Крива лінія Путіна: есмінець біля Криму, «один народ», бази НАТО і... пошук нових легенд для експансії

Публікації
Тетяна ІваневичQHA
30 Червня 2021, 19:00
Тетяна ІваневичQHA
30 Червня 2021, 19:00

Жодна пряма лінія президента Росії не обходиться без згадки про Україну. Так сталось і цього разу. Понад півтора мільйони запитань від росіян про непомірні ціни, погані дороги, брудне повітря в містах, проблеми з газопостачанням і вивезенням сміття не стали перешкодою для згадувань проблем зовнішньополітичних. Під час вісімнадцятої прямої лінії з росіянами президент РФ Володимир Путін неодноразово згадував про Україну в політично-безпековому контексті. І, схоже, Росія перебуває в пошуку нових підстав, які б обґрунтовували її втручання у внутрішні справи України, бо старі меседжі та методи вже не спрацьовують.

Росія — Україні: «НАТО нам не надо. И вам тоже»

Російська влада і російська пропаганда спішно придумують нові мисле- та словоформи для обґрунтування гібридної загарбницької політики щодо сусідів.

Зокрема, майбутній вступ України до НАТО Путін назвав «військовим освоєнням території України», яке начебто загрожує Росії.

Мене непокоїть фундаментальне — початок військового освоєння території України. Згідно з Конституцією, там не може бути воєнних баз, зрозуміло, їх можна назвати інакше, центри... Але створення таких баз у близькості до кордонів РФ створює загрозу нашій безпеці, — сказав він.

Наполеглива увага до цього питання вкотре засвідчує, що Росію зараз найбільше непокоїть саме просування України в НАТО. І весняна російська ескалація навколо кордонів України та в окупованому Криму мала на меті, перш за все, застерегти й Україну, й Альянс від швидкого зближення, або взагалі унеможливити його.

Варто додати, що в своїх апеляціях до української Конституції Путін, певно, забув, що в українському Севастополі існувала військова база Чорноморського флоту Росії. Але тоді керівництво РФ не згадувало, що існування іноземних військових баз суперечить Конституції України. Більше того, аби не допустити закриття цієї бази в 2017 році, згідно з міждержавними домовленостями, Росія військами вторглась до Криму в лютому 2014-го.

Тож якщо вже говорити про «військове освоєння території України», то розпочалось воно з базою ЧФ РФ, і наразі продовжується у вигляді окупації Криму та гібридної війни РФ на Донбасі, де українську землю «освоюють» російські війська зі споротими шевронами.   

Британський есмінець, каталізація Третьої світової та Крим

Доволі нервово Путін відреагував на ситуацію з британським есмінцем, який пройшов вздовж окупованого Криму, проігнорувавши спроби росіян переконати його, що він буцімто перетнув російський морський кордон. У Британії заявили, що есмінець HMS Defender прямував територіальними водами України на запрошення української сторони, і нагадали про політику невизнання російської окупації Криму. 

Російський же президент назвав дії британців «провокацією» у відповідь на прояви Росією миролюбства. Він згадав про масштабне скупчення російських військ навесні цьогоріч навколо українських кордонів і в окупованому Криму.

Підняли гамір, що ми проводили навчання біля кордонів України. Я дав наказ, щоб поступово почали відводити війська. А вони що зробили? Вони приперлись до наших кордонів, — обурювався Путін, маючи на увазі неіснуючий російський кордон біля берегів південно-західного Криму. 

Показово, що обговорення ситуації з есмінцем йшло в ключі можливого «casus belli» (приводу до війни). Втім, головнокомандувач ЗС РФ Путін не вважає таку ситуацію ймовірним прологом до війни, однак дає зрозуміти, що в Криму і навколо Криму Росія «захищає своє» і в цьому захисті може зайти доволі далеко.   

Навіть якби ми потопили цей корабель, важко уявити, щоб світ став на межу Третьої світової війни… Ті, хто це роблять, знають, що вони не можуть вийти переможцями з Третьої світової війни. Ми хоча б знаємо, за що ми боремося — ми на своїй території, ми боремось за своє…, — говорить Путін.

При цьому він вкотре намагався закамуфлювати російську окупацію Криму під «вибір кримчан», а появу британського есмінця біля півострова назвав виявом неповаги до цього уявного «вибору» неіснуючого «народу Криму». 

Ці люди без поваги ставляться до вибору кримчан до РФ. Вони там чогось не признають? Ну добре, не признавайте і далі…, — продемонстрував Путін ігнорування думки світової спільноти.  

«Адін нарот», маніпуляції про корінний народ і намагання десуб’єктивізувати Україну

У своїх висловлюваннях про Україну, її владу Путін дотримувався звичної йому пропагандистської шовіністичної риторики — різними засобами він намагався показати, що не існує України як суб’єкта, її влади як самостійної влади, а українського народу як окремого народу. 

Зокрема, Путін заявив, що не відмовляється від зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, але хоче розуміти, чи є предмет для спілкування. І негайно дорікнув, що Зеленський буцімто віддав Україну «під зовнішнє управління», а питання щодо України вирішуються в Вашингтоні, частково — у Парижі та Берліні.

Російський президент продовжив пропагувати ідеї «русского мира», які заперечують існування українців, як окремої нації.

На запитання про те, чому Україна не входить до списку недружніх країн, Путін спробував відділити український народ від української влади, яку він назвав очевидно недружньою Росії (зараз в списку недружніх до РФ — США та Чехія — ред.).

Я не вважаю український народ недружнім Росії. Я вважаю, що українці і росіяни — це взагалі один народ, — сказав він.

Одним із проявів «недружності» української влади російський президент обурено назвав те, що росіян не включили до законопроєкту про корінні народи в Україні. Путін намагався безпідставно переконати слухачів, що прийняття законопроєкту начебто може спровокувати скорочення числа росіян в Україні, а таке скорочення, за його словами, співставно з «наслідками застосування якоїсь зброї масового знищення».

До речі, доволі оперативно на слова Путіна про «один народ» та закиди щодо корінних народів відреагував міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Українці та росіяни — два різних народи. Ми могли би жити у дусі добросусідства, але у 2014 РФ напала на Україну, вбила тисячі людей і відхопила шматок території. Повну відповідальність за провалля між українцями і росіянами несе Владімір Путін, який розв’язав агресію, — заявив він. 

Кулеба додатково провів лікнеп для Путіна щодо терміну «корінні народи».  

Корінні народи України — це кримські татари, кримчаки, караїми. Росіяни — національна меншина, права якої захищені Конституцією на рівні з іншими. Вони не можуть бути корінним народом, бо мають власну державу. Альтернативні вигадки — це класика російських маніпуляцій, — написав міністр у своєму Твіттері.

Путін також вкотре намагався представити ОПЗЖиста Віктора Медведчука «українським націоналістом», якого «замкнули вдома в переддень виборчої кампанії» (щоправда, якої саме передвиборчої кампанії — незрозуміло, оскільки чергові президентські чи парламентські вибори мають відбутись в Україні щонайменше за два-три роки. Можливо, Путін натякає на якісь дочасні вибори — ред.).

А заодно - намагався переконати, що Україна повинна почати прямі перемовини з російськими проксі-силами на Донбасі, що прямо протирічить позиції України, що перемовини треба вести з країною-агресором, тобто Росією.

«Відновлювати СРСР недоцільно». Що Росія придумає натомість?

У контексті України та безпеки країн пострадянського простору цікавими були слова Путіна про те, що недоцільно відновлювати Радянський Союз. 

Відновлювати Радянський Союз неможливо і безглуздо з цілої низки причин, навіть недоцільно, маючи на увазі, скажімо, демографічні процеси в деяких республіках колишнього Радянського Союзу, інакше ми можемо зіткнутися і з соціальними питаннями, які буде неможливо вирішити, і навіть з деякими питаннями розмивання державотворчих етнічного ядра, — сказав президент РФ. 

При цьому раніше він заявляв, що розпад СРСР був найбільшою геополітичною катастрофою минулого століття. І саме такий погляд, на думку різних експертів, лежав в основі зовнішньої політики РФ під керівництвом Путіна, яка була спрямована на силове відновлення СРСР, у тому числі шляхом агресії проти Грузії й України. 

Втім, нинішні його формулювання навряд чи означають, що РФ відмовиться від претензій на українські території та території колишніх союзних республік. Ймовірно, буде знайдений новий формат для обґрунтування і легітимізації російських територіальних претензій на землі сусідів. Яким буде цей формат, може стати відомо вже найближчим часом. Під час прямої лінії Путін пообіцяв написати аналітичну статтю про історію російського народу і спроби його роз'єднати. Швидше за все, саме в ній і викладуть всі обґрунтування експансіоністської політики сучасної РФ.

Замість післямови.

Навіть російські телеграм-канали іронізують, що Путіна більше непокоїть зовнішня обстановка, ніж ситуація в самій Росії, і про зовнішні обставини він більш поінформований, ніж про внутрішньоросійські. Скажімо, не знаючи, де знаходиться російський Троїцьк, він на пам’ять називає номер американського літака-розвідника. 

Крім того, під час виступу Путін згадав про конфлікт у Нагірному Карабасі, пообіцявши активну роль Росії в його врегулюванні.

Такі пріоритети додатково підтверджують, що Росія при її нинішньому керівництві й надалі віддаватиме переваги зовнішній політиці над внутрішньою, причому зовнішня політика будуватиметься з позиції силового просування й утвердження російських інтересів за межами російських кордонів.