ФСБ намагається «пошити в терористи» Україну. Залякування росіян чи пошук сasus belli?

Публікації
Тетяна ІваневичQHA
02 Квітня 2021, 20:18
Тетяна ІваневичQHA
02 Квітня 2021, 20:18

Російські спецслужби вчергове вкинули в інформаційне поле «терористичну загрозу» громадянам Росії з боку України. 

Сьогодні ФСБ у себе на сайті, а услід за нею і російські ЗМІ повідомили, що Федеральна служба безпеки РФ затримала у Барнаулі (адміністративний центр Алтайського краю) прихильника української націоналістичної організації, який нібито «планував за завданням куратора з України акції «прямої дії».

У місті Барнаул затримано місцевого жителя, громадянина РФ 2000 року народження, який планував за завданням так званого куратора ЕНО з України зробити акції «прямої дії», спрямовані на залякування місцевого населення, в тому числі вихідців з Центрально-Азіатського регіону, щодо об'єктів масового скупчення мусульман, а також органів державної влади, — вказується у релізі. 

У відео затриманий говорить, що таким місцем масового скупчення мусульман могла розглядатися мечеть (у Барнаулі функціонує соборна мечеть, побудована у 90-х рр. минулого століття — прим. ред.)

За даними спецслужби, затриманий зізнався у підготовці злочину, ймовірно, підпалу, а в ході обшуків у нього «вилучили вибухівку, інструкції з виготовлення бомби, екстремістську літературу, а в телефоні знайшли «фото розвідки об'єктів злочинних посягань», спрямовані українському куратору».

За свідченнями затриманого, в лютому він вийшов на представників «ЕНО» «у зв'язку із невдоволенням державною політикою (РФ) у сфері міграції». І вже на початку березня отримав завдання підібрати об’єкти для атак. 

У телеграм-каналі «ЕНО» на затримання відреагували стримано, висловивши сумнів щодо деяких деталей. У заяві вказується, що може йтися хіба що про «ймовірного» члена їхньої організації, оскільки у Барнаулі вона не має осередків. В «ЕНО» також припускають, що дії силовиків можуть бути спрямовані на залякування членів руху.

Щоправда, із заявою, яка фактично заперечує причетність руху до людини, що планувала «акції прямої дії», дисонує буквально наступне повідомлення в телеграм-каналі «ЕНО» — анонс лекції на тему організації таких акцій. Серед питань: навіщо потрібні радикальні акції і що таке «пряма дія»; «пошук об'єкта акції, підготовка і планування»; «способи реалізації акцій радикального типу».

«Білі нитки» ФСБ 


Російські силовики вже не вперше намагаються використати рух ЕНО як структуру, що буцімто планує організовувати теракти на території РФ. 

Так, 19 грудня 2019 року в центрі Москви чоловік зчинив стрілянину біля будівлі ФСБ. У результаті загинуло двоє силовиків, ще четверо людей отримали поранення. Нападника вбили.

Тоді російське видання «Фонтанка», без посилання на джерела, пов’язало нападника з російським рухом «Етнічне національне об’єднання» (ЕНО). 

Але саме «Етнічне національне об’єднання» різко заперечило свою причетність до інциденту в Москві. «Ми — не терористи. «Етнічне національне об’єднання» ніколи не буде тероризувати свій народ, вбивати жінок, дітей, старих. Путінські силовики намагаються очорнити наш рух, їм потрібен прецедент для репресій», — наголосило ЕНО у своїй заяві в телеграм-каналі.

Нинішній інцидент у Барнаулі стався за обставин, які вимагають додаткової уваги.

Інформація про начебто планування теракту в мечеті на території Російської Федеації саме «за вказівкою куратора з України» з’явилась на тлі серйозного загострення політичного протистояння між РФ та Україною. Росія сконцентрувала значні військові сили поблизу східних кордонів України, в окупованому Криму і на окупованому Донбасі. 

Показово, що затриманий молодик є громадянином РФ. Однак заголовок на РІА Новинах називає його «українським націоналістом» — «ФСБ задержала украинского националиста, планировавшего подрыв мечети», що фактично дисонує з реальною інформацією, але чітко вказує читачам об’єкт для ненависті — Україну.

У релізі ФСБ акцентується на причетності організації ЕНО саме до України. Рух називають «українською націоналістичною організацією», додаючи, що він був створений «для координації націоналістів України, Білорусії і Росії» проти неслов’ян.

Впадає у вічі, що у телеграм-каналі самого руху доволі демонстративно публікуються матеріали, які «прив’язують» його до України.

«Ідеологи (ЕНО) ратують за східнослов'янську єдність росіян, українців і білорусів. З повідомлень можна зробити висновок, що кістяк ЕНО знаходиться у Києві. Так, у телеграм-каналі публікуються анонси акцій в українській столиці за зафарбовування реклами наркотиків і борделів. Але вказуються, що є осередки у Москві, Іркутську, Ростові» писали російські ЗМІ ще два роки тому. При тому, що ідея «східнослов’янської єдності» в принципі більше притаманна саме російським націоналістам. Та й складно уявити, щоб в часи гібридної війни з Україною на території РФ міг би бути створений і понад два роки функціонувати рух з центром у столиці країни-ворога.

Наразі немає підстав твердити, що і сам рух ЕНО, і всі його інформаційні ресурси та мережа в РФ і за її межами були створені російськими спецслужбами саме для дискредитації як протестних рухів у самій Росії, так і України в цілому. А при потребі мати цапа-відбувайла, якого б можна було підкинути російському народу як асоціацію з «терористичною загрозою», створення подібної організації цілком можна припустити. 

Певним чином нинішні дії ФСБ нагадують дії російських силовиків в окупованому Криму — коли задля залякування кримчан і виправдання репресій, творяться фейкові «укро-ДРГ», а членам релігійних, зокрема мусульманських, організацій приписуються терористичні наміри. 

Чи матиме провокація у Барнаулі якісь подальші наслідки, зважаючи на нинішню російську ескалацію напруги в стосунках з Україною? Наразі це питання лишається без відповіді. Для сasus belli — випадок надто дрібний, далекий від російсько-українських кордонів і грубо зшитий. Але не можна не звернути увагу на той факт, що російські спецслужби активізували залякування росіян «українською загрозою». Те, як лякали російське суспільство «чеченською загрозою» два десятиліття тому, дозволяє припускати, що і зараз цілком можуть бути задіяні й більш жорсткі методи «переконування».