Кримські татари очікують від Зеленського рішучості і конкретних дій в питаннях Криму. Учасники першої зустрічі президента з Меджлісом розповіли про деталі та власні враження | QHA media
Ексклюзив

Кримські татари очікують від Зеленського рішучості і конкретних дій в питаннях Криму. Учасники першої зустрічі президента з Меджлісом розповіли про деталі та власні враження

22 Травня 2020, 16:00
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Зустріч президента Володимира Зеленського з представниками кримських татар, що відбулась 18 травня, була приурочена до 76-их роковин депортації. Глава держави висловив співчуття всьому кримськотатарському народу. Водночас під час зустрічі були обговорені і ключові питання щодо деокупації Криму та вирішення актуальних проблем кримськотатарської спільноти.

«Ми хочемо підтримувати вас не тільки на словах, а в діях, на законодавчому рівні», – наголосив Зеленський. 

В інформації, яку поширив за підсумками зустрічі Офіс президента, повідомлялось про деякі з порушених тем і прийнятих рішень. Зокрема, про те, що Курбан-Байрам та Рамазан-Байрам отримають статус державних релігійних свят. Анонсували створення робочої групи, яка повинна буде забезпечити ефективну комунікацію між владою та кримськими татарами. Робоча група має розглядати не лише правові, а й економічні питання, які турбують кримських татар. Також глава держави повідомив, що за підсумками домовленостей з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом у Херсонській області буде побудовано 500 квартир для переселенців з Криму. Крім того анонсували призначення на посаду першого заступника міністра закордонних справ Еміне Джеппар.

Однак в офіційному повідомленні не було згадки про обговорення таких ключових питань, як внесення змін до Х розділу Конституції щодо статусу Криму і створення кримськотатарської національно-територіальної автономії. Не згадувалось і про звільнення кримських політв’язнів, яке було анонсоване кілька місяців тому, але і досі не сталось. 

QHA media розпитало учасників зустрічі з Володимиром Зеленським про деталі і цікавинки, які не потрапили до офіціозу, а також про те, з чим вони йшли на цю зустріч і з чим повернулись, що важливе почули, а чого не почули від президента. 


«Сподіваємось, саме президент подасть в Раду зміни до Конституції по статусу Криму»


Лідер кримськотатарського народу, народний депутат Мустафа Джемілєв

Ми очікували обговорення питань, пов’язаних з Кримом. Всі питання, які ми вважали за потрібне, ми заздалегідь передали президенту і по всім цим питанням пройшлись. Найголовніші: прийняття напрацьованих законопроєктів по Криму, про корінні народи, про статус кримськотатарського народу та поправки до Конституції щодо статусу Криму.

На першій зустрічі в серпні 2019 року президент чітко не висловився щодо них. Сказав, що розгляне та, вірогідно, підтримає. Але практично нічого далі не робилось. А ми весь час нагадували. І цього разу вже конкретно спитали: «Що будете робити з цими законопроектами?» І президент при нас сказав, що створюється робоча група, яка розгляне ці проєкти і потім запропонує в якій формі подати їх до Верховної Ради.

Законопроєкти напрацьовані і все готово. Я думаю, ця нова робоча група вже не буде вдаватись в текст, а буде вирішувати технічні питання – як саме буде подаватись законопроєкт до парламенту. Як раз одне з питань: хто саме має подавати законопроєкт. Ми все-таки вважаємо, що буде краще, якщо ці проєкти будуть подані від президента. Так більша вірогідність проходження. В принципі, президент ще в минулому році казав, що підтримає. 

Ми сподіваємось, що розгляд питання на новій робочій групі не займе багато часу – пару тижнів і потім представлять. Коли буде перше засідання групи, ще не сказали, поки триває формування її складу. Ми зі свого  боку вже визначились, хто буде, а вони, напевно, ще будуть вирішувати.

Щодо зустрічей президента з Меджлісом є різні точки зору – хтось в ОПУ вважає, що в зустрічах з президентом має брати участь не лише Меджліс, але й представники різних громадських організацій. А ми вважаємо, що громадські організації та інших осіб можна запрошувати у разі потреби, в залежності від того, які питання будуть обговорюватись. Але чітко має бути – зустрічі президента з вищим представницьким органом кримських татар. Це питання теж, напевно, буде обговорюватись на цій робочій групі, яка буде збиратись (в проєкті указу президента передбачаються щоквартальні зустрічі глави держави з Меджлісом – прим. ред.).

Говорили про політв’язнів, що після зняття карантину через коронавірус, напевно, будуть більш активно займатись цим питанням. Йдеться про необхідність зустрічей і обговорень, а зараз вони можливі лише в режимі онлайн через відео, а це не дуже ефективно і не дає результату. Хоча тут питання і не таке складне – була б воля російської сторони, це можна було б дуже швидко зробити

Стосовно збільшення представництва кримських татар в державних органах, крім призначення Еміне Джеппар ще йшлося про заступника Резнікова (Олексій Резніков – віцепрем’єр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій – прим. ред.). Ми подавали туди кандидатуру, і ця кандидатура Резнікову сподобалась, він сказав, що повністю підтримує, але є тривала процедура, оскільки ця посада повинна обов’язково погоджуватись з президентом. На зустрічі я нагадав про це питання, сказав, що так і так, у нас є кандидатура, Резніков не проти, але потрібне ваше «добро». Президент сказав, що, якщо Резніков так вважає, то у нього якихось заперечень немає.


«Ми продемонстрували президенту, що у всьому, що стосується Криму, ми готові працювати разом»


Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров

Зустріч з президентом відбувалася 18 травня, і це, звичайно, накладало свій відбиток. Президент України висловив співчуття кримськотатарському народу і просив це співчуття передати всім людям, які живуть в Криму. Ми обговорили низку питань, які є, з нашої точки зору, актуальними і важливими, бо вони впливають і на самовідчуття людей, і на їхню долю. Якщо виділяти найважливіше, то я виділив би три.

Перше – це прийняття законопроєктів про внесення змін до Конституції України в частині АР Крим та два інших законопроєкти, які супроводжують Основний закон – про статус кримськотатарського народу і про корінні народи в Україні. Їх прийняття означає, що ми даємо дуже чіткі орієнтири для себе, тобто для українського суспільства – як ми будем розглядати Крим, як він буде розвиватись з моменту відновлення державного суверенітету України над Кримом. І ми даємо дуже чітку картину, сигнал для наших міжнародних партнерів, оскільки в цих проєктах говориться не лише і не стільки про кримських татар, про їх права. Але говориться і про всіх людей, які живуть в Криму, як будуть забезпечуватись їхні права і як буде управлятися Крим як невіддільна частина української держави. Тобто ці закони дуже чітко визначають параметри і сутність кримської автономії в умовах незалежної української держави.

Друге питання – це політв’язні, це доля людей, і, зрозуміло, що треба продовжувати зусилля, щоби їх звільнити.

І третє – це взаємодія з Меджлісом. Тобто визначення принципів і алгоритму взаємодії, щоб взаємодіяти разом на регулярній, постійній основі. Ми нагадали президенту, що за його дорученням після попередньої зустрічі був підготовлений проєкт указу президента щодо взаємодії з Меджлісом кримськотатарського народу, який був підготовлений за участі Меджлісу керівництвом постійного представництва президента України в АРК, ми працювали разом. І ми сказали, що потрібно прискорити схвалення цього указу, бо це закладає основи для системної роботи і взаємодії Офісу президента з Меджлісом кримськотатарського народу.

Серед інших питань говорили про стратегію деокупації Криму. Обговорили питання пов’язані з залученням фахівців з числа кримських татар до виконавчих органів. Обговорювали питання, пов’язані з проведенням через судову систему України судових рішень щодо визначення депортації 1944-го року геноцидом. Відомо, що є політичне рішення, але зараз наші фахівці і прокуратура АРК, і Генеральна прокуратура працюють над спрямуванням матеріалів до судів, щоб були прийняті судові рішення.

Як і на кожних зустрічах такого формату, де обговорюється низка питань, в деяких питаннях одразу знаходиться рішення. Скажімо, по кадрах президент одразу оголосив, що першим заступником міністра закордонних справ України він підтримує кандидатуру Еміне Джеппар. Щодо проєктів, підготовлених в Конституцію і про статус кримськотатарського народу та про корінні народи, ми домовились, що найближчим часом робоча група в достатньо невеликому складі опрацює питання і підготує президенту пропозиції щодо можливості їх спрямування до Верховної Ради. 

Як на мене, президент за рік своєї діяльності, скажімо так, багато в чому вже обізнаний. Але, зрозуміло, що обсяг завдань для президента країни, яка знаходиться в такому дуже складному стані, з одного боку війна, з іншого – складна ситуація з економікою, в тому числі є ускладнення через коронавірус, це говорить про те, що президент має спиратись на широкі кола фахівців. І ми продемонстрували, що у всьому, що стосується Криму, ми готові працювати разом. І про це ми говоримо відкрито, що у нас немає жодних власних інтересів, і ми демонструємо це. Тому тут я би просто закликав, щоб команда президента спиралась на більш широкі кола фахівців в Україні, а не лише на тих, яких вони безпосередньо самі знають особисто.


«Ключове питання – передача в суд справи щодо геноциду кримськотатарського народу»



Голова правління «Кримськотатарського ресурсного центру», член Меджлісу Ескендер Барієв 

Було зрозуміло, що зустріч з президентом проводиться в зв’язку з 18 травня (Днем пам’яті жертв депортації), і зрозуміло, що президент України мав намір висловити співчуття кримськотатарському народу в нашій особі і це відбулось. Я очікував, що буде указ про подальшу взаємодію Меджлісу кримськотатарського народу та президента України. На жаль, цього указу я не побачив.

Цього року вже 76-ті роковини геноциду кримськотатарського народу, слідство по розслідуванню цього геноциду триває вже чотири з половиною роки. І тому я попросив президента України взяти на контроль цю справу. Підкреслюю, не втручатись в цей процес, а взяти на контроль, щоб надати сприяння цьому процесу. Щоб довести розслідування до логічного завершення, і, відповідно, до суду, де ми повинні вже отримати судове рішення. Я також повідомив президента Украины, що, на думку наших адвокатів, зібрано достатню кількість матеріалів для судового рішення.

Я вважаю, це – ключове питання. Тому що старі люди, жертви депортації, свідки депортації – вони відходять, але багато-хто з них хотіли би побачити дане рішення. І це важливо для іміджу України та для української держави як правової держави.

Президент зі свого боку демонстрував відкритість і бажання взаємодіяти. Це було насправді. Інше питання, що хотілося б, щоб були конкретні дії. І тому я сподіваюсь, що дані конкретні дії все ж таки будуть найближчим часом. Створення робочої групи – на момент спілкування це була одна з форм, за допомогою якої можна продовжувати якийсь діалог, тому що йшлося про робочу групу, яка повинна далі напрацьовувати процеси. Але, на мій погляд, мають бути конкретні кроки


«Сподіваюсь, ця зустріч – перший крок для того, щоб допомогти президенту держави прийняти дуже рішучі дії по деокупації Криму»


Заступник глави Меджлісу, народний депутат Ахтем Чийгоз

Це була перша така зустріч президента з частиною Меджлісу кримськотатарського народу. На жаль, це було в період карантину. Бо за інших обставин, я вважаю, що деякі члени Меджлісу приїхали б на неї і з Криму також.

Я не очікував чогось такого кардинального. Нічого нового для президента або для інших чиновників при владі ми не пропонуємо і наполягаємо на прийнятті рішень, які вже напрацьовувались останні роки і пройшли всі інстанції, які потрібні для того, щоб їх розглянула Верховна Рада. Інформацію про законопроєкти щодо статусу корінних народів і кримськотатарського народу та змін до Конституції було донесено до президента ще в серпні минулого року при зустрічі Мустафи Джемілєва, Рефата Чубарова і Рустема Умєрова.

Ми говорили про те, що ці зміни і ці законопроєкти посилюють позицію держави в питаннях Криму як всередині країни, в першу чергу, в Криму, в очах наших співвітчизників, які шостий рік чинять опір окупанту. І, звісно, це дуже спонукатиме наших міжнародних партнерів. Це вводитиме їх в такі рамки, де вони не зможуть відкласти або ігнорувати питання Криму. Видно, що президент не був готовий приймати якісь швидкі рішення. Щодо згаданих законопроєктів і змін до Конституції – Бог з ним, ми ще раз зберемось і будемо це мусолити. Головне, щоб була продуктивність. Сподіваємось, що після нашої зустрічі президент все ж таки цей крок зробить і вийде з такою пропозицією до парламенту.

В робочому порядку президент проінформував про свою позицію щодо деяких інших питань. Він готовий зробити деякі кадрові призначення, щоб була більша присутність кримських татар в органах влади. Зараз ЗМІ пафосно подають анонсоване призначення нашої співвітчизниці в міністерство закордонних справ (Еміне Джеппар на посаду першого заступника міністра – прим. ред.). Я зрозумів би такий пафос, коли б наприклад, кримський татарин був би призначений прем’єр-міністром України. Є кандидатури.

Також ми трохи посперечалися з приводу будівництва в Херсоні. Президент наполягає на своїй думці, що там має бути 500 квартир. А ми кажемо, що це не потрібно кримськотатарському народу. Основний меседж: коли ти щось намагаєшся робити в підтримку кримськотатарського народу – ти запитай у Меджлісу. Ще до Зеленського була домовленість між Меджлісом і президентом Туреччини Ердоганом – 1000 квартир (500 в Києві та по 100 в деяких великих містах, як Дніпро, Херсон, Харків, Львів, Одеса). Я припускаю, що Ердоган, коли зустрічався тут з Зеленським, мав на увазі 500 квартир з 1000, а Зеленський, не знаючи цю тематику, просто казав про 500.

Ми дуже логічно йому (Зеленському) донесли, що в Херсоні 500 квартир не треба, і не треба там створювати якийсь анклав, зону, щоб потім зі всієї України туди поїхали кримські татари, цього не буде.  Ми йому сказали, що більшість кримських татар, які були змушені виїхати на материк, живуть в Києві. І вони тут працюють в державних інституціях, в інформаційній сфері, на державних посадах, тобто в таких галузях, які вони для себе визначили, коли думали десь на материку тимчасово облаштуватись до повернення до Криму.

Говорили про децентралізацію, яку необхідно зараз проводити разом з материком в Криму. Я сказав. що ті підходи, які застосовують фахівці для материкової України, не підходять для Криму. Недавно на одному із заходів був представлений проєкт децентралізації для Криму, але було очевидним, що ці фахівці ніякого розуміння ситуації в Криму не мають. Я так і сказав президенту. Я казав, що треба, щоб зараз ми не робили знову тих помилок, які в 2014 року сприяли окупації. 

Як приклад я навів озвучену в тому проєкті пропозицію приєднати Бахчисарай до Сімферополя. Я кажу: «Що за дурдом? Це свідчить про те, що автори проєкту не знають ні територіальних характеристик, ні економічних, ні історичних, ні культурних. Вони просто наклали кальку, яка в них є по методології, але ж вона не підходить». Він сказав, що так, він розуміє. Також я казав, що паралельно можна буде зробити і деякі кроки по відновленню кримськотатарської топоніміки, яка була присутня до 1944 року.

Важливо, щоб ця зустріч стала якимось кроком до того, щоб президент був більш рішучий для прийняття якихось рішень по Криму, по кримськотатарському народу. Будемо вважати, що це – перший крок для того, щоб допомогти президенту держави прийняти дуже рішучі дії по деокупації Криму, по захисту кримськотатарського народу і його політичних прав. А далі побачимо разом.


«На жаль, ніхто не розглядав зустріч як політичну, ані президент, ані ми»


Делегат Курултаю, народний депутат Рустем Умєров

В першу чергу, ця зустріч була присвячена вшануванню жертв геноциду і висловленню з боку президента поваги до жертв депортації. Підготовка велась не лише нами, але й постійним представництвом президента України в АРК та Севастополі, Офісом президента, і від Курултаю, Меджлісу і народних депутатів вів перемовини я.

Найголовніший нюанс, що всі хочуть сприймати цю зустріч як політичну, але на жаль, ніхто не розглядав її як політичну, ані президент, ані ми. Політичні питання для нас були важливі. Зазвичай при зустрічі з президентом або керівництвом держави завжди обговорюються політичні питання. Але напередодні було прийнято спільне рішення, що це – не політична зустріч, що вона  буде присвячена більше меморіальним заходам до Дня депортації, а всі політичні питання ми обговоримо на робочій групі. 

Серед політичних питань я вважаю ключовими декілька моментів. Перше – це тріада законів: закон про корінні народи, закон про статус кримськотатарського народу та зміни до Конституції. Друге – указ про щоквартальні зустрічі з Меджлісом кримськотатарського народу. Ми  попередньо очікували, що на зустрічі він буде підписаний, але цього не сталось, саме тому, що зустріч була не політична. Сподіваюсь, що впродовж двох тижнів ми зустрінемось вже в робочій групі, і сьогодні я саме повідомляв Офіс президента про те, що з нашого боку дані рекомендації, хто має увійти в цю робочу групу. 

Для мене один з найцікавіших результатів зустрічі – це те, що президент заявив, що він готовий розглянути всі проєкти і незабаром подати їх до Верховної Ради, а також розглянути обидва укази: про щоквартальні зустрічі з Меджлісом і про святкові дати Курбан-Байрам і Рамазан-Байрам. До речі, це дуже добре сприйнято всіма нашими міжнародними партнерами, мусульманськими громадами в Україні. І дай Бог, через пару днів ми будемо святкувати Рамазан, і, ймовірно, до цієї дати може бути підписаний цей указ (Рамазан-Байрам – свято розговіння у мусульман, цього року наступить 24 травня – прим. ред.).


«Для мене всі меседжі президента важливі, тому що вони стосуються кримських татар і їх майбутнього»


Еміне Джеппар, голова ГО «Дім свободи», перший заступник міністра інформаційної політики (в 2016-2019 роках)

На зустрічі піднімались принципові питання – створення національно-територіальної автономії, яка дає можливість кримським татарам реалізувати право корінного народу. Це, зокрема, пакет законів, проєкти цих законів, які можуть прийматись в рамках Верховної Ради по відношенню до кримських татар: це і статус кримськотатарського народу, і закон щодо прав корінних народів, який би давав дефініцію, що таке корінні народи взагалі. Ну і фактично як фінал цієї роботи – це зміни до Конституції, які б фіксували статус АРК та Севастополя.

Від себе додам, що вважаю такий політичний крок, в разі якщо він буде зроблений, історичним і важливим. Тому що абсолютно переконана – росіяни обрали кримських татар головною мішенню своїх репресій не просто так. Це ми бачили останні кілька сотень років, починаючи з першої анексії, коли російська імператриця Катерина ІІ анексувала Крим, першим кроком вона почала вичавлювати корінне населення. Всі ті, хто не вклонився, були репресовані, почалась величезна міграція. За сто років після першої анексії одна третина населення кримських татар переїхала з Криму, тому що умови проживання були, м’яко кажучи, непростими. Це можна робити аналогії з 2014 роком. 

Потім в 1944 році за безглуздими звинуваченнями депортували весь народ, звинувачуючи, що ми начебто співпрацювали з фашистами. За такою логікою, росіян теж потрібно було б депортувати, тому що була армія Власова. І вже 2014 рік – це такий третій мазок в цій картині, який теж флешбеком повертає нас в цю суть репресивної політики. Тому що своїм фізичним існуванням кримські татари вбивають міф, що Крим – це «исконно русская земля». І саме тому росіяни точно розуміють, що ми не є лояльними до режиму і до Росії як такої.

Якщо Україна буде достатньо зрілою в політичному сенсі, зможе усвідомити минуле, щоб виправити сьогодення, а, відповідно, і сформувати нове майбутнє – я вважаю це таким свідомим, серйозним, мудрим кроком. Українці точно можуть відчути і зрозуміти кримських татар, тому що вони самі сотнями років переживали ідентичну аналогічну історію.

Президент говорив багато важливих речей. В принципі, він пройшовся по багатьох питаннях, які так чи інакше протягом останніх шести років піднімались. Для мене всі меседжі, які лунали від президента, вони є важливими, тому що вони стосуються кримських татар і їх майбутнього. Оцінки, певно, давати зарано. Тому що це відповідний трек, пул питань, які так чи інакше артикулюються останні п’ять-шість років. І, напевно, оцінкою того, чують чи не чують, як раз будуть рішення нової влади. В принципі, ми бачили, що деякі з них є дуже актуальними. 

Наприклад, щодо Дня опору Криму російській окупації. Як людина, яка піднімала цей дискурс ще п’ять років тому, я дуже зраділа, коли президент підписав в лютому указ про відзначення 26 лютого цього дня офіційно, і у нас тепер офіційно є День опору Криму. Щодо визнання свят Курбан-Байрам та Ораза-Байрам державними – я вважаю, що Україні, напевно, давно можна було оголошувати національні свята державними святами. Тому що це, зрештою, показує, що Україна толерантна, терпима до інших народів, до інших релігій, які проживають поряд з титульною нацією – українцями.


«Президент ще не готовий сформулювати власну думку щодо питань Криму і кримських татар»


Заступник глави Меджлісу Ільмі Умеров

На зустрічі в Офісі президента кожне порушене питання було підтримане (президентом) приблизно такими фразами «так, я не заперечую», «так, я лише «за», «та тут взагалі жодних питань нема». Я думаю, що незважаючи на те, що вже рік минув, президент ще не готовий оприлюднити якусь свою думку. Просто він був настільки не в темі (до обрання), що й досі не готовий висловити чи сформулювати власну думку і щодо питань Криму, і щодо питань кримських татар. Ці питання взаємопов’язані, їх не можна розділяти.

Президенту говорили про те, що для України додатковим доводом повернення Криму можуть бути саме зміни до Конституції, зміна статусу Криму, надання Криму статусу кримськотатарської національно-територіальної автономії. Тому що Україні буде що сказати світовому співтовариству. Що вона веде не лише боротьбу за повернення території, але й забезпечує гарантії реалізації кримськотатарським народом права на самовизначення як корінного народу Криму. Про це говорили і Мустафа-ага (Джемілєв), і Рефат (Чубаров), і я коротко брав слово саме на цю тему. Зеленський сказав: «Дякую». Не знаю, чи за поставлене питання він подякував, чи за надані додаткові доводи, але він подякував за запитання, але свою думку так вголос і не висловив. Утім, ми очікуємо, що президент все-таки внесе до Ради ці законопроєкти.

Йшлося і про контакти влади з кримськими татарами – буде створена відповідна робоча група. Кілька членів Меджлісу, інші кримські татари, активісти, фахівці, відомі люди увійдуть до цієї робочої групи. З боку влади буде якесь представництво. Робоча група буде напрацьовувати будь-які питання щодо життя кримських татар, які потрібно вирішувати на рівні президента, парламента, уряду, міністерств. 

Уповноваженого з питань кримських татар зараз немає, структуру ліквідували. З Радою представників кримських татар при президенті ситуація незрозуміла, тому що колись Леонід Кучма її створив своїм указом, потім Янукович зламав цей принцип. Яким шляхом йти Зеленському – він ще не визначився. І взагалі здалося, що він цю тему навіть не знає. А Рада представників – це інше. Рада представників – це представницький орган кримськотатарського народу, Меджліс в повному складі в 1999 році указом Кучми був назван Радою представників кримськотатарського народу при президенті України. Якщо це відновиться… Але тут, здається, Мустафа-ага говорив, що є деякі питання, тому що декілька людей зі складу Меджлісу стали колаборантами, і чи є сенс згадувати їх у цьому складі.

Найбільш правильний підхід, на мою думку, – просто раз на квартал треба проводити зустріч президента з Меджлісом. Це не обов’язково закріплювати якимись указами, якимись рішеннями. Просто по факту треба раз на три місяці зустрітись на годину-півтори, обговорювати якісь питання, робити дорожню карту і вирішувати. Головне, щоб були результати. Оцінювати і зустріч, і роботу будемо по результатам. За рік ця зустріч 18 травня відбулась вперше. Хоча на пресконференції президент сказав, що це наша не перша зустріч. Не перша зустріч з нашими лідерами, а з представницьким органом – це все ж таки перша зустріч.

Чому не відбувся обмін кримських бранців, який обіцяли на весну цього року, конкретно не говорилось. Єдине, що було сказано, що російська сторона не підтримувала розгляд цього питання – розглядали лише звільнення з ОРДЛО. Можливо у них (ОПУ і президента) є якісь напрацювання чи побажання, але це дуже делікатна тема, і зазвичай до реального обміну про це не говорять. Однак і такого, що наступними будуть обміняні кримські татари, також не було сказано. Тобто, якщо раніше він (президент) це говорив, коли звільняли моряків, Олега Сенцова, Едема Бекірова, тоді говорили, що цього разу з кримськими татарами не склалось, але наступного разу ми обов’язково подамо всіх кримських татар. Цього разу вже навіть такої фрази не було сказано.

Дивитись ще: