіян в Криму.  

Крім того, на будівельних проєктах, які реалізують російські підрядники, працюють переважно наймані працівники з Росії, частина з яких не проти осісти на півострові з більшою чи меншою ступінню легальності.

Росія або використовує, або запроваджує законодавство, що покликане витіснити нелояльних українців чи кримських татар, і натомість сприяє переселенню і облаштуванню в Криму громадян з різних регіонів Росії. 

Так, зловживаючи антитерористичним законодавством як способом тиску на кримських татар, незаконним призовом до лав РФ Росія, фактичною ліквідацією освіти українською мовою, спонукає до виїзду «традиційних» кримчан. 

На додачу цього року указом Путіна вирішили остаточно «відрізати» від кримської землі тих кримчан, що не взяли російський паспорт, та материкових українців. Майже 80% території Криму та понад 95% Севастополя було віднесено до «прикордонних» територій, на яких іноземці не мають права володіти земельними ділянками. Таким «іноземцям» пропонують або продати до березня 2021 року свої ділянки, або вони будуть націоналізовані як «нічійне» майно. 

Всі ці та інші дії супроводжуються пропагандою серед росіян переселення до Криму і сприянням їм на місці.

В підсумку на сьомому році окупації експерти констатують - населення Криму вже на сотні тисяч перевищило доокупаційний рівень і при цьому ледь не третину його вже становлять російські колоністи.

Українські експерти вираховують відсоток колоністів за дотичними показниками, оскільки українську статистику неможливо вести через окупацію, а російська - не враховує в повному обсязі кількість прибульців з РФ.

Координатор Морської експертної платформи Андрій Клименко називає те, що відбувається в Криму, «керованою міграцією» і вважає, що наразі загальна кількість населення Криму включно з Севастополем вже перевалила за три мільйони, і росіяни з РФ складають приблизно третину від цієї кількості, тобто один мільйон. 

«Сміливіше кажіть, що в Крим понаїхало не менше 1 млн окупантів!.. це виглядає так: 

1) до окупації на півострові було 2,3 млн осіб (з Севастополем). 

2) протягом 7 років окупації старих мешканців залишилося 2 млн., а то й менше.

3) нових з РФ понаїхало НЕ МЕНШ ОДНОГО МІЛЬЙОНА (пардон за капслок)).

4) тобто маємо 2 млн (українських кримчан) + 1 млн «понаїхів» = 3 млн постійних мешканців».

Як дотичний доказ Клименко наводить слова російського міністра оборони Сергія Шойгу, де він згадує про 150 тисяч силовиків, що разом з родинами проживають в окупованому Севастополі. 

Навіть якщо припустити, що серед цих 150 тисяч є частина українських зрадників, така цифра справляє враження: фактично третина мешканців Севастополя ходять в російських погонах різного гатунку. 

Зображення може містити: 2 людини

Кримчанин Михайло Батрак, який виїхав на материк і зараз займається громадською діяльністю, оперує ще більшими цифрами, стверджуючи, що наразі населення Криму становить майже 4 мільйони. Він акцентує, що такого як в СРСР насильного переселення нема, однак створюються умови для того, щоб росіяни переїжджали до Криму. І серед тих, хто переїжджає основну частину становлять військові ЗС РФ.

«Зараз в Криму близько 4 мільйонів (мешканців) (Переїжджають з РФ) сто відсотків - це військовослужбовці та їхні родини. Також дуже багато інших: працівники державної сфери і прості люди з РФ, які жили в Сибіру, а тут Крим окупували, і вони вважають тепер його своїм і переїжджаютть замість тих, хто змушений був Крим покинути. Росією створюються умови для переселення: і бізнес в Криму робити туристичний, після окупації кримчани виявились неконкурентоспроможними, бо кримчанам кредитів російські банки не давали. Росіяни приїжджали, скупали нерухомість і більшість нерухомості, яка зараз будується, новобудови, вони переважно скуплені росіянами. Хоча не всі вони там проживають, хтось проживає, хтось здає».

Батрак підтверджує, що російське будівництво в Криму також сприяє переселенню росіян. Для будівництва тої ж траси «Таврида» компанія, яка її будує та підрядники практично не беруть на роботу кримських робітників, а привозять з собою з РФ цілі бригади. І потім багато хто залишається жити в Криму.

Російська офіційна статистика не дає таких великих цифр і щодо збільшення населення і щодо міграції, однак її навряд чи можна вважати повною. За даними РФ, з 2014 року до Криму мігрувало в межах 150-200 тисяч росіян. Однак ця цифра в реальності в кілька разів більша, бо офіціоз не враховує приховану міграцію: росіяни, приїхавши до Криму не поспішають змінювати свою реєстрацію, побоюючись санкцій. Однак і вона констатує факт, що внаслідок природних чинників населення Криму скорочується і смертність перевищує народжуваність, але водночас, число кримчан росте завдяки міграції. Зрозуміло, що міграції за рахунок переважно росіян, оскільки з-за кордону і з України практично нема бажаючих мігрувати до підсанкційної території зі статусом «тимчасово окупована». 

Впродовж року до Криму офіційно переїжджає в середньому 20 тисяч росіян. Російська статистика маркує їх, як «мігранти з інших регіонів РФ». В 2019 році таких було 20157 осіб - до Криму і 12038 - до Севастополя.

При цьому, тенденція зменшення населення через природні фактори збереглась і цього року. По Криму вона навіть погіршилась - народилось менше, померло більше.

За даними Росстату, в січні-вересні цього року природнє зменшення становило в Криму 6686 осіб, тоді як торік ця цифра складала 5889 осіб. Таким чином скорочення населення від природних факторів тільки за перші три квартали в Криму зросло більш ніж на 15%.  Хоча цього року потрібно враховувати ще й фактор коронавірусу. Також варто врахувати, що вмирають переважно кримчане, що жили в Криму до 2014 року.

В Севастополі кількість померлих також перевищує кількість народжених, але цього року проти попереднього динаміка більш позитивна. Якщо торік кількість померлих була більше ніж народжених на 1260 осіб, то цього року - на 1166.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 1r3HjVte5z9bQeIxVdLo_nU2YQcX_zbqtQWoOkjKlXRzYNu6-YLBzk59c0ASqIObv-S0wrsahu0WemFl4jHyoQ28LEeU_Httcd3qkvO_oY70I4DFgBzciklFTHf4im1h3lQ0AWoJ

Цифри свідчать і про збереження тенденції до зростання міграційного приросту попри пандемію. Про плюс 7 тисяч приїжджих говорив в листопаді і званий «глава ради» Криму Володимир Константинов.

Владимир КОНСТАНТИНОВ: «Сколько буду жить — буду строить, потому что это  созидание» | Крымские известия | Яндекс Дзен

«За десять місяців до нас (в Крим) приїхало, і це плюсовий баланс, 7 тисяч чоловік, причому що традиційних кримчан у нас йде зменшення. Ось це зростання йде за рахунок міграції», - повідомив Константинов та поскаржився на дефіцит будівельників на півострові.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 5GrKXK_EgmQqpTifvs5hQgadZ6fjEkmokAZW7Z7hfLcOuvxvKSdmbcrmb2oFKcKLv0e2p3D5scUr4KOQJIncqTsRdNooSBwS-jVLNaGmF0hmAUvsni-cjDO24gdpMkE19DHkbteE

При цьому зростає і кількість тих, хто виїжджає з Криму. І переважно це кримчане, які жили там до 2014 року. 

Андрій Клименко в спілкуванні з «Кримськими новинами» зауважує, що за час окупації з Криму на материк і за кордон виїхало 300-350 тисяч таких кримчан.

«Є природні фактори - смертність, також зростає щорічний виїзд з Криму, це переважно молодь, що їде вчитися до РФ, бо кримський диплом - то не диплом. Але тут є також і невеличкий потік виїзду на материкову Україну тощо», - зазначає експерт.

Детальна аналітика щодо керованої міграції російського населення на захоплену територію опублікована в щорічнику «Соціально-економічна ситуація в окупованому Криму», яку видали моніторингова група Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, редакція інтернет-порталу BlackSeaNews та за підтримки Центру прав людини ZMINA.

В дослідженні експерти, зокрема, звертають увагу на важливу відмінність у демографічній ситуації в Криму і Севастополі.

«Якщо в місті Севастополь переважно відбувається просто зростання чисельності населення внаслідок зовнішньої міграції, то в Криму - саме заміна населення, тобто заміщення тих, хто виїжджає за межі півострова, тими, хто приїжджає з-за його меж», говориться в дослідженні.

Потік кримчан до Росії відносно стабільний - в межах 15-17 тисяч осіб на рік. Потік кримчан до материкової України, що відновився з 2017 року, становить близько 5 тисяч на рік.  

COVID-19 - як проявник реального рівня російської колонізації. Севастополь - як маркер


Певним маркером рівня російської колонізації може вважатись ситуація в Севастополі - базі окупаційного Чорноморського флоту. Навіть за російською офіційною статистикою кількість мігрантів до Севастополя з РФ висока і населення міста росте дуже швидкими темпами. Воно вже відчутно перевищило показники до 2014 року.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу azdt77IpCAzTBl-wn17g6tUMh_GClP3BqtNxPuUPQ4smJSZPvvKIVjxvsvhRuNrt1FGWVifyGYc8TIaMroszcCHoeEXYa3S_VfzaKRte8r3f-88-JAdn4aHFViEn-JgHwLN1APay

Андрій Клименко посилається на дані без урахування 2020 року: «В цілому за час окупації чисельність постійного населення окупованого Севастополя зросла з 383 304 до 449 138 осіб, тобто на 65 834 особи або на безпрецедентні 17,2%».  

Водночас, пандемія коронавірусу дотично засвідчила заниженість показників російської статистики щодо населення в Криму. І це найбільш красномовно проявилось щодо Севастополя. Заодно і показавши, що реальний рівень мілітаризації також, напевно, вищий, ніж то можна побачити з материка.

Захисні заходи від COVID-19, які окупаційні органи влади почали запроваджувати навесні, показали, що реальне населення Севастополя майже на 40% перевищує офіційні цифри.

Так, у визначенні індексу самоізоляції Севастополь включали до групи міст з населенням до 500 тисяч чоловік. Однак період самоізоляції показав інші цифри. Виявилося, що в Севастополі зареєстровано лише 30 тисяч дітей. Але на практиці ця цифра зросла до 80-85 тисяч - підрахунки велися для призначення виплат допомоги на час коронавірусу всім дітям в регіоні. А наприкінці квітня поточного року міський «департамент освіти» повідомив, що надійшло вже 100 тисяч заяв про виплату. 

Від кількості дітей експерти вираховували кількість наявного населення. Так за даними перепису населення, проведеного в 2014 році, в Севастополі кількість дітей становила 15% від всіх проживаючих. Якщо припустити, що за шість років ця пропорція істотно не змінилась, то за підрахунками (виходячи з 85 тисяч дітей) в місті проживає щонайменше 533 тисячі городян

Тоді ж міська «влада» повідомила, що під обслуговування заражених COVID-19 розгорнуто 465 ліжок - а це в два рази більше, ніж передбачено МОЗ РФ в розрахунку на майже півмільйонну офіційну чисельність населення регіону.

При офіційній статистиці в 449 тисяч, реальна кількість севастопольців сягає 700 тисяч - говорив навесні і так званий «губернатор» Севастополя Михайло Развожаев.

Михаил Развожаев назвал кандидатов в Совет федерации - sanyok092 — КОНТ

«Навіть за споживанням води та хліба очевидно, що в Севастополі проживає значно більша кількість людей», - сказав Развозжаєв.

Таким чином, він підтвердив, що одним із чинників дефіциту води на півострові, і зокрема в Севастополі, стало зростання кількості населення міста, в першу чергу, за рахунок мігрантів з РФ.

На думку ж самих городян, населення Севастополя вже перевалило за мільйон, писали місцеві ЗМІ.

Восени севастопольська «влада» підтвердила, що населення міста як мінімум вже відчутно перевалило за півмільйона. І навіть вирішила це скоригувати в статистиці.

«Директор департаменту економічного розвитку уряду Севастополя»  Денис Профатілов повідомив, що з урахуванням додаткової даних, чисельність населення Севастополя на кінець 2020 року прогнозується на рівні 512 900 чоловік. Такі відомості передано на обробку в «Кримстат».

Однак Развожаев оцінив ці дані, як не остаточні і такі, що надалі потребують коригування. На його думку, на 2021 рік ці цифри, як базові, потрібно залишити, проте з урахуванням динаміки споживання та всіх непрямих ознак на 2022-2023 роки скорегувати дані до рівня 600-650 тисяч мешканців Севастополя.

Зрозуміло, можна припустити, що кримські діячі дещо завищують показники населення, щоб отримати більше фінансової допомоги з федерального бюджету для боротьби з коронавірусом. Однак навряд чи таке завищення дуже далеке від реальності. 

Так само можна припустити, що і кількість населення всього Криму якщо не на 40%, то як мінімум на 20% перевищує офіційну російську статистику і показники більше відповідають оцінкам українських експертів.

Експерти: «Крим може перетворитися на російську Ніццу для багатих. На півострові - бум попиту на житло»


Новобудови в Криму, викуплені майже на 80-90% росіянами - то вже не новина. Зараз  пандемія коронавірусу стимулюватиме росіян скуповувати нерухомість в Криму, не лише в новобудовах, але і на вторинному ринку. Ця тенденція посилилась з другого кварталу цього року, зауважують російські експерти.

Російський Forbes констатує- поки сполучення з іншими країнами перервано через пандемію коронавируса, росіяни все частіше обирають в якості об'єкта для інвестицій нерухомість в Краснодарському краї і Криму. Попит на чорноморському узбережжі росте всупереч поганий кон'юнктурі ринку.

Опитані Forbes аналітики свідчать: в останні місяці на Кубані і в Криму росли як число покупців житла, так і ціни на квартири і будинки.

«У другому кварталі 2020 року в порівнянні з аналогічним кварталом 2019 го попит на покупку нерухомості в Краснодарському краї і Криму виріс на 6,2% і 10,8% відповідно», - розповідає Руслан Закірьянов, керівник напрямку вторинної нерухомості Avito.

Ту ж тенденцію побічно підтверджує статистика сайту cian.ru: відвідувачі переглядали оголошення про продаж нерухомості в Криму - на 78% частіше, ніж у червні минулого року.

На осінь російські пріоритети стосовно кримської нерухомості оформились ще більш чітко.  Експерти відзначають, що після самоізоляції активність покупців перевершила всі очікування як забудовників, так і продавців вторинного житла в Криму.

Заможні росіяни, які звикли проводити літо на зарубіжних морських курортах, поміняли пріоритети через COVID-19. Вони масово скуповують елітне житло в Криму. За прогнозами експертів, Крим може перетворитися на російську Ніццу для багатих. На півострові зафіксували бум попиту на житло по 15-20 млн рублів і вище. Вже є дефіцит, передає «Супутник в Криму» з посиланням на експертів.

«Найбільшим попитом користуються населені пункти Південного берега Криму, що потопають у зелені парків», - говорить директор з розвитку і стратегічного управління ріелторської компанії Дмитро Майоров і пояснює, що заможні росіяни переорієнтувалися на Крим через коронавирус і можливі обмеження.

«Підмінити Крим» - філософія російської колоніальної політики


Зміна демографічного і етнічного складу населення окупованих територій, згідно Женевської конвенції, є воєнним злочином. Про неприпустимість таких дій Росії вже не вперше нагадують на Генасамблеях ООН в  «кримських» резолюціях та на інших міжнародних і українських майданчиках. Однак держава-окупант не просто ігнорує ці сигнали, а навпаки - намагається якнайшвидше і якнайглибше «вкорінитися» в окупований півострів.

Можна прогнозувати, що на найближчі роки колонізація буде стимулюватись кількома факторами і в кількох напрямках.

Зокрема, реалізацією Росією різноманітних військових проєктів на території Криму, які потребуватимуть перекидання додаткових військових сил та спеціалістів з РФ.

Приміром, днями міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив про плани побудувати в Севастополі РЛС «Яхрома» і зрозуміло, що і будівельники, і вся «обслуга» її будуть передислоковані з Росії. Так само планується розвиток Чорноморського флоту та ракетних військ.

У Мінськ прибув міністр оборони Росії Сергій Шойгу 16.09.20.

Ймовірно плануються й інші військові проєкти, що тягнутимуть за собою до Криму російське населення. 

«У перспективі російське керівництво планує збільшити чисельність військовослужбовців у Криму майже на 10 тис. осіб, а кількість озброєння та військової техніки – у 1,5-2 рази», - заявили нещодавно в українській делегації при ОБСЄ.

Тож немає нічого дивного, що Володимир Путін особисто висловлює занепокоєння у стабільності водозабезпечення Севастополя - йому, напевно, відомо - коли, чому і наскільки має збільшитись чисельність мешканців.

Ще один напрямок - інфраструктурне будівництво, яке теж так чи інакше, заточено під військові потреби РФ. Триває розбудова траси «Таврида», будуватиметься траса від неї в бік полігонів Перевального, а також інші дрібніші дороги і розв’язки. Такі будівництва ведуть російські підрядники, які везуть і везтимуть в Крим російських фахівців і робітників. 

Восени повідомлялось, що  дефіцит робочої сили в Криму становить щонайменше 10 тисяч осіб, і тамтешня «влада» розраховує в першу чергу на мігрантів з-за Керченської протоки.  

Сприятиме колонізації Криму і ситуація на ринку нерухомості. Як вже згадувалось, пандемія різко підвищила увагу росіян до Криму, в тому числі тих, чих доходи дозволяють купувати «із запасом». Поки на наступний рік прогнозують третю хвилю коронавірусу, можна припускати, що зацікавленість придбати будиночок на кримському узбережжі буде і у небідних москвичів чи пітерців, і у заможних аборигенів Сибіру. 

Скуповувати кримську нерухомість і землі росіян буде заохочувати в тому числі і указ Путіна, який фактично силоміць перерозподіляє кримську «прикордонну» землю на користь росіян, позбавляючи прав на неї кримчан без російського паспорту та материкових українців. 

Російська колонізація Криму наразі підходить до таких рубежів, коли заперечувати її  або не зважати на неї вже буде просто неможливо. І саме тому зараз будь-які заяви про дефіцит води чи інших ресурсів для потреб цивільних мешканців півострова, українські експерти пропонують розглядати крізь призму колонізації.

Зокрема, вони нагадують, що до 2014 року Північно-Кримський канал з жовтня до квітня зупиняв подачу води до Криму, однак води кримчанам взимку цілком вистачало. Тому нинішні обмежувальні заходи для побутових мешканців, введення графіків подачі води і ємностей для її зберігання, засвідчують або те, що зараз кількість населення відчутно зросла за роки окупації, або що необхідно віднайти ресурси з прицілом на збільшення кількості споживачів.

«Ось з цього і треба виходити, коли мова йдеться про дніпровську воду, про настрої в окупованому Криму та інше... - населення зросло на 1/3. Випили всю водичку. Вони ж всі (росіяни) ще й живуть у нових висотках - а там води витрачається в 2-3 рази більше», - нагадує Андрій Клименко.   

З цих та інших факторів можна також зробити висновок, що Росія планує і надалі масштабне розширення колонізації Криму. І саме на забезпечення в майбутньому вже громади «чистих» росіян в Криму спрямовані її нинішні зусилля. Ймовірно і нинішні заяви про дефіцит води та метушливі пошуки способів вирішення водної проблеми, зумовлені не стільки наявним зараз відчутним браком води для переважно ще «українського» Криму, скільки намаганнями стабільно забезпечити водою майбутні «хвилі» російських колонізаторів - аж до того моменту, коли російські мігранти опиняться на півострові в більшості.

Так само на забезпечення інтересів зростаючої кількості російських колоністів спрямовані проєкти з розширення інфраструктури та збільшення можливостей для придбання ними житла та землі для облаштування в Криму.

Звинувачуючи зараз Україну у буцімто порушенні прав українських громадян в Криму на ту ж воду, Росія, насправді, дбає про інтереси «російського» Криму, на який він поступово перетворюються завдяки «підміні» корінного населення на мігрантів. З наявними темпами колонізації, вже впродовж найближчих десяти років можна очікувати, що співвідношення зміниться з точністю до навпаки: на третину «доокупаційних» кримчан припадатиме дві третини російських колоністів. І тоді об’єктивних проблем для України після деокупації буде значно більше, ніж навіть при наявних демографічних розкладах.