Миттєва революція. Що відбувається у Киргизстані і чим киргизам допоміг білоруський та український досвід
Вибори знову стали каталізатором революцій в країнах пострадянського простору. Після Білорусі, де вже другий місяць тривають протести, зумовлені фальсифікаціями на президентських виборах, хвиля заворушень охопила Киргизстан. Відправною точкою для них стали парламентські вибори, що відбулись в країні 4 жовтня.
Але на відміну від білоруського сценарію повільних, неагресивних протестів, киргизські протестувальники діяли рішуче і швидко, відкинувши можливість тривалих перемовин із владою. Вже на другий день протестів в руках опозиції опинились будівлі органів влади і в країні фактично утворилось двоєвладдя.
За розвитком подій в Киргизстані уважно стежать політики, експерти і звичайні громадяни в тому числі в Україні, про що свідчать, зокрема, стрічки соцмереж.
Користувачі відзначають, що рішучість киргизів, на відміну від млявості білорусів, виявилась ефективнішою.
Рішучості киргизів заздрять і навіть просять «допомогти», зокрема, росіяни.
В країні – двоєвладдя. Поки що…
Пост-виборні протести, в тому числі, з усуненням влади, в Киргизстані відбуваються не вперше: країна переживала революції в 2005 та в 2010 роках.
Нинішні заворушення стали третіми за ліком з початку нового тисячоліття. Напередодні стали відомі попередні результати виборів до киргизького парламенту Жогорку Кенеш. За підсумками виборів 4 жовтня в парламент пройшли чотири партії. Більшість місць отримали партія «Бірімдік» («Єдність»), пов’язана з родиною президента країни, і партія «Мекен Киргизстан» («Рідний Киргизстан»), яку пов’язують з впливовим кланом братів Матраімових.
Дванадцять (за іншими повідомленнями 11) опозиційних партій, які не змогли подолати 7-відсотковий бар’єр, зажадали анулювати підсумки голосування. Вони заявили про фальсифікації та закликали людей вийти на вулиці.
В понеділок на площі Ала-Тоо в Бішкеку відбулись мітинги, які спочатку були мирними, але після спроби перекрити вулицю і захопити «Білий дім», перетворились на протистояння. Демонстранти палили сміттєві баки, відбулись жорсткі сутички з міліцією. В мережах виклали відео, де силовики розганяли протестувальників за допомогою вантажівок. Мітингарі відповідали «коктейлями Молотова». Центр столиці на певний час був зачищений, однак протести не припинились.
Протестувальники захопили мерію Бішкеку, а також будівлю Державного комітету національної безпеки Киргизстану і випустили колишнього президента країни Алмазбека Атамбаєва, засудженого на 11 років за обвинуваченням у корупції. Також з СІЗО і колоній випустили кілька колишніх високопоставлених чиновників, зокрема, прем’єр-міністрів Сапара Ісакова та Жанторо Сатибалдієва та інших, повідомляють місцеві ЗМІ.
В ніч на вівторок, після мітингу, близько 4 тисяч протестувальників захопили штурмом так званий «Білий дім» – адміністративну будівлю, де розміщуються президент, його апарат і парламент. Силовики, які охороняли будівлю, спочатку застосували сльозогінний газ, світлошумові гранати, водомети. Але далі повідомлялось, що деякі з них припинили опір і перейшли на бік народу.
За даними силовиків, в ході протестів постраждали понад 150 осіб, 40 госпіталізованих. За іншими даними, постраждало близько 600 осіб, одна людина загинула.
Вранці вівторка президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков заявив про спробу незаконного захоплення влади в країні і закликав опозицію до перемовин. Втім, де-факто він вже не контролює ситуацію в країні, повідомляють в пресі.
6 жовтня Центральна виборча комісія Киргизстану одноголосно визнала підсумки виборів депутатів Жогорку Кенеша, які відбулися 4 жовтня, недійсними. Своє рішення в ЦВК пояснили бажанням не допустити подальшої ескалації. Частина членів ЦВК висловилась за саморозпуск.
В ході цих подій 13 партій об’єдналися і створили Координаційну раду, яка закликає до створення уряду народної довіри. Очолив Координаційну раду лідер партії «Бутун Киргизстану» Адахан Мадумаров.
У вівторок він повідомив, що партії підготували спільну заяву. У ній, зокрема, йдеться, що народ Киргизстану став свідком найбрудніших за всю історію незалежності виборів депутатів парламенту, які відбулися 4 жовтня 2020 року.
В Координаційній Раді відзначили, що пропозиція президента зустрітись з опозицією на сьогодні вже не актуальна і пообіцяли забезпечити безперервну діяльність органів влади.
«Зустрічатися треба було вчора, не доводячи ситуацію до заворушень, сьогодні вже така зустріч неактуальна», – говорять ініціатори створення Координаційної ради.
Опозиційні політики розглядають два варіанти для стабілізації суспільно-політичної ситуації в країні. Координаційна рада не виключає, що запропонує Сооронбаю Жеенбекову добровільно скласти повноваження президента. Другим варіантом може бути оголошення імпічменту президенту. Це питання має бути розглянуто на екстреному засіданні Жогорку Кенеша шостого скликання. Очікується, що депутати ЖК зберуться сьогодні, щоб обговорити поточну ситуацію.
Політичні партії Киргизстану, які програли на парламентських виборах, планують оперативно сформувати народний уряд і обрати нового прем’єр-міністра, заявив сьогодні на мітингу лідер опозиційної партії Ата-Мекен (Батьківщина) Жанар Акаєв, повідомляє Радіо Азаттык.
«Завтра потрібно призначити нового прем’єр-міністра і народний уряд. Другий етап – проведення народних виборів», – сказав він.
Поки тривають протести, окремі банки в країні призупинили свою роботу та вилучили готівку з банкоматів.
Також повідомлялось про те, що під час нічних безладів був розграбований Фонд обов’язкового медичного страхування. В місцевих ЗМІ повідомляють, що на захист Бішкеку від мародерів виходять дружинники.
Місцеві жителі одного з сіл прив’язали до дерева сільського голову та дільничого міліціонера, буцімто після того, як ті почали стріляти з рушниці.
В новинах повідомляється про «захоплення» тих чи інших підприємств в різних куточках країни.
На вечір вівторка стало відомо, що прем’єр-міністр Кубатбек Боронов і спікер Жогорку Кенеша Дастанбек Джумабеков подали у відставку.
А єдиний наразі легітимний орган в країні – парламент – планує призначити нового спікера і прем’єра. На ці посади пропонуються відповідно Миктибека Абдилдаєва та Садира Жапарова. Поки Жапаров призначений в.о. прем’єра.
На вулиці призначень очікують понад тисяча протестувальників.
Ситуація, коли єдиним легітимним органом в країні залишився парламент, певною мірою нагадує ситуацію в Україні в лютому 2014 року, після втечі президента Віктора Януковича.
В Росії прогнозували нинішні заворушення?
Цікавим є те, що в Росії ще влітку прогнозували можливість заворушень в Киргизстані після парламентських виборів. Одна з передумов зростання невдоволення – неефективні дії влади під час епідемії.
«Навесні було оголошено режим самоізоляції, яка завдала удару по економіці країни, яка в значній мірі базується на дрібному бізнесі. Але цей час було витрачено бездарно: влада не підготували нові лікарняні ліжка, ще не запасли медобладнання і ліків. Парламентські вибори заплановані на 4 жовтня 2020 року і їх не мають наміру скасовувати незважаючи на те, що в Киргизії продовжує бушувати епідемія коронавируса, з сотнями щодня хворих людей. В результаті влада може отримати сюрприз за підсумками голосування.
Так охарактеризував соціально-політичну ситуацію в Киргизії напередодні голосування співзасновник російського Інституту гуманітарно-політичних досліджень Олександр Філіппов.
Видання також відзначає, що за даними опитувань, в трійку лідерів електоральних симпатій (після двох проурядових партій) вийшла новостворена партія «Соціал-демократи», заснована синами екс-президента Атамбаєва – Сеідбеком і Кадирбеком.
Також цікаво, що російський експерт відзначає як негативний фактор проти президента Жеенбекова його вибіркову боротьбу з корупцією, яка звелась до боротьби з політичними опонентами: під арешт потрапили в основному чиновники, пов’язані з його попередником Алмазбеком Атамбаєвим і сам екс-президент. «Об’єктивність судових процесів, які тривають, залишається під великим питанням», – зазначав Філіппов.
Ще один негативом, на думку росіянина, є дистанціювання президента Киргизстану від Росії та євразійських структур.
«Чинний президент (Жеенбеков) на словах підтримує співпрацю з Москвою, але в останні роки реальні відносини Киргизії з союзниками по ЄАЕС стагнують. Звичайно, важливо не тільки те, як проголосують, а й як порахують. Однак два перші президенти Киргизії Акаєв і Бакієв, сфальсифікувавши підсумки голосування, втратили владу. Це все в Киргизії пам’ятають», – нагадує експерт.
Думки-прогнози російських експертів дають підстави для припущень, що і протести в Білорусі, і протести в Киргизстані, Росія якщо не спровокувала, то принаймні, спробує використати для забезпечення своїх геополітичних інтересів.
До речі, російський МЗС надвечір вівторка відреагував на події в країні, акцентувавши на стратегічних стосунках двох держав і зауваживши «дружність народу(!)» Киргизстану.
«Росія зацікавлена в забезпеченні внутрішньополітичної стабільності в Киргизстані – свого стратегічного партнера і союзника, безпеки і благополуччя всього дружнього народу цієї країни», – говориться в коментарі МЗС РФ.
Щодо України позиція Киргизстану в деяких питаннях викликає нерозуміння. В 2014 році Киргизстан визнав результати незаконного «референдуму» в Криму, який легалізовував російську окупацію півострова. Крім того, Киргизстан впродовж кількох років стабільно входить в список країн, які голосували проти так званих «кримських резолюцій» Генеральної Асамблеї ООН – про захист прав людини в анексованому Росією Криму. Про те, наскільки збережеться вплив Росії на нову владу в Киргизстані, зокрема, можна буде судити по позиції цієї країни в кримському питанні.
До речі, поки що офіційної української позиції щодо подій в Киргизстані вітчизняні урядовці не озвучували.
В будь-якому випадку, події в Киргизстані, як і деякі інші події 2020 року, засвідчують важливу і для України тенденцію – навколо Росії утворюється пояс нестабільності, якщо не сказати вогняне коло війн і протистоянь, або як мінімум, коло недружніх країн. Білорусь, конфлікт в Нагірному Карабасі, триваючий збройний конфлікт з Україною, продовження окупації 20% території Грузії, Придністров’я, тепер Киргизстан… За певних обставин, розвиток ситуації в усіх цих, більше чи менше, «гарячих» точках може вилитись у серйозні проблеми саме для РФ. І саме через її намагання втручатись у все і вся навколо себе. Сюди ж можна додати і протести в самій Росії – в Хабаровську, де протистояння зумовлене арештом губернатора.
В Фейсбуці промайнуло влучне висловлювання когось із користувачів: «Навколо Росії зараз утворилось стільки дірок, через які витікатиме «вєлічіє»…
Також можна зауважити, що «коронавірусні» негативні передумови для соціальних вибухів існують і в інших республіках, які колись перебували в межах СРСР. І чим довше триватиме пандемія, тим більше вони накопичуватимуться, а значить і будь-яка подія, будь-то вибори чи якісь різкі рухи влади, можуть спровокувати виступи проти чинних режимів.
