Марш на Крим та доступ міжнародних спостерігачів на окупований півострів. Такі теми обговорили Меджліс і представники Моніторингової місії ООН | QHA media
По поличках

Марш на Крим та доступ міжнародних спостерігачів на окупований півострів. Такі теми обговорили Меджліс і представники Моніторингової місії ООН

10 Лютого 2020, 20:00
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Ситуацію з правами кримських татар в окупованому Криму і на «материку», ненасильницьку акцію «Марш Гідності», необхідність забезпечити доступ міжнародних місій в Крим та реалізацію колективного права корінного народу Криму на самовизначення обговорили сьогодні на зустрічі керівництво Меджлісу кримськотатарського народу та голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матільда Богнер, яка приступила до роботи в Україні наприкінці літа минулого року.

Особливістю цієї зустрічі було те, що цього разу членам Меджлісу не довелось детально інформувати співрозмовників про ситуацію з порушенням прав людини в Криму, оскільки Місія ООН є тою організацією, яка моніторить цю ситуацію і що три місяця публікує регулярні доповіді про результати.


Неможливість в’їзду місіям до Криму становить дуже велику проблему


Голова Меджлісу Рефат Чубаров нагадав, що Моніторингова місії ООН з прав людини в Україні була створена саме у березні 2014 року у зв’язку із нападом Росії на Україну. Відтак ця інституція є дуже важливою і для України, і для кримських татар, оскільки саме її регулярні доповіді кладуться в основу багатьох документів ООН. Зокрема, у доповіді Генерального секретаря ООН, яка була розповсюджена у серпні 2019 року щодо Криму, було наведено значна кількість статистики і висновків цієї моніторингової місії.

Чубаров висловив жаль, що впродовж шести років окупації міжнародні інституції, зокрема, ООН та ОБСЄ, так і не змогли знайти механізми доступу своїх моніторингових місій до окупованого півострова і змушені вести дистанційний моніторинг. В ході зустрічі обговорювалось, що можна зробити, аби місія отримала можливість відвідувати Крим.

Говорячи про важливість продовження тиску на Росію, Чубаров наголосив:

«Для нас неможливість в’їзду місіям до Криму становить дуже велику проблему».

Зі свого боку, Матільда Богнер повідомила, що вже встигла відвідати адмінмежу Херсонщина/Крим. Вона відзначила, що їхня місія є єдиною структурою ООН, яка займається моніторингом ситуації в окупованому Криму, і анонсувала, що одна з доповідей про ситуацію з правами людини в Криму буде презентована влітку в Женеві, а ще одна – восени в Нью-Йорку.

Говорячи про недопуск Росією місії до Криму Богнер зауважила, що це питання постійно піднімається як в структурах ООН, так і в спілкуванні між Місією та російською владою. Вона розповіла, що нещодавно вони написали офіційного листа через офіс в Женеві до Росії, в якому офіційно просять доступ до Криму. Однак сама вона скептично налаштована щодо перспектив цього листування.

«Ми не очікуємо якоїсь позитивної відповіді. Хоча якщо буде зацікавленість Росії чи буде достатній тиск на неї, можливо, ситуація зміниться. Сподіваюсь, це не зовсім закрите питання, але треба зважати й на те, які будуть умови з їхнього боку».


Окупація Криму: вбивство, але в іншій формі


Чубаров звернув увагу на специфіку сприйняття окупації Криму і відзначив, що в суспільстві не повинна створюватись хибна думку, що в Криму, начебто, нікого не вбивають, тоді як з Донбасу ледь не щодня приходять повідомлення про загиблих і поранених.

«Це ілюзорне враження. В Криму відбуваються події, які за наслідками для нас не менш страшні, ніж коли вбивають. Зокрема, коли репресіями кримських татар змушують залишати півострів, а замість них населяють громадян Росії. Витіснення населення – це процеси, які ми потім навряд чи зможемо виправити, в підсумку це веде до нашого зникнення. Це – вбивство, але в іншій формі. Ми вже переживали депортації. Нас в Криму лише 300 тисяч, тоді як наша діаспора налічує кілька мільйонів».

Натомість Богнер відзначила, що в своїх доповідях Місія намагається приділяти увагу проблемам кримських переселенців, а також погодилась, що ситуація, яка наразі склалася в Криму та навколо нього, демонструє слабкість міжнародної системи. Однак зауважила, що питаннями безпеки займається Радбез ООН, серед постійних членів якого є Росія із правом вето, і це спричинює певні труднощі.


«Ми йдемо додому» – Марш гідності як пусковий механізм для міжнародних резолюцій


Представницю Моніторингової місії ООН поінформували про ненасильницьку акцію «Мир проти насильства і окупації. Марш Гідності», яку ініціює Меджліс на 3 травня 2020 року. Планується, що колона за участі громадян України, українських і зарубіжних парламентарів та представників міжнародних організацій перетне в районі Чонгара адмінмежу між Херсонщиною і Кримом.

Лідер кримськотатарського народу, народний депутат Мустафа Джемілєв наголосив на мирному характері акції, що планується, але зазначив, що реакція окупанта може бути непередбачуваною, оскільки Росія розглядає адмінкордон як свій державний кордон. Заяви представників російської влади вже змушують бути насторожі.

«Ми маємо справу з неадекватною державою. Вони можуть спровокувати інциденти, не дай Бог, кровопролиття, можуть захопити когось, можуть когось впустити, а потім затримати. Тому для нас важливо, щоб там були присутні міжнародні спостерігачі, в тому числі і від ООН, щоб вони на власні очі бачили, що там буде відбуватись».

Джемілєв також додав, що на КПП з боку окупованого Криму учасники акції принципово не планують пред’являти документи російським прикордонникам, оскільки це територія України. 

Меджліс запросив місію ООН моніторити ситуацію в день акції та після неї, оскільки в подальшому можливі репресії по відношенню до її учасників-кримчан з боку РФ. Днями до місії буде направлено офіційне запрошення.

Матільда Богнер зауважила, що після отримання детальної інформації вони розглянуть питання про проведення такого спостереження.

Крім того вона відзначила, що існує необхідність створення окремого міжнародного майданчику для обговорення кримської проблематики.

«Є майданчик в Мінську, щоб обговорювати проблеми на сході України. Але такого майданчику не існує для Криму. Ми обговорювали це питання з різними людьми, з нашими колегами, які працюють в політичному департаменті ООН. Хоч це не наші повноваження, але необхідний такий майданчик, щоб обговорювати питання Криму комплексно. Однак поки що я не бачу жодних реальних пропозицій з цього питання».

У відповідь Джемілєв зауважив, що обговорювались різні варіанти платформ: і Женева+, і на базі підписантів Будапештського меморандуму. Втім, поки серйозних кроків в цьому напрямку не зроблено. Водночас, він нагадав, що наразі обговорюється питання створення кримської платформи на базі причорноморських країн та скликання для її започаткування міжнародної конференції.

Джемілєв також констатував, що недостатньо фіксувати порушення прав людини в окупованому Криму, коли когось вбили, когось заарештували, комусь дали величезні тюремні терміни за пости в соцмережах. Результатом таких дій мають стати реальні санкції щодо тих, хто порушує права людини.

Дивитись ще: