«Ми ведемо мову і про необхідність суттєвого розширення «кримських» санкцій на ключові сфери економіки Росії» — спецпредставник МЗС з питань санкцій | QHA media
Інтерв'ю

«Ми ведемо мову і про необхідність суттєвого розширення «кримських» санкцій на ключові сфери економіки Росії» — спецпредставник МЗС з питань санкцій

24 Липня 2020, 20:00
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Закладка російських вертольотоносців на трофейному заводі «Залив» в Керчі, яка відбулась за участі російського президента Володимира Путіна на початку тижня, не повинна залишатися без відповіді з боку України. Найбільш ефективним кроком може і повинно стати запровадження міжнародних і українських санкцій. Як мінімум проти конкретних російських підприємств-постачальників продукції для російського військового виробництва в Криму. Але експерти вважають, що найбільш ефективними стали б секторальні санкції проти галузей російської промисловості, принаймні, масштаб виробничої кооперації з окупованим Кримом дозволяє на це розраховувати.

З’ясувати українську позицію і наміри ми вирішили безпосередньо в українському зовнішньополітичному відомстві, благо буквально у травні цього року в його структурі була створена нова посада відповідального за санкції. Спеціальний представник міністерства закордонних справ України з питань санкційної політики Олексій Макеєв в бліц-інтерв’ю «Кримським новинам» чітко дав зрозуміти, що МЗС не залишить безкарним розширення виробничої бази російського ВПК в окупованому Криму.

Чи планує МЗС вимагати введення міжнародних санкцій по відношенню до російських підприємств, які будуть співпрацювати із «Заливом» по виконанню військових замовлень, коли і на якому рівні їх можна буде вимагати?

Проти судноремонтного заводу «Залив» Україна та наші міжнародні партнери уже запровадили санкції. Безумовно, діяльність заводу та його контрагентів знаходиться у полі постійної уваги та моніторингу санкційних органів. У зв’язку із продовженням мілітаризації Криму МЗС привертатиме увагу міжнародних партнерів до необхідності посилення санкцій проти підприємств ВПК РФ. Про це говориться під час заходів на всіх рівнях – від експертних консультацій до самітів.

Чи йтиметься про секторальні санкції проти російської суднобудівної, металургійної або якоїсь іншої промисловості чи проти конкретних підприємств-постачальників?

На цьому етапі більш ймовірним є включення до санкційних списків конкретних підприємств, залучених до процесу мілітаризації Криму. Однак ми ведемо мову і про необхідність суттєвого розширення санкцій проти РФ, пов’язаних з Кримом, на ключові сфери економіки Росії. Це необхідно у тому числі для унеможливлення використання агресором сучасних західних технологій і можливостей міжнародної фінансової системи для розвитку своїх військових спроможностей, для впливу на політику Заходу.

Чи варто Україні ініціювати перехресну перевірку Україна — США — ЄС по санкційним спискам, синхронізувати списки, виявити тих, хто не під санкціями, виявити нові підприємства, які заслуговують на такі санкції?

У повноваженнях нещодавно запровадженої в МЗС посади спецпредставника міністра з санкційної політики буде робота у двох вимірах – внутрішньому та зовнішньому. 

На внутрішньому рівні – це інвентаризація санкційних режимів, у яких бере участь Україна, координація діяльності міністерства закордонних справ, а також взаємодія з міністерствами та відомствами, парламентом та громадськістю з метою удосконалення українського санкційного законодавства та підвищення ефективності санкційних інструментів. На зовнішньому рівні – це гармонізація української санкційної політики з такою політикою наших ключових зовнішньополітичних партнерів, а також взаємодія з ними з метою не тільки продовження, але і посилення санкцій проти Росії за розв’язану і триваючу війну проти України.

Дивитись ще: