Кримські переселенці та місцеві вибори: за кого голосувати, навіщо балотуватися і до чого тут національна безпека | QHA media
Ексклюзив

Кримські переселенці та місцеві вибори: за кого голосувати, навіщо балотуватися і до чого тут національна безпека

06 Серпня 2020, 17:00
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Тривала російська окупація Криму все глибше інтегрує кримських переселенців до місцевих громад на українському материку. Один з елементів такої інтеграції – присутність у місцевій владі й можливість її формувати. 25 жовтня цього року кримчани зможуть нарешті на повну реалізувати свої конституційні права – «обирати і бути обраними» до місцевих органів влади. Зміни до Виборчого кодексу, ухвалені в липні, вперше від початку війни дозволили голосувати за місцем фактичного проживання переселенцям і трудовим мігрантам.

Так само вперше вибори відбуватимуться в умовах пандемії. До старту передвиборної кампанії залишився місяць, під час виборів запрацює майже 33 400 виборчих дільниць. Водночас, у Комітеті виборців України застерігають, що українські органи державної влади не готові до проведення місцевих виборів в умовах пандемії коронавіруса. Втім, навряд чи Covid-19 зірве вибори-2020.

Дозвіл голосувати переселенцям на місцевих виборах також збільшує шанси у найбільш активних ВПО на обрання до місцевих рад, або й мерами міст. Кількість переселенців, які тепер зможуть віддати свій голос на місцевому рівні, доволі велика: на 3 серпня 2020 року в Мінсоцполітики нарахували 1 450 798 переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та АР Крим. Причому, це лише ті, хто став на облік. 

І хоча кримські переселенці розпорошені по Україні, можна назвати кілька регіонів, де сконцентрована найбільша їхня кількість, причому серед них багато кримських татар. Це Київ і область, де осіло щонайменше п’ять тисяч осіб, Львівщина, де за різними даними, кримчан понад 3,5 тисячі, Одещина, де кількість переселенців з Криму перевищує дві тисячі осіб, а також Миколаївщина та Херсонщина, в кожній з яких проживає понад тисяча ВПО. Ще одним осередком кримських ВПО називають Харківщину, але за підрахунками трирічної давнини, кількість зареєстрованих ВПО там не сягала й тисячі. 

Попри порівняно невеликий відсоток в загальній кількості виборців, переселенці можуть грати активну роль на місцевому рівні. Тим більше, ВПО з Криму вирізняються доволі високим рівнем патріотизму, що позитивно відзначається на їхніх електоральних вподобаннях та на громадській діяльності. Зазвичай, це доволі активні громадяни, які привезли на нове місце свій кримський «активізм». Тепер він працює на користь місцевої громади, а у разі проходження ВПО до місцевих органів влади, у них з’являться додаткові важелі як для вирішення проблем власне переселенців, з якими вони обізнані на особистому досвіді, так і для облаштування життя місцевої громади в цілому. 

Критерії кандидата: за кого голосуватимуть переселенці


У сприйнятті місцевих виборів самими переселенцями є цікавий нюанс. В прагненні реалізувати виборне право голосувати на місцевих виборах, переселенці наполегливі й безапеляційні: «обов’язково підемо голосувати», а от щодо наміру самим обиратися до місцевих рад, такої наполегливості й масовості не спостерігається.

Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник у спілкуванні з «Кримськими новинами» називає «прогресивною зміною» дозвіл голосувати переселенцям на місцевих виборах.

«Для кримчан, коли їх викреслювали на місцевому рівні, хоча вони по факту там проживають, але не можуть проголосувати, це дивно. Для мене це було дивно, коли я переїхала, сплачувала податки у Києві, але, приміром, обирати київську владу я не могла. Податки я сплачую, а голосувати я не можу – це не тільки нонсенс, це порушення моїх прав. Нарешті ця несправедливість і порушення наших конституційних прав виправлені й зараз є можливість голосувати незалежно від тих формальностей, які пов’язані з пропискою, це однозначно прогресивні зміни».

Щодо критеріїв, якими переселенці керуватимуться при голосуванні, то вони практично нічим не відрізняються від критеріїв «материкових» виборців. Скажімо, питання партійної приналежності братиметься до уваги, але чи не найбільш важливим критерієм буде «місцевість» кандидата, його упізнаваність і репутація серед виборців, його поінформованість у місцевих проблемах, бажання і спроможність їх вирішувати в інтересах місцевої громади в цілому. 

Колишня жителька Ялти Скрипник була змушена виїхати після окупації Криму і зараз живе у Київській області, але в силу характеру своєї роботи правозахисника знає настрої переселенців і в інших областях. 

«Якщо ми говоримо про місцеві вибори, то тут в першу чергу настрої такі, щоб людина, умовно кажучи, була «від землі», щоб вона реально знала проблеми громади і реально мешкала там (де балотується – прим. ред.). Це те, що я чула, коли була у Херсонській області або в Одеській – для людей важливо, щоб їхні інтереси представляла людина, яка реально їх знає. Але окрім якихось політичних міркувань, те що я бачу навіть по своєму регіону, де я живу, то для людей важливо, щоб люди, які балотуються, вони реально тут проживали, а не просто бували наскоками, і щоб ця людина була відомою серед самих мешканців, щоб вона турбувалася про них, і щоб вона дійсно мала якийсь досвід відстоювання або вирішування місцевих проблем».

Однак політична приналежність кандидата також враховується, бо, зокрема, дає уявлення про потенційну ефективність депутата чи мера. Спрацьовує небезпідставний людський стереотип, що представник від владної на даний момент сили буде більш спроможний вирішувати проблемні питання. Окрім того, багато хто буде корелювати свій вибір на місцевому рівні зі своїми минулорічними голосуваннями на президентських і парламентських виборах. 

Скажімо, в пріоритеті у кримських, а точніше кримськотатарських переселенців, на місцевих виборах будуть проєвропейські партії, на які покладатимуть сподівання створити «Європу» на місцевому рівні. 

У нещодавньому ефірі програми «Окупація без купюр. Webcast на «Кримських новинах» голова Херсонського міського меджлісу, директор з розвитку благодійної організації «Кримськотатарський культурно-спортивний центр «Куреш» Ібрагім Сулейманов акцентував, що громада підтримуватиме кандидатів від проукраїнських і проєвропейських сил.

«Якщо говорити чисто по відчуттям, то це стовідсотково будуть проєвропейські партії, я не знаю жодного кримського татарина, який підтримував би курс зближення з Росією у Херсоні. Я думаю, традиційно проукраїнські партії – та ж «Європейська солідарність», це «Голос» та мабуть…. (замислюється) та мабуть і все (сміється). Щодо нової партії «Слуга народу» я не знаю, не буду казати». 

А от на запитання, чи не планує він взяти участь у виборах як учасник, Сулейманов відповів дипломатично: «Я сам веду перемовини, скажімо так», однак більше деталей не розкрив. Він також не чув, щоб хтось з кримськотатарської громади планував балотуватися на Херсонщині.

Ольга Скрипник також не змогла одразу назвати когось з переселенців, хто б вже «засвітив» своє бажання брати участь у місцевих виборах як кандидат. Втім, ймовірно, ближче до старту передвиборчої кампанії такі претенденти почнуть з’являтися.

«Кримчани у місцевій владі можуть ефективно вирішувати проблеми всієї громади»


Активна участь переселенців у житті місцевих громад несе в собі позитиви для обох сторін – про це говорять і експерти, і правозахисники, і самі переселенці.

Участь ВПО у виборчих змаганнях до місцевих органів влади, з одного боку, дає шанс отримати владні повноваження тим, хто особисто прожив усі проблеми переселенців.

І таким чином полегшити і зробити більш дієвою, а також ефективною комунікацію місцевої влади з цією групою жителів, полегшити для влади розуміння проблем ВПО.

Ольга Скрипник згадує звернення до Кримської правозахисної групи від переселенців, які проживають в місцевих громадах. Ці звернення свідчать, що доволі часто саме на місцевому рівні ВПО стикаються з різними формами дискримінації. Здебільшого у них виникають питання, пов’язані з розвитком малого бізнесу, з тим, щоби бути представленими у владі й вирішувати там питання як бізнесу, так і отримання різних послуг. Однак не лише бізнес і нагальні проблеми життя цікавлять переселенців…

«Безумовно, якщо ВПО будуть кандидатами і будуть представляти інтереси переселенців, зокрема, на рівні місцевої влади, це дійсно може допомогти вирішувати ті проблеми, з якими вони стикаються. Отримуючи доступ до певних інструментів влади, люди зможуть розв’язувати ці проблеми. А ще окремим важливим напрямком, який ми чули від кримчан, які живуть приміром, у Херсонській області або Одеській, є також збереження культури. Це, в першу чергу, йдеться про кримських татар».

Водночас, Скрипник вважає недоцільним і шкідливим для єдності держави розділення окремо проблем переселенців, а окремо – проблем інших громадян. На її думку, участь ВПО в місцевих органах влади дасть можливість «разом будувати незалежну Україну» і сприятиме тому, щоб кримчани інтегрувалися в українську державу. 

Основним двигуном глибокої інтеграції ВПО на материку є російська окупація Криму, яка триває вже сьомий рік. Серед кримчан-ВПО є ті, які виїхали у 2014-2015 роках, і які в своїх громадах на підконтрольній території вже прожили певний час. Вони знають проблеми не лише переселенської спільноти, а в цілому своєї місцевої громади і мають бажання вирішувати їх. Це та свіжа кров і рушійна сила, що може привнести якісь нові підходи і допомогти місцевим громадам. Вони не вважають себе чужими і «аборигени» теж поступово перестають дивитися на ВПО як на тимчасових чужинців.

Ольга Скрипник зауважує, що здебільшого люди, які переїхали з Криму, це люди патріотичні, які боролися за свої погляди, вони більш амбітні й активні, і можливо це допоможе їм вирішувати проблеми громади в цілому. Передвиборча кампанія ВПО має враховувати й інтереси інших людей, які проживають в громадах.

«Мені здається дійсно, дати шанс кримчанам бути представленими на рівні місцевої влади – це також може бути корисним не лише для самих ВПО, це може дати якісь нові напрямки, нові шляхи вирішення проблем в цілому конкретної місцевої громади. Кримчанам, якщо вони балотуються і мають бажання бути представленими на рівні місцевої влади, одночасно треба розуміти і вирішувати питання ВПО, і оскільки вони самі є переселенцями, вони добре їх знають і дійсно, отримуючи владні інструменти, вони можуть їх вирішити, допомогти. І з іншого боку, вони залишаються все ж таки кандидатами, які будуть представляти всю місцеву громаду. Тому їм добре треба знатися і на проблемах в цілому цієї громади. Саме на цьому місцевому рівні можна вирішувати одночасно і проблеми ВПО і проблеми всіх громадян, які живуть в тій чи іншій громаді. Кримчани можуть бути дійсно ефективними і активними для того, щоб вирішувати не лише проблеми дуже вузької групи переселенців, але й в цілому усієї громади. І таких кримчан достатньо в різних регіонах».

Правозахисниця розповідає, що на Київщині, де вона зараз проживає, серед переселенців багато активістів: «вони і там (в Криму) були активні, не боялись проросійських сил, висловлювали думки, боролися за  Україну, і переїхавши на підконтрольну територію, вони залишаються активними. Я от бачу по своїм сусідам навіть, що вони намагаються вирішувати не лише свої проблеми, але й наприклад, проблеми громади чи окремого багатоповерхового будинку». 

Переселенці на виборах – це інструмент руйнації російських фейків про Крим


Наявність кримчан-переселенців серед місцевих депутатів, і навіть власне перебіг їхньої передвиборчої кампанії може зіграти ще одну важливу роль – просвітницьку. В українському суспільстві на побутовому рівні й досі існує надто багато фейків про причини і наслідки російської окупації Криму. Тож є шанс створити додатковий майданчик на місцевому рівні для розвіювання цих фейків від першоджерела – самих кримчан-ВПО.

Співголова координаційної ради організацій вимушених переселенців з Криму, головний редактор газети «Кримська світлиця», кримчанин Андрій Щекун був змушений залишити Крим ще навесні 2014 року після того, як був захоплений так званою «кримською самообороною» і зазнав катувань за проукраїнську позицію.

У розмові з «Кримськими новинами» Андрій Щекун говорить, що обов’язково піде голосувати на місцевих виборах, засвідчивши «активну позицію громадянина України, що проживає на певній території тимчасово і має брати активну участь в розвитку громади». Хоча свою кандидатуру до місцевих органів влади висувати не планує, додавши, що вважає доцільним «відновлення кримського парламенту в екзилі».

Водночас, він акцентує, що самим фактом свого існування і участі у виборчому процесі переселенці змушують і місцеву владу, і співгромадян так чи інакше замислюватись над питанням Криму.

«Переселенці на виборах – це також інструмент інформаційного характеру, що такі є, і вони біженці, у вигнанні. Всі запитують звідки, чому, які обставини. Місцева влада має бути поінформована, сприяти у вирішенні питань переселенців, комунікації з представниками громади. Боротьба триває за повернення українських територій не тільки на міжнародних майданчиках, а й усередині країни – це надважливо!»  

На рівні місцевої влади справді існує великий запит на просвітницьку діяльність для місцевих громад про правдиве відбраження подій, які відбувалися в Криму, говорить і Ольга Скрипник. 

Кримчани, які переселились після окупації, часто звертають увагу на те, що місцеві жителі навіть не знають реальних передумов і перебігу окупації і дуже часто транслюють міфи Російської Федерації про те, що нібито то люди в Криму хотіли до Росії або про так званий референдум. 

«Представники кримчан на рівні місцевої влади можуть допомогти також працювати із нав’язаними російськими стереотипами, доводити, що Крим є Україною і кримчани є громадянами України, і вони так само готові розвивати і будувати країну разом з іншими громадянами. Мені здається, що це могло б посилити взагалі питання Криму на національному рівні», – акцентує керівник Кримської правозахисної групи.

У цьому контексті можна згадати, як під час торішніх президентських виборів один з кандидатів від орієнтованої на Росію партії їздив Херсонщиною і не гребував розповідати про доцільність подати воду до наразі окупованого Криму, а водночас і відновити залізничне сполучення з півостровом. Таким чином, у кримських переселенців існує широке поле для діяльності з розтлумачення на місцях не лише давніх російських фейків про Крим, але й для розвінчування нових небезпечних для України вкидів російської пропаганди. Тим більше, якщо вона озвучуватиметься претендентами на якісь виборні посади в українській місцевій владі.

Запобігти «південним народним республікам»…


Розуміння правди про окупацію Криму на рівні пересічних виборців і напередодні місцевих виборів особливо важливе в південних районах країни. І особливо, зважаючи на прогнози про можливе загострення гібридної війни з боку Росії на північ від Криму.

Від того, чи отримають у місцевих радах більшість проросійські сили, може залежати питання майбутньої безпеки Херсонщини, Миколаївщини, Одещини, Запоріжжя. Ймовірний сценарій створення так званих «народних республік» з проханням приєднати їх до буцімто «процвітаючого в рідній гавані» Криму цілком серйозно обговорюється в експертних колах. 

Можливість такого розвитку подій не така вже й фантастична – на фоні катастрофічного дефіциту води в Криму і бажання Росії під прикриттям гуманітарної місії з водозабезпеченням ескалувати напруженість у Чорноморському регіоні. 

Наприкінці вересня та у жовтні цього року вірогідність військових дій Російської Федерації у Чорному морі становить близько 70-80%, заявив нещодавно головний редактор BlackSeaNews, координатор Морської експертної платформи Андрій Клименко під час Міжнародного круглого столу онлайн на тему «Виклики і загрози Чорноморського регіону».

Ймовірні терміни загострення – кінець вересня-жовтень, коли збігається низка факторів. Зокрема, активна фаза і концентрація військових сил РФ у Чорноморському регіоні під час навчань «Кавказ-2020» та місцеві вибори в України.

«Жовтень – це новий фактор ризику, це місцеві вибори. І ми побачимо, як на цих місцевих виборах проросійські сили в Україні, які все ще існують, будуть розхитувати ситуацію в окремих місцевих громадах, а ці місцеві громади у нас всі на узбережжі Азовського та Чорного морів, і звідти будуть кричати і вимагати допомоги від Путіна», – вважає Клименко.

Зважаючи на подібні прогнози, в рази підвищується необхідність створити переважно проукраїнські осередки влади на місцях. Адже в місцевих радах, де більшість проукраїнська, сценарій «Путін, помогі» реалізувати практично неможливо. Сприяти формуванню проукраїнського південного «поясу безпеки» на місцевому рівні значною мірою можуть кримчани-переселенці – як голосувальники і як учасники виборчого процесу на місцевих виборах.

Дивитись ще: