Меджліс обговорив з новим послом Естонії проблематику Криму і передав для естонського президента справжній кримський подарунок | QHA media
По поличках

Меджліс обговорив з новим послом Естонії проблематику Криму і передав для естонського президента справжній кримський подарунок

20 Січня 2020, 20:00
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Питання деокупації Криму, нагальні проблеми кримськотатарського народу, можливості європейської спільноти співпрацювати заради повернення Росії в рамки міжнародного права, а також історичну взаємодію естонського і кримськотатарського народу в боротьбі за свободу обговорили сьогодні на першій зустрічі в Меджлісі кримських татар з новим послом Естонії в Україні Каймо Кууском.

В зустрічі взяли участь лідер кримськотатарського народу, народний депутат Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу Рефат Чубаров, народні депутати Рустем Умєров і Ахтем Чийгоз та інші.

Сьогодні проведено зустріч з Надзвичайним та Повноважним Послом Естонської Республіки в Україні Каймо Кууском….

Опубліковано Rustem Umerov Понеділок, 20 січня 2020 р.

Чубаров нагадав, що Естонія через свій МЗС нещодавно реалізувала проект щодо розширення відомостей у світі про кримських татар як корінного народу Криму. Крім того триває взаємодія громадських організацій обидвох країн і співпраця Меджлісу з естонським зовнішньополітичним відомством. Голова Меджлісу нагадав, що Естонія цього року буде непостійним членом Радбезу ООН і висловив сподівання на підтримку з її боку України і українських ініціатив.

Нового посла Естонії, який був призначений влітку минулого року, запросили до Меджлісу, щоб детально поінформувати про актуальну ситуацію щодо деокупації Криму та становища кримських татар як на материку, так і на окупованому півострові.

Чубаров також розповів, що обговорювалось і питання єднання європейських держав- членів Євросоюзу щодо протидії російській агресії. Зокрема, пана Кууска поінформували, що Меджліс вважає за доцільне, щоб європейські країни консолідовано відмовились від участі в травневих заходах на ювілей «перемоги у Великій Вітчизняній війні», які російське керівництво планує провести цього року в Москві. Одна з основних цілей такого помпезного святкування є намір Росії розширяти російський погляд на історію і виправдати сьогоднішню агресію проти своїх сусідів, вважає глава Меджлісу.

«Ми відверто сказали послу, що якщо деякі президенти або голови урядів європейських країн відгукнуться і відвідають Москву, а особливо військовий парад 9 травня, Путін буде це розглядати винятково як отримання індульгенції на здійснення подальших злочинів проти своїх сусідів», – говорить Чубаров.

Чубаров також висловив занепокоєння тим дуалізмом, який зараз фіксується у відношенні деяких європейських країн до Росії. Адже намагання певних країн відновити співпрацю з Росією до деокупації нею українських територій може нашкодити і Україні, і Криму, і кримським татарам, і самим європейським країнам.

На зустрічі також обговорювали питання визнання Естонією депортації кримських татар як акту геноциду з боку Радянського Союзу. За словами Чубарова, скоро в Київ приїде офіційна делегація комітету із закордонних справ парламенту Естонії і Меджліс буде з ними зустрічатись й обговорювати цю тему.

Відповідаючи на запитання QHA media про те, якими меседжами ділився сам посол, заступник глави Меджлісу Ільмі Умеров відповів:

«Більше ми розповідали: про Крим, про кримськотатарську проблему, про кримську проблему, про українську проблему, про те, що тема Криму випадає з інформаційних потоків. Ми говорили про політичну підтримку. У Естонії є право голосу в Євросоюзі і підтримка з боку Естонії дорівнює підтримці з боку будь-якої європейської держави».

Наприкінці зустрічі послу Естонії вручили один з історичних документів, який нещодавно був розтаємничений і обнародуваний в Україні – це копія документів про мітинг, який свідчить про взаємопідтримку естонців і кримських татар ще з радянських часів. Мітинг кримських татар, які тільки-но почали повертатися масово до Криму з депортації, був проведений в Бахчисараї в червні 1989 року на знак підтримки устремління балтійських країн до незалежності.  Матеріали з архівів українського КДБ допомогла знайти історик, вона надіслала його Умерову, який виявився одним з учасників тої події, що описується в історичному документі.

Сам Ільмі Умеров розповів QHA media, що в СРСР була депортація також і народів країн Балтії (з 14 по 18 червня 1941 року до Сибіру було депортовано майже 45 тисяч громадян Естонії, Латвії, Литви – прим. ред.).

«В 1989 році ми проводили мітинг в Бахчисараї. Рефат (Чубаров) подарував послу донос начальника КДБ України першому секретарю ЦК КПУ Володимиру Щербицькому. Я вів цей мітинг. В 1989 році вперше в СРСР були проведені вибори народних депутатів СРСР, це було вперше і востаннє. І естонські, латвійські та литовські депутати з перших днів роботи взяли курс на відділення від Радянського Союзу. І ми їх в цьому підтримували, що було відображено в резолюції за підсумками мітингу».

Мітинг тоді пройшов спокійно, радянська влада спротиву не чинила. Втім, применшити його масштаби намагалась: в документі вказано, що в ньому взяли участь 300 осіб, хоча насправді, говорить Умеров, там було щонайменше дві тисячі учасників.

Коментуючи журналістам зустріч в Меджлісі, Каймо Кууск акцентував, що для нього ключовим був сам факт спілкування з представниками кримськотатарського народу, оскільки особистісні зв’язки і  інформація, яка отримана особисто, є дуже важливими.

За його словами, інформація про мітинг 1989 року стала для нього новим та важливим знанням.

«Я сьогодні дізнався, що ми, естонці, співпрацювали з кримськотатарським народом ще в 80-тих роках минулого століття з метою досягнення свободи і ці знання стали абсолютно важливими для мене. Я свято вірю в силу співпраці, і ця співпраця ще з 80-их років показує, що ми можемо досягнути високих цілей, а саме свободи наших друзів».

Відповідаючи на запитання, чи зникає тема Криму з європейського порядку денного, посол Естонії зауважив:

«Є така фраза: для того, щоб рухатись вперед, потрібно дуже швидко бігти. Якщо ми залишаємось на місці, ми відкочуємось назад. Тому для того, щоб повернути Крим, потрібно рухатись дуже швидко та ефективно».

Посол відзначив, що Естонія є невеликою за територією країною, але вона – одна з тих країн, яка завжди наполягає на дотриманні всіма державами принципів справедливості і норм міжнародного права. Він також додав, що Естонія навчається в України досвіду протидії російській агресії.

Приклад ефективних кроків на користь деокупації Криму навіть в найменших дрібницях показала естонський президент Керсті Кальюлайд. На початку року інформаційний простір збурило повідомлення в естонських ЗМІ, що президент Естонії відмовилась прийняти в подарунок на свій ювілей від російського посольства пляшку кримського шампанського. Квіти і шоколад були прийняті, а кримське шампанське повернуто дарувачам.  

«Дуже гідний вчинок пані президента Естонської Республіки Керсті Кальюлайд, яка просто дає уроки всім європейським країнам щодо гідності людської і гідності політика щодо невизнання навіть в дрібницях російської окупації Криму. Вона публічно повернула назад подаровану росіянами пляшку кримського шампанського, показавши росіянам, що він не належить їм, а взятий з викраденої території», – зауважив Чубаров, додавши, що в окупованому Криму ця інформація викликала жваву і схвальну реакцію.

А ось в Меджлісі естонському президенту подарували декоративну тарілку, розписану кримськотатарським визерунком майстром Рустемом Скибіним і попросили посла передати цей подарунок пані Кальюлайд.

«Ми сподіваємось, що пані президент його прийме, бо цей наш символічний подарунок насправді символізує реальний Крим – кримськотатарський, і показує, чим Крим є», – додав Чубаров.

Дивитись ще: