Хто така «мовний омбудсмен» та які її функції? Якими будуть штрафи за порушення закону про мову? І що вважатимуть таким порушенням? Пояснює перша в історії України уповноважена із захисту державної мови | QHA media
Соромно спитати

Хто така «мовний омбудсмен» та які її функції? Якими будуть штрафи за порушення закону про мову? І що вважатимуть таким порушенням? Пояснює перша в історії України уповноважена із захисту державної мови

11 Грудня 2019, 10:30
Закрити
Анастасия ГевкоQHA media

Сьогодні, 10 грудня, уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова дала першу прес-конференцію у Києві, під час якої розповіла про свої основні функції на новій посаді, окреслила цілі та завдання, які перед нею постануть, та закликала усіх бажаючих допомогти у формуванні структури, яка контролюватиме дотримання закону про мову. 

Основне завдання уповноваженої із захисту державної мови

Це забезпечення прав громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою. Для цього буде створений та запущений спеціальний секретаріат.

Перші півроку мовний омбудсмен ще не має повних повноважень. Цей час піде на те, щоб запускати юридичну машину захисту мови і налагоджувати суспільний діалог.

На якому етапі знаходиться створення секретаріату мовного омбудсмена

Наразі секретаріат знаходиться на «нульовій точці». Немає ані штатного розпису, ані команди, яка приступила б до виконання обов’язків, ані приміщення, ані юридичної адреси.

Перші кроки мають бути проведені найближчим часом і завершені за 6 місяців.

У законі прописано, що юридичний відділ займатиметься розглядом скарг, судовими позовами.

Також за планом має бути сформований відділ лінгвістичної експертизи, який буде розбиратися, чи певне висловлювання принижує державну мову в публічному просторі.

Наразі триває пошук команди, приміщень, структури.

Кошти на створення цієї структури в бюджеті передбачені.

З часом також будуть створені офіційні сторінки у соціальних мережах для інформування суспільства про роботу секретаріату мовного омбудсмена.

Окрім секретаріату за планом буде створена громадська колегія, куди запрошуються усі активісти із захисту державної мови, письменники, лідери думок і всі небайдужі до захисту й перспектив української мови у державі. Члени громадської колегії будуть вносити пропозиції від суспільства, моніторити виконання закону та висловлювати певні поради.  

Про вплив закону на спілкування у сім’ї та побуті

Те, якою мовою людина розмовляє з дітьми чи батьками, зі своїми друзями, а також те, якою мовою людина пише вірші, листи та дописи у соціальних мережах – це її особистий вибір.

Але якщо людина постає перед державою як громадянин, то це вимагає використання державної мови.

Українська мова у ЗМІ та інтернеті

У законі прописано, що є три роки на те, щоб усі ЗМІ України зробили україномовну версію своїх сайтів чи газет. При цьому ніхто не заборонятиме видавати інформацію іншими мовами, однак кожен ресурс повинен мати версію державною мовою у достатньому обсязі. При цьому українська мова має бути «за замовчуванням» — коли людина заходитиме на сайт, одразу буде висвітлюватися українська версія, після чого вже можна буде обирати іншу мову, якщо так захочеться.

Державна мова у сфері обслуговування (кафе, ресторани, магазини) та медицині

Штрафи щодо порушення закону в сфері обслуговування почнуть діяти за два роки. За цей час треба буде підготуватися до того, що коли громадянин України приходитиме в певний заклад і звертатиметься українською мовою, а йому відповідатимуть іншою мовою – то це порушення закону.

Якщо клієнт сам ініціює використання іншої мови, то персонал може відповідати тією мовою, якою комфортно людині.

Те саме у медичній сфері. Вже з липня 2020 року вся медична документація, як-то картки хворих, в лікарнях вестиметься винятково українською мовою.

Але якщо погоджено між пацієнтом та лікарем, що для них комфортна інша мова спілкування в усному варіанті, то це не забороняється законом.

Йдеться, у першу чергу, про документацію.  

Яка може бути відповідальність через порушення закону про мову

Кримінальної відповідальності за порушення цього закону не передбачено. Але передбачена адміністративна відповідальність. Це – штрафи різного рівня: від 200 до 700 неоподатковуваних мінімумів. На сьогодні це приблизно 9 800 – 11 900 гривень.

Механізм дій у випадку порушень закону вже прописаний – після створення секретаріату з’явиться офіційна сторінка, на якій в електронному варіанті можна буде подати скаргу.

Якщо після розгляду скарги буде зафіксовано порушення, то на перший раз буде проводитися роз’яснювальна робота з тим, на кого поскаржилися. Йому пояснюватимуть, що він порушив закон.

Але якщо вдруге за рік на ту саму людину надійде скарга, тоді почнеться «судова історія», штрафи та стягнення фінансової відповідальності.  

При цьому до суду може подавати як сама людина, яка подавала скаргу, так і представники юридичного відділу секретаріату мовного омбудсмена.

Коли почне діяти система штрафів

За законом штрафи відтерміновані на 2-3 роки. Це означає, що закон надає час на підготовку до імплементації на практиці.

А що з національними меншинами?

Наразі готується окремий закон про нацменшини. Після його ухвалення має з’явитися представник національних меншин у виконавчій владі, який займатиметься цими питаннями.

Ця сфера компетенції буде відноситися до Міністерства культури, молоді та спорту. У вересні уряд підтримав рішення про створення центрального органу виконавчої влади у цій сфері, який буде опікуватися релігією та етнополітикою.

Дивитись ще: