Пост-виборні протести, в тому числі, з усуненням влади, в Киргизстані відбуваються не вперше: країна переживала революції в 2005 та в 2010 роках.
Нинішні заворушення стали третіми за ліком з початку нового тисячоліття. Напередодні стали відомі попередні результати виборів до киргизького парламенту Жогорку Кенеш. За підсумками виборів 4 жовтня в парламент пройшли чотири партії. Більшість місць отримали партія «Бірімдік» («Єдність»), пов’язана з родиною президента країни, і партія «Мекен Киргизстан» («Рідний Киргизстан»), яку пов’язують з впливовим кланом братів Матраімових.
Дванадцять (за іншими повідомленнями 11) опозиційних партій, які не змогли подолати 7-відсотковий бар’єр, зажадали анулювати підсумки голосування. Вони заявили про фальсифікації та закликали людей вийти на вулиці.
В понеділок на площі Ала-Тоо в Бішкеку відбулись мітинги, які спочатку були мирними, але після спроби перекрити вулицю і захопити «Білий дім», перетворились на протистояння. Демонстранти палили сміттєві баки, відбулись жорсткі сутички з міліцією. В мережах виклали відео, де силовики розганяли протестувальників за допомогою вантажівок. Мітингарі відповідали «коктейлями Молотова». Центр столиці на певний час був зачищений, однак протести не припинились.
Протестувальники захопили мерію Бішкеку, а також будівлю Державного комітету національної безпеки Киргизстану і випустили колишнього президента країни Алмазбека Атамбаєва, засудженого на 11 років за обвинуваченням у корупції. Також з СІЗО і колоній випустили кілька колишніх високопоставлених чиновників, зокрема, прем’єр-міністрів Сапара Ісакова та Жанторо Сатибалдієва та інших, повідомляють місцеві ЗМІ.
В ніч на вівторок, після мітингу, близько 4 тисяч протестувальників захопили штурмом так званий «Білий дім» – адміністративну будівлю, де розміщуються президент, його апарат і парламент. Силовики, які охороняли будівлю, спочатку застосували сльозогінний газ, світлошумові гранати, водомети. Але далі повідомлялось, що деякі з них припинили опір і перейшли на бік народу.
За даними силовиків, в ході протестів постраждали понад 150 осіб, 40 госпіталізованих. За іншими даними, постраждало близько 600 осіб, одна людина загинула.
Вранці вівторка президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков заявив про спробу незаконного захоплення влади в країні і закликав опозицію до перемовин. Втім, де-факто він вже не контролює ситуацію в країні, повідомляють в пресі.
президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков6 жовтня Центральна виборча комісія Киргизстану одноголосно визнала підсумки виборів депутатів Жогорку Кенеша, які відбулися 4 жовтня, недійсними. Своє рішення в ЦВК пояснили бажанням не допустити подальшої ескалації. Частина членів ЦВК висловилась за саморозпуск.
В ході цих подій 13 партій об’єдналися і створили Координаційну раду, яка закликає до створення уряду народної довіри. Очолив Координаційну раду лідер партії «Бутун Киргизстану» Адахан Мадумаров.
лідер партії «Бутун Киргизстану» Адахан МадумаровУ вівторок він повідомив, що партії підготували спільну заяву. У ній, зокрема, йдеться, що народ Киргизстану став свідком найбрудніших за всю історію незалежності виборів депутатів парламенту, які відбулися 4 жовтня 2020 року.
В Координаційній Раді відзначили, що пропозиція президента зустрітись з опозицією на сьогодні вже не актуальна і пообіцяли забезпечити безперервну діяльність органів влади.
«Зустрічатися треба було вчора, не доводячи ситуацію до заворушень, сьогодні вже така зустріч неактуальна», – говорять ініціатори створення Координаційної ради.
Опозиційні політики розглядають два варіанти для стабілізації суспільно-політичної ситуації в країні. Координаційна рада не виключає, що запропонує Сооронбаю Жеенбекову добровільно скласти повноваження президента. Другим варіантом може бути оголошення імпічменту президенту. Це питання має бути розглянуто на екстреному засіданні Жогорку Кенеша шостого скликання. Очікується, що депутати ЖК зберуться сьогодні, щоб обговорити поточну ситуацію.
Політичні партії Киргизстану, які програли на парламентських виборах, планують оперативно сформувати народний уряд і обрати нового прем’єр-міністра, заявив сьогодні на мітингу лідер опозиційної партії Ата-Мекен (Батьківщина) Жанар Акаєв, повідомляє Радіо Азаттык.
лідер опозиційної партії Ата-Мекен (Батьківщина) Жанар Акаєв«Завтра потрібно призначити нового прем’єр-міністра і народний уряд. Другий етап – проведення народних виборів», – сказав він.
Поки тривають протести, окремі банки в країні призупинили свою роботу та вилучили готівку з банкоматів.
Також повідомлялось про те, що під час нічних безладів був розграбований Фонд обов’язкового медичного страхування. В місцевих ЗМІ повідомляють, що на захист Бішкеку від мародерів виходять дружинники.
Місцеві жителі одного з сіл прив’язали до дерева сільського голову та дільничого міліціонера, буцімто після того, як ті почали стріляти з рушниці.
В новинах повідомляється про «захоплення» тих чи інших підприємств в різних куточках країни.
На вечір вівторка стало відомо, що прем’єр-міністр Кубатбек Боронов і спікер Жогорку Кенеша Дастанбек Джумабеков подали у відставку.
А єдиний наразі легітимний орган в країні – парламент – планує призначити нового спікера і прем’єра. На ці посади пропонуються відповідно Миктибека Абдилдаєва та Садира Жапарова. Поки Жапаров призначений в.о. прем’єра.
На вулиці призначень очікують понад тисяча протестувальників.
Ситуація, коли єдиним легітимним органом в країні залишився парламент, певною мірою нагадує ситуацію в Україні в лютому 2014 року, після втечі президента Віктора Януковича.
