«Людей, яким щось загрожує на території Криму, стає все більше і більше». Ільмі Умеров розповів кого, якими методами і з якою метою Росія змушує виїхати з Криму

Публікації
Тетяна ІваневичQHA
29 Січня 2020, 20:00
Тетяна ІваневичQHA
29 Січня 2020, 20:00
Тетяна ІваневичQHA

Штучна примусова зміна демографічного складу населення Криму, яку проводить Росія, з кожним роком окупації охоплює все нові верстви кримчан. 

Днями Україна направила сьоме повідомлення до Міжнародного кримінального суду, яке стосується саме примусового переміщення населення з території тимчасово окупованого Криму. Це один із способів вчинення військового злочину по зміні демографічного складу на півострові.

Росія не лише примусово депортує політв’язнів, вивозячи їх з Криму на російську територію, чи видворяє інших небажаних для неї кримчан, але й створює в Криму умови для витіснення всіх потенційно нелояльних категорій кримчан, які жили там до 2014 року.

Заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу, колишній політв’язень Кремля Ільмі Умеров  розповів QHA media про те, які групи кримчан були змушені виїхати з Криму, про методи, якими російська окупаційна влада забезпечує це добровільно-примусове витіснення, про те, з якою метою це робиться і чи можна якимось чином змусити Росію зупинитись.

Сам Умеров також належить до тих, кого російська політика змусила залишити півострів  - наразі вже третій рік поспіль він не має можливості відвідати Крим та проживає на материковій Україні. 

Чи можна порахувати точну кількість людей, які були змушені виїхати з моменту початку окупації Криму, і куди саме вони їдуть?

Точно підрахувати кількість витіснених з Криму людей, напевно, нереально. Ми приблизно оцінюємо в 30 тисяч кримських татар, а загалом (з іншими національностями) виїхало, напевно, ще стільки ж.

Переважна більшість їде на материкову Україну, невелика кількість виїжджає до Туреччини, ще менша – до інших країн.

Хто саме виїхав і виїжджає в першу чергу?

Перша категорія – це, як я їх називаю, нелояльні, які настільки нелояльні, що не сприймали російську окупаційну владу і виїхали, хоча прямої загрози їхньому життю чи свободі не було.

Потім виїхала велика група, яка відносить себе до «Хізб ут-Тахрір», тому що ця організація заборонена в РФ, і, відповідно, в Криму, на який поширене російське законодавство.

Далі йде група, яку можна умовно назвати переслідувані. Це ті, свобода яких виявилась під загрозою, яким погрожували порушити кримінальні справи. Тобто люди, які могли припустити, що щодо них будуть якісь переслідування з боку влади.

Також багато виїхало журналістів, тому що на них особливий тиск чинився. Нелояльних (до РФ) журналістів практично не залишилося в Криму. Один Семена лишився, та й то, напевно, зараз виїде.

Ще - потенційні призовники. Дуже серйозна проблема – примусовий призов до армії Росії. Як тільки діти доходять до призовного віку, батьки намагаються їх випровадити на український «материк».

Наступна категорія – студенти. Ними рухає бажання отримати нормальну освіту, тому що освіта, отримана зараз в Криму, лише там і буде визнаватись.

Є невеличка група, але це конкретні люди, яким Росія заборонила в’їзд до РФ: Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров, Ісмет Юксель, Сінавер Кадиров, ще кілька. Враховуючи, що російська влада вважає Крим російським, на відміну від нас, вони їх і до Криму не пускають.

Зараз з’явилась ще одна група людей – звільнені або обміняні політв’язні Кремля. Я також належу до цієї групи. Якщо зараз відбудеться обмін кримських заручників, вона значно збільшиться.

Якими методами Росія «заохочує» кримчан залишати Крим? Чи вони посилюються?

Методи витіснення людей за межі Криму з року в рік особливо не змінюються, але посилюються. Людей, яким щось загрожує на території півострова, стає все більше і більше. Якщо раніше кримінальні справи порушували по невеликим групам, приміром, по «Хізб ут-Тахрір» - по 4-5 людей, потім стали по 20 затримувати. Якщо адміністративні покарання спочатку по одній людині розглядались, тепер можуть сто людей за один раз затримати десь в мечеті чи на базарі.

Оці обшуки у вигляді облав – це все впливає на людей. І люди не витримують, починають шукати можливість виїхати.

Репресії, бажання постійно тримати всіх в страху, неможливість висловити власну думку - це все в сукупності створює умови, за яких люди виїжджають...

І ще, напевно, не дуже значний, фактор – ціни. Заробітки і ціни в Криму – неспівставні, все дуже дорого. Для певної категорії людей це також є приводом для виїзду. Якщо в якомусь селі в Криму ціна на м’ясо – як в Києві і навіть вища, то це теж є приводом для виїзду.

Чи можна говорити, що Росія діє цілеспрямовано, і яка її мета?

Однозначно цілеспрямовано. Тому що їм не те що нелояльне – їм взагалі жодне населення в Криму не потрібне. Їм потрібно на мільйона півтора його скоротити, щоб півмільйона залишилось – для обслуговування російських військових баз. Жодного туризму в Криму, думаю, вони й не планують розвивати. Крим – це для них мілітаризований півострів, від якого йде загроза всьому світу.

Паралельно з витісненням Росія проводить заміщення «доокупаційних» кримчан на росіян. Скільки їх та чим зумовлені такі дії?

Тут дві причини. Перша – це зміна демографічного показника в Криму, щоб замість 30 тисяч тих, хто виїхав, завезти 300 тисяч, а то й півмільйона. За різними оцінками, з Росії вже завезли від 300 до 500 тисяч людей на фоні того, що виїхало 60-70 тисяч тих, хто проживав в Криму до окупації.

В першу чергу, Росії в Криму потрібні лояльні голосувальники на виборах. А по-друге, є певний елемент недовіри у Російської Федерації до всіх тих мешканців Кримського півострова, які пожили «при Україні», і які не виїхали (після 2014 року) та продовжують жити в Криму. Навіть до тих, хто намагається прислужитись окупаційній владі. Але це люди, які прожили в Україні, знають, що таке свобода, знають, що можна мати власну думку і вільно висловлювати її. «Ватники» думають, що для них там щось зроблять. Насправді і для них там ніхто нічого не зробив і робити не збирається.

Якими діями Україна та міжнародне співтовариство можуть зупинити російську політику по витісненню українських громадян з Криму?

Тільки дотиснувши цю ситуацію до такого ступеня, щоб Росія пішла з Криму. Поки Росія не піде, російська політика в Криму не зміниться.

Я б завжди в першу чергу акцентував на незаконності їх (росіян) там знаходження. Тому що, навіть якщо ми подали до суду, і навіть якщо ми виграємо цей суд, практично нічого не зміниться. Лише буде підтверджена версія, що таке витіснення людей в Криму відбувається.

Напевно, треба це робити (подавати судові позови - прим. ред.), але я не вважаю, що рішення цих судів призведе до ефективних зрушень. Росія буде ігнорувати судові рішення, як це вже робила неодноразово, буде говорити, що вони нікого не витісняють, а хто хоче виїхати –  їх не тримають. Судові рішення повинні вливатись одним з напрямків в загальний потік дій по деокупації Криму.

Інформація щодо тих, хто виїхав з Криму через репресії, коливається. Так, на вересень 2018-го року російська статистика повідомляє, що з Криму виїхало понад 35 тисяч осіб. Неофіційні джерела називають цифру вдвічі, а то й втричі більшу.

Щодо заміщення кримчан на росіян, то за офіційними даними самої РФ, упродовж 2014–2017 років на півострові зареєструвалися майже 103 тисячі росіян. Водночас ГО «КримSOS» називає цифру вдвічі більшу, констатуючи, що до Криму з РФ переїхало понад 200 тисяч осіб.

З жовтня 2017 по вересень 2019 року прокуратура АРК звернулася до МКС щодо різноманітних порушень міжнародного права в окупованому Криму, виклавши їх в шести інформаційних зверненнях. Днями подане сьоме звернення стосовно примусового переміщення кримчан.